Гносеологія паблік рилейшнз

Короткий зміст

Розкриваючи сутність поняття паблік рилейшнз, варто зазначити, що науковий термін «паблік рилейшнз» з’явився в практиці української суспільної науки та громадської думки порівняно нещодавно. За часів радянської системи люди оперували простішими та більш зрозумілими для них термінами як «пропаганда» та «агітація».

Поява нового терміну паблік рилейшнз з розповсюдженою абревіатурою PR викликала у певної частини населення багато запитань.

Зародження, розвиток, становлення та визнання в суспільстві PR як нової наукової дисципліни пов’язані, насамперед, зі Сполученими Штатами Америки. Історично склалося так, що саме в цій країні в процесі формування ментальності нового суспільства почався бурхливий розвиток демократичних засад громадянського суспільства, ринкових відносин в економіці, які вимагали необхідності професійної роботи для налагодження суспільного діалогу. Походження терміну public relations пов’язане з автором американської Декларації незалежності Т. Джефферсоном, який уперше використав це словосполучення 1807 року в чернетці свого президентського звернення до Конгресу. У розумінні Т. Джефферсона,  public relations – це «нарощування зусиль політичних інститутів для створення клімату довіри в національному масштабі» [1, с. 17].

Конвергенція нового явища і раніше відомих пропаганда і агітація обумовила на початковому етапі розвитку паблік рилейшнз осмислення його як політичної діяльності. Згодом розвиток досліджуваного явища спростував обмежені погляди на цю форму діяльності і констатував паблік рилейшнз як багатопланове явище.

Розвиток соціально-економічних відносин, в свою чергу, вплинув на характер відносин між людьми та соціальними інститутами, причому останні все частіше опинялися в ситуації, яка вимагала подолання суперечностей між ними та населенням. 

На новому етапі розвитку суспільства стає необхідним узгодження існуючих механізмів конкуренції, послаблення протистояння фатальності та непередбаченості за рахунок удосконалення саморегулятивних ринкових механізмів, конкретних засобів, пов’язаних з чітко визначеними правилами гри на ринку товарів та послуг. Запровадження державою та її інституціями політичних гарантій для реалізації ринкових відносин об’єктивно вимагало публічного діалогу між владою та капіталом, між роботодавцем та працівниками. Відкритість до діалогу стає формою пошуку переваг, пов’язаних із суттєвими соціальними змінами, та створення підстав для зв’язку з громадськістю. Конкретними засобами вирішення цих проблем стає поява людей особливої професії під назвою прес-секретарів (прес-агентів), які спочатку стають організаторами роботи з пресою, а пізніше до їх функцій увійшло надання особливих послуг з контактів та зв’язків з широкими колами громадськості [1, с.18].