Гармаш Т.П. Творчий внесок академіка О.В.Квасницького у розвиток фізіології тварин в Україні

Короткий зміст

   Основні напрями науково-практичної діяльності академіка О.В.Квасницького. Характерна особливість наукової діяльності Олексія Володимировича Квасницького – багатогранність: ним проведені дослідження практично з кожного розділу фізіології. О.В.Квасницький вважається засновником фізіології травлення свиней. За цими словами - роки наполегливої науково-практичної діяльності вченого з вивчення зазначеної глобальної фізіологічної проблеми, експериментальна розробка якої сприяла вирішенню народногосподарського завдання – раціональне використання кормів та одержання максимальних приростів у тваринництві. Плідна наукова робота з проблем травлення позначилась присудженням О.В.Квасницькому вченого ступеня кандидата біологічних наук (1936 рік), а продовження досліджень лягло в основу докторської дисертації, яку вчений захистив 1940 року.

Із дослідами шлункового травлення тісно пов'язаний початок вивчення молочної продуктивності свиноматок, що слугувало основою для рекомендацій з питань годівлі поросят.

На основі класичних методів павлівської школи О.В.Квасницький розробив методику вивчення вищої нервової діяльності свиней, яка була пристосована до виробничих умов.

Центральне місце в роботах О.В.Квасницького належало фізіології розмноження сільськогосподарських тварин. Ним був започаткований новий науково-виробничий напрям - підвищення інтенсивності використання свиноматок. Вчений запропонував ефективні методи підвищення багатопліддя та великоплідності, започаткував метод полібаричної стимуляції.

На основі багаторічних досліджень академіком встановлено явище біологічної різноякісності гамет і ембріонів однієї генерації.

Значний внесок в науку – експериментальний доробок з трансплантації ембріонів тварин, що й на сьогодні залишається необхідною базою для розвитку біотехнології. Вперше у світі вчений успішно здійснив трансплантацію зигот на свинях і 1950 року одержав живих поросят – трансплантантів, відкривши цим широкі можливості для найрізноманітніших мікроманіпуляцій з ембріонами у тваринництві. Дані досліди назавжди увійшли в світову історію розвитку біотехнології. П’ятдесятиріччя отримання поросят-трансплантантів було відзначене проведенням Міжнародної наукової конференції, ініціаторами якої виступили американські вчені штату Айова. Матеріали конференції вийшли друком 2001 року у 56-му випуску міжнародного журналу “Theriogenology”, чим засвідчене світове визнання пріоритету українського вченого.

О.В.Квасницький – автор оригінальних досліджень фізіологічних процесів розмноження свиней. У лабораторії фізіології, яку він очолював, була розроблена безліч методик, спеціальних пристроїв і приладів, що дало можливість глибоко вивчити фізіологію свині і на цій основі дати високоефективні рекомендації з підвищення їх продуктивності. Розробкою світового рівня є фракційний метод штучного осіменіння свиней, завпровадження якого академіку О.В.Квасницькому присуджена Державна премія УРСР (1974 р.).

узагальнюючи матеріали вивчення науково-дослідницьких здобутків академіка Олексія Володимировича Квасницького, вважаємо за доцільне зазначити такі основні напрями його діяльності:

·               Травлення і обмін речовин у свиней

·               Вища нервова діяльність (ВНД) свиней

·               Молокопродукція свиноматок

·               Біологічна різноякісність статевих клітин, зигот і ембріонів тварин

·               Маткове середовище, міграція ембріонів, ембріональна смертність

·               Генеративна функція яєчників та сім’яників

·               Трансплантація ембріонів сільськогосподарських тварин

·               Штучне осіменіння свиней, корів; глибоке заморожування сперми кнурів

·               Інтенсивне використання свиноматок

·               Раннє відлучення поросят

·               Полібарична стимуляція багатопліддя і великоплідності свиноматок

Науковий пошук та експериментальні роботи О.В.Квасницького з вивчення окремих напрямів фізіології тварин.    Опрацьовані нами матеріали засвідчують цілеспрямований хід дослідницької діяльності О.В.Квасницького – детальне вивчення шлункового травлення з метою вирішення проблеми раціональної годівлі свиней в залежності від їх віку, а також виду і кількості кормів – з перших днів роботи у Полтавському науково-дослідному інституті свинарства (1931р.).

