ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В МІСТІ КИЄВІ (НА МАТЕРІАЛАХ ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ МІЛІЦІЇ) Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь її наукової розробленості та науково-теоретична основа; зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначається об’єкт, предмет, мета, завдання та методи дослідження; його основні нормативно-правові джерела; висвітлюється наукова новизна, емпірична база, методологічна основа і практичне значення отриманих результатів, а також форми їх апробації.

Розділ 1 «Особливості адміністративно-правового регулювання громадського порядку в місті Києві» складається з двох підрозділів і присвячений характеристиці формування громадського порядку, а також особливостям засобів його адміністративно-правового регулювання.

Підрозділ 1.1 «Особливі фактори формування громадського порядку та його охорони в м. Києві» присвячено виявленню особливостей формування громадського порядку в м. Києві, їх дослідженню та з’ясуванню впливу на громадський порядок столичного, незвичайного історико-культурного і економічного статусів цього міста. Крім загальних умов громадського порядку у м. Києві його формують також особливі фактори. Залежно від матеріальних умов виникнення серед них названі такі: наявність у Києві офісів органів влади та закордонних представництв; Київ – науковий та просвітницький центр нашої держави, у якому розташовано велику кількість наукових установ та навчальних закладів; це релігійний центр, в якому розташовані всесвітньо відомі собори і храми; на території міста розміщені історико-культурні надбання стародавнього міста, і пам’ятники відомим особистостям; Київ є економічним, фінансовим і торгівельним центром держави, тому в ньому розташовані численні банківські установи та підприємства торгівлі; цей мегаполіс має розвинену транспортну систему; великі розміри території та складна демографічна ситуація міста; наявність у ньому своєрідних географічних та кліматичних умов. Проаналізовано фактори, які впливають на формування громадського порядку, і на цій основі показано виникнення та розвиток суспільних відносин – складових цього феномену. Перераховані фактори та їх характеристика впливають на процес задоволення потреб людей, реалізацію прав і свобод громадян, а також формують особливості охорони громадського порядку, забезпечення цих прав, створення обстановки спокою, поваги до громадян при наданні їм державних і соціальних послуг, дотримання моральності на об’єктах адміністративно-політичного, освітнього культурного та іншого призначення.

У підрозділі 1.2 «Громадський порядок в м. Києві та особливості засобів його адміністративно-правового регулювання» зазначається, що відповідно до пріоритетів соціальних цінностей, головною метою громадського порядку в Україні є забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Для реалізації цієї мети необхідно створити умови формування громадянського суспільства, що забезпечить дотримання принципів безпечного функціонування всіх його ланок. За таких умов на передній план виступають завдання організації, забезпечення та підтримки громадського порядку, який захищає як громадян (груп громадян), так і умови нормального функціонування різних соціальних інституцій (особливо недержавних), їх майнових та немайнових відносин.

У роботі підкреслюється, що в умовах демократичної соціальної держави змінюється зміст і сама сутність громадського порядку. Громадський порядок – це гарантований державою та громадянським суспільством стан врегульованих нормами права, моралі, звичаями суспільних відносин, які формуються, розвиваються та припиняються в громадських місцях з метою забезпечення реалізації громадянами та іншими фізичними особами прав і свобод, нормального функціонування органів влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Дається класифікація громадських місць в залежності від прав і свобод людей, які там реалізуються. Зроблено висновок, що громадський порядок у м. Києві відрізняється від громадського порядку в інших населених пунктах (містах, селищах та селах України) за характеристикою громадських місць, метою його формування, засобами регулювання. Сформульовано поняття громадського порядку в столиці України, як гарантований державою, органами місцевого самоврядування та іншими інституціями територіальної громади столиці стан врегульованих законодавчими, моральними і звичаєвими нормами, нормативними рішеннями органів місцевого самоврядування та КМДА і його органів, а також інших місцевих органів виконавчої влади міста суспільних відносин, які формуються, розвиваються та припиняються в громадських місцях, у тому числі тих, що характеризуються наявністю особливостей столичного та великого індустріального, культурного, історичного міста, з метою забезпечення реалізації громадянами та іншими фізичними особами прав і свобод, нормального функціонування органів влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян, у м. Києві їх центральних апаратів.

Розділ 2 «Механізм адміністративно-правової охорони громадського порядку в м. Києві» складається з двох підрозділів і присвячений поглибленому аналізу елементів механізму адміністративно-правової охорони громадського порядку та її принципів.

У підрозділі 2.1 «Поняття механізму адміністративно-правової охорони громадського порядку в м. Києві та особливості його елементів» констатується, що оскільки механізм адміністративно-правової охорони слід розглядати як систему засобів з допомогою яких суб’єкт правоохорони впливає на порушників громадського порядку, то можна зробити умовивід, що адміністративне право, виконуючи функцію охорони громадського порядку, забезпечує її відповідними засобами впливу в разі порушення відносин у цій сфері. Механізм і засоби регулювання громадського порядку і механізм правової його охорони хоч і близькі за змістом, однак це різні соціальні явища. Вони різняться між собою за засобами регулювання, адже до першого механізму входять регулюючі правові та інші норми соціального характеру, правовідносини для механізму охорони є охоронними, а серед актів реалізації тут превалюють акти застосування норм адмінправа.

Механізм адміністративно-правової охорони громадського порядку в м. Києві має свої особливості, що виражаються у відмінних від інших засобах регулювання. Норми адміністративного права, дія яких розповсюджується на територію м. Києва, зазвичай знаходяться в правових актах Київської міської ради, нормативних актах, затверджених Київською міською державною адміністрацією, райдержадміністраціями та нормативними актами локального характеру, вираженими в наказах ГУМВС України у м. Києві та його районних органів.

У роботі аналізуються акти тлумачення норм права, у тому числі рішень Київської міської ради. Звертається увага на необхідність уповноваження на законодавчому рівні органів виконавчої влади, Київської міської ради та КМДА на виконання функцій щодо аутентичного тлумачення норм права.

У підрозділі 2.2 «Принципи адміністративно-правової охорони громадського порядку в м. Києві» зазначається, що в механізм адміністративно-правового регулювання охорони громадського порядку в м. Києві в якості засобів регулювання входять принципи охорони цих специфічних відносин: верховенство права, законність, соціальна справедливість, гуманізм, взаємодія з трудовими колективами, позапартійність, урахування особливостей столиці. Чинне законодавство, що регулює діяльність міліції, не визначає принципу верховенства права, його потрібно врахувати при подальшій роботі над проектом Закону України «Про поліцію України» необхідно передбачити норму права, яка б визначала принцип верховенства права, в змісті якої були б відображені основні його положення. З огляду на це, організація патрульної служби міліції, її діяльність мають у першу чергу враховувати цей принцип і спрямовувати на захист прав і свобод людей усі сили і засоби, аби забезпечити повну безпеку громадян та інших осіб, а також розвивати напрями профілактики злочинів та адміністративних правопорушень у громадських місцях, для того, щоб не допустити правопорушень, а якщо вони виникли, тоді забезпечити права людини на життя, здоров’я, людську гідність, спокій та відпочинок. Принцип позапартійності в діяльності патрульної служби міліції у м. Києві полягає у незалежності цієї діяльності від політичних партій та інших політичних об’єднань громадян, базування її лише на законодавчих актах, а також рішеннях місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування м. Києва, виданих відповідно до законодавства. Принцип врахування особливостей столиці при правовому регулюванні охорони громадського порядку полягає у передбаченні в нормах адміністративного права обов’язків керівного та начальницького складу ОВС враховувати особливості столиці при плануванні і практичному здійсненні охорони громадського порядку в м. Києві, виділенні достатньої кількості сил і засобів для цих цілей.

