ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження та описано його методи, подано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження в педагогічну практику.

У першому розділі – «Проблема суб’єкта і суб’єктності фахівця як провідний напрям дослідження у професійній педагогіці» – проаналізовано проблему суб’єкта і суб’єктності у психологічній і педагогічній науках, обґрунтовано поняття майбутнього вчителя як суб’єкта навчальної діяльності у педагогічному ВНЗ.

Проблема суб’єкта та суб’єктності особи та фахівця не нова для науки. Зокрема, проблема активізації пізнавальної діяльності учнів, як основного прояву їх суб’єктності, досліджували Л. Аристова, А. Вербицький, І. Зязюн, О. Киричук, Г. Костюк, О. Матюшкін, І. Харламов, Т. Шамова, Г. Щукіна та ін., проблему активізації навчальної діяльності майбутніх фахівців у контексті їх професійної підготовки – Г. Абросімова, М. Адамець, Ю. Бабанський, В. Бондар, Г. Балл, В. Давидов, І. Зязюн, П. Лузан, Н. Ничкало, О. Околєлов та ін., а психологічні аспекти формування особистості як суб’єкта діяльності – К. Абульханова-Славська, В. Асеєв, І. Бех, О. Бодальов, А. Брушлінський, А. Журавльов, В. Знаков, В. Рибалка, Є. Рогов, В. Селиванов, В. Татенко, Д. Фельдштейн та ін. Г. Аксьонова, О. Аксьонов, В. Ведіняпіна, О. Волкова, C. Годнік, Л. Закірова, Г. Звєздіна, Т. Зобніна, Д. Зубов, І. Купцов, Т. Маркєлова, В. Сластьонін наголошують на необхідності суб’єктного підходу до становлення майбутнього вчителя. Також у сучасних наукових працях висвітлюються окремі складові професійного розвитку майбутніх вчителів початкових класів. Ці аспекти розглядаються І. Бехом, М. Боришевським, О. Киричуком, І. Яворською-Ветровою тощо.

Основні ідеї та положення нашого дослідження стосуються насамперед студента ВПНЗ, який має спочатку стати суб’єктом навчальної діяльності, оскільки без цього не можливе формування його професійної суб’єктності як педагога. Аналіз наукових здобутків вищезазначених науковців показує, що однією з основних ознак студента як суб’єкта навчальної діяльності є його прагнення до самоусвідомлення, усвідомлених самозмін, збагачення пізнавальних мотивів, що відбувається у процесі сприйняття цілей і змісту навчальної діяльності, а також знання і цілеспрямованої актуалізації своїх інтелектуальних можливостей у процесі цієї діяльності. Це, в свою чергу, вимагає від нього здатності до рефлексії та саморефлексії своєї навчальної діяльності і розвиненої її культури, які необхідні для розв’язання протиріччя між наявними можливостями студентів і тими, що необхідні для успішного здійснення ними навчальної діяльності. Така усвідомлена діяльність важлива для будь-якого студента, а для вчителя початкових класів вона надзвичайно актуальна, оскільки розуміння та усвідомлення ним цілей, змісту, методик і результатів своєї навчальної діяльності допомагає йому організовувати навчальну діяльність молодших школярів, формувати у них культуру навчальної діяльності та найголовніше – навчити їх вчитися та формувати її мотиваційну складову на перспективу.

Водночас проблема формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів не знайшла належного відображення в дисертаційних дослідженнях. Хоча досвід професійної діяльності випускників ВПНЗ свідчить, що вони не завжди активно включаються в педагогічний процес як суб’єкти педагогічної діяльності. Це зумовлює необхідність обґрунтування педагогічних умов формування суб’єктних якостей майбутніх вчителів початкових класів, серед яких провідною є їх професійна суб’єктність. На основі дослідження проблеми суб’єкта і суб’єктності у філософській, психологічній і педагогічній науках дійшли таких висновків: 1) суб’єктне щодо вчителя початкових класів – це те, що належить йому як суб’єктові педагогічної діяльності; 2) особистість вчителя є, відповідно, носієм суб’єктного, самобутність якого проявляється в творчій індивідуальності, а професійна суб’єктність – в наявності неповторного професійного «Я», в унікальності та творчості в педагогічній діяльності та її індивідуальному творчому стилі.

Професійна суб’єктність вчителя початкових класів – це його інтегральна професійно важлива якість, основними проявами якої є професійне самовизначення як суб’єкта педагогічної діяльності в початковій школі, здатність і готовність до педагогічній діяльності та автономність у ній, а також суб’єктна поведінка та діяльність у процесі реалізації професійних функцій. Її формування відбувається за такими напрямами: суб’єкта власної психічної активності; суб’єкта навчальної діяльності; суб’єкта квазіпедагогічної діяльності; суб’єкта педагогічної діяльності в початкових класах.

У другому розділі – «Теоретичні та методичні умови формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін» – охарактеризовано вчителя початкових класів як суб’єкта специфічної педагогічної діяльності, визначено педагогічні умови формування в нього професійної суб’єктності в процесі набуття педагогічної освіти, обґрунтовано методику її формування у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін.

Педагог, який працює у початкових класах у ХХІ ст. водночас має бути вихователем, учителем, організатором навчально-виховного процесу в класі та діяльності учнів, активним суб’єктом міжособистісної взаємодії та спілкування з учнями, їх батьками та колегами, дослідником навчально-виховного процесу, просвітником і громадянським діячем. Основною особливістю є результат його педагогічної діяльності, тобто суб’єктність учня у навчальній діяльності та сформованість соціальної суб’єктності. У зв’язку з цим основна специфіка педагогічної діяльності вчителя початкових класів пов’язана з дітьми та їх віковими особливостями, бо діти в молодшому шкільному віці знаходяться в безпосередній залежності від дорослих вдома, а в школі – від педагогів. Відповідно, ієрархія завдань педагога початкових класів наступна – спрямувати свою активність на формування навчальної суб’єктності учня шляхом набуття ним навчальної автономності в процесі опанування азами культури навчальної діяльності, а згодом навчити свідомо і цілеспрямовано керувати та регулювати свою навчальну діяльність. Наступна специфіка педагогічної діяльності вчителя початкових класів полягає у тому, що його функції набагато ширші, ніж функції вчителя-предметника. Він реалізує функції класовода, вводить молодшого школяра в освітнє середовище, викладає різнопрофільні навчальні предмети, формує смисл і мотивацію навчальної діяльності учнів та їх позитивне ставлення до школи, навчальної діяльності. Для їх реалізації він повинен мати розвинені професійно важливі якості, до переліку яких входять інтелектуальні, емоційно-вольові, комунікативні, загальнолюдські, особистісні та специфічні якості. До специфічних якостей належать: наявність спрямованості на педагогічну роботу з молодшими школярами; вміння викладати навчальний матеріал у доступній для молодших школярів формі; яскраве, образне та водночас практичне мислення; емпатійність та педагогічна інтуїція; педагогічна спостережливість і педагогічно доцільна безпосередність і емоційність; особлива теплота і доброта, батьківська ласка в ставленні до учнів та ін.

Особливості та специфіка педагогічної діяльності вчителя початкових класів проявляються в її структурі. Визначено важливі вимоги до його особистості: саморефлексія, самодетермінація і саморегуляція власної поведінки, автономність у педагогічній діяльності; загальнокультурна, загальнонаукова, загальнопрофесійна та фахова компетентність; адекватна самооцінка; психічна стійкість і витривалість; високий загальний і професійний інтелект, розвиненість як теоретичного, так і практичного мислення; здатність до розвитку, саморозвитку і самовдосконалення в педагогічній діяльності та висока активність у ній; позитивна професійна «Я»-концепція; здатність і спроможність цілеспрямовано доводити та відстоювати свою суб’єктність, усвідомлювати та сприймати суб’єктність іншої людини – молодшого школяра, який має таку провідну потребу як відстоювання власного «Я» та ін. Усвідомлення цих вимог та їх сприйняття складає основу його професійної суб’єктності, яку можна визначити як комплексну функціональну автономну систему. Вона формується на етапі набуття педагогічної освіти, а розвивається, вибудовується, вдосконалюється та перетворюється у педагогічній діяльності. професійна суб’єктність як саморозвиток, самодетермінація та самоорганізація реалізується через активне свідоме ставлення до себе, до різних об’єктів, до інших людей, до педагогічної діяльності та, найголовніше, – до молодших школярів. Сутнісними його характеристиками як суб’єкта творчої педагогічної діяльності, є активність, продуктивність, цілісність, інтегральність і системність суб’єктних властивостей, якостей і проявів, усвідомлення та сприйняття не тільки своєї соціальної та професійної суб’єктності, а насамперед суб’єктності іншої особи – молодшого школяра.

