ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА, РЕАЛІЗАЦІЇ І ПЕРЕРОБКИ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ

Короткий зміст

ЗМІСТ

ВСТУП	3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНИХ взаємоВІДНОСИН В СИСТЕМІ ТОВАРНОГО АГРАРНО-ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТ­ВА
	10
1.2.Відносини власності як складова частина системи економічних взаємо­відносин	24
1.3.Трансформація економічних відносин в системі товарного виробництва насіння соняшнику	42
Висновки до розділу 1	57
РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА, РЕАЛІЗАЦІЇЇ і пере­робки НАСІННЯ СОНЯШНИКУ
2.1.Розвиток сільськогосподарського виробництва в регіоні та місце в ньому насіння соняшнику	59
2.2.Аналіз та оцінка розвитку виробництва товарного насіння соняшнику	71
2.3.Фактори ефективності виробництва насіння соняшнику	88
2.4.Економічні відносини на ринку насіння соняшнику	104
Висновки до розділу 2	119
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ удосконалення взаємоВІДНОСИН У Сфе­рі ВИРОБНИЦТВА, РЕАЛІЗАЦІЇ І ПЕРЕРОБКИ НАСІННЯ СОНЯШНИ­КУ
3.1.Формування економічних відносин у сфері виробництва насіння со­няшнику	121
3.2.Розвиток інтегрованих форм організації виробництва, реалізації і пере­робки насіння соняшнику	135
3.3.Регулювання економічних взаємовідносин  в сфері виробництва, реа­лі­зації і переробки насіння соняшнику	149
Висновки до розділу 3	155
ВИСНОВКИ	157
Список використаних джерел	161
ДОДАТКИ	173

вступ

Актуальність теми дослідження. Сфера виробництва, реалізації і переробки насіння соняшнику – одна з провідних в системі АПК, рівень ефективності якої значною мірою визначає стан економіки аграрно-продовольчого сектора країни та є важливим джерелом формування продовольчих ресурсів. Це зумовлюється на­родногосподарським значенням насіння соняшнику, споживчими якостями його ви­хідної продукції, використанням у технологічному процесі багатьох під­при­ємств харчової і переробної промисловості та виробництва багатого асортименту про­дукції продовольчого і непродовольчого споживання.

У загальному обсязі виробництва олійних культур в Ук­раї­ні насіння соняшнику займає 97% і належить до категорії ви­соколіквідної про­дук­ції на внутрішньому і зовнішньому ринках. По­рів­няно з 1990 роком його ва­ло­вий збір зріс у 2003 р. на 65,5% при збільшенні посівних площ в 2,4 раза. Уро­жай­ність насіння соняшнику за цей період знизилася з 15,8 ц/га у 1990 р. до 11,2 ц/га у 2003 р., або майже на 30% з різними варіа­ціями по зонах і регіонах, що позначилось на ефективності виробництва і зниженні рівня рентабельності. Рівень урожайності на­сіння соняшнику та ефективності його вирощування є результатом недосконалих еко­номічних взаємовідносин у сфері його виробництва, реалізації і переробки. Роз­ши­рення посівних площ під культурою зумовило порушення сівозмін, а недостатня за­безпеченість сільськогосподарських підприємств мате­ріально-технічними і фінан­со­вими ресурсами – недотримання технологічної схе­ми виробництва, невнесення у грунт потрібної кількості мінеральних добрив і викорис­тан­ня посівного матеріалу не­високої якості.

Виробничі потужності переробних підприємств олієжирової промисловості спро­можні переробити до 3,5 млн. тонн насіння, але в більшості з них обладнання зно­шене і застаріло, гостро постала потреба в їх переоснащенні та диверсифікації виробництва.

Проблемі економічних взаємовідносин в аграрно-промисловому виробництві прис­вячені роботи відомих вчених економістів-аграрників: В.Я. Амбросова, В.Г.Андрійчука, В.І. Бо­йка, М.П.Вітковського, П.І.Гайдуцького, М.Я.Дем'яненка, М.Ю. Коден­сь­кої, О.В.Крисального, П.А.Лайка, М.Й.Маліка, В.Я.Месель-Веселяка, Т.Л. Мос­тенсь­кої, О.М.Онищенка, О.А.Рябчика, П.Т.Саблука, О.М.Шпичака, В.В.Юрчи­ши­на.

