Економічні наслідки багатосторонньої лібералізації міжнародних торговельних потоків у сфері послуг

Короткий зміст

Одним з фундаментальним принципів ГАТС є подальша лібералізація світового ринку послуг. У документах Угоди цьому питанні присвячена Частина IV “Подальша лібералізація”, в якій зазначається, що для досягнення цілей цієї Угоди Члени розпочнуть раунди переговорів не пізніше ніж через п’ять років від дати набрання чинності Угодою СОТ. Такі переговори повинні спрямовані на зменшення або усунення заходів, які негативно впливають на міжнародну торгівлю послугами, як засіб ефективного доступу на ринок. Лібералізація повинна сприяти інтересам учасників переговорів на основі взаємної вигоди та забезпечення загальної рівноваги прав і обов’язків [7, с. 317].

Наприкінці Уругвайського раунду на адресу учасників ГАТС пролунав заклик продовжити переговори по чотирьох секторах сфери послуг, включаючи фінансові послуги, пересування фізичних осіб, послуги в галузі морських перевезень та основних телекомунікацій. Переговори щодо фінансових послуг і пересувань фізичних осіб завершилися 30 червня 1995 р. з наданням одномісячного терміну для оформлення зобов'язань до 28 липня 1995 р. В ході даних переговорів деякі країни взяли на себе підвищені зобов'язання порівняно з Уругвайським раундом.

Додаток до ГАТС "Переміщення фізичних осіб, які надають послуги згідно з цією угодою" містить два обмеження до четвертого способу надання послуг. У частині першій зазначається, що ГАТС не зобов'язує "вдаватися до заходів щодо фізичних осіб, які прагнуть отримати доступ на ринок робочої сили члена, і заходів щодо громадянства, постійного місця проживання або наймання на постійну роботу". Таким чином, ГАТС обмежує тимчасовий рух робочої сили, хоча термін "тимчасовий" є досить абстрактним поняттям і країни можуть тлумачити його по-різному.

Розуміючи важливість розвитку міжнародної торгівлі послугами, необхідно підкреслити, що більшість країн усе ще не готові до відкриття національних ринків робочої сили. Тому четверта частина розглядуваного додатка передбачає, що ГАТС не перешкоджає застосуванню країною власних заходів щодо врегулювання в'їзду фізичних осіб на свою територію або їх тимчасового перебування на своїй території, в тому числі тих заходів, які необхідні для захисту її кордонів та забезпечення упорядкованого переміщення фізичних осіб через її кордон, за умови, що такі заходи не застосовуються таким чином, щоб звести нанівець або зашкодити вигодам, які отримує будь-який член згідно з умовами конкретного зобов'язання. Візові вимоги дискримінаційного характеру, по суті, не розглядаються як захід послаблення або скасування таких пільг.