Розділ 3 «Організація патрульної служби в м. Києві та її зумовленість статусом столиці» складається з трьох підрозділів і присвячений дослідженню найбільш перспективних напрямів оптимізації суб’єкта правореалізації норм адміністративного права, направлених на охорону громадського порядку, організації патрульної служби міліції та врахуванню в її діяльності досвіду аналогічних служб поліції зарубіжних держав.

У підрозділі 3.1 «Оптимізація організаційної структури патрульної служби міліції в ГУМВС України в місті Києві» обґрунтовано положення, що працівник міліції діє не від імені окремо взятої організації колективу як, наприклад, працівники інших колективних органів. Він представляє міліцію як державний орган виконавчої влади в цілому і несе персональну відповідальність за виконання обов’язків перед громадянами (людьми) та державою. У роботі доведено, що назва цього органу – «міліція» не відповідає його призначенню і вже давно назріла необхідність змінити її на «поліцію».

Окрему увагу приділено реформуванню підрозділів патрульної служби міліції. Доказується, що реформування підрозділів патрульної служби міліції ГУМВС України в м. Києві має здійснюватись шляхом поетапного збільшення оснащення відеокамерами спостереження громадських місць, з підключенням їх до моніторів чергових частин, і відповідним оновленням особового складу, шляхом підготовки працівників міліції до роботи в нових умовах технічного оснащення патрульної служби міліції. Це вимагає також розроблення якісно нових єдиних дислокацій патрулів, з урахуванням можливостей їх реагування на зміни оперативної обстановки в громадських місцях. Технічне оснащення громадських місць потягне за собою появу нових функцій для патрульної служби міліції. Передусім це буде функція технічного спостереження за громадськими місцями і підтримання оперативного зв’язку з нарядами, реагування нарядів автопатрулів на порушення громадського порядку, які було виявлено за допомогою засобів технічного спостереження, технічного профілактичного обслуговування і ремонту цих засобів, лабораторного дослідження записів спостереження. Для виконання зазначених функцій у штати патрульної служби міліції мають бути введені нові спеціальні посади працівників: інспекторів технічного спостереження, які будуть слідкувати за моніторами, і за допомогою засобів зв’язку викликати та направляти в громадські місця, де виявлено порушення громадського порядку, наряди міліції; майстрів з профілактичного обслуговування та ремонту технічних засобів спостереження; лаборантів, які будуть працювати в лабораторії дослідження записів спостереження. Врахування закономірностей розвитку патрульної служби ГУМВС України в м. Києві вимагає при проведенні адміністративної реформи здійснити функціональне обстеження МВС України, його органів і підрозділів та організацій, за методикою, розробленою Державним науково-дослідним інститутом МВС України. Передовсім потрібно врахувати об’єктивно необхідні функції, які виникнуть при модернізації патрульної служби міліції, провести аналіз наявних функцій на предмет їх зміни під впливом нових умов, виявити зайві функції і забезпечити їх анулювання та визначити обов’язки з організації охорони громадського порядку.

У підрозділі 3.2 «Організація охорони громадського порядку в м. Києві» проаналізовано складові організації охорони громадського порядку. Виявлені під час дослідження ознаки плану комплексного використання сил і засобів охорони громадського порядку, зумовлені особливостями столиці, дозволили сформулювати поняття цієї форми організації патрульної служби міліції в м. Києві. Єдина дислокація маршрутів патрулювання і постів у м. Києві представляє собою узгоджену розстановку та використання сил і засобів стройових підрозділів міліції, управлінь Державної служби охорони та Державної автомобільної інспекції, інших сил міліції органів внутрішніх справ столиці за єдиним комплексним планом з метою ефективного їх використання в охороні громадського порядку, об’єктів усіх форм власності, а також у забезпеченні безпеки дорожнього руху на території міста у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди. Патрульну службу міліції ГУМВС України в м. Києві необхідно забезпечити «Електронним довідником працівника ПСМ». Основою для його створення може стати розроблений за участю дисертанта «Електронний довідник дільничного інспектора міліції», до нього має бути включено План комплексного використання сил і засобів в охороні громадського порядку (єдина дислокація), рішення керівника органу внутрішніх справ з охорони громадського порядку на добу та деякі інші документи в електронному вигляді. Розраховано робочий час працівників патрульної служби міліції та встановлено, що норми виставлення на патрульну службу працівників ПСМ є неточними. Вихід на патрулювання має складати не 60 %, як це записано в ППСМ, а 63,1 %. У зв’язку з цим пропонується змінити пункт 37 Статуту патрульно-постової служби міліції України щодо обов’язкових норм щоденного виставлення нарядів для несення патрульної служби. Для невеликих і середніх міст ця неточність не має особливого значення, а ось для Києва, де на службу виходять сотні працівників міліції, збільшення норми виставлення навіть на декілька відсотків має суттєве значення.

Зарубіжний досвід патрульної служби поліції свідчить, що в розвинутих демократичних країнах існують підрозділи поліції швидкого реагування та підсилення виконання поліцейських функцій (у Німеччині – поліція готовності, у Франції – підрозділи Національної жандармерії, в Італії – Корпус карабінерів). У столицях цих держав дислокується керівництво цих організаційних структур з охорони громадського порядку. Аналогом цих підрозділів в Україні можна вважати внутрішні війська у складі МВС України. Перебуваючи у складі МВС і маючи основним завданням охорону громадського порядку, ця служба має назву «внутрішні війська». Така назва не відповідає призначенню поліції підсилення охорони громадського порядку та оперативного реагування на зміни оперативної обстановки в Києві та інших населених пунктах. З огляду на все сказане вище, внутрішні війська необхідно перейменувати. Запропоновано приблизні назви для цього озброєного органу з охорони правопорядку: поліція готовності, гайдамаки, служба громадського порядку тощо.

У підрозділі 3.3 «Зарубіжний досвід діяльності патрульної служби у забезпеченні охорони громадського порядку» досліджується діяльність поліції зарубіжних держав з охорони громадського порядку. Деякі віднайдені дисертантом позитивні елементи організації патрульної служби можуть бути корисними для ГУМВС України в м. Києві. Для Києва може бути цікавим досвід поліції Польщі щодо застосування технічних засобів у патрульній службі її нарядів. У Варшаві встановлено 304 відеокамери спостереження за дотриманням правопорядку та безпеки громадян у громадських місцях. Це дозволило вивільнити частину патрульно-постових нарядів поліції з вулиць та інших громадських місць, що контролюються телекамерами, і додатково виставляти наряди поліції у тих місцях, де відсутня система візуального моніторингу громадського порядку, що, у свою чергу, дозволило взяти під контроль практично всі вулиці Варшави. У великих містах США при департаментах поліції створено спеціальні відділи, до обов’язків яких входить робота з підвищення правової культури у спілкуванні з громадянами, навчання громадян самозахисту та діям при виникненні надзвичайних обставин і правопорушень. Працівниками відділу ведеться робота з посилення безпеки особистого майна громадян та державної власності. Створення аналогічного відділу було б корисним і для патрульної служби ГУМВС України в м. Києві. У країнах з розвинутою демократією створена і функціонує муніципальна міліція, її підрозділи функціонують навіть у Російській Федерації. Саме на них покладено завдання охорони громадського порядку. Крім загальних функцій, які виконуються всіма патрульними нарядами, на муніципальну поліцію покладено реалізацію правових актів з охорони громадського порядку, виданих муніципалітетами, слідкування за санітарним станом території обслуговування в населених пунктах, надання допомоги дорослим громадянам і дітям, коли вони опиняються у скрутному становищі. Задля економічного зростання нашої держави і її столиці – м. Києва слід запозичити цей досвід і створити міліцію місцевого самоврядування.