У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, предмет та об’єкт дослідження, охарактеризовано методи та інформаційну базу дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих наукових результатів, подано інформацію про їх апробацію.
У розділі 1«Теоретико-методологічні засади формування неподаткових доходів державного бюджету» на основі вивчення положень фінансової науки розкрито сутнісні характеристики та природу неподаткових доходів бюджету (НДБ).
За результатами систематизації поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених на трактування понять "доходи державного бюджету", "неподаткові доходи бюджету", "механізм адміністрування неподаткових платежів", дисертантом сформульовано власну дефініцію "неподаткові доходи бюджету" – це фінансові ресурси, мобілізовані до державного бюджету, позабюджетних цільових фондів, юридичних осіб публічного або приватного права за рахунок цільових, індивідуально еквівалентних, нерегулярних, компенсаційних платежів, які перераховуються суб’єктами господарювання та фізичними особами з метою набуття зустрічного представлення (прав, дозволу, вчинення юридично значущих дій) або послуг, що дозволяє уточнити предмет наукових досліджень відповідного напряму фінансової науки та підвищити обґрунтованість рішень в сфері податково-бюджетного регулювання економіки.
Проаналізовано методологічні підходи Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Організації країн з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Встановлено методологічні невідповідності при віднесенні неподаткових платежів до окремих підгруп доходів у Класифікації доходів бюджету в Україні. Виділення нових класифікаційних ознак (перманентність, примусовість, вид платежу, орган адміністрування, метод мобілізації, призначення, рівень компенсації витрат, цільовий характер), дозволило запропонувати зміни до бюджетної класифікації, спрямовані на покращення рівня інформаційного-аналітичного забезпечення виконання бюджету в розрізі основних груп неподаткових надходжень, проведення порівняльного аналізу ефективності різних методів адміністрування НДБ, обґрунтування доцільності мобілізації окремих видів неподаткових платежів.
Виявлено вплив на обсяг, структуру та повноту адміністрування неподаткових доходів бюджету політичних, ресурсних та технологічних чинників. Зниження питомої ваги неподаткових платежів в структурі доходів бюджету, поступове покращення якості і повноти їх адміністрування, уточнення мети використання акумульованих в бюджеті коштів є наслідком підвищення рівня технологічного розвитку, ефективності використання природних ресурсів та демократизації суспільних відносин, як важливих чинників протидії корупції та ренто-орієнтованій поведінці економічних агентів.
Процес використання НДБ як джерела публічних фінансів в країнах з різними типами економіки має наступні етапи еволюції.
Етап 1: превалювання в структурі доходів бюджету. В країнах з неринковою економікою та авторитарним/тоталітарним політичним режимом НДБ є основним джерелом доходів, оскільки їх залучення не передбачає участі платників в управлінні державою, громадського контролю за цільовим використанням коштів, прозорості акумулювання й розподілу фінансових ресурсів. Природні ресурси як база оподаткування стають причиною перманентних збройних конфліктів, масових збурень та зміни державного апарату в країні. На цьому етапі НДБ виступають одним з позитивних чинників еволюційного розвитку суспільства.
Етап 2: зниження фіскальної ефективності в контексті обмеженого економічного зростання. Розширення переліку послуг, які надають державні установи та бюджетні організації в умовах обмеженого контролю за формуванням та використанням НДБ, посилює схильність до ренто-орієнтованої поведінки осіб, яким надані повноваження з надання зустрічного представлення в обмін на неподаткові платежі, уповільнення процесів детінізації та боротьби з корупцією.
Етап 3: поступове витіснення НДБ податками. В умовах формування в країні ринкових відносин, затвердження принципів демократії та верховенства права спостерігається втрата неподатковими доходами провідної ролі в наповненні бюджету на користь податків – важливих інструментів мобілізації доходів бюджету, що мають стабільнішу та ширшу базу оподаткування.
Етап 4: скорочення частки неподаткових платежів в структурі доходів бюджету, удосконалення підходів до мобілізації та контролю за їх використанням. Лібералізація економіки призводить до скорочення сектора загальнодержавного управління, обмеження участь держави у відносинах ринкового обміну в якості економічного агента лише через відповідних уповноважених суб’єктів, внаслідок чого рівень перерозподілу НДБ через бюджет та по відношенню до ВВП скорочується, спостерігається виділення стійкої основної групи неподаткових доходів на фоні удосконалення підходів до адміністрування та підвищення контролю за використанням НДБ.
Етап 5: перегляд функцій та ролі неподаткових доходів бюджету в системі державних фінансів. В умовах обмеженого фіскального потенціалу, нестійкої бази та вищих, порівняно з податками, витратах на адміністрування, відбувається поступовий перегляд ролі неподаткових платежів в системі державних фінансів, які, попри збереження фіскальної функції, все більше виконують саме регулюючу Водночас, в розвинених країнах, в результаті адміністративно-територіальної та фіскальної реформ право на мобілізацію неподаткових доходів делегується органам місцевого самоврядування, підвищуючи цільову спрямованість та повноту їх адміністрування.
В контексті наведеної вище еволюційної схеми Україна знаходиться на 4 етапі становлення системи формування неподаткових доходів бюджету. Простежується тенденція до виконання фіскальної функції групою доходів від державної власності та підприємницької діяльності, а регулюючої функції – групами доходів «Власні надходження бюджетних установ» та «Інші надходження».
Висунуту дисертантом гіпотезу щодо впливу ступеня розвитку національних інститутів на рівень перерозподілу ВВП за допомогою неподаткових доходів було протестовано за допомогою методу кореляційного аналізу. Розрахунок коефіцієнтів кореляції показника НДБ у відношенні до ВВП та індексів корупції, демократії, свободи (на основі рейтингових оцінок рівня суспільного розвитку чотирьох міжнародних неурядових аналітичних центрів) наведено в таблиці 1.
Незважаючи на різні критерії та методологічні підходи до формування експертних оцінок (за індексом FHкраїні з найвищим рівнем свобод надають мінімальне, для решти індексів – максимальне значення, що впливає на знак коефіцієнта кореляції), простежується стійкий обернений зв'язок між рівнем суспільного розвитку та НДБ. Таким чином, використання НДБ в якості джерела доходів державного бюджету на постійній основі стримує розвиток суспільних цінностей та свобод, знижує ефективність функціонування демократичних інститутів. В 2009-2010 роках простежується посилення такого зв'язку в результаті негативного впливу світової фінансово-економічної кризи на рівень суспільного розвитку та добробуту.
