ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ РЕГІОНУ Автореферат

Актуальність теми дослідження. B останні роки екологічна проблема міцно зайняла одне з ведучих місць у ряді проблем сучасності. Проте приходиться констатувати, що за останні десятиліття екологічна ситуація дедалі загострюється. Цю проблему, звичайно, не можна абсолютизувати, розглядати у відриві від інших задач сучасного етапу.

Зростання техногенних дій на природне середовище, відходи виробництва поставили під загрозу екологічний баланс Землі і підвели людство до небезпечної межі, за якою йде майже безповоротна деградація екологічної системи. У найбільш гострій формі катастрофічність сучасної ситуації проявляється і в Україні, що знаходиться, на думку багатьох вчених, на порозі екологічного і демографічного коллапсу.

Загроза глобальної екологічної кризи поставила проблему забезпечення стійкого розвитку, при якому знімаються протиріччя між соціально-економічним зростанням, природокористуванням і збереженням цілісності екосистеми.

Проблемам економічного забезпечення стійкого розвитку еколого-економічної системи регіону присвячено багато робіт, в яких викладено результати дослідження та механізми вирішення еколого-економічних протиріч. Провідними дослідниками названих напрямків є В.О. Аніщенко, В.А. Барановський, О.Г. Білоус, І.С. Благун, Є.М. Борщук, О.А. Веклич, В.Г. В’юн, З.В. Герасимчук, В.С. Загорський, О.В. Садченко, Л.Г. Мельник, О.Б. Олєхін, І. Рабинський, Л.Г. Руденко, О.В. Шубравська та ін.

Визначаючи теоретичну та практичну цінність науково-методичного забезпечення реалізації національної екологічної політики, слід відзначити, що недостатньо опрацьованими залишаються науково-методичні підходи до економічного механізму забезпечення стійкого розвитку еколого-економічної системи регіону.

Усе сказане обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, спрямованого на розвиток економічного механізму забезпечення стійкого розвитку еколого-економічної системи регіону.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною робіт, які проводилися відповідно до плану науково-дослідних робіт Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». В рамках виконання теми «Розробка та впровадження економіко-технологічних заходів раціонального природокористування та управління екологічною безпекою навколишнього середовища» (номер державної реєстрації 0109U002939), дисертантом запропоновано шляхи удосконалення економічного механізму забезпечення стійкого розвитку еколого-економічної системи Миколаївської області (Довідка №99 від 02.06.2011р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є узагальнення і розвиток науково-методичних засад щодо удосконалення економічного механізму забезпечення стійкого розвитку еколого-економічної системи регіону.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність постановки і вирішення таких завдань:

─ проаналізувати шляхи формування економічного механізму і засобів забезпечення стійкого розвитку еколого-економічних систем;

─ визначити актуальність та мету програмно-цільового управління розвитком еколого-економічної системи Миколаївської області;

─ розвинути методичні положення програмно-цільового підходу до управління розвитком еколого-економічних систем;

─ визначити шляхи реструктуризації системи управління розвитком еколого-економічних систем;

─ розробити концепцію моделювання еколого-економічної системи регіону;

─ розробити шляхи регулювання процесів функціонування регіональної еколого-економічної системи;

─ вдосконалити економіко-організаційний механізм забезпечення стійкого розвитку регіональної еколого-економічної системи.

Об’єктом дослідження є процес забезпечення стійкого розвитку еколого-економічної системи регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні положення механізму забезпечення стійкого розвитку регіональної еколого-економічної системи.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою виконаного дослідження стали класичні положення сучасної економічної теорії, законодавчі та нормативні акти України, загальнотеоретичні положення концепції стійкого розвитку, наукові праці вітчизняних і закордонних учених з досліджуваної проблеми. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети були використані такі загальнонаукові методи і прийоми: аналіз і синтез – при обґрунтуванні теоретичних положень і практичних рекомендацій; системний аналіз – при аналізі методичних основ дослідження взаємодії суспільства і природи, при визначенні структури еколого-економічної системи; комплексний аналіз – для дослідження характеру функціонування складних систем різної природи; метод економіко-математичного моделювання – при визначенні особливостей моделювання еколого-економічних процесів; метод наукової абстракції – при побудові моделей еколого-економічної системи, графічний метод – для наочного подання низки теоретичних і практичних положень; методи експертної оцінки (використання методу Делфі) – для визначення пріоритетів реалізації механізму забезпечення стійкого розвитку еколого-економічної системи Миколаївської області.