У дослідженнях цих учених основна увага приділяється питанням підвищення ефек­тив­ності виробництва сільськогосподарської продукції, розробки механізмів дер­жав­ного регулювання, міжгалузевого паритету цін, розвитку ринкової економіки, фор­мування ринків аграрно-продовольчої продукції.

Проте в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки потребують по­даль­шо­го і більш глибокого дос­лід­жен­ня проблеми економічних взаємовідносин між скла­довими про­дук­то­вих підкомплексів і, зокрема у сфері виробництва, реа­лі­за­ції та пе­реробки на­сіння со­няшнику, з урахуванням його народногосподарського зна­чен­ня, агро­біо­логічних особливостей вирощування та сучасного стану трансфор­му­ван­ня відносин власності.

Актуальність, наукове і практичне значення, недостатнє вивчення й необ­хід­ність пошуку шляхів удосконалення економічних взаємовідносин для підвищення ефективності товарного виробництва насіння соняшнику в умовах трансформації від­носин власності та формування ринкової економіки зумовили вибір теми дисер­та­ційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дос­лідження є складовою частиною тематичного плану науково-дослідних робіт від­ді­­лу форм господарювання Національного наукового центру “Інститут аграрної еко­но­міки” УААН з теми „Розробити про­позиції по організації ефективного ви­роб­ництва в господарських формуваннях рин­кового типу” (номер державної реєстрації 0102U000259).

Мета і задачі дослідження.  Метою дисертаційного дослідження є розробка та об­ґрунтування пропозицій щодо удосконалення економічних взаємовідносин у сфе­рі вироб­ницт­ва, реалізації і переробки насіння соняшнику на основі вивчення й уза­га­льнення теоре­тичних аспектів економічних взаємовідносин і комплексного ана­лі­зу су­час­ного стану ефективності товарного виробництва насіння соняшнику.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

Об’єктом дослідження є процеси формування економічних взаємовідносин у сфе­рі виробництва, реалізації та переробки насіння соняшнику. Для порівняння за­га­ль­них закономірностей формування економічних взаємовідносин й оцінки ефек­тив­нос­ті товарного виробництва соняшнику використовувалась інформація в цілому по господарствах України і Черкаської області.

Предметом дисертаційного дослідження обрано сукупність теоретичних, ме­то­ди­чних і прикладних основ формування та розвитку економічних взаємо­від­но­син у сфері виробництва, реалізації та переробки насіння соняшнику.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисер­та­цій­ної ро­боти є наукові методи фундаментальної наукової методології пізнан­ня дос­лід­жу­ва­них процесів і явищ, основні по­ло­ження економічної теорії, зако­но­дав­чі та нор­ма­тив­ні акти України, наукові праці віт­чиз­ня­них і зарубіжних учених-аграрників з пи­тань реформування власності та розвитку економічних взаємовід­но­син.

У процесі дослідження використано систему економіко-статистичних методів у поє­днанні з теоретичними аспектами. Зокрема, сучасний стан і тенденції розвитку еко­­но­міч­них взаємовідносин дос­ліджувались за допомогою монографічного та ана­лі­тичного методів. Комплексний аналіз й оцінка сучасного стану ефек­тив­ності ви­роб­ництва насіння соняшнику та вияв­лен­ня факторів, що визначають рівень його ефек­тивності, здійснювались методами порів­няння, ря­дів динаміки і групувань. Ви­бір­кові обстеження формування взаємовідносин у сфері ви­роб­ництва і пе­реробки на­сіння соняшнику проведені з використанням моног­ра­фіч­но­го та ана­лі­тичного ме­то­дів. Обґрунтування шляхів удосконалення еконо­міч­них взає­мовідносин і ство­рен­ня інтегрованих форм у сфері виробництва, реалізації і переробки насіння со­няш­ни­ку здійснено за до­по­могою абстрактно-логічного методу. Тео­ретичні узагаль­нення та формулювання вис­нов­ків здійснені із залученням аб­страк­тно-логічного методу.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження були законодавчі та інс­т­рук­­­тивні матеріали з питань розвитку аграрно-промислового виробництва, ста­тис­тич­­ні дані державного, обласного та районного рівнів, річні звіти сільсь­ко­гос­по­дар­сь­­ких і переробних підприємств, матеріали первинного бухгалтерського об­лі­ку, а та­кож довідково-інформаційні та спеціальні літературні джерела з дос­­лід­жу­ваної проблеми.