О.В.Квасницький фактично перший, хто глибоко дослідив процеси слиновиділення у свиней; він встановив важливе фізіологічне явище: привушні слинні залози свині можуть виділяти слину досить інтенсивно протягом 1-1,5 години без зменшення її кількості і зміни якості. Визначено, що слина привушних залоз складає приблизно половину об’єму всієї слини, яка надходить у ротову порожнину; довів також, що підщелепні слинні залози свині функціонують безперервно, підпорядковані умовнорефлекторній діяльності; на різні корми виділяється неоднакова за кількістю і складом слина. Розкриття О.В.Квасницьким багатьох різних факторів слиновиділення – залежність від віку тварин, добового ритму, різних видів кормів, типу годівлі тощо - дало можливість вченим, зайнятим проблемами годівлі, розробити ще у 30-их - 40-их роках ХХ століття ефективну рецептуру кормових сумішей для свиней різного віку та різноманітного поєднання концентрованих, соковитих і грубих кормів у раціонах в умовах традиційних господарств.

Із удосконаленням технології годівлі та утримання свиней і переходом на промислову основу виробництва свинини - з метою зменшення затрат людської праці - саме й були використані дані про слиновиділення у молодняку на корми різної вологості; найбільш ефективним виявилось використання сухих кормів. Тому почали застосовувати самогодівниці з сухим комбікормом, особливо для поросят до 3-4 місячного віку: обволікання слиною незначних порцій сухого корму сприяє поліпшенню його перетравності, засвоєнню поживних речовин і, в кінцевому результаті, підвищенню інтенсивності росту тварин. Враховуючи зазначені висновки, і в наш час більше 90% свинофабрик світу застосовують сухі комбікорми у годівлі молодняку на дорощуванні.

О.В.Квасницький, поєднавши поняття “яйцеклітина” і “корм”, довів, що генеративна функція яєчників свиней у значній мірі стимулюється саме соковитими кормами, внаслідок чого збільшується вихід яйцеклітин, при чому їх біологічна повноцінність значно покращується, а отже – підвищується здатність до запліднення.

Для того, щоб дати фундаментальне наукове фізіологічне обґрунтування повного циклу процесів травлення, О.В.Квасницький поставив за мету: дослідити динаміку розвитку основних секреторних і травних функцій шлунково-кишкового тракту з першого дня життя поросят. Він провів глибоке анатомо-морфологічне вивчення травних органів свині, дав детальний опис форм і положень шлунка на різних стадіях розвитку плода, прослідкував зміни у зв’язку із віком тварин. Оригінальні малюнки і фотографії з авторських примірників робіт – це атлас анатомії і гістології шлунка свині.

Вивченню механізму процесів травлення свиней в значній мірі сприяла розроблена О.В.Квасницьким методологія комплексного дослідження гістологічних, фізіологічних, ендокринних та інших особливостей шлунково-кишкового тракту різних за віком тварин у зв’язку із змінами кормової маси. Він довів нерозривний зв’язок структури і функції травних органів свиней.

Дослідженнями вченого встановлено, що інтенсивний розвиток шлунка в ембріональний період не завершується до моменту народження поросят. Постембріональний період у них характеризується швидким завершенням функціональних процесів, що тривають 2-3 місяці. За висновками О.В.Квасницького, даний період є завершенням анатомо-гістологічного формування і становлення фізіологічних функцій шлунка.

У новонароджених поросят апарат фундальных залоз ще не цілком сформований, секреція незначна, вільної кислоти немає, кількість пепсину сильно знижена, перетравної здатності сік не виявляє, не встановилися ще нервові зв’язки. За причини функціональної інертності шлункових залозистих клітин рефлекторна фаза соковиділення не виражена; за О.В.Квасницьким, у функціональному відношенні - це період вікової ахлоргідрії, вікової неповноцінності шлунка.

