ПРАВОВА РЕФОРМА В ЧЕХІЇ І СЛОВАЧЧИНІ В УМОВАХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ: ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАК-ТИЧНІ ПРОБЛЕМИ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для реформування і подальшого розвитку правової системи України на засадах демократії і правової держави цінною виступає потреба в теоретичному осмисленні та врахуванні закономірностей зарубіжного досвіду проведення правової реформи, передовсім у країнах, які протягом останнього десятиліття вирішували схожі до вітчизняних соціальні задачі. Такою країною виступала Чехословаччина, а після її припинення з 1 січня 1993 р. – Чехія і Словаччина, держави, в яких правова реформа проводилася в подібних до українських суспільних умовах на фоні демократизації, ринкових перетворень та державного будівництва.

Теоретичні розробки й досвід проведення правової реформи в Чехії і Словаччині є тим більш важливим для України на сучасному етапі, коли, з одного боку, продовжується процес законодавчого та інституційного наповнення положень Конституції України, а з іншого – розпочинається практична діяльність щодо впровадження правової реформи в усіх її основних напрямах. В першу чергу, це стосується ініційованої Президентом України політичної реформи.

Необхідно виділити такі аргументи актуальності теми дослідження:

1. Необхідність створення та розвитку теоретичного знання про постсоціалістичні суспільство й державу та роль правової реформи в їх модернізації як окремого напряму теорії держави і права. Емпіричний матеріал  Чехії і Словаччини дозволяє зробити це на початку ХХІ ст.

2. Потреба в удосконаленні конституційної системи влади в Україні зумовлює використання теоретичних підходів і практичного досвіду становлення та реформування владних систем країн дослідження, зокрема на етапі їх підготовки до вступу в Європейський союз. Звернемо увагу на той факт, що в нашій країні на початку 2003 р. відсутнє правове регулювання на рівні законів діяльності практично всіх органів державної влади вищого і центрального рівня. Це викликає також інтерес до таких теоретичних проблем як знаходження оптимальної національної моделі взаємодії й противаг між президентом, урядом і парламентом, доцільності парламентського бікамералізму, основ взаємостосунків держави і політичних партій тощо. Тому з’ясування закономірностей відповідного державно-правового досвіду в країнах дослідження допоможе уникнути цілого ряду помилок у діяльності вітчизняних органів публічної влади.

3. Теоретичні підходи й державно-правова практика Чехії і Словаччини виступають цінними щодо вироблення методології та конкретних пропозицій до впровадження в Україні адміністративної реформи, зокрема таких її складових: а) