ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПІДЛІТКІВ

Короткий зміст

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження вивчалися показники розповсюдженості АЗ серед дітей в м.Запоріжжя шляхом анкетування згідно з рекомендаціями міжнародної програми ISAAC, з використаннями уніфікованих анкет, які були доповнені питаннями, що стосуються сімейног|родинного|о анамнезу, анамнезу життя дитин|дитяти|и і соціально-побутових умов помешкання (усього 71 питання). В анкетуванні взяли участь 3349 школярів 13 – 14 років у 2002 р. і 3050 школярів тієї ж когорти у віці 16 – 17 років у 2005 р. В дослідження було включено 23 школи, вибрані за методом випадкових чисел. За результатами анкетування були відібрані діти, що дали позитивні відповіді на питання, пов'язані з симптомами БА, АР чи АД. З метою встановлення або виключення діагнозу підлітки і їх батьки запрошувалися в клініку на огляд, під час якого проводився детальний збір сімейного анамнезу, анамнезу життя і хвороби, аналізувалася амбулаторна карта дитини. За наявності показань проводилося загальноклінічне обстеження, визначення загального та специфічних імуноглобулінів Е в сироватці крові і шкірне алерготестування для встановлення причинно-значущого алергену
(S.K.Weiland, B.Björkstén, B.Brunekreef and the ISAAC Phase II Study Group, 2004).  При проведенні дослідження дотримувалися наступних|слідуючих| вимог: випадковість і репрезентативність вибірок підліткового|підліток| населення; одномоментність дослідження; група дослідження не менше трьох тисяч чоловік; максимальна уніфікація документації і всіх методів дослідження.

Для шкірного алерготестування використовувалися стандартні алергени виробництва ТОВ «Імунолог» (Україна, ІК 13303050, ліцензія МОЗ України АА №8760576). Оцінку скарифікаційних тестів проводили за загальноприйнятим методом по розмірах папули та гіперемії (М.Я.Студенікін, І.І.Балаболкін, 1998, О.І.Ласиця, С.М.Недельська, 2002).

Дослідження функції зовнішнього дихання проводилося за допомогою автоматизованого комплексу «Пульмовент-1.002» виробництва ТОВ «Сенсорні системи» (м.Київ, ІК 22904481). Аналізували життєву ємність|місткість| легенів (ЖЄЛ), форсовану життєву ємність|місткість| легенів (ФЖЄЛ), об'єм|обсяг| форсованого видиху за першу секунду (ОФВ₁), індекс Тіффно (ІТ), пікову об'ємну швидкість видиху (ПОШ) і середню об'ємну швидкість видиху на ділянці бронхіального дерева від 25 до 75 % ФЖЄЛ (СОШ 25-75). Автоматизований комплекс визначав показники ФЗД відповідно до норм, запропонованих R.J.Knudson (1983).

  У всіх дітей, що брали участь в дослідженні,  був проведений аналіз анамнезу життя, сімейного|родинного| анамнезу, санітарно-гігієнічних і екологічних умов помешкання. Окремо для груп здорових дітей, діте|із|й з БА, АР і АД визначалася частота зустрічаємості тих або інших несприятливих чинни|факторів|ків. Потім визначався відносний ризик розвитку АЗ (risk| ratio|, RR|) (Р.Флетчер, С.Флетчер, Е.Вагнер, 1998).

Визначення концентрації загального|спільного| IgE| в сироватці крові здійснювали імуноферментним| методом з використанням діагностичного набору «ІгЕ ІФА Діаплюс» виробництва ЗАО «Діаплюс» (Росія) на аналізаторі «HUMAREADER|» за стандартною методикою.

Вимірювання|вимір| концентрації специфічних IgE| до алергенів Dermatophagoides| pteronissinus| і Ambrosia| Elatior| в сироватці крові здійснювали методом імуноферментного| аналізу з використанням діагностичного набору «K-EAST| specific| IgE| ELISA|» виробни|фірма-виготовлювача|цтва фірми «DR| Fooke| Laboratorien| GMB|Германія|H|» (Німеччина)|.

Для оцінки ефективності запропонованої програми профілактики АЗ підлітки були розділені на дві групи. До першої групи увійшли 80 пацієнтів з БА, АР та АД, що пройшли|минали| курс навчання|вчення| контролю за АЗ і виконували запропоновані нами рекомендації. Групу порівняння склали 55 підлітків з АЗ, що не виконували рекомендацій по елімінації алергенів і не отри|одержували|мували адекватну профілактичну терапію. Групи були порівнянні за віком та статтю дітей. Оцінка ефективності навчання в «Школі профілактики АЗ» проводилася з урахуванням клініко-функціональних показників і шляхом анкетування батьків до і після курсу навчання (С. М. Недельська, 2004).

Результати проведених досліджень підлягали статистичній обробці з використанням стандартних методів: критерій  χ² Пірсона, t-критерій Стьюдента, критерій Манна-Уїтні. Для визначення прогностичної цінності позитивного тесту (predictive| value| of| positive| test|, PVPT|) використовували формулу, що виводи|із|ться з теореми Байеса для умовної вірогі|ймовірності|дності (Є.В. Гублер, А.А. Генкін, 1973). Статистична обробка проводилась на PC IBM Pentium 4 з використанням пакетів програм Microsoft Excel 2000 та Statistica-2006.

  Результати дослідження та їх обговорення. Розповсюдженість БА серед підлітків 13 – 14 років склала 31 на 1000 - в 2 рази більше, ніж за даними офіційної статистики – 14,5 на 1000 дитячого населення. Нами встановлено|установлений| переважання легкого ступеня|міри| тяжкості|тягаря| БА – в 63,7 % випадків, тоді як за офіційними статистичними даними його частота складала всього 18,4 %, а превалював|переважав| середньотяжкий| перебіг захворювання (70,9 %). Розповсюдженість АР склала 51,9 на 1000, АД – 19,1 на 1000 дитячого населення. За офіційними статистичними даними ці показники складали 3,5 і 3,9 ‰ відповідно.