Вченим проведено велику кількість операцій із застосуванням модернізованої ним у відповідності до організму свині класичної павлівської фістульної методики на шлунку та кишківнику тварин, завдяки чому визначено ряд гістологічних та функціональних особливостей травного тракту свині. Заслуговує на увагу встановлений біоритм цілодобової секреції шлункових залоз.

О.В.Квасницький виявив ряд особливостей моторики шлунка свині: рефлекторну і гуморальну фази, недостатність шлункової ритміки, що викликає своєрідне шарувате розташування корму. У роботах цього напрямку він висвітлив своєрідність протікання всього травного процесу в шлунку свині, підкреслено важливу фізіологічну роль підшлункової залози.

О.В.Квасницький відкрив явише, сутність якого полягає в тому, що загальна всмоктувальна здатність кишківника свиней значно перевершує величину фактичного всмоктування і може забезпечити набагато більші середньодобові прирости маси свиней. Використання такого важливого фактору у практиці тваринництва відкриває значні перспективи у досягненні біологічного потенціалу росту тварин.

О.В.Квасницький виявив ряд важливих фізіологічних закономірностей відносно виділення травних соків у свиней, що має велике значення в раціональній годівлі тварин.

Таким чином, проведені О.В.Квасницьким багаторічні дослідження дали змогу відкрити фізіологічні закономірності травлення, слино- та соковиділення, спираючись на численні тривалі експерименти з використанням у проведенні експериментів власних розробок, як методичних, так і конструкторських.

Вивчення вищої нервової діяльності сільськогосподарських тварин в Україні практично почалося 1932 року, коли О.В. Квасницький, досліджуючи молочність свиноматок, констатував швидке утворення і стійке виявлення у них умовних рефлексів на віддачу молока поросятам. Вчений пов’язав дослідження вищої нервової діяльності з технологією виробництва. Він уперше довів можливість використання умовних рефлексів з метою регулювання фізіологічних процесів: одночасно керувати молокоутворенням та молоковиділенням у свині і травленням у поросят-сисунів. Замість 8-12-разової годівлі поросят свиноматкою довів до 24 разів за добу, що прискорювало інтенсивність росту молодняку.

О.В.Квасницький як послідовник ідей І.П.Павлова на базі глибокого творчого аналізу та власних численних досліджень виділив у свиней чотири основних типи їх нервової діяльності|лічать|, що цілком відповідає чотирьом типам вищої нервової діяльності, встановленим|установлені| І.П. Павловим на собаках.

О.В.Квасницький звернув особливу увагу на диференціювання умовних рефлексів у свиней на різні подразники і встановив, що умовні рефлекси у них утворюються краще на звукові сигнали, ніж світлові. Диференціювання їх встановлюється на другий - третій день після 40, а в місячному віці – після 10 сполучень умовного подразника. Свині здатні точно диференціювати звукові подразники, і саме вони є найбільш адекватними для цього виду тварин. Виявлена можливість виробити умовні рефлекси у свиней на окремі слова і навіть речення із двох-трьох слів. За О.В.Квасницьким, свідоме використання словесних команд може бути корисним для працівників тваринництва. Достатньо швидко рефлекси утворюються на місце, розташування речей (станків) та запахи кормів. Становлення рефлексів у свиней в значній мірі обумовлюється статтю тварин та їх фізіологічним станом.

Одночасно вчений встановив наявність диференційованого гальмування умовних рефлексів, викликаного як зовнішніми, так і внутрішніми подразниками. Незважаючи на складність визначення умовно-рефлекторної діяльності у свиней різного віку і статі, особливу увагу він звернув саме на ці фактори.

Велика заслуга О.В. Квасницького в тому, що він не тільки підтвердив механізми вироблення умовних рефлексів у домашніх тварин, але й відкрив взаємозв’язок їх із адаптаційними властивостями організму та розробив рекомендації щодо практичного використання. За його висновками, інтенсифікація виробництва, механізація та автоматизація виробничих процесів досить швидко змінюють умови існування свиней усіх виробничих груп, тому адаптаційні механізми їх організму не встигають забезпечити потрібну перебудову фізіологічних функцій, наслідком чого є різні стресові стани, що призводить до зниження продуктивності тварин.     

   О.В. Квасницький підкреслював неможливість підвищення інтенсифікації свинарства без урахування адаптаційних можливостей організму свиней, він рекомендував разом із впровадженням нового глибоко вивчати реакцію організму і його адаптаційні можливості на створені умови та здійснювати заходи щодо максимального полегшення пристосування тварин до них. Ці застереження вченого були слушними і з часом підтвердилися при переведенні тваринництва на індустріальну основу.

    Вагоме місце в роботах О.В.Квасницького належало фізіології розмноження тварин, яку він вивчав у зв’язку з їх статтю. Великий об’єм досліджень виконано з морфологічних показників сперміїв різних видів тварин (кнурів, бугаїв, кролів, жеребців), навіть у розрізі порід. Тут ми вбачаємо дослідника як великого фахівця порівнювальної фізіології.

   Саме вивчення біологічної повноцінності чоловічих та жіночих статевих клітин стало основою формулювання ним положення про біологічну різноякісність гамет однієї генерації (овуляції, еякуляту). Вперше доведено, що найбільш точною характеристикою розмірів статевих клітин (особливо сперміїв) є їх об’єм, а не лінійні виміри. Були розроблені спеціальні таблиці для визначення об’єму яйцеклітин і сперміїв за лінійними розмірами у тварин різних видів.

   Центральне місце у дослідженнях О.В. Квасницького з репродукції тварин займають свині. Він всебічно дослідив морфологію та фізіологічні функції статевих органів свиноматок. Вивчення генеративної функції яєчників засвідчувало, що яйцеклітини різняться своїми розмірами, формою, товщиною прозорої оболонки, наявністю жовткових зерен і особливо індивідуальною здатністю до запліднення.

   Фундаментальні дослідження і об’єктивні висновки академіка лягли в основу нових практичних методів відтворення поголів’я: трансплантація ембріонів, фракційний метод штучного осіменіння, інтенсивне використання свиноматок, раннє відлучення поросят.

   Пріоритетність досліджень О.В.Квасницького з проблем фізіології тварин. Творчо реалізуючи ідеї І.П.Павлова, пристосовуючи їх до організму сільськогосподарських тварин, О.В.Квасницький розробив ряд нових прийомів та методів і вніс корінні зміни у дослідницьку роботу, зокрема в існуючу на той час хірургічну техніку у хронічних і гострих дослідженнях та методику фізіологічних експериментів щодо вивчення процесів травлення у свиней. Особливої уваги заслуговує запропонований вченим метод полізонду - для більш глибокого вивчення травних процесів у свині зі шлунковою фістулою. Експерименти з використанням полізонду розкрили не тільки нові фізіологічні закономірності шлункового травлення у свиней, зокрема пошарове розміщення харчової маси у шлунку, але й довели необхідність застосування ферментів у годівлі свиней.

Висока хірургічна майстерність дозволила О.В.Квасницькому проводити у перші дні після народження поросят такі операції, як ізольований шлуночок, шлункова фістула, а на дорослих – розробити ряд нових оригінальних методів: ротових фістул, метод полізонду, накладання фістули підшлункової залози без резекції ребер, метод хронічних анастомозів (зовнішніх), який дозволяє розчленувати весь травний канал на окремі частини і роздільно вивчати його функції

Значному успіху у досягненні поставленої мети з вирішення багатьох проблем відтворення свиней сприяла розроблена академіком методика маткових фістул, використання якої відкривало великі можливості для спостереження за просуванням сперми у статевих шляхах свиноматки після осіменіння та стадіями розвитку ембріонів. Вивчаючи процеси відтворення, О.В.Квасницький надавав вирішального значення характеру статевої цикліки, особливо періоду овуляції, тісно пов’язаному зі змінами, які закономірно відбуваються в яєчниках та матці і, зокрема, з біологічною реакцією останньої.

Таким чином, розроблена О.В.Квасницьким методологія проведення хронічних досліджень з використанням запропонованих ним нових хірургічних методів дала змогу відкрити важливі закономірності процесів травлення та відтворення.

Тривала кропітка робота О.В.Квасницького з вивчення морфології і фізіології яйцеклітин та зародків на ранніх стадіях стали надійним фундаментом у розробці нового перспективного методу трансплантації ембріонів. О.В.Квасницький – вчений, який здійснив трансплантацію ембріонів на свинях і вперше у світі одержав живих поросят – трансплантантів, відкривши широкі можливості для найрізноманітніших мікроманіпуляцій з ембріонами у біотехнології. Тепер трансплантація на свинях отримала в Інституті свинарства ім. О.В.Квасницького УААН продовження на новому рівні – нехірургічної трансплантації з одержанням вперше в Україні і СНД наприкінці 1996 року поросят-трансплантантів. Раніше було розроблено принципово новий метод культивування ембріонів in vitro (Патент України №10067 А від 23.04.1993р.). Необхідно підкреслити можливості, які відкриває культивування ембріонів in vitro та їх пересадка для проведення генно-інженерних робіт з метою одержання трансгенних тварин підвищеної продуктивності і стійкості проти різних захворювань.

З позицій своєї теорії О.В.Квасницький пояснював недостатнє виживання трансплантатів їх біологічною різноякісністю і запропонував ефективні тести для відбору біологічно повноцінних ембріонів при проведенні ембріоінженерних робіт і трансплантації (тест за темпами дроблення ембріонів, показник конфігурації бластомерів, тобто просторове їх розміщення). Таким чином, О.В.Квасницький став автором нового наукового напряму біології, якому дав назву – ембріоселекція.

Глибоке вивчення О.В.Квасницьким морфолого-функціональних особливостей репродуктивного апарату свині, у тому числі генеративної функції сім’яників і яєчників, моторики рогів і шийки матки, а також виявлення явища анатомічної і функціональної асиметрії статевого апарату свиноматки, привело до створення у 1957р. принципово нового й економічно більш вигідного - фракційного методу штучного осіменіння свиней. Наполегливо працюючи над питанням розробки та впровадження у виробництво нового методу, О.В. Квасницький у 1957–1958 рр. розробив методику, техніку й апаратуру штучного осіменіння, яка отримала загальне схвалення, а її впровадження у практику господарств сприяло підвищенню продуктивності свинарства, що дало можливість суттєво зменшити поголів’я кнурів, особливо малоцінних, і скоротити використання людської праці, зекономило станкомісця і корми. Вчений реалізовував положення ефективного використання цінних плідників. Роботами О.В.Квасницького практично доведено, що спадковий матеріал, закладений у нативній спермі, можна було зберігати, транспортувати і використовувати на відстані від місця утримання цінного кнура-плідника. Спираючись на існуючі теоретичні розробки, вчений розгорнув широкий фронт дослідів із довготривалого зберігання сперми кнурів, зокрема шляхом глибокого її заморожування. Практичні рекомендації для здійснення можливостей стосовно режиму використання кнурів стали міцним фундаментом діяльності станцій штучного осіменіння. Вивчаючи генеративну функцію сім`яників у віковому аспекті, вчений дав пропозиції щодо статевого навантаження молодих кнурів, обґрунтував можливість початку більш раннього їх використання у якості плідників.

Численні тривалі дослідження О.В.Квасницького підтверджують його пріоритет з вивчення кількісних і якісних показників гамет та формулювання положення про їх біологічну нерівноцінність та різноякісність. У подальшому, спираючись на свою теорію, О.В. Квасницький зробив новий суттєвий внесок у пізнання фізіологічних та метаболічних процесів запліднення та ембріогенезу, розкриваючи особливості росту, розвитку ембріонів, рівень їх виживання в межах однієї генерації. Велику увагу він приділяв вивченню причин ембріональної смертності і розробці заходів її профілактики; довів, що виживання ембріонів залежить не тільки від умов розвитку, а й від активного їх впливу на рецептори матки свині. Першопричину біологічної різноякісності ембріонів і їх ранньої загибелі у тварин О.В. Квасницький вбачав у біологічній нерівноцінності гамет. Саме цим він пояснив давно відомий факт, що у багатоплідних тварин народжується приплоду значно менше (на 30-40%), ніж виділяється яйцеклітин під час овуляціїї. Утворення з біологічно неповноцінних статевих клітин біологічно неповноцінних зигот доведено при мікроскопічних дослідженнях процесів запліднення.