Інформаційну базу дослідження становили: нормативні та методичні документи українських і міжнародних наукових установ; результати наукових розробок вітчизняних і зарубіжних установ та вчених; монографії і науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів з проблем екологічної економіки; матеріали Міжнародної комісії з оточуючого середовища і розвитку, матеріали Міжнародної конференції з оточуючого середовища і розвитку, що відбулась в Ріо-де-Жанейро в 1992 році, матеріали Всесвітнього саміту в Йоганнесбурзі, матеріали інших наукових конференцій та ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна дисертаційних досліджень. Результати, отримані у дисертаційному дослідженні, у своїй сукупності вирішують важливу науково-прикладну проблему розробки фундаментальних наукових засад забезпечення стійкого розвитку еколого-економічної системи регіону.

Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному:

вперше:

─ запропоновано використання ринкової еколого-економічної моделі регіону, яка враховує ринкові механізми формування обсягів виробництва і цін, розрахована на економічне обґрунтування рішень в сфері виробництва і охорони навколишнього середовища. Модель спрямована на аналіз взаємодій суб’єктів ринку і забезпечення ринкових механізмів управління;

удосконалено:

─ шляхи реструктуризації системи управління розвитком еколого-економічних систем за допомогою визначення основних пріоритетів, принципів та індикаторів, що забезпечують поетапну реструктуризацію системи управління та сприятимуть удосконаленню економічного і фінансового механізмів раціонального природокористування;

─ традиційну структуру моделі міжгалузевого балансу природогосподарського механізму регулювання структури регіональної економіки шляхом доповнення блоків, що відбивають стан соціальної сфери і екологічної підсистеми регіону, утворюючи замкнутішу в порівнянні з існуючими описами систему;

─ шляхи регулювання процесів функціонування регіональної еколого-економічної системи, реалізація яких обумовлює необхідність розв’язання ряду задач: розробку алгоритму роботи, що забезпечує узгодженість дій різних елементів, адаптацію процедур узгодження різних критеріїв, формування різних організаційних елементів, визначення і розподіл їх функціонального навантаження;

─ економіко-організаційний механізм забезпечення стійкого розвитку регіональної еколого-економічної системи шляхом налагодження взаємодій в регіональній системі, що враховує множинність використовуваних типів ресурсів та запропонована концептуальна модель, побудована на використанні конкурентних стосунків у якості управлінського ресурсу;

набули подальшого розвитку:

─ шляхи формування економічного механізму забезпечення стійкого розвитку еколого-економічної системи, що включає методи екомоніторингу, екоаудиту, екомаркетингу і екоменеджменту, здатні забезпечити стійкий розвиток системи, індикатором якого може служити досягнення «еталонного» рівня біорізноманіття в антропогенних екосистемах;

─ розвиток програмно-цільового управління еколого-економічною системою Миколаївської області шляхом ранжирування пріоритетів реалізації механізму управління розвитком еколого-економічної системи за результатами громадських слухань, проведених у п’яти найбільших містах Миколаївської області і оцінками експертів з використанням методу Делфі за критеріями значущості, часом виконання, витратами і порядком дотримання;

─ методичні положення програмно-цільового підходу до управління розвитком еколого-економічних систем передбачають: аналіз і оцінку стану еколого-економічної системи регіону, виявлення пріоритетних проблем розвитку еколого-економічної системи, розробку програми розвитку еколого-економічної системи, реалізацію програми розвитку еколого-економічної системи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні теоретико-методичного інструментарію дослідження закономірностей функціонування природно-антропогенних систем. Розроблені у роботі теоретичні і методичні підходи до аналізу еколого-економічних систем можуть бути застосовані при формуванні тактики і стратегії стійкого розвитку в регіональному і глобальному масштабах. Вони є також основою подальших системних теоретико-методичних та прикладних досліджень проблем екологічної економіки в процесі формування концепції стійкого розвитку України.

