ДОГОВІР ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ Автореферат

Актуальність теми. Важливим елементом сучасної економіки України є транспортна система, розвиток якої неможливий без вирішення проблем сумісності національних транспортних систем та вдосконалення правового регулювання транспортного процесу. За таких умов актуальність обраної проблематики зумовлена декількома обставинами.

По-перше, одна з головних особливостей нашої держави полягає в тому, що питому вагу в економічних відносинах країни займає транспортна послуга, що надається різноманітними видами транспорту. Транспортні послуги забезпечують не тільки міжгосподарські, але й міжнародні економічні зв’язки з іншими країнами світу. Розвиток ринкових відносин, прискорення господарського обороту, розподіл праці вимагають наявності якісних транспортно-експедиторських послуг, однією з умов надання яких є їх чітка правова регламентація. Важливість наукового дослідження значення та ролі договору транспортного експедирування зумовлена процесами інтеграції нашої держави до європейського та світового співтовариства, вступу України до СОТ та розширенням господарських зв’язків. Успішність цього процесу не в останню чергу залежить від того, наскільки цивільне законодавство України відповідатиме сучасним тенденціям розвитку договірного права, зокрема в частині регламентації відносин транспортного експедирування. Разом із тим, незважаючи на суттєве оновлення цивільного законодавства, зокрема прийняття Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), Господарського кодексу України (далі – ГК України), Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – Закон), відсутня єдина законодавча позиція щодо регулювання цих відносин. Наявність суперечностей між ЦК України, ГК України, Законом дестабілізує правову ситуацію та вимагає їх подальшого усунення.

По-друге, сучасний експедитор виступає на світовому ринку транспортних послуг не тільки як посередник, але і як організатор доставки вантажу за схемою «від дверей до дверей». При цьому, незважаючи на лібералізацію ринку транспортно-експедиторських послуг в умовах значного впливу міжнародних звичаїв ділового обороту на правовідносини транспортного експедирування, в Україні майже відсутня ділова практика та звичаї ділового обороту у сфері транспортно-експедиторського обслуговування різними видами транспорту, характерних, власне, для внутрішнього ринку України.

По-третє, у вітчизняній цивільно-правовій науці відсутнє спеціальні монографічні дослідження, присвячені договору транспортного експедирування. Правова природа договору транспортного експедирування розглядалася з певним застереженням, оскільки вважалося, що в національній системі права відносини транспортно-експедиторської діяльності охоплюються договорами перевезення та поставки. Ґрунтовні дослідження сфери надання послуг транспортного експедирування були предметом праць таких зарубіжних вчених, як Н. В. Морозова, О. В. Ребриков, А. І. Хаснутдинов, С. П. Хмельов та ін. На національному рівні дослідження договору транспортного експедирування, на жаль, відображені лише в окремих публікаціях І. А. Діковської, Є. В. Додіна, Н. С. Золотникової, В. В. Луця, М. Л. Луцик та ін.

Сформульовані в дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на загальних досягненнях юридичної науки, у тому числі на результатах досліджень таких вітчизняних та зарубіжних романістів, цивілістів, фахівців інших галузей правової науки, таких як М. К. Александров-Дольник, В. К. Андрєєв, А. І. Беспалова, В.І. Бобрик, Д. В. Боброва, Т. В. Боднар, М. І. Брагінський, С. Н. Братусь, Г. Є. Брухіс, А. Г. Биков, В. А. Васильєва, В. В. Вітрянський, А. М. Власик, Е. М. Ворожейкін, К. А. Граве, А. І. Дрішлюк, В. І. Дрішлюк, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, І. В. Жилінкова, В. М. Зубар, О. С. Іоффе, І. С. Канзафарова, В. І. Кисіль, Н. С. Кузнєцова, І. М. Кучеренко, Л. Г. Лічман, В. В. Луць, Р. А. Майданик, Д. А. Медведев, Г. П. Савічев, О. Н. Садікова, В. Т. Смірнова, І. В. Спасибо-Фатеєва, Р. О. Стефанчук, Е. А. Суханов, Л. О. Полещук, В. Д. Примак, Ю. Д. Притика, Н. Г. Риженкова, О. В. Ребриков, М. А. Тарасов, А. Л. Ткачук, Г. І. Тулеугалієв, Я. Ф. Фархутдинов, Р. О. Халфіна, Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, А. І. Хаснутдинов, С. П. Хмельов, М. Е. Ходунов, Х. І. Шварц, Я. М. Шевченко, В. С. Щербина, Г. Ф. Шершеневич, В. С. Якушев та інших роботах.

Залишається невирішеною низка питань щодо поняття договору транспортного експедирування, його сутності і місця в системі договірних зобов’язань, співвідношення з іншими договорами про надання послуг. Усе це й зумовило необхідність дослідження договору транспортного експедирування, його генези, досвіду правового регулювання в інших країнах, а також визначення відповідності норм чинного законодавства України нагальним потребам правозастосовної практики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків досліджень Одеської національної юридичної академії «Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Української держави» (державний реєстраційний номер 0101V001195). Тема дисертації безпосередньо пов’язана з планом науково-дослідницької роботи кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії на 2006-2010 роки за темою «Традиції приватного права України».