ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Короткий зміст

У вступі розкрито сутність і стан наукової розробки проблеми: обґрунтовано вибір та актуальність теми, визначено мету та завдання дослідження, а також новизну та практичну корисність одержаних результатів, їх теоретичне значення й особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів дослідження та публікацій за темою.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки” – з’ясовано зміст соціально-економічної складової  державного регулювання розвитку економіки, що полягає у спрямуванні системи державних заходів на забезпечення процесу суспільного відтворення сприятливих умов для функціонування народного господарства.

Ринкове трансформування економіки України та її аграрного сектора виявилося досить складним і суперечливим явищем. Застосування ліберальної моделі реформування аграрного сектора економіки України мало ряд негативних наслідків: падіння обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, зменшення обігових коштів у галузі, що призвело до масової збитковості господарств, зубожіння сільського населення.

Відсутність дійових механізмів державного регулювання розвитку аграрної сфери в умовах її реформування обумовила загострення аграрної кризи, руйнацію інтеграційних зв’язків між галузями АПК, безконтрольний імпорт продуктів харчування і як наслідок – загострення проблеми продовольчої безпеки країни.

У зв’язку з цим важливого значення набувають дослідження напрямів, специфіки та форм державного регулювання розвитку аграрного сектора в зарубіжних країнах, можливості використання цього досвіду для вирішення соціально-економічних проблем в Україні.

Головна мета державного регулювання аграрного сектора економіки полягає у створенні умов для стійкого розвитку аграрного виробництва, темпи, обсяги та пропорції якого визначаються динамікою суспільних потреб і соціального розвитку села.

На основі вивчення зарубіжного досвіду впливу держави на аграрний ринок обґрунтовано необхідність і доцільність державного регулювання розвитку економіки галузі з урахуванням специфічних особливостей її функціонування. Державне регулювання  застосовується як додаток до ринкового механізму регулювання з метою усунення його недоліків або зменшення негативного прояву. Масштаби втручання держави в економіку можуть бути різними на різних етапах розвитку ринку.

Важливим методологічним аспектом державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки є також урахування співвідношення між поставленою метою і досягнутим результатом. Неузгодженість мети та результату є фундаментальною характеристикою державного регулювання, що зумовлює його безперервний характер, оскільки кожний досягнутий результат неминуче ставить нові цілі, які потребують реалізації в умовах, що змінилися.