МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТНОГО ВОДОКОРИСТУВАННЯ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, наведено основні методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади механізму регулювання платного водокористування» розглядаються питання економічної сутності водних ресурсів, їх впливу на розвиток продуктивних сил, позиції науковців з проблем водокористування в умовах переходу України на модель сталого розвитку, а також економічної оцінки водних ресурсів як основи платного водокористування. Здійснено також узагальнення зарубіжного досвіду регулювання водокористування.

Обґрунтовано, що водні ресурси є найважливішою складовою навколишнього матеріального світу, яка бере участь у всіх процесах, котрі відбуваються на планеті, задовольняючи потреби економіки, суспільства, активно впливаючи на розвиток продуктивних сил. Зважаючи на те, що категорія водні ресурси несе різне смислове навантаження при її використанні різними науками, в роботі сформульовано визначення цього терміна з природничого та економічного поглядів.

Водні ресурси як природнича категорія включають усі світові запаси води, котрі перебувають у різних станах, мають різний склад і використовуються або можуть бути використані з часом для задоволення потреб населення та національної економіки. Серед них є багато таких, які людство ще не має змоги застосовувати і, можливо, ніколи її не матиме через недостатній рівень розвитку науки і техніки.

Як економічна категорія водні ресурси набагато вужча: це частина природних водних ресурсів, яка відповідає нормативним вимогам щодо якості та використовується або доступна для використання на нинішньому етапі при сучасному рівні розвитку продуктивних сил.

Водні ресурси, як і будь-які інші природні ресурси, що включаються до господарського обороту, повинні мати вартісний еквівалент, тобто бути оцінені. Економічна оцінка водних ресурсів є теоретичною основою платного водокористування. Крім класичних концепцій – витратної, результативної, рентної, розроблених класиками економічної теорії, сьогодні виникають нові, які відповідають умовам ринкової економіки. Подальше вдосконалення теорії економічної оцінки водних ресурсів слід пов’язувати з необхідністю врахування в усіх розрахунках ренти, у тому числі абсолютної, оскільки перехід до ринкової моделі господарювання обумовив розвиток різноманітних форм власності, насамперед приватної, яка, у свою чергу, є джерелом виникнення абсолютної ренти.

На основі узагальнення сформульованих у науковій літературі визначень набуло подальшого розвитку тлумачення категорії водокористування. Обґрунтовано, що водокористування – це процес взаємодії і взаємовпливу суспільства та водних ресурсів: з одного боку, водних ресурсів на людину, її діяльність та результати останньої у процесі водокористування, а з іншого – людини та її діяльності на водні ресурси.