Педагогічні умови формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкової школи в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін – це такі умови, які свідомо створюються в навчально-виховному процесі і забезпечують її формування. Обґрунтовано головну педагогічну умову – професійна підготовка студентів має відбуватися як процес опанування психологічною структурою педагогічної діяльності в початковій школі і формування творчої особистості як суб’єктів цієї діяльності, що вимагає формування у них мотиваційної сфери професійного самовизначення у процесі набуття педагогічної освіти; вдосконалення системи професійного відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності; формування у них професійної спрямованості щодо педагогічної діяльності у системі початкової освіти; оновлення змісту та вдосконалення методик їх професійної підготовки відповідно до вимог гуманістичної філософії освіти, суб’єктно-діяльнісного та компетентнісного підходів, покликання вчителя початкової школи; моделювання їх психолого-педагогічної підготовки з метою цілеспрямованого формування професійної суб’єктності та інших професійно важливих якостей; професійна підготовка майбутніх учителів до суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі початкової школи.

Наявність цих умов забезпечує послідовність формування суб’єктності майбутнього вчителя початкових класів: спочатку суб’єкт навчальної діяльності, результатом якої є навчальна суб’єктність, і в перспективі – професійна суб’єктність як суб’єкта педагогічної діяльності в початковій школі.

Обґрунтовано методику формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів, яка спрямована на реалізацію таких її компонентів – професійної ідентичності, професіоналізму, праксеологічного та суб’єктного складових, які визначають характер його суб’єктно-педагогічного розвитку як майбутнього суб’єкта педагогічної діяльності. Методика передбачає проходження студентами певних етапів, який розпочинається з ціннісно-мотиваційного етапу та завершується набуттям професійної суб’єктності.

Перший етап, як етап професійної ідентичності, який регулює набуття педагогічної освіти майбутнім вчителем початкових класів, визначає її смисл, сприяє формуванню у нього «Образу професіонала як вчителя початкових класів». Це відбувається у процесі вивчення дисциплін «Вступ до спеціальності», «Загальна психологія», «Загальні основи педагогіки», «Вікова психологія», «Теорія виховання». Результатом цього етапу є формування позитивних уявлень про професію педагога, специфіку та призначення педагогічної діяльності в початкових класах, а також наявність переконання про необхідність набуття культури навчальної діяльності для становлення .

Другий етап присвячено формуванню навчальної суб’єктності, тобто формування системи психолого-педагогічних знань про навчально-виховний процес у початковій школі та про основного суб’єкта цього процесу – молодшого школяра. Цьому сприяють вивчення таких дисциплін: «Дидактика початкової школи», «Методика виховної роботи», «Педагогічна психологія», «Історія педагогіки», «Педагогічна виховна практика у початковій школі» і «Методика викладання математики». Результатом перших двох етапів є сформованість навчальної суб’єктності студентів.

Третій етап, як етап формування образу дії вчителя початкових класів: результат – формування системи психологічних і педагогічних знань і практичних навичок і вмінь щодо навчально-виховної роботи з молодшими школярами, професійно важливих якостей, ознайомлення зі системою науково-дослідної роботи в ВНЗ. Основні методи – розв’язання квазіпрофесійних задач, ділові ігри, педагогічна практика, курсова робота в процесі вивчення дисциплін «Школознавство», «Основи науково-педагогічних досліджень», «Методика викладання української мови в початкових класах», «Методика викладання математики в початкових класах», «Психолого-педагогічні проблеми сучасного уроку», «Людина і світ з методикою викладання», «Метод виразного читання», «Метод розвитку зв’язного мовлення».