У 1950-1952 рр. проведені дослідження, пріоритет яких також належить О.В.Квасницькому. Він першим звернув увагу на феномен аглютинації сперміїв на блискучій оболонці (zona pellucida - ZP) яйцеклітини; виявив важливість цього показника в процесах подальшого розвитку ембріона. Спостерігаючи індивідуальну мінливість у строках звільнення ембріонів свині від ZP, довів існування біологічної різноякісності яйцеклітин свиней і корів за показниками еластичності і міцності ZP. Еластометр його конструкції дозволяє визначати ці показники без ушкодження яйцеклітин або зигот перших стадій дроблення. Оцінюючи жіночі гамети, можна було використовувати такі показники, як об’ємні їх розміри, а також життєздатність і міцність та еластичність ZP.

До нових методів підвищення репродуктивної здатності свиней можна віднести обґрунтовану О.В.Квасницьким систему безперервно-багатократних опоросів та тісно пов’язаного з нею “машинного” (термінологія автора розробки способу) вирощування поросят раннього (у 10-денному віці) відлучення. Він дав теоретичне обгрунтування з математичними розрахунками вирішення проблеми змін метаболізму у свиноматок у зв’язку із зменшенням енергетичних витрат організму на утворення молока (при скороченні лактації) і збільшенням – на утворення живої маси поросят. Результати цих розрахунків поклав в основу оптимальних параметрів інтенсивного використання свиноматок.

Технологія “машинного” вирощування поросят є прикладом перспективних розробок академіка. Спираючись на власні фундаментальні дослідження з фізіології травлення у поросят та враховуючи необхідність інтенсивного нарощування виробництва свинини в державі з найменшими витратами, у тому числі і людської праці, О.В.Квасницький у 70-их роках минулого століття розробив діючий у виробничих умовах фрагмент автоматичної системи раннього відлучення поросят і довів її переваги, хоча на той час багато науковців і практиків не вбачали перспектив цього методу. І тільки через 30 років за кордоном знайшло широке застосування аналогічне обладнання, а “повернення” у виробництво самого методу раннього відлучення поросят у США називають “другою революцією” у свинарстві. Це дійсно ефективний метод, використання якого дає змогу знизити показник відходу поросят до 1% (у традиційному свинарстві він сягає 15-25%).

   О.В.Квасницький разом з Н.А.Мартиненко розробив ефективний метод пульсуючої полібаричної стимуляції репродуктивної здатності свиноматок. Застосування нової оригінальної методики давало можливість одночасного збільшення багатопліддя і крупноплідності, скорочення періоду вагітності й пологового акту у свиноматок з одночасним істотним зменшенням до 0–1% випадків мертвонароджуваності попередженню пологової асфіксії. Таким чином, був запропонований принципово новий метод екзогенного втручання фізичного фактора – пульсуючої гіпо-нормобарії - для активізації матково-плацентарного кровообігу у свиней з метою створення плодам оптимальних умов.

Наприкінці 80-их років академік О.В.Квасницький приступив до розробки способу прижиттєвого прогнозування багатоплідності ремонтних свинок, який дозволяє вчасно відібрати кращих тварин за цією ознакою. Спосіб базується на прижиттєвому визначенні об’єму матки свиней, який прямо пов’язаний з її площею, як це показали дослідження, здійснені в лабораторії за спеціально розробленою методикою. Важливим показником виявлено здатність маткової стінки до розтяжіння, цей фактор позитивно корелює з багатопліддям свиноматки.

   Висока ефективність рекомендацій О.В.Квасницького з питань підвищення продуктивності тварин була обумовлена глибоким вивченням ним фізіології розмноження, розробкою спеціальних методик, пристроїв і приладів.