Визначення основних пріоритетів, принципів та індикаторів, що забезпечують поетапну реструктуризацію системи управління, сприятимуть удосконаленню економічного і фінансового механізмів раціонального природокористування.

Окремі методичні положення дисертаційної роботи використанні Головним управлінням економіки Миколаївської адміністрації при розробці Стратегії економічного і соціального розвитку Миколаївської області на період до 2015 р., а також Програми економічного і соціального розвитку Миколаївської області на 2011-2014 роки «Миколаївщина - 2014». Зокрема, були враховані пропозиції дисертанта щодо моделі природогосподарського механізму регулювання структури регіональної економіки та заходів щодо удосконалення економіко-організаційного механізму забезпечення стійкого розвитку регіональної еколого-економічної системи (Довідка №270/11-12/03 від 27.05.11 р.).

Запропонований автором механізм управління забезпеченням стійкого розвитку регіональної еколого-економічної системи використовується в роботі Центру системних досліджень і розвитку Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (Довідка №128 від 20.04.11 р.).

Авторські розробки щодо вдосконалення ціноутворення з урахуванням екологічного фактору запроваджені ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» у свою діяльність (Довідка № 252 від 18.04.11 р.).

Розроблені пропозиції відносно удосконалення економічного механізму функціонування підприємства використовуються у поточній діяльності ПАТ «Промбуд-2» (Довідка № 24 від 11.05.11 р.).

Розроблені та удосконалені заходи для ТОВ «Будівельно-монтажне управління №13» сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємства, забезпечують стабільну та безперебійну роботу, покращують якість прийняття управлінських рішень в умовах економіки перехідного періоду (Довідка № 19 від 22.04.11 р.).

Розроблені заходи щодо створення екологічно чистої продукції, вивчення конкурентоспроможності екологічно безпечної продукції, вивчення попиту на екологічно безпечну продукцію, а також створення нових технологій і обладнання, впровадження системи екологічного маркування продукції використовуються ТОВ «Добрий смак», що дає змогу підвищити достовірність й прискорити процес стратегічного планування на підприємстві (Довідка № 21 від 26.05.11 р.).

Основні результати і висновки дисертаційної роботи використані у навчальному процесі Миколаївського міжрегіонального інституту розвитку людини ВНЗ Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» при викладанні дисциплін «Менеджмент організацій», «Маркетинг», «Комерційна діяльність», «Основи екології», «Економіка природокористування». Окремі наукові розробки, що представлені у дисертаційній роботі, використовуються при вивченні курсів: «Розміщення продуктивних сил», «Регіональна економіка», «Економіка підприємства», «Економічна кібернетика», «Екологічний менеджмент» та «Екологічний аудит» (Довідка № 98 від 02.06.11 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до проблеми формування теоретичних основ стійкого розвитку еколого-економічних систем. Концептуальні положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ті аспекти, які є результатом особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні положення дисертації доповідались і отримали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, серед яких:

Х міжвузівська науково-практична конференція викладачів «Сучасні технології розвитку людини в інтегрованому суспільстві» (Миколаїв, 21-22 травня 2009 р.), ХІ міжвузівська науково-практична конференція викладачів «Сучасні технології розвитку людини в інтегрованому суспільстві» (Миколаїв, 20-21 травня 2010 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании ´2010» (Одеса, 20-27 грудня 2010 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (Дніпропетровськ, 23-24 грудня 2010 р.); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Екологічний менеджмент як складова частина стойкого розвитку» (Донецьк, 8-9 квітня 2011 р), ХІІ міжвузівська науково-практична конференція викладачів «Сучасні технології розвитку людини в інтегрованому суспільстві» (Миколаїв, 19-20 травня 2011 р.).

Публікації матеріалів дослідження. За результатами дослідження з теми дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць, у тому числі: 5 статей у наукових фахових журналах, 2 – у матеріалах і тезах доповідей міжнародних науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 188 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації мають 31 рисунок та 17 таблиць, які вміщено на 32 сторінках. Список використаних джерел із 162 найменувань наведено на 16 сторінках, 5 додатків на 16 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 222 сторінки.