МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ ПОСЕРЕДНИЦЬКИМИ ТУРИСТИЧНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, зазначено зв’язок з науковими програмами, наведено дані про об’єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади маркетингового управління на посередницьких підприємствах» досліджено визначення термінів «управління маркетингом» та «маркетингове управління», обґрунтовано взаємозв’язок між принципами, методами та функціями маркетингового управління,  вчасного виявлення проблем управління та їх усунення.

 Аналізуючи дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених щодо економічного змісту маркетингового управління виявлено, що немає єдиного підходу до визначення цієї категорії, через   її багатоплановість. Це дало можливість уточнити елементи понятійного апарату категорії маркетингового управління, провести порівняльний аналіз термінів «управління маркетингом» та «маркетингове управління», доведено право на  застосування кожного з них. Управління підприємством на основі синергетичного поєднання маркетингових підходів, принципів та методів, орієнтація на які, вимагає від всіх функціональних підрозділів підприємства планування і оцінки своєї діяльності з позиції ринку (споживача), слід визначати терміном «маркетингове управління». Управління маркетингом обмежується сферою діяльності служби маркетингу підприємства, а маркетингове управління є системою управління усіх його підрозділів з орієнтацією на маркетинг. Кожна економічна система забезпечує відповідні економічні умови розвитку власного ринкового середовища. Однією з таких умов є специфічна діяльність, яка поєднує всіх учасників ринку в одну економічну систему. Цією умовою є комерційна посередницька діяльність.

Згідно з класифікацією основними типами туристичних підприємств є туристичні оператори та туристичні агентства, що забезпечують головну частину надання послуг у галузі туризму. Група комерційних підприємств також включає такі типи підприємств, як бюро екскурсій (організують і проводять екскурсії), бюро подорожей (займаються організацією турів і транс турів), бюро подорожей і екскурсій (організують тури, транс тури й екскурсії), бюро реалізації туристично-екскурсійних послуг (здійснюють реалізацію туристичних і екскурсійних путівок) До некомерційних туристичних організацій, які діють на некомерційній основі, входять: державні установи, що опікуються розвитком туризму, професійні туристичні об’єднання, клуби, союзи, гуртки, клуби самодіяльного туризму та інші, існування яких забезпечується державним або місцевим бюджетним фінансуванням або членами певного організаційного утворення

Однак слід зазначити, що всі описані нами класифікації вказують на центральну роль в наданні туристичних послуг саме туристичних підприємств: туроператорів - посередників та туристичних агентів.

Важливим фактором  досягнень сфери туризму є впровадження  комп’ютеризації і інформатизації її діяльності. маркетингова інформація – це процес збору, аналізу, оцінки економічної інформації з метою забезпечення ефективного функціонування фірми на ринку: отримання конкурентних переваг, зменшення ризику, зростання іміджу, формування стратегії та ін.

Розробка маркетингової інформаційної системи вимагає з’ясування не тільки ролі інформації, але  її суті, типів, форм подання, класифікації і вимог до якості.

У другому розділі «Дослідження маркетингового управління посередницькими туристичними підприємствами» визначено та оцінено тенденції розвитку ринкової діяльності вітчизняних туристичних підприємств; виявлено та обґрунтовано особливості їх маркетингової діяльності; здійснено оцінку підсистеми інформаційного забезпечення маркетингового управління туристичними підприємствами.