МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ У ПРОМИСЛОВОСТІ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі розроблено й обґрунтовано теоретико-методичні засади і практичні рекомендації щодо формування алокаційно-інверсійного механізму управління забезпеченням економічної безпеки у промисловості України, запровадження та реалізація дії якого в умовах ресурсних обмежень дозволить досягти промисловому виробництву збалансованості та резистентності до загроз і ризиків.

У першому розділі «Теоретико-концептуальні основи формування механізму управління забезпеченням економічної безпеки у промисловості» удосконалено понятійно-категоріальний апарат теорій економіки та управління національним господарством, забезпечення економічної безпеки. Проаналізовано досвід проектування МУ_ЗЕБП, обґрунтовано критерії його ефективності та розроблено підходи до конструювання його архітектури. У розділі розроблено Стратегічну концепцію УЗЕБ і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо побудови системоутворюючого регулятора в межах існуючої СУЗЕБ за чотирма етапами формування п’яти дієвих цільових функціоналів. Їх виокремлено за результатами аналізу наукових підходів до забезпечення організаційно-економічної та структурно-інформацій­ної ефективності функціонування промисловості, результативності корегування і досягнення її компромісно-рівноважної динаміки, дієвості макроекономічного регулювання процесів енергоефективності та алокаційного управління.

Дослідження принципів системно-комплексного і системно-діяльнісного підходів та трактування, за їх використання, сутності і змісту УЗЕБ обумовили потребу у застосуванні положень теорії надійності гібридних систем для проектування відповідного типу механізму з метою досягнення збалансованості та сталого розвитку промисловості шляхом його запровадження у практику господарювання. Визнано необхідним формування оптимальної структури (рівнів і складу елементів) МУ_ЗЕБП за найвагомішими регресорами і пріоритетними напрямами УЗЕБ, дія якого ініціює генерування ефекту алокації (перерозподілу ресурсів), резервування, нарощення можливостей, вигод тощо. Обґрунтовано, що досягненню високого рівня ЕУЗЕБ значною мірою сприяє застосування специфічного типу МУ_ЗЕБП. Сутнісний зміст останнього визначено за ознаками гібридної системи: якість, склад, структура, інформативність, індивідуальна надійність. До його складу включено сукупність засобів, способів і важелів різної природи, прикладного інструментарію та системоутворюючих регуляторів фінансового, структурного, політико-правового, організаційно-економічного й інформаційно-управлінського впливу на базові компоненти СЗЕБ, реалізація дії яких базується на положеннях системно-комплексного, системно-діяльнісного, причинно-наслідкового й об’єктно-цільового підходів до чотирьохфазового проектування елементів механізму та експериментальної перевірки їх адекватності з використанням сформованого інформаційно-методичного забезпечення.

Зазначене стало основою для трактування поняття «економіка промисловості» як особливого виду світосприйняття результативності виробничо-господарської діяльності українського соціуму, в межах якого суперечності в економічних і виробничих відносинах та вибір моделі УЗЕБ слід вирішувати за рахунок погодження інтересів суб’єктів господарювання за моделями компромісно-рівноважної динаміки. Це означило зв'язність структурно-логічної схеми побудови умовного позначення паспорту загроз, який формалізовано за п’ятьма домінантами ЕУЗЕБ у межах розробленої алокаційно-інверсійної технології УЗЕБ, яку синтезовано при обґрунтуванні змісту МУ_{ЗЕБП А-І} як гібридної системи. Визначено концептуальні схеми формалізації цільового інструментарію стратегічного управління, які втілено за використання структурно-інформаційного підходу до реалізації процедур із проектування, моделювання і цілеспрямування дії відповідного механізму для синхронного виконання двох завдань у контексті генерування ознак резистентності промисловості до загроз за рахунок підвищення ЕУЗЕБ й усунення соціально-економічної нерівності розвитку. У цьому контексті пропонується сформувати своєрідний вид політики (бінарної) УЗЕБ, реалізація якої передбачає досягнення мети у сфері забезпечення ЕБ при підпорядкуванні двох цілей у тісній узгодженості одна з одною. Доведено, що розроблена політика повинна використовувати два види технологій: удосконалення системи УЗЕБ; усунення соціально-економічної нерівності розвитку промисловості.

Розроблено процедури і варіативні схеми проектування МУ_ЗЕБП (рис. 1) та його складових з обґрунтуванням критеріїв проектної ефективності за трьома ієрархіямипріоритетів: І рівень – використання показників ефективності, які легко ідентифікуються; простота їх розрахунку і візуалізації, чіткий фізичний та економічний зміст; ІІ рівень – об’єктивність визначення ступеня досягнення мети при реалізації дії МУ_ЗЕБП за рахунок використання єдиного критерію оцінки ефективності; можливість врахування найбільшої кількості факторів, які визначають ЕУЗЕБ; ІІІ рівень – відповідність єдиного критерію оцінки масштабу залучених до складу МУ_ЗЕБП регуляторів, важелів, інструментарію і засобів управління; несуперечливість вихідних та узагальненого інтегрального показника ЕУЗЕБ домінантам і вимогам, передбачених Стратегічною концепцією УЗЕБ у промисловості. Зазначене дозволило:

встановити специфічні властивості МУ_ЗЕБП, дворівневість та бінарну спрямованість реалізації його функцій, алокаційно-інверсійну природу цільових функціоналів, що покладено в основу нової політики УЗЕБ;

розробити структуру МУ_{ЗЕБП А-І} та визначити особливості реалізації дії його системоутворюючих регуляторів, які згруповано в межах п’яти його першорядних компонент, та ресурсно-функціонального елементу забезпечення інверсійного зв’язку з прикладним інструментарієм раціоналізації комунікаційних структур;

запропонувати в межах теоретичної компоненти механізму застосування певних домінант вже визнаних сучасних концепцій забезпечення ефективності до формування технології УЗЕБ (при розмежуванні за рівнями управління і особливостями функціонування ланок двох типів організаційно-економічного й адміністративного інструментарію, що мають безпосередній вплив на ЕУЗЕБ);

сформувати п’ятирівневу систему показників (коефіцієнтів, інтегральних і узагальнених показників за формулами (1) – (13)) для оцінювання-прогнозування ЕУЗЕБ (табл. 1) та обґрунтувати їх економічну сутність за результатами діагностики багатофункціональних залежностей чинників впливу на ЕУЗЕБ.