ГОСТРИЙ КАТАРАЛЬНИЙ МАСТИТ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ (ПОШИРЕННЯ, ЕТІОПАТОГЕНЕЗ ТА ЛІКУВАННЯ)

Короткий зміст

Дисертаційна робота виконана у 2003–2006 рр. на кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин факультету ветеринарної медицини Національного аграрного університету (м. Київ).

Клінічні та виробничі досліди проведено на 1396 коровах голштинської чорно-рябої породи канадської селекції, з продуктивністю за лактацію 7000–7500 кг молока, що належать ПП АФ „Данилівська” Васильківського району Київської області. Лабораторні дослідження виконували у лабораторіях кафедри акушерства, гінекології та біотехнології відтворення тварин, інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, новітніх методів досліджень Білоцерківського ДАУ та Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Дослідження проводили у два етапи. Перший включав проведення діагностики та диференціальної діагностики маститу корів лактаційного періоду, вивчення поширення, причин виникнення та моніторинг маститу впродовж року (чотири пори року), аналіз видового спектру мікроорганізмів секрету вим’я хворих корів і його сезонну динаміку.

Діагностику і диференційну діагностику клінічного маститу проводили на підставі анамнезу, загального клінічного обстеження тварин і клінічного дослідження молочної залози з пальпацією, пробним здоюванням і візуальною оцінкою секрету (Харута Г.Г. із співавт.).

Субклінічний мастит визначали за даними загального клінічного обстеження корів, огляду вим’я, контрольного здоювання з кожної частки для визначення органолептичних показників молока, оцінюючи його за кольором, консистенцією, запахом та на наявність домішок. При відсутності видимих змін у молоці за допомогою молочно-контрольних пластинок ставили швидкий діагностичний тест на вміст соматичних клітин з 2,5 %-м розчином мастоприму (ГОСТ 23453-90).

Проби секрету з вим’я корів, хворих на клінічну та субклінічну форми маститу, для бактеріологічного дослідження, висівали на МПБ, МПА, МПБ (сольовий), МСА, середовище Кесслера, середовище Ендо. Визначали чутливість виділеної мікрофлори до антимікробних препаратів та препаратів мастисан-А-форте та біомаст дисковим методом.

Другий етап включав аналіз видового спектру мікроорганізмів; визначення їх чутливості до антимікробних препаратів; відбір (за принципом аналогів) у контрольну та дослідні групи корів клінічно здорових та хворих на гострий катаральний мастит (катар альвеол) на 3-му місяці лактації (±5 днів), віком 3–6 років. Лікування корів проводили згідно із схемою досліду (табл. 1). Препарат комбіферон надано для дослідження докторантом кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології НАУ Д.Л. Мартиненком, біомаст – генеральним директором АО “Біофарм”, кандидатом ветеринарних наук А.А. Кузьміним.

Відбір крові для гематологічних, біохімічних, імунологічних, ендокринних досліджень проводили з яремної вени. У здорових корів контрольної групи забір крові проводили одноразово, у хворих корів – двічі, перший раз після постановки діагнозу та перед початком лікування, а другий – після клінічного одужання. Результат лікування визначали клінічно за тривалістю лікування, змінами добового надою та якісних показників молока.

Морфологічні показники крові визначали за: кількістю еритроцитів і лейкоцитів – у камері з сіткою Горяєва; лейкограмою – в мазках, фарбованих за Романовським-Гімза.

Біохімічні дослідження крові включали визначення: вмісту гемоглобіну –гемоглобінціанідним методом за допомогою ФЕК; вмісту загального білка – рефрактометрично за методом Райса (1975); білкових фракцій – методом електрофорезу на папері за В.Ю. Чумаченко (1990).

Імунологічні показники визначали за: кількістю лімфоцитів – за методом Bojum (1968): кількістю Т-лімфоцитів – методом спонтанного розеткоутворення (Е-РУК) за Jondal et al. (1972): кількістю В-лімфоцитів – у реакції (ЕАК-РУК) з еритроцитами барана за Mendes  et  al.  у  мікромодифікації  А.Н. Чередєєва  (1984);