ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ МОЛОКА

Короткий зміст

Основний зміст

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на ринку молока» розкрито систему понять у теорії конкуренції, деталізовано та уточнено категоріальний апарат, досліджено теоретичні аспекти конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, методологічні засади формування та оцінки конкурентоспроможності суб’єктів молокопродуктового підкомплексу, проведено оцінку конкурентних позицій на світовому ринку молока та молочних продуктів.

Досліджено категорію конкурентоспроможності за її видами, наведено їх спільні та відмінні ознаки. Виділено та розкрито сутність поняття конкурентного ринку, його специфіку, описано умови і риси, які йому притаманні. Представлено історію розвитку поняття конкуренції, різні підходи до її тлумачення, охарактеризовано її роль та місце в ринковій економіці.

Пропонується розглядати устрій ринку молока залежно від горизонту та відособленості зв’язків стосовно до його учасників і кінцевих споживачів. При цьому до особливих рис функціонування ринку молока віднесено п’ять основних складових, які задовольнять поставлені вимоги: специфіку виробництва; механізм галузевої та міжгалузевої конкуренції і розподілу доходів; властивості товару, виражені через криві попиту і пропозиції; механізм державного регулювання; цінність молока та молочних продуктів для споживача.

Конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств на ринку молока визначається автором як здатність підприємств накопичувати та своєчасно освоювати інформацію з внутрішніх та зовнішніх джерел, викликану складною дією комплексу факторів маркетингового середовища, яке пов’язано зі зміною наповнення конкурентоспроможності через переорієнтування з традиційного до ринково-стратегічного підходу, виділяючи у ньому етапи індукування, втілення (виробництва) ціннісних переваг і безпосередньої передачі покупцеві (споживачеві), що дозволяє створювати переваги не лише серед інших виробників, а й у особі споживачів (переробних підприємств), щоб найбільш ефективно використовувати виробничі фактори (ресурси), що приведе до примноження потенціалу підприємств.

Досліджено теоретичні та методологічні засади конкурентоспроможності економічних суб’єктів на мезо- та мікрорівні. Значну увагу приділено відмінностям між категоріями «економічна ефективність» та «конкурентоспроможність». Узагальнено методичні підходи до оцінки конкурентних позицій молочних продуктів на світовому ринку (мегарівні).

Оцінка конкурентних позицій на світовому ринку виробництва молока й експорту молочної продукції за групою молокопродуктів 04 за класифікатором УКТЗЕД показала, що Україна займає шосте місце з індексом RCA 2,428 од. і належить до категорії «С» із середньовираженими порівняльними перевагами. Найбільш сильні експортні позиції країни займає група «сири» зі значенням індексу RCA  4,256 од., що належить до категорії «D» із значними перевагами.

Оцінка рівня конкурентних переваг за аналізом взаємозв’язків між етапами «Виробництво→Експорт→Виробництво з розрахунку на одну особу» вказала на значні резерви вітчизняної молочної продукції на світовому ринку. Так, за кожним з етапів аналізу порядкові місця країн зміщуються у різних напрямах порівняно з ранговими місцями за показником порівняльних переваг. Україна, маючи рангові місця за порівняльними перевагами 6:12:14, за порядковим місцем співвідноситься як 14:21:29, що є основною причиною моноекспортного орієнтування на Російську Федерацію. Тому подальше зміцнення конкурентних позицій на світовому ринку полягає в збільшенні саме обсягів експорту не за рахунок внутрішнього споживання, а при прямому формуванні експортних залишків і розвороту в системі наведених взаємозв’язків. Головна роль у цьому процесі відведена сільськогосподарським підприємствам через необхідність забезпечення потреб промисловості в належному обсязі та якості сировини.

У другому розділі «Сучасний стан конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств та конкурентного середовища на ринку молока» досліджено стан і фактори підвищення конкурентоспроможності галузі молочного скотарства, представлено досвід окремих країн, проведено оцінку впливу сезонності на економічну ефективність виробництва молока, здійснено аналіз інтенсивності конкуренції на ринку молока в досліджуваному регіоні.

Встановлено стійку тенденцію зменшення виробництва молока у Харківській області через швидке скорочення поголів’я корів, а також превалювання частки господарств населення у загальних обсягах виробництва молока та утриманні поголів’я корів. Виявлена збитковість ведення молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах пояснюється переважанням екстенсивного його розвитку над інтенсивним, що характеризується значними затратами, несприятливою дією економічного механізму, відсутністю дієвих програм стратегічного розвитку галузі тощо.

Порівняльний аналіз ефективності виробництва молока в США, Великобританії та Україні показав, що основними факторами її підвищення є формування великотоварних ферм та підвищення рівня продуктивності корів.

Встановлено, що зростання величини надоїв молока значною мірою потребує вливання в операційну діяльність грошових коштів, а також супроводжується збільшенням цін реалізації молока через підвищення його якості. Проте існує межа росту витрат, після досягнення якої виникають перевитрати.

Підвищення ефективності виробництва молока та конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств забезпечується шляхом використання внутрішньогосподарських резервів організаційно-виробничих факторів, основними з яких є активне збільшення в раціонах годівлі корів концентрованих кормів та посилення концентрації поголів’я на фермах.

Доведено, що кормовиробництво стає ключовим пріоритетом на шляху досягнення високоефективного виробництва молока з достатньою якістю, яке відповідає вимогам ДСТУ і міжнародним стандартам якості.

Виявлено значну нерівномірність у розподілі доходів між сільськогосподарськими підприємствами, що вказує на конкурентні переваги більш крупних господарств над дрібнотоварними виробниками молока