Пархоменко, Олександр Миколайович. Формування балетмейстерських умінь майбутніх учителів хореографії у процесі фахової підготовки

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, об’єкт, предмет, завдання, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження, представлено структуру дисертації.
У першому розділі «Теоретичні основи формування балетмейстерських умінь вчителів хореографії» на основі аналізу наукової літератури розкрито й охарактеризовано балетмейстерські вміння майбутніх учителів хореографії у процесі фахової підготовки; означено сутність і структуру діяльності балетмейстера, його основні амплуа як балетмейстера-творця, постановника, репетитора, педагога; установлено основні елементи його творчого процесу; розкрито й уточнено сутність понять «балетмейстерська підготовка майбутнього вчителя хореографії», «балетмейстерські вміння майбутнього вчителя хореографії».
Значним внеском у забезпечення професійної підготовки майбутніх учителів хореографії є праці, в яких розкривається теорія і методика навчання
5
класичного (Н. Базарова, Г. Березова, А. Ваганова, В. Костровицька, В. Мей, А. Мессерер, А. Писарєв, М. Серебриніков, Н. Тарасов, Л. Цвєткова), характерного (О. Бочаров, А. Лопухов О. Ширяєв), народно-сценічного (Г. Гусєв, Є. Зайцев, К. Зацепін, К. Клімова, К. Ріхтер, Т. Ткаченко, Ю. Чурко), українського (К. Василенко, В. Верховинець, Р. Герасимчук, А. Гуменюк, С. Забредовський, В. Литвиненко, Ю. Марко, М. Поморянський, М. Пупченко, Б. Стасько), бального (Антон дю Беке, Е. Дини, Д. Єрмаков, В. Міщенко, О. Тимошенко), історико-побутового танців (М. Васильєва-Рождественська, Н. Ентеліс, С. Худеков); мистецтво балетмейстера (Г. Алексідзе, О. Голдрич, Р. Захаров, І. Єсаулов, І. Смирнов, О. Колосок, Н. Корисько, А. Кривохижа, В. Шевченко), історія хореографічного мистецтва (Ю. Бахрушин, Г. Боримська, В. Красовська, Ю. Станішевський, В. Пасютинська) тощо.
Посилаючись на теоретичні здобутки та практичний досвід відомих балетмейстерів минулого та сьогодення, виокремимо основні змістові блоки, необхідні для формування балетмейстерських умінь майбутніх учителів хореографії.
І-й блок. Драматургія хореографічного твору та її застосування у діяльності балетмейстера. Драматургія хореографічного твору – це розвиток внутрішнього логічного конфлікту, в основі якого певна життєва ситуація, що розвивається та вирішується впродовж сюжетної музично-хореографічної дії. Дотримання основних частин драматургії хореографічного твору допомагає балетмейстерові в роботі над танцювальними композиціями дотримуватися танцювальної дії, епізодів, основного задуму та поставлених завдань.
ІІ-й блок. Композиція танцю та її основні компоненти. Композиція танцю – це обдуманий цілісний хореографічний твір, який містить у собі низку компонентів, логічно пов’язаних сценічним простором; це композиційних план (лібрето, фабула), основні частини драматургії (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка), певний музичний матеріал, хореографічний образ, танцювальний текст (рух, жест, поза, міміка, танцювальні комбінації), рисунок танцю (ракурс, напрямки пересування виконавців).
ІІІ-й блок. Балетмейстерська робота над створенням хореографічного образу. Завдання балетмейстера – відтворити засобами свого мистецтва атмосферу того часу, про який він розповідає у творі; через зображення конкретного явища, людини домогтися узагальненого художнього відображення дійсності у художньому образі.
Під балетмейстерською діяльністю розуміємо процес творення, постановки, виконання хореографічного твору, який вимагає від майбутнього вчителя хореографії розвинутого образного мислення, творчої уяви, комунікативних та організаторських здібностей, виконавських, педагогічних і репетиційно-постановчих умінь.
Обґрунтування сутності балетмейстерської діяльності дозволило виокремити її структурні компоненти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісно-творчий, операційний. Мотиваційний компонент відображає рівень особливих інтересів і захоплень майбутніх учителів хореографії, їх зацікавленість й активну участь у
6
творчій діяльності. Він містить мотиви, мету, потреби в професійному навчанні, удосконаленні, самовихованні, саморозвитку; стимулює творчий вияв учителя-хореографа до фахової практики; припускає наявність інтересу до балетмейстерської діяльності, який характеризує потребу в знаннях, в оволодінні методикою роботи з хореографічним колективом. Когнітивний компонент характеризує оволодіння майбутнім учителем хореографії знаннями, опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами, які, відповідно, впливають на вдосконалення професійних знань і вмінь; містить у собі комплекс знань щодо балетмейстерської діяльності. Діяльнісно-творчий компонент розкриває творчі здібності балетмейстера, можливості його самореалізації у професійній діяльності, готовність до балетмейстерської творчості. Він відображає пізнавальну і творчу активність фахівця, відзначається пошуком, ствердженням і реалізацією художньо-естетичних цінностей. Основою цього компоненту є вміння як сукупність способів здійснення певної балетмейстерської діяльності у постановці, виконанні, а також спілкуванні. Операційний компонент включає комплекс умінь і навичок організації творчої діяльності, способи розумових дій та логічних операцій, а також форми практичної діяльності. Він є одним із найскладніших аспектів професійної діяльності балетмейстера, який вимагає від нього образного мислення, творчої уяви, вербальної та невербальної комунікативної діяльності, організаторських здібностей, виконавських, педагогічних і репетиційно-постановочних умінь, досконале володіння танцювальною технікою, знанням режисури й акторської майстерності, організації та проведення концертних виступів. Здійснений аналіз дав змогу визначити основні блоки балетмейстерських умінь учителя хореографії: художньо-образний, когнітивний, музично-слуховий, виконавсько-технічний, операційно-творчий.
Художньо-образний блок містить у собі перцептивні вміння, що допомагають майбутньому вчителеві хореографії повноцінно сприймати хореографічні композиції, здатність до їх естетичної оцінки, досвід балетмейстерської діяльності, усвідомлення ролі виразних засобів у створенні сценічного образу.
Когнітивний блок балетмейстерських умінь складається з умінь теоретичного та практичного спрямування, пов’язаних з набуттям і відтворенням знань у процесі балетмейстерської діяльності майбутнього вчителя хореографії. Музично-слуховий блок балетмейстерських умінь передбачає здатність студентів-хореографів сприймати, запам’ятовувати, уявляти й відтворювати музичний матеріал мовою танцю. Виконавсько-технічний блок визначає наявність інтерпретаційно-діяльнісних (інструктивно-виконавських) умінь, танцювально-лексичних умінь, що включають уміння балетмейстерського комбінування, варіювання, графічної фіксації хореографічного тексту, рисунку композицій, низку технічних прийомів, пов’язаних із танцювальною лексикою.
7
Операційно-творчий блок балетмейстерських умінь майбутніх учителів хореографії містить уміння добирати танцювально-виразні засоби для створення хореографічного образу.
Майбутній учитель хореографії повинен уміти: вирішувати навчально-виховні, художньо-творчі завдання; розвивати акторські здібності й образне мислення; методично правильно використовувати хореографічну лексику та рисунки танцю з урахуванням музичного матеріалу; виховувати та розвивати естетичний смак, культуру в постановках хореографічних творів; професійно здійснювати показ лексичного матеріалу, комбінацій майбутніх постановок. Будучи важливими структурними компонентами хореографічної освіти вчителя хореографії, означені вміння суттєво позначаються на готовності до професійної діяльності в якості балетмейстера хореографічних колективів.
У другому розділі «Методичні аспекти формування балетмейстерських умінь майбутніх учителів хореографії та їх готовність до професійної діяльності» розглянуто модель та розкрито педагогічні умови формування балетмейстерських умінь майбутніх учителів хореографії у процесі фахової підготовки.
Чільне місце у процесі формування балетмейстерських умінь майбутнього вчителя хореографії посідає методика, яка об’єднує психолого-педагогічні та фахові знання й уміння, необхідні для його професійної діяльності. Учитель хореографії повинен володіти багатьма методами, щоб обрати найдоцільніші з них для вирішення конкретних завдань. Сукупність методів разом зі змістом навчальної програми складає відповідну методику, ефективність якої оцінюється за результатами досягнення поставленої освітньої мети.
Методика формування балетмейстерських умінь вивчає закономірності, принципи, зміст, організацію, форми і методи передачі педагогом-хореографом та засвоєння студентами досвіду художньої діяльності й досвіду естетичного ставлення до творів хореографічного мистецтва, забезпечуючи високий рівень балетмейстерської підготовки.
Методична підготовка майбутнього вчителя хореографії є складним процесом, що вимагає не лише досконалого професійного оволодіння всім багатством виражальних засобів танцю, а й засвоєння методики його розучування. Це завдання реалізується поетапно і містить такі базові моменти: опанування методики виконання рухів та їх комбінацій; розучування хореографічного тексту з учасниками; постановка хореографічного твору; проведення репетиційної роботи; засвоєння методики роботи з хореографічним колективом у навчальних закладах різного спрямування.
В основу формувального експерименту покладено модель формування балетмейстерських умінь майбутніх учителів хореографії у процесі фахової підготовки. Вона визначає мету, завдання, структурні компоненти, змістові домінантні лінії, етапи формування балетмейстерських умінь, методи, організаційні форм навчального процесу, педагогічні умови, критерії і показники та результати сформованості балетмейстерських умінь