Велику частину своїх досліджень О.В.Квасницький присвятив вивченню питань вікової фізіології травлення, вищої нервової діяльності та відтворення тварин. Вивчення кожного з цих напрямків академік розпочинав з ембріонального розвитку тварин. Тому високої наукової оцінки заслуговує детальне дослідження ним морфо-функціональних змін у період ембріогенезу.

З ім’ям О.­В­.­К­ва­с­ни­ць­ко­го по­в’я­за­ний роз­ви­ток в Укра­ї­ні ві­ко­вої репродуктології. Ха­ра­к­те­р­но, що по­чав він ці до­слі­джен­ня на клі­тин­но­му рі­в­ні май­же від за­ро­джен­ня ор­га­ні­з­му – яй­це­клі­ти­ни. Вче­ний на­да­вав осо­б­ли­вого зна­чен­ня ге­не­ра­ти­в­ній фу­н­к­ції яє­ч­ни­ків, оскі­ль­ки від остан­ньої за­ле­жить кі­ль­кість і якість жі­но­чих ста­те­вих клі­тин.

Академік О.В.Квасницький був першим, хто взявся за вирішення однієї з важких і складних, але важливої проблеми - вікових змін вищої нервової діяльності тварин. Складність вивчення проблеми полягала, головним чином, у відсутності спеціальних методик дослідження. Успіх її вирішення вченим саме і грунтується на розробці такої методики. Він застосував у дослідах три основних методи вивчення: харчовий жувальний, рухово-захисний і рухово-харчовий та підкреслив оптимальність в дослідженнях останнього.

Експериментатор довів, що вікове розходження у вищій нервовій діяльності свиней полягає у недостатній міцності і слабкій виразності відповідних реакцій умовних зв’язків, які виникають у ранньому віці. У тварин старшого віку умовний рефлекс виробляється швидше.

Таким чином, О.В.Квасницький зробив значний внесок у започаткування та розвиток вікової фізіології сільськогосподарських тварин.

   Винахідницька, конструкторська діяльність О.В.Квасницького та його майстерність у поєднанні глибоких фундаментальних досліджень з практичним їх застосуванням. Висока компетентність вченого у фізіологічних і метаболічних процесах організму стали підґрунтям ефективних винаходів та конструкторських вирішень з метою підвищення продуктивності тварин.

Будучи одночасно експериментатором, хірургом, винахідником і конструктором, професор самостійно планував методику та хід досліджень і операцій, підбирав відповідні інструменти, більшість з яких виготовляв власноручно, оскільки майстерно володів професійними навичками слюсаря, токаря. Саме тому і в наші дні у наукових і практичних колах визнають сконструйовані ним ще в середині 30-их років минулого століття хірургічні інструменти (м’язовий затискувач жорсткий, трубчастий троакар, екстрактор), операційні столи спеціальної конструкції для різних видів тварин, спрощений мікроманіпулятор для роботи з яйцеклітинами тварин. Винахідник приділяв велику увагу розробці лабораторного обладнання.

Необхідно зазначити, що кожен винахід вченого був спрямований на полегшення проведення дослідження, а також обслуговування піддослідних ( у більшості оперованих) тварин і одержання об’єктивних даних, завдяки продуманій до дрібниць конструкції того чи іншого пристосування і техніки фізіологічних спостережень. У нього не було в проведенні експерименту другорядного – все вважалося за важливе, що і було запорукою успіху в дослідженнях.

   О.В.Квасницький виконав великий об’єм конструкторських та винахідницьких робіт для впровадження у виробництво фракційного методу штучного осіменіння свиней. Завжди дотримуючись девізу “фундаментальна наука – для практики”, вчений вирішив такі питання, які були під силу певному творчому колективу та експериментальному практичному підрозділу. Він налагодив випуск комплексу апаратури для одержання сперми кнурів, оцінки, транспортування та зберігання її, а також осіменіння свиноматок. Не маючи спеціального конструкторського бюро, у своїй лабораторії він власноруч виконував необхідні креслення і обов’язково перший дослідний зразок особисто виготовляв разом зі своїм помічником інженерного профілю. На початку широкого впровадження штучного осіменіння свиней (60-ті роки ХХ ст.) це дозволило за короткий термін забезпечити комплектом апаратури його виробництва понад 200 господарств Росії і значно більше – України.

