ДУБИЧ Клавдія Василівна МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито ступінь її наукової
розробленості, вказано на зв’язок роботи з науковими програмами, планами,
темами, сформульовано мету та визначено завдання, об’єкт, предмет
дослідження, охарактеризовано його методи, розкрито наукову новизну,
теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про
їх апробацію, публікації, розкрито структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади дослідження механізмів
державного управління системою надання соціальних послуг” – охарактеризовано
стан наукової розробленості механізмів державного управління системою надання
соціальних послуг, виокремлено проблемні поля і напрями дисертаційного
дослідження; розкрито крізь призму державного управління сутність поняття
“соціальні послуги”, співвідношення понять “соціальні послуги”, “соціальний
захист”, “соціальне забезпечення”, “соціальне обслуговування”; розроблено
інтегральний механізм державного управління системою надання соціальних послуг,
класифіковано та охарактеризовано механізми державного управління вказаною
системою в Україні, визначено поняття “система надання соціальних послуг”,
“механізми державного управління системою надання соціальних послуг”.
У процесі аналізу джерельної бази дисертації виявлено: відсутність у
вітчизняній науці державного управління цілісного дослідження механізмів
державного управління системою надання соціальних послуг; недостатня
12
сформованість понятійно-категорійного апарату сфери соціальних послуг і його
неузгодженість; відсутність класифікації і ґрунтовного аналізу вказаних вище
механізмів; потребу в аналізі сучасного стану дослідженості проблем реформування
вітчизняної системи соціальних послуг, удосконаленні механізмів державного
управління соціальними послугами; недостатність висвітлення в наукових джерелах
кращого зарубіжного досвіду впровадження таких механізмів.
Установлено, що поняття “соціальні послуги” не має методологічно узгодженого
визначення і єдиного трактування в зарубіжній і вітчизняній науковій літературі. На
базі етимологічного аналізу термінів “соціальний”, який у роботі розглядається як
аспект, підсистема суспільного, сукупність характеристик, відносин і взаємодій
особи, різних груп населення у структурі такої підсистеми, та “послуги” – як
діяльність нематеріально-речового характеру, спрямована на задоволення потреб
окремої особи, соціальних груп населення на платній та безоплатній основі, поняття
“соціальні послуги” в контексті дисертаційного дослідження запропоновано розуміти
як спільну діяльність державних і недержавних суб’єктів щодо надання таких послуг,
яка спрямована на пом’якшення або подолання складних життєвих обставин,
покращання соціального становища окремих осіб чи груп населення.
Визначено поняття “система надання соціальних послуг” як сукупність
зв’язків, відносин між державними і недержавними суб’єктами та їх діяльність,
що спрямована на надання таких послуг.
Поняття “соціальні послуги” класифіковано і теоретично обґрунтовано: за
формами (матеріальна допомога, соціальне обслуговування); за місцем (стаціонарні,
напівстаціонарні, в громаді, за місцем проживання); за способом (базові,
комплексні, технічні, екстрені); за терміном (постійні, тимчасові, разові); за
критерієм платності (платні, безоплатні). З’ясовано, що соціальні послуги: є
складовою сфери соціального обслуговування та системи соціального захисту
населення; мають слабкий зв’язок із соціальним забезпеченням, яке базується на
наданні матеріальної, грошової допомоги. Класифіковано та охарактеризовано за
специфічними рисами, змістом, спрямованістю організації, впровадження механізми
державного управління системою надання соціальних послуг: фінансовий;
нормативно-правовий; організаційний (соціальне замовлення, ліцензування,
стандартизація соціальних послуг, державно-громадське міжсекторальне
співробітництво); інформаційний; кадровий; науково-прикладний; освітній.
Запропоновано авторське визначення поняття “механізми державного
управління системою надання соціальних послуг” як сукупності практичних
заходів, способів, форм, методів, принципів, інструментів, за допомогою яких у
цій системі реалізуються державна політика та державно-управлінські впливи в
системі надання соціальних послуг.
Розроблено інтегральний механізм державного управління системою
надання соціальних послуг, структура якого наведена на рис. 1 і включає: “вхід”
системи (мета, цілі, завдання, ресурси); принципи; механізми державного
управління; суб’єктів, що надають соціальні послуги (державні, комунальні,
недержавні заклади та організації, фізичні особи); отримувачів соціальних послуг;
“вихід” − досягнуті результати, оцінку наданих соціальних послуг у показниках
якості, ефективності, адресності, раціональності використаних коштів тощо.
13
У другому розділі – “Еволюція механізмів державного управління системою
надання соціальних послуг в Україні” – проаналізовано ґенезу, особливості
державного управління системою надання соціальних послуг в Україні до
проголошення незалежності, сучасний стан реформування діючої системи надання
соціальних послуг, недоліки впровадження та реалізації механізмів державного
управління такою системою; досліджено сучасні реалії, проблеми, пов’язані з
упровадженням нормативно-правового, фінансового, кадрового, освітнього та
науково-прикладного механізмів державного управління системою надання
соціальних послуг.
У процесі дослідження обґрунтовано потребу у висвітленні історичних передумов
розвитку механізмів державного управління системою надання соціальних послуг, а
також у тому, що систему надання соціальних послуг, механізми державного
управління цією системою слід розглядати у взаємозв’язку подій минулого, сучасного
та майбутнього. Підхід до дослідження, що базується на органічній єдності цих трьох
складових, дає змогу виявити помилки, припущені в минулому, та запобігти їх
виникненню у майбутньому, впровадити в державно-управлінську практику кращі
історичний досвід і напрацювання. Пошук шляхів трансформування системи надання
соціальних послуг, розроблення сучасних механізмів державного управління такими
послугами мають базуватися на результатах дослідження історичних обставин, реалій,
у яких вона колись функціонувала.