У своїй роботі автор керувався законами України, Указами Президента Ук­раї­ни, постановами Кабінету Міністрів України щодо ефективного розвитку аг­рар­­но-промислового виробництва.

Наукова новизна одержаних результатів по­лягає у комплексному дослід­жен­ні проблеми формування еко­но­міч­них взаємовідносин та обґрунтуванні напрямів їх удос­коналення у сфері ви­роб­ницт­ва, реалізації і переробки насіння соняш­ни­ку. Це доз­волило одержати наступ­ні теоретичні і практичні результати, що хара­к­те­ризують наукову новизну:

поглиблено:

в теоретичному плані тлумачення сутності економічних взаємо­від­носин у сфері то­­варного аграрно-промислового виробництва сформульо­ва­но як моти­ва­цій­­ний ме­ха­­нізм у системі виробничих зв’язків і відносин, що генерує загально виз­нані пра­ви­ла та принципи господарювання, зумовлюючи від­по­від­но до своєї дос­коналості рі­вень соціально-економічного розвит­ку взаємо­залежних гос­по­да­рю­ю­чи­х структур;

вперше обґрунтовано:

критерій та показники досконалості економічних взаємо­відносин у сфері ви­роб­ницт­ва, реалізації і переробки насіння соняшнику для різних рівнів ієрархії уп­рав­лін­ня економікою: на народгосподарському рівні – наповнення ринку вітчизняною про­­дукцією відповідно до попиту і формування експортних ресурсів; на галузе­во­му – еквівалентність обміну та рівень забезпеченості виробничих потужностей якісною сі­льсько­гос­по­дар­сь­кою сировиною; на госпо­дар­сь­ко­му – конкурентоспроможність підприємства та платоспроможність його працівників;

дістало подальший розвиток:

обґрунтування системи заходів щодо удосконалення економічних вза­ємовід­но­син у сфері виробництва і реалізації насіння соняшнику, основу яких становить  ра­ціо­нальне використання різноманітних ре­сур­сів, за­дія­них у тех­нологічному про­це­­сі ви­рощування сі­льсько­гос­по­дарських культур (зе­ме­­ль­них, природно-клі­ма­тич­них, ма­теріально-технічних), підвищення економіч­ної осві­че­­ності, профе­сіо­налізму та під­приємливості сільськогосподарських това­ро­­­ви­роб­ни­ків і менеджерів та забез­пе­чення відтво­рю­ва­ль­ного процесу вироб­ництва;

визначення теоретичної сутності категорії “від­носини власності" як еко­но­міч­ної основи господарювання, що базується на привласненні, володінні, користуванні за­­собами виробництва і результатами праці – з одного боку, а з ін­шо­го – як основи фор­­мування економічних взаємовідносин у сфе­рі аграрно-про­мис­ло­вого вироб­ниц­тва;

систематизація факторів ефективності виробництва насіння со­няш­­нику, в су­куп­­ності яких вагоме значення має раціональне розміщення його посівів в структурі по­сів­них площ від­по­відно до агробіологічних особливостей культури, використання віт­­чиз­няних сортів і гібридів з періодом вегетації з урахуванням зони вирощування со­­няш­нику, зап­ро­вад­ження досконалої й ефективної схеми ви­роб­ниц­т­ва насіння со­няш­­нику з дотриманням усіх правил своєчасного та якісного виконання техно­ло­гіч­них опе­ра­цій;

обґрунтування основних шляхів розвитку інтегрованих форм організації ви­роб­­ницт­­ва, реалізації і переробки насіння соняшнику, в основу яких покладено роз­роб­лен­ня раціональної організаційно-виробничої структури, з одного боку, а з іншого – еко­­но­міч­ний ме­­ханізм господарювання, що передбачає за­безпечення виробництва ма­­теріально-технічними ресурсами та мотиваційний ме­ханізм підвищення його ефек­­тивності;

визначення системи факторів впливу на фор­му­вання економічних взаємо­від­но­син у сфері виробництва, реалізації і переробки на­сіння соняшнику, що включає ре­гулюючу роль держави та її протекціонізм щодо розвитку аграрно-про­мис­лового ви­роб­ництва, рівноправність розвитку різних форм господарювання, орга­нізації ви­роб­ництва та відносин власності, що зумов­лю­ється багато­ма­ніт­ніс­тю взаємозв'язків у сфе­рі виробництва, реалізації і пе­ре­робки сільськогос­по­дар­сь­кої продукції.