ОПТИМІЗАЦІЯ ГАЛУЗЕВОЇ СТРУКТУРИ ТА РОЗМІРІВ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Історія фермерства в Україні налічує вже два десятиліття. Фермерські господарства стали невід’ємною частиною аграрного життя країни. Постійно зростає чисельність цих господарств та оброблювані ними площі сільськогосподарських угідь, однак ефективність роботи фермерів залишається недостатньо високою.

У сучасних ринкових умовах проблема визначення оптимальних розмірів та структури виробництва, поглиблення спеціалізації аграрних підприємств будь-якої організаційно-правової форми є однією із найбільш актуальних, оскільки її вирішення значною мірою сприяє підвищенню ефективності виробництва.

Спеціалізація й організація виробництва у фермерських господарствах були предметом дослідження багатьох сучасних вчених-аграрників. Серед них: С. П. Азізов, А. І. Александрова, В. Я. Амбросов, В. Г. Андрійчук, О. Ю. Єрмаков, С. І. Дем’яненко, Т. П. Добрунік, В. К. Збарський, В. В. Зіновчук, Л. Я. Зрібняк, М. В. Зубець, П. К. Канінський, О. В. Крисальний, В. В. Липчук, М. Г. Лобас, П. М. Макаренко, М. Й. Малік, Л. О. Мармуль, В. Я. Месель-Веселяк, О. М. Онищенко, П. Т. Саблук, Н. В. Статівка, І. Н. Топіха, І. І. Червен, Е. В. Червен, О. В. Шебаніна та ін.

Питанням економіко-математичного моделювання виробничих процесів з метою їх оптимізації приділяли увагу такі вчені, як М. Є. Браславець, А. М. Гатаулін, Дж. Данциг, Л. В. Канторович, В. А. Кардаш, Р. Г. Кравченко, Е. Н. Крилатих, А. П. Курносов, С. А. Минюк, С. І. Наконечний, І. Г. Попов, С. С. Савіна, М. М. Тунєєв та ін.

Процеси пошуку раціональної спеціалізації та оптимальних розмірів торкнулися і фермерських господарств. Необхідність такого пошуку насамперед для господарств сімейного типу пов’язана із загальною малоземельністю цих господарств, недостатністю коштів для розвитку бізнесу, низьким рівнем технічного забезпечення тощо. Оптимізація розмірів та галузевої структури фермерських господарств має суттєвий економічний вплив на розвиток цих господарств. Адже це створює умови для підвищення ефективності використання землі як головного засобу аграрного виробництва, зумовлює ефективність використання коштів та зниження затрат, сприяє раціоналізації використання трудового потенціалу фермерського господарства тощо, тобто дозволяє підвищити дохідність виробництва, що дуже важливо для фермера як дрібного сільгоспвиробника.

Незважаючи на ґрунтовні дослідження ефективності функціонування фермерських господарств, деякі питання потребують подальшого розгляду. Зокрема: визначення рівня та можливостей ефективного використання виробничого потенціалу фермерів, впливу зовнішніх та внутрішніх факторів на спеціалізацію й розміри цих господарств, підвищення ефективності їх виробництва на основі оптимізації структури виробництва та його розмірів. Все це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету, завдання, теоретичну і практичну значимість.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Миколаївського державного аграрного університету «Забезпечення економічного зростання і конкурентоспроможності суб’єктів аграрного сектора економіки» (номер державної реєстрації 0106U005793). В її межах автором здійснено теоретичне обґрунтування та розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації розмірів фермерських господарств сімейного типу при раціональній структурі виробництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних та розроблення практичних засад оптимізації розмірів і спеціалізації фермерських господарств.

Для досягнення визначеної мети було поставлено та виконано такі завдання:

- узагальнити сутність і особливості спеціалізації сільськогосподарського виробництва;

- визначити комплекс факторів, що впливають на галузеву структуру та розміри фермерських господарств;

- узагальнити методичні підходи до моделювання структури виробництва й оцінки рівня та ефективності спеціалізації аграрних підприємств;

- проаналізувати ретроспективу та сучасний стан розвитку фермерства;

- провести оцінку ефективності функціонування фермерських господарств;

- визначити оптимальні розміри та раціональну спеціалізацію фермерських господарств;

- розробити пропозиції щодо зміцнення та ефективного використання матеріально-технічної бази фермерських господарств;

- обґрунтувати напрями удосконалення економічних відносин фермерських господарств та їх державної підтримки.

Об’єктом дослідження є процеси формування галузевої структури аграрного виробництва в сучасних умовах.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти оптимізації розмірів та галузевої структури фермерських господарств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод, основні положення економічної теорії.

У процесі дисертаційного дослідження застосовувалися такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (обґрунтування принципів, теоретичних узагальнень, визначення закономірностей розвитку спеціалізації аграрних підприємств; формування висновків); історичний (вивчення еволюції розвитку фермерства у Миколаївській області); загальнонауковий (опрацювання наукових праць з проблем функціонування фермерських господарств у сучасних ринкових умовах); порівняльний (порівняння кількісних результативних показників господарювання різних фермерських господарств); соціологічний (опитування фермерів щодо їх ставлення до пріоритетних напрямів розвитку фермерства та організації кооперування); статистичні методи (економічна оцінка ефективності функціонування фермерських господарств); розрахунково-конструктивний (визначення порівняльної ефективності виробництва фермерських господарств Миколаївської області різних природноекономічних зон); кореляційно-регресійний (визначення впливу розмірів виробництва на матеріальні та трудові затрати на 1 ц виробленої продукції; побудова багатофакторної моделі для визначення впливу факторів на питомий прибуток); графічний (побудова поліноміальних рядів залежності питомого прибутку на 1 га від розміру фермерського господарства); групування (визначення впливу розмірів фермерських господарств на рентабельність виробництва; групування фермерських господарств рослинницького та тваринницького (окремо) типу за рівнем рентабельності); економіко-математичного моделювання (визначення оптимальних розмірів та раціональної галузевої структури фермерських господарств області; визначення оптимальної структури посівних площ фермерських господарств з урахуванням наявного машинно-тракторного парку; визначення оптимального сполучення галузей у групі господарств, що утворюють обслуговуючий кооператив з переробки продукції).

Інформаційною базою є матеріали дослідження автора, законодавчі та нормативні акти України, результати наукових розробок вітчизняних та зарубіжних вчених стосовно проблеми дослідження, дані статистичної звітності Головного управління статистики в Миколаївській області, дані річних звітів фермерських господарств області тощо.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше:

- обґрунтовано оптимальні розміри та структуру виробництва фермерських господарств сімейного типу з урахуванням їх регіональних природнокліматичних та економічних особливостей на основі стохастичного програмування, що виключає випадковий характер багатьох факторів сільськогосподарського виробництва;

удосконалено:

- способи визначення раціональних площ фермерських господарств сімейного типу з використанням апарату математичного аналізу (застосування диференціального числення до поліноміальних рядів);

- визначення комплексу факторів, що впливають на величину прибутку на 1 га у великих фермерських господарствах: кількість працюючих, площа сільськогосподарських угідь, частка рослинництва у загальній виручці сільського господарства та частка зернових у виручці від продажу продукції рослинництва при використанні багатофакторного моделювання;

набули подальшого розвитку:

- визначення системи факторів, що впливають на інваріантність галузевої структури і розмірів фермерських господарств;

- моделювання структурних змін у діяльності фермерських господарств на основі об’єднання задач оптимізації посівних площ та машинно-тракторного парку;

- визначення параметрів задачі (що характеризують економічні показники) оптимізації галузевої структури та розмірів фермерських господарств з використанням економетричних моделей;

- механізми співпраці елеваторів, банківських і страхових установ та фермерів, принципи покращення короткострокового кредитування фермерських господарств на основі застосування подвійного складського свідоцтва.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблені автором пропозиції щодо методики формування раціональної спеціалізації та оптимальних розмірів фермерських господарств прийнято для впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 2340/66-05-50/10-10 від 26.10.2010 р.), щодо раціонального використання наявних земельних ресурсів, удосконалення структури посівних площ та раціоналізації використання машинно-тракторного парку – фермерським господарством «Громада» Баштанського району (довідка від 23.02.2011 р.), фермерським господарством «Фортуна» Веселинівського району (довідка від 15.02.2011 р.), фермерським господарством Гуліна В.А. Єланецького району Миколаївської області (довідка від 24.02.2011 р.).

Теоретико-методичні та практичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі факультету менеджменту Миколаївського державного аграрного університету, зокрема при викладанні дисциплін «Дослідження операцій», «Методи оптимізації в економіці», «Організація виробництва і планування діяльності сільськогосподарських підприємств» (довідка №2642 від 31.12.2010 р.).

Впровадження фермерськими господарствами області розроблених рекомендацій та пропозицій щодо оптимізації галузевої структури та розмірів сприятиме підвищенню ефективності виробництва та стабілізації соціально-економічної ситуації в аграрному секторі економіки.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати та висновки, викладені в дисертаційному дослідженні, одержано та сформульовано автором особисто.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження, пропозиції й рекомендації обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, 2004 р.); І Міжнародна науково-практична конференція «Напрями сталого розвитку аграрного сектора» (м. Біла Церква, 2009 р.); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Розвиток аграрного виробництва в умовах світової фінансової кризи» (м. Київ, 2009 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціально-економічні проблеми природокористування та екології» (м. Миколаїв, 2001 р.); ІV Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Українська наука ХХІ століття» (м. Київ, 2010 р.); Причорноморська регіональна науково-практична конференція професорсько-викладацького складу МДАУ (щорічно, м. Миколаїв, 2001–2011 рр.).

Публікації результатів дослідження. Основні результати за темою дисертаційного дослідження опубліковано у 15 наукових працях, з них 10 у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 4,75 умов. друк. арк., у фахових виданнях – 4,25 умов. друк. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота викладена на 173 сторінках комп’ютерного тексту; складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних літературних джерел із 211 найменувань; містить 47 таблиць (22,5 стор.), 6 формул (1 стор.) та 10 рисунків (5,5 стор.).