ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ГРАМОТНОСТІ У СИСТЕМІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ БЕЛЬГІЇ

Короткий зміст

1)         ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність дослідження; охарактеризовано шляхи дослідження проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; вказано на зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами; висвітлено апробацію та впровадження результатів дослідження; зазначено особистий внесок здобувача; сформульовано результати дослідження та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Функціональна грамотність дорослих як науково-педагогічна проблема» охарактеризовано проблему функціональної грамотності як предмет педагогічних досліджень та висвітлено концептуальні засади  функціональної грамотності дорослих.

Аналіз науково-педагогічних досліджень показав, що вони відображають різні аспекти: проблему неграмотності дорослих та розвиток освіти дорослих на початку ХХ ст. (Ф. Зефельдт, Ф. П. Кеппел, Д. Фішер); становлення теоретичних основ андрагогіки (М. Ноулз, Р. Кафарелла) та її поширення у світовому освітньому просторі (Е. Гірш, Н. Ничкало, П. Фрейре); особливості історико-політичного розвитку Бельгії, що формують передумови виникнення функціональної неграмотності
(Дж. Блом, Е. Вітте, С.-А. Гофіне, А. Мансо); розвиток функціональної неграмотності дорослих та шляхи подолання цієї проблеми (Дж. Мезіров,
Р. Влодковскі, Ш. Меріам); зміст, методи та форми навчання функціональної грамотності (О. Браун, Д. Ван Дам, Л. Піплз); особливості навчального середовища системи освіти дорослих (І. Зязюн, Т. Новілова,
О. Огієнко).

З’ясовано, що на початку ХХІ ст. проблема функціональної грамотності дорослих є актуальною для багатьох розвинутих країн світу, зокрема, й для Бельгії.

Функціональна грамотність, притаманна сучасному суспільству знань, є феноменом багатогранним та значно ширшим від феномена «грамотність». Останнє означає відсутність у дорослих навичок читання, письма та арифметичного мислення. Натомість, функціональна грамотність відображає здатність дорослої особи використовувати названі вище навички для освоєння нових знань, необхідних для повноцінної участі у житті суспільства, пристосовування до змін на ринку праці, використання для досягнення цієї мети можливостей сучасних технологій тощо.

У ході дослідження було виявлено, що залежно від контексту застосування цього поняття, функціональна грамотність може розглядатися з освітньої, соціальної та політичної перспективи. У літературних джерелах описані різні види функціональної грамотності: автономна (комплекс базових навичок письма, читання та арифметики, відокремлений від соціального, культурного та історичного контексту); критична (навички критичного ставлення до тексту та аналізу його прихованих значень); ідеологічна (навички, які сприяють розвитку особистості у соціальному контексті та її повноцінній і свідомій участі у житті суспільства; дисфункційна (негативне сприйняття особою соціальних і політичних умов, що веде до її зневіри у власні можливості, відмови від участі у житті країни та, у подальшому, до маргіналізації); документна (навички, що дають можливість особі знаходити та передавати інформацію, подану у формулярях, таблицях, графіках, розкладах); наративна/прозова (навички, необхідні для отримання інформації, на основі опрацювання художньої літератури, періодичних видань, рекламних та інформаційних листків, інструкцій, а також для її застосування у повсякденному житті); арифметична (навички, що дозволяють виконувати арифметичні дії, необхідні для використання у щоденному житті (дозування ліків, підрахунок відсотків, обчислення площі тощо); інтегральна (сукупність навичок автономної грамотності (читання, письмо, арифметика), соціальних навичок та знань сучасних технологій, що дає можливість повноцінно функціонувати у сучасному суспільстві знань, – є синонімом поняття «функціональна грамотність».

У дослідженнях виділяють поняття «середовище грамотності» – контекст або комплекс контекстів, у яких використовується письмове спілкування. Воно підкреслює багатогранність функціональної грамотності і охоплює її зв’язок з усною та невербальною мовною практикою; створення текстової інформації та її використання; освоєння та використання грамотності особами та спільнотами у контексті існуючих шаблонів застосування тексту та вихід поза їхні межі; допомагає усвідомити необхідність освоєння та застосування навичок функціональної грамотності і можливості їхнього розвитку у нових контекстах.