МОДЕЛЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання дисертаційної роботи, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, зазначено зміст апробації результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретичні засади управління портфелем фінансових інвестицій» визначено сутність процесу управління портфелем фінансових інвестицій, розглянуто етапи його формування, проаналізовано основні та ін. Обґрунтовано, що перш ніж перейти до формування портфеля цінних паперів та оцінювання його основних параметрів (дохідності, ризику, ліквідності тощо) слід спочатку визначити інвестиційні властивості кожного окремого фінансового інструмента, що планується до нього включити.

Розглянуто основні методи оцінювання інвестиційних властивостей різних видів цінних паперів (акцій, облігацій, векселів та ін.). Обґрунтовано доцільність використання методів нейронних мереж для прогнозування дохідності цінних паперів. Так, у порівнянні з чисельними методами екстраполяції вони позбавлені таких недоліків прогнозування, як монотонність чи періодичність майбутньої дохідності. Також у методах нейронних мереж не здійснюється усереднення прогнозованої дохідності як це відбувається у методах найменших квадратів, ковзного середнього чи у регресійних моделях.

У роботі обґрунтовано необхідність розроблення нового підходу до визначення рівня ліквідності цінних паперів. Оскільки існуючі підходи або не враховують усіх основних показників, які впливають на рівень ліквідності цінних паперів (обсяг і кількість укладених угод, ціни купівлі та продажу цінного папера тощо), або містять показники, інформація щодо яких не загальнодоступна та одержання якої проблематичне.

У першому розділі також розглянуто моделі оцінювання дохідності портфеля фінансових інвестицій і методи у. Встановлено, що одним з ефективних і поширеним засобом зниження ступеня портфельного ризику є диверсифікація активів.

Автором було проаналізовано основні моделі оптимізації структури портфеля фінансових інвестицій західних учених-економістів Г. Марковіца, У. Шарпа, Д. Тобіна, С. Росса та інших. Крім того, опрацьовано роботи вітчизняних учених із цієї проблематики, зокрема: І. С. Абуздіна, який запропонував здійснювати вибір оптимального портфеля цінних паперів у межах одного з видів портфелів за ступенем ризику (агресивного, помірковано-агресивного чи консервативного) відповідно до пріоритетів інвестора; ігровий підхід для формування оптимального портфеля державних цінних паперів Л. Жураховської і С. Жураховського; динамічну модель формування інвестиційних портфелів В. Козакова; модель формування банківського інвестиційного портфеля на засадах диверсифікації Д. В. Василенка; теоретико-ігрові моделі вибору структури портфеля цінних паперів В. В. Вітлінського і Г. І. Великоіваненко та запропоновані ними підходи до оптимізації структури портфеля цінних паперів із використанням семіваріації як міри ризику тощо.

Результати аналізу різних підходів до оптимізації портфеля фінансових інвестицій довели, що за своєю суттю такі задачі є багатокритеріальними. Зважаючи на це, автором розглянуто основні моделі та методи багатокритеріальної оптимізації, а також інструментарій багатокритеріальної оптимізації портфеля цінних паперів, розроблений науковцями М. Х. Койбаєвою, А. С. Шапкіним і В. А. Шапкіним, А. Ю. Кисельовою, А. В. Матвійчуком і В. М. Лисогор.

Ураховуючи вище зазначене, сформульовано мету роботи, яка полягає в розробленні комплексу економіко-математичних моделей управління портфелем фінансових інвестицій комерційного банку, що враховують множину цілей (критеріїв) та особливості його діяльності.

Розділ 2 «Комплекс моделей управління портфелем фінансових інвестицій комерційного банку» присвячено теоретичним аспектам побудови комплексу економіко-математичних моделей оптимізації структури портфеля фінансових інвестицій комерційного банку.

Беручи до уваги особливості діяльності комерційного банку, автором розроблені такі основні етапи управління банківським портфелем цінних паперів: 1) аналіз відповідності інвестиції нормативним показникам комерційного банку; 2) аналіз впливу інвестиції на регулятивний капітал банку; 3) класифікація цінних паперів з ціллю їх віднесення до одного з портфелів банку; 4) оцінювання дохідності, ступеня ризику і рівня ліквідності цінного папера; 5) оцінювання суми резерву, що підлягатиме формуванню комерційним банком за інвестицією в цінні папери; 6) формування оптимальної структури портфеля цінних паперів.

Аналіз відповідності інвестиції нормативним показникам комерційного банку, а також впливу такої інвестиції на його регулятивний капітал пропонується запроваджувати шляхом введення системи обмежень.

Класифікація цінних паперів з ціллю їх віднесення до одного з портфелів банку залежить від їх виду, мети придбання, можливості оцінювання за справедливою вартістю, а також строків утримання в портфелі. З метою прийняття комерційним банком рішення стосовно класифікації цінних паперів з ціллю їх віднесення до одного з його портфелів (торгового, на продаж, до погашення або в інвестиції в асоційовані і дочірні компанії) автором побудовано відповідні алгоритми.

На основі проведеного в першому розділі дисертації аналізу обґрунтовано доцільність прогнозування дохідності цінних паперів за допомогою методів нейронних мереж.

Для прогнозування дохідності цінних паперів обґрунтовано доцільність використання нейронної мережі з прямим поширенням сигналу і зворотним поширенням похибки (FeedForward BackPropagation). Алгоритмом навчання обрано алгоритм Левенберга – Марквардта (далі – Алгоритм LM), а якість навчання нашої нейронної мережі було запропоновано перевіряти за допомогою значення середньоквадратичної похибка (MSE):