ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ХОРЕОГРАФІЇ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження з обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення, особистий внесок здобувача; представлено апробацію результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі – “Теоретичні основи формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії” – проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій літературі; розглянуто індивідуальний стиль діяльності як наукову проблему; визначено вимоги до індивідуальності педагога та типологію індивідуальних стилів діяльності.

У розділі здійснено системний аналіз психолого-педагогічної та мистецької літератури, розкрито та уточнено зміст понять “індивідуальність”, “стиль”, “стиль діяльності”, “індивідуальний стиль діяльності”; визначено структуру індивідуального стилю діяльності (проаналізовано погляди таких дослідників, як Г. Балл, І. Бех, З. Вяткіна, Л. Дорфман, І. Зязюн, Є. Клімов, А. Маслоу, В. Мерлін, Д. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Толочек та ін.); досліджено вимоги до індивідуальності педагога в історичному аспекті (погляди О. Духновича, Я. Коменського, Я. Мамонтова, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін.) та індивідуальний стиль діяльності відомих педагогів-хореографів; визначено підходи щодо характеристик стилів діяльності (І. Зязюн, В. Кан-Калик, А. Маркова, А. Никонова, Н. Осухова та ін.).

На підставі аналізу наукової та мистецької літератури виявлено, що основоположною категорією проблеми індивідуального стилю діяльності є категорія індивідуальності. Індивідуальність характеризують внутрішня цілісність і відносна самостійність, унікальність. Теоретичний аналіз дає підстави стверджувати, що індивідуальність є динамічною структурою, в якій стиль діяльності є засобом внутрішньої та соціальної самореалізації.

Реалізацію індивідуальності в діяльності забезпечує самоактуалізація, яка є складним процесом вибору людиною власного стилю; результатом самоактуалізації є сильна індивідуальність. У свою чергу, індивідуальний стиль діяльності – це модель діяльності, яка базується на сукупності різнорівневих властивостей індивідуальності і забезпечує активне становлення людини в суспільстві на засадах самоактуалізації, творчої самореалізації, суспільної діяльності в межах особистісного креативного вибору.

У результаті дослідження встановлено, що вимоги певної суспільно-історичної епохи до особистості вчителя в поєднанні з власним творчим пошуком індивідуальності призводять до появи різноманітних індивідуальних стилів діяльності педагогів. Неповторний індивідуальний стиль діяльності є своєрідним унікальним “почерком” професійної діяльності, який створює самоактуалізована творча індивідуальність.

В основу класифікації стилів покладено форму взаємовідносин учитель – учень, домінування певного компонента діяльності, поєднання змістових характеристик діяльності та ін. Класифікація індивідуальних стилів діяльності вчителя хореографії включає емоційно-творчий стиль, творчо-індивідуальний стиль, творчо-інтелектуальний стиль, творчо-імпровізаційний стиль. Розподіл стилів узагальнений і умовний, оскільки творча індивідуальність найбільшою мірою виражається не у спільних, а у відмінних рисах індивідуального стилю діяльності.

У другому розділі – “Педагогічна модель формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії” – розглянуто творчість як основний компонент поетапного формування індивідуального стилю діяльності та визначено педагогічні умови формування і рівні сформованості індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії.

Творчість як наукову проблему педагогіки розглядали Я. Коменський, В. Кан-Калик, О. Олексюк, О. Рудницька, С. Сисоєва, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін. У розділі зазначається, що творчість – це стан, який передбачає найвищу міру прояву індивідуальної самобутності людини; діяльність, яка перетворює особистість творця в індивідуальність і завдяки якій здійснюється поступ людської культури в напрямку прогресу.

В основі індивідуального стилю діяльності стоїть творча індивідуальність, творча активність якої забезпечує творчу самореалізацію на шляху професійного зросту. Залучення процесу творчості до поетапного формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога забезпечує розробку плану-стратегії творчо-індивідуального зростання студента протягом навчання у ВНЗ і запуск механізму самоактуалізації особистості. Результатом формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії у творчості і через творчість є яскрава творча індивідуальність з неповторним професійним “почерком”, здатна ефективно формувати творчі особистості своїх учнів.

До основних етапів формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії належать:

1. Підготовчий етап – оцінювально-стратегічний. Створення моделі формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії (самооцінка, створення моделі ідеалу, розробка плану професійного становлення, пошук шляхів самоактуалізації, підготовка до індивідуальної творчої діяльності).

2. Основний етап – діяльнісний. Застосуванняння моделі формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії (накопичення знань, формування вмінь та навичок, самопізнання, активізація процесу самоактуалізації, активна творча самореалізація в процесі навчальної діяльності, вибір провідного хореографічного стилю).

3. Заключний етап – результативний (вдосконалення сформованого стилю спілкування з учнями, творчого хореографічного стилю, сформованого стилю викладання хореографії, самоактуалізація, творча самореалізація індивідуальності, гармонізація власної індивідуальності з “Я”, професією і світом, максимальне наближення індивідуального стилю діяльності до моделі-ідеалу професіонала).

Слід підкреслити, що виділені етапи дозволяють планомірно формувати індивідуальний стиль діяльності майбутнього вчителя хореографії за умови домінування процесу творчості в усіх позиціях педагогічної взаємодії викладач – студент, зокрема: для викладача характерні: творча самоактуалізація, особистісно орієнтований творчий підхід до індивідуальності студента, творчий підхід до методики проведення занять, максимальна насиченість навчального процесу проблемно-творчими завданнями, творча оцінка результатів навчальної діяльності, творче регулювання процесу формування індивідуального стилю діяльності майбутнього вчителя хореографії; для студента: творчий підхід до побудови моделі індивідуального стилю діяльності, творча самооцінка, самоідентифікація, самореалізація, самоактуалізація, творчий підхід до вирішення навчальних завдань, творчий підхід до вибору провідного хореографічного стилю (або створення власного), творчий підхід до критичної самооцінки, творче осмислення рекомендацій викладача стосовно процесу формування індивідуального стилю діяльності.

З метою формування індивідуального стилю діяльності в процесі навчання студентам пропонують різноманітні види творчої роботи:

1. Вирішення творчих завдань на лекціях, практичних та лабораторних заняттях (написання лібрето, міні-творів; створення оригінального класичного та народно-сценічного екзерсису, хореографічних етюдів; виконання вправ на розвиток акторської майстерності (вправи на відображення пози, жесту, міміки; перевтілення, пошук образного рішення і т.д.); хореографічні імпровізації).

2. Творча діяльність на заняттях ансамблю (залучення студентів до постановки танцювальних композицій; підбір хореографічної лексики; творча робота над етюдами; створення ескізів танцювальних костюмів; написання сценаріїв концертних програм, хореографічних вистав; участь у концертах різних рівнів).

3. Творчість у процесі педагогічної практики (розробка планів-конспектів уроків танцю; створення власних хореографічних композицій для дітей; проведення уроків танцю та гурткових занять; оцінювання рівня сформованості індивідуального стилю, самоаналіз (професійна компетентність, дисциплінованість, рівень творчої активності, комунікабельність, культура спілкування, самоконтроль і т.д.), визначення напрямів удосконалення власного індивідуального стилю професійної творчої діяльності).