   Ефективними конструкторськими розробками О.В.Квасницького були спеціальні установки для примусового моціону кнурів, а також санітарної їх обробки перед одержанням від них сперми. Новаторський підхід вченого у конструктивному вирішенні винаходу моделі “кнур-робот” мав перспективне значення у важливому ланцюгу процесу відтворення, зокрема у точному виявленні рефлексу нерухомості у свиноматок.

Розробки О.В.Квасницького стосуються не лише напряму штучного осіменіння свиней, але й інших видів тварин. Так, він запропонував прилад для внутрішньоматкового осіменіння корів, яке тепер почало застосовуватись і у свинарстві. Перший у світі автор, який одержав поросят за розробленим ним методом трансплантації ембріонів, Олексій Володимирович Квасницький виготовив мікроманіпулятор для роботи з ембріонами, а також конструював спеціальні пристосування, призначені для досліджень в ембріоінженерії.

О.В. Квасницький – творчий педагог, організатор та пропагандист науки. Олексій Володимирович Квасницький увійшов в історію фізіології і відомий як науковець, експериментатор; його діяльність як вчителя і викладача до цього часу практично не висвітлювалась. Фактично ж, наукова і педагогічна робота протягом всього його творчого шляху йшли паралельно. Трудова діяльність майбутнього вченого почалась із педагогічної: у 1920-1921рр. він - учитель Русанівської школи (с. Русанівка Лисогорського району Миколаївської області), із 1926 до 1930 року викладав фізіологію у Вінницькому сільськогосподарському технікумі. У цей період виконав великий об’єм творчої нелегкої роботи – переклав з російської на українську мову підручник професора Кржишковського “Фізіологія тварин” (об’ємом 745 сторінок), який був виданий Держсільгоспвидавом 1930 року. Згідно з нашими пошуками, на той час аналогічного видання не існувало.

 Незаперечним фактом в історії біології є формування наукової школи О.В.Квасницького. Початок її діяльності вбачають у 30-их роках минулого століття, завдяки вдалому поєднанню вченим можливостей науково-дослідного інституту свинарства і Полтавського сільськогосподарського інституту. О.В.Квасницький впровадив цікавий принцип, який схематично виглядає так: студент → гуртківець → дипломник → аспірант → науковий співробітник. Із 1934 до 1971року він завідував кафедрою фізіології сільськогосподарських тварин у Полтавському сільськогосподарському інституті, читав лекції, керував роботою студентських наукових гуртків.

   Аспірантську підготовку під його методичним керівництвом проходили не тільки вітчизняні, а й зарубіжні вчені. Майже 30 кандидатів і докторів наук підготував академік, більшість з них свого часу закінчили Полтавський сільськогосподарський інститут.

   До лабораторії фізіології, якою він завідував в Інституті свинарства, приїздили на стажування спеціалісти з Москви, Ленінграда та інших міст Радянського Союзу, з Чехословаччини, Китаю, Куби, Болгарії, інших країн світу.

   Наукова школа О.В.Квасницького і сьогодні демонструє високий науковий потенціал. Яскраві її представники – академік УААН В.Ф.Коваленко і доктор біологічних наук Н.А.Мартиненко. Пріоритетність циклу праць вчених у 2004 році була визнана присудженням їм Державної премії України в галузі науки і техніки.

 Значення наукових праць О.В.Квасницького у розвитку фізіології тварин, використання їх в експериментальній, навчальній роботі та на виробництві. За роки науково-дослідної діяльності О.В.Квасницький утвердив себе видатним вченим-новатором, сміливим експериментатором, широко відомим своїми роботами з фізіології тварин. Праці вченого мають важливе народно-господарське значення. Творчий внесок вченого широко застосовується у науковій, навчальній та виробничій сферах. Плідна багатогранна діяльність О.В.Квасницького відзначена державними і урядовими нагородами.