Четвертий етап, сприяючи розвитку образу мислення як вчителя початкових класів, результатом має формування професійних умінь і здатностей практичної роботи з учнями початкових класів, засвоєння методик викладання конкретних дисциплін у початковій школі, тобто практичне формування образу «Я в професії педагога початкових класів» і початок набуття ним «Образу «Я» суб’єкт педагогічної діяльності в початковій школі». Для цього вивчаються такі прикладні дисципліни: «Методика викладання природознавства в початкових класах», «Трудове навчання з методикою викладання в початкових класах», «Каліграфія з методикою викладання в початкових класах», «Образотворче мистецтво з методикою викладання в початкових класах», «Педагогічна практика «пробні уроки і заняття», «Музичне виховання з методикою викладання», «Валеологія з методикою викладання», «Оцінювання навчальних досягнень молодших школярів», «Педагогічна майстерність», «Методика фізичного виховання в початкових класах», «Методика навчання рідної мови в полікультурному середовищі». У процесі їх вивчення формуються практичні навички та вміння щодо організації та здійснення основних методик, технологій і форм педагогічної діяльності в початковій школі, які закріплюються в процесі педагогічної практики «Перші дні дитини в школі», педагогічної неперервної практики та написання курсової роботи з методики викладання в початковій школі. Результати всіх чотирьох етапів перевіряються під час державного комплексного іспиту з «Педагогіки викладання в початковій школі».

П’ятий етап, що має за мету створення образу «Я» як суб’єкта педагогічної діяльності в початковій школі: спрямований на професійне самовизначення вчителя початкових класів, формування його індивідуального стилю педагогічної діяльності. Це відбувається у процесі вивчення дисциплін «Професійно-особистісне становлення вчителя», «Організація навчально-виховного процесу в групі продовженого дня», «Організація навчально-виховного процесу з дітьми 6 років», «Методика соціально-виховної роботи в сучасних умовах», «Управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі», «Основи християнської етики з методикою навчання». Практичні результати цього етапу закріплюються у процесі педагогічної переддипломної практики та захисту дипломної роботи.

У третьому розділі – «Організація, хід і результати педагогічного експерименту» – коротко охарактеризовано організацію й методику експериментального дослідження, проаналізовано результати констатувального та формувального експериментів.

Дослідження проводилося у три етапи. На першому етапі (2008-2009 рр.) – вивчалася філософська, педагогічна і психологічна література з теми дослідження – ознайомлення з проблемою професійно важливих якостей особистості педагога, суб’єкта та суб’єктності; обґрунтовувалися вихідні теоретичні положення, визначалися мета, задачі, об’єкт і предмет дослідження; розроблялися програма і методика дисертаційної роботи.

На другому етапі (2009-2010 рр.) – організація та проведення дослідно-експериментальної роботи в педагогічних ВНЗ. Зокрема, констатувальний експеримент проводився у ЧНУ імені Юрія Федьковича (103 особи), Чернівецькому педагогічному коледжі (41), Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (125), Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника (148), ВНЗ «Соцiально-педагогiчний інститут «Педагогічна академія» (55).

Було проведено опитування серед студентів, зібрано емпіричний матеріал, уточнено і доповнено програму і методику дослідження з урахуванням зібраного емпіричного матеріалу. Обґрунтовано педагогічні умови формування професійної суб’єктності студентів як майбутніх суб’єктів педагогічної діяльності шляхом застосування суб’єктно-діяльнісних і проблемних методів, методик і технологій навчання; перевірено ефективність цих умов. Усього в констатувальному та формувальному експериментах брали участь 472 студенти.

Формувальний експеримент проводився у ЧНУ імені Юрія Федьковича: «Вчитель молодших класів» (Чернівецький педагогічний коледж) і «Вчитель початкових класів» (ЧНУ імені Юрія Федьковича), із яких студентів 1-го курсу – 14; 2-го курсу – 66; 3 курсу – 51; 4 випускного курсу – 32). Для з’ясування ефективності педагогічних умов формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін в якості основних показників сформованості професійної суб’єктності були прийняті такі: мотивація вибору професії вчителя початкових класів (мотиваційний критерій); інформованість про світ професій і здатність співвіднести цю інформацію зі своїми особливостями, професійними перспективами, потенційними та реальними можливостями (когнітивний критерій); здатність приймати рішення щодо набуття професії вчителя початкових класів; здатність реалізувати рішення щодо набуття професії вчителя початкових класів; здатність планувати своє професійне буття як суб’єкта педагогічної діяльності в початкових класах (операційно-діяльнісний критерій); емоційну включеність в ситуацію рішення (емоційно-вольовий критерій); автономність у професійній діяльності (діяльнісно-поведінковий критерій). Вони вимірюються за допомогою «Анкети для визначення критеріїв ефективності професійного самовизначення у ВНЗ», діагностичної методики «Професійна готовність», методики «Мотивація навчання у ВНЗ» (Т.І. Ільїна), методики «Діагностика структури мотивів трудової діяльності» (Т.Л. Бадоєв).