ОПТИМІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи оптимізації соціально-економічного розвитку промислового регіону» досліджено понятійний апарат соціально-економічного розвитку регіону, удосконалено методологічні підходи щодо збалансування кількісних і якісних змін під впливом економічних законів, закономірностей та принципів. Визначено, що підтримка в системі галузевого розвитку стану динамічної рівноваги сприяє збереженню найважливіших властивостей і характеристик у процесі функціонування й розвитку регіону.

Дослідження різноманітних наукових поглядів на поняття «соціально-економічний розвиток регіону» дозволило встановити багатомірний характер та об'єктивність процесу, що відбувається під впливом історичних, географічних, ресурсних, демографічних та інших факторів, а також його суб'єктивність, бо він залежить від впливу управлінських заходів, який має розглядатися в динаміці, головною метою якого є поліпшення якості життя населення за рахунок структурних змін та підвищення конкурентоспроможності регіону.

Доведено, що необхідність оптимального розвитку регіону і країни в цілому випливає із законів та принципів, що зображено на рис. 1, дія яких направлена на забезпечення оптимальності розвитку всього народного господарства та дотримання оптимальної пропорційності усіх структурних елементів економіки та потреб суспільства.

Шляхом до цього є розробка відповідних оптимізаційних моделей з використанням результатів теоретичних досліджень із зазначеного питання, прийняття яких сприятиме розв'язанню соціально-економічних проблем територій та ефективному використанню ресурсів.

Встановлено, що структурна організація промисловості є наслідком панування ресурсномістких галузей економіки, використання природомістких технологій тощо. Незадовільна обґрунтованість механізмів організаційного пристосування промисловості України до сучасних умов гальмує процес подолання негативних наслідків кризового стану економіки. Перегляд галузевих пріоритетів України, що визначаються потребами її економічного розвитку, знаходить віддзеркалення в динаміці міжгалузевих пропорцій.

Відзначено, що основу економіки Донецької області у 2010 році складали підприємства металургійного, паливно-енергетичного та машинобудівного комплексів. В обсязі реалізованої промислової продукції питома вага металургії складає 40,6 %; добувної промисловості – 13,1; машинобудування – 10,6; хімічної – 3,3; харчової промисловості – 6,9 %.