НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОСТАВОК ПРОДУКЦІЇ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий зміст

1.         ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі «Теоретико-методичні засади науково-методичного забезпечення поставок продукції у зовнішньоекономічній діяльності» розглянуто історичний розвиток відносин поставки в Україні, місце договору поставки в ЗЕД серед інших договорів та нормативно-правове регулювання відносин поставки в ЗЕД.

Товарно-грошовий характер економічних відносин передбачає, що реалізація товару повинна здійснюватися з врахуванням суспільно-необхідних витрат на його виробництво, які визначаються з врахуванням співвідношення між попитом та пропозицією. Правильний облік попиту та пропозиції і виявлення на їх основі суспільно-необхідних потреб і витрат на виробництво товару можуть бути здійснені лише в результаті досягнутої домовленості між товаровиробником та споживачем. Формою такого роду домовленості виступає договір як вираз волевиявлення товаровиробника та споживача.

Отже, сучасний рівень економічних відносин в нашій країні та за її межами – це результат розвитку договірних відносин. Саме договір є складовою частиною та необхідним елементом у становленні та розвитку економіки, підприємництва, договірних зв’язків у суспільстві.

Аналіз нормативно-правових актів, що діяли на території сучасної Україна та регулювали відносини поставки з «іноземним елементом», дає змогу стверджувати, що до 2003 року поставка була, здебільшого, плановою, а зміст договорів поставки (структура, основні елементи тощо) з радянської доби практично незмінним дійшов до наших часів.

Автором здійснено періодизацію розвитку відносин поставки на теренах сучасної України в залежності від місця договору (контракту) поставки в ЗЕД у загальній системі договорів. Виділено та охарактеризовано наступні 6 періодів: 1) до 1917р. (дореволюційний); 2) 1917 – 1938рр. (початку появи планово-господарських зобов’язань); 3) 1938 – 1956рр. (активного розвитку цивілістичної концепції та занепад господарсько-правової); 4) з 1956 року і до кінця 80-х років (відновлення господарсько-правової концепції); 5) з початку 90-х років і до 2003 року (переходу від планової економіки до ринкової); 6) з 2003 року та до теперішнього часу (становлення та подальшого активного розвитку ринкової економіки).

Сучасне регулювання відносин поставки характеризується, перш за все тим, що існує досить велика кількість нормативно-правових актів (в тому числі і міжнародних актів), але майже всі вони є загальними (Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» тощо). Аналіз показує, що у прийнятті єдиного закону в сфері поставки не має потреби, але є необхідним удосконалення та систематизація існуючих.

Прогресуюча функціональна відкритість економіки України корелює з наростанням і підвищенням відтворювальних процесів в економіці від зовнішньої торгівлі, що знаходить прояв у зростанні залежності динаміки валового внутрішнього продукту країни від експорту (рис. 1).

Обсяги договірних відносин характеризуються динамікою експорту-імпорту товарів і послуг, а також міждержавними інвестиціями. У дисертації наведені показники зовнішньої діяльності України, з яких видно стрімке зростання як експорту, так і імпорту. Негативним тут є та обставина, що в останні роки імпорт перебільшує експорт, викликаючи цим від’ємне сальдо зовнішньоекономічної торгівлі. Вдосконалення нормативно-методичної бази є одним з напрямів покращення результатів зовнішньої торгівлі.