ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ПРОМИСЛОВО-ЕКОНОМІЧНОГО КОЛЕДЖУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методологічні та теоретичні основи дослідження; розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, висвітлено напрями та апробацію результатів експериментальної роботи; сформульовано положення, що виносяться на захист.

У першому розділі – «Теоретичні засади формування економічної культури студентів коледжу в професійній підготовці» – представлено результати науково-теоретичного аналізу філософського та психолого-педагогічного аспектів феномену культури; проаналізовано поняття професійної, економічної культур як важливих компонентів загальної культури; окреслено зміст економічної культури студентів; визначено підходи до формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу з урахуванням усіх складових цілісного педагогічного процесу (ЦПП).

На основі теоретичного аналізу наукової літератури встановлено, що культура як філософська, педагогічна, психологічна та економічна категорія має різні значення; сутність її проявляється в сукупності досягнень і цінностей, вироблених людством у процесі життєдіяльності, і визначається тим загальним началом, в контексті якого стає можливою професійна діяльність особистості.

Доведено, що професійна культура значною мірою відображає професійні якості суб’єкта праці, визначає рівень оволодіння фахівцем досягненнями науково-технічного і соціального прогресу та особистісний аспект культури праці. До основних її компонентів віднесено: професійну компетентність (систему професійних знань, умінь та навичок); професійну майстерність (сукупність професійно-значущих якостей особистості, які забезпечують високий рівень професійної діяльності фахівця); професійний досвід (особистісне утворення внутрішнього стану суб’єкта, що забезпечує індивідуальне бачення буття). З’ясовано, що професійна культура передбачає наявність низки вимог, які ставляться перед певною групою фахівців, а також способів їх виконання.

У ході дослідження встановлено, що у професійній культурі її економічна складова відображає економічні відносини у процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання матеріальних благ, є предметним результатом діяльності, що реалізується через систему знань, умінь, навичок, рівень інтелекту, світогляд, моральний і естетичний розвиток людини. Економічну культуру студентів економічних спеціальностей коледжу визначено як інтегративне особистісне новоутворення, що представлене єдністю аксіологічного (цільового, мотиваційного, когнітивного), технологічного (авторсько-технологічного, діяльнісно-практичного, нормативного), творчого (інтелектуального, гуманітарного, інформаційного) й особистісного (ціннісно-емоційного, комунікативного, практично-орієнтованого) взаємообумовлених компонентів, які забезпечують продуктивну професійну діяльність майбутнього фахівця в економічній сфері, а також визначають життєві спрямування особистості на загальнолюдські цінності, усвідомлення економіки як базису для розвитку особистості та суспільства.

Узагальнюючи підходи до класифікації функціональних виявів культури М.С. Кагана, економічної культури в трансформаційній економіці А.В. Сур’як, педагогічної культури В.М. Гриньової, господарсько-економічної культури С.В. Василевич та, враховуючи специфіку навчальної і майбутньої професійної діяльності студентів економічних спеціальностей коледжу, виокремлено основні функції економічної культури: трансляційну, регулюючу, світоглядну, інноваційну, виховну. Кожна з них підкреслює багатоаспектність змісту економічної культури, розкриває її процесуальну сторону та забезпечує реалізацію.

Трансляційна функція спрямована на передачу економічних цінностей, норм, потреб, мотивів економічної поведінки.

Регулююча функція забезпечує ефективність професійної підготовки студентів, в її межах формується економічна культура шляхом регулювання змісту, форм, методів, засобів, які використовуються в навчально-виховному процесі підготовки фахівців економічного напряму в умовах коледжу.

Світоглядна – орієнтована на формування нового бачення студентами економічної дійсності та професійної підготовки як можливості для реалізації їхніх планів, конкурентноздатності на ринку праці.

Інноваційна функція полягає в оновленні економічних цінностей і норм економічної поведінки шляхом вироблення нових і запозичення з інших культур.

Виховна функція передбачає формування активного творчого ставлення студентів до навчальної та економічної діяльності, здійснення свого внеску в реалізацію позитивних зрушень економіки країни та орієнтацію успіхів і досягнень на благо людини як найвищої цінності.

Встановлено, що формування економічної культури студентів тісно пов’язане з діяльністю студентів, психологічним станом, зовнішніми умовами, що передбачає логічну гармонізацію цілей, засобів і методів ЦПП, урахуванням ціннісних мотивацій, гуманістичною орієнтацією моделей навчання і виховання.

Результати аналізу сучасних навчальних програм з підготовки фахівців економічного напряму дозволяють констатувати факт істотного впливу на формування економічної культури студентів потенціалу загальноекономічних та професійно-орієнтованих дисциплін, визначення загального обсягу годин на їх вивчення.

У другому розділі – «Модель формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу» – розглянуто теорії моделювання в педагогічних дослідженнях, обґрунтовано модель формування економічної культури студентів, виявлено систему критеріїв і показників, за якими визначено та охарактеризовано рівні сформованості економічної культури студентів економічних спеціальностей промислово-економічного коледжу.

Побудова моделі відбувалася з урахуванням здатності економічної культури до трансформації та потенційних можливостей студентів у контексті виявлення та дотримання комплексу педагогічних умов, що являють собою штучно створене середовище, спрямоване на досягнення конкретної мети, забезпечення реалізації розробленої моделі.

Визначені компоненти моделі відображають сутність формування економічної культури студентів, є певним результатом взаємодії професійної, економічної й особистісної її складових, виражених цінностями-цілями, цінностями-знаннями, цінностями-якостями, цінностями-відношеннями і цінностями-засобами (компоненти економічної культури, фактори впливу, критерії; компоненти ЦПП, принципи, методи, прийоми і засоби ЦПП). Ці складові, на наш погляд, визначають, уособлюють та ідентифікують модель процесу формування економічної культури студентів, суттєво впливають на професійні якості майбутнього фахівця.

У ході дослідження встановлено, що результатом засвоєння знань, формування вмінь та навичок, наявності індивідуально-психологічних якостей молодшого спеціаліста чи бакалавра економічного напряму є вироблення певного ціннісного відношення до себе, інших людей, дійсності та своєї професії, а також ціннісних орієнтацій, що визначають спрямованість особистості на засвоєння певних цінностей для задоволення своїх потреб, впливають на мотивацію діяльності.

Всі зазначені вище цінності утворюють систему, яка є змістовою основою моделі процесу формування економічної культури студентів коледжу, і характеризується наявністю тісних зв’язків: цінності-цілі зумовлюють характер цінностей-знань і цінностей засобів; цінності-відношення визначаються характером цінностей-цілей і цінностей-якостей.

Доведено, що педагогічне управління процесом формування економічної культури структурно включає: цілепокладання і планування; конструювання; аналіз та корекцію; моніторинг діяльності. Відтак результат формування економічної культури студентів залежить, зокрема, і від соціальних потреб та суспільного замовлення. Таким чином, обґрунтовано думку, що окрім цільового призначення модель виконує функцію зв’язку між рівнем економічної культури студентів і синтетичною взаємодією суб’єктивних та об’єктивних умов. Обґрунтування змісту моделі та визначення системи інформаційно-технологічного забезпечення дозволяє отримати достатнє уявлення про процес формування економічної культури студентів (рис. 1).

На основі здійсненого аналізу проблеми дослідження встановлено, що важливе значення для ефективного формування економічної культури студентів коледжу має критеріально-рівневий підхід до оцінки її сформованості. Критерії відображають найбільш загальні сутнісні ознаки, на основі яких здійснюється оцінка, порівняння реальних педагогічних явищ. Ступінь вияву, якісна сформованість, визначеність критерію знаходять утілення у конкретних показниках, які характеризуються в свою чергу низкою ознак.

До основних критеріїв економічної культури студентів економічних спеціальностей коледжу віднесено: розуміння цілей, завдань професійної діяльності; теоретична спеціальна підготовка; практична готовність майбутнього фахівця до професійної діяльності; сформованість професійних якостей. Визначено відповідні показники (ціле-мотиваційний, змістовий, практично-орієнтований, професійно-орієнтований), рівні економічної культури (репродуктивний, конструктивний, евристичний і контамінний) та їх якісні характеристики. Обґрунтовано висновки про недостатній рівень сформованості окремих компонентів та функціонального вияву економічної культури у студентів, що дало змогу вважати доцільним проведення спеціальної експериментальної роботи щодо розроблення та обґрунтування технології ефективного формування економічної культури.

У третьому розділі – «Дослідно-експериментальна робота з формування економічної культури студентів промислово-економічного коледжу» – проаналізовано стан сучасної професійної економічної освіти з точки зору предмета дослідження, розглянуто досвід формування економічної культури студентів коледжу, визначено вплив вікових особливостей на процес формування економічної культури студентів.

Науково обґрунтовано та експериментально перевірено технологію формування економічної культури студентів економічних спеціальностей; експериментально зафіксовано основні педагогічні умови; проаналізовано характер динаміки освоєння професійної діяльності та змін особистісних характеристик студентів в експериментальних та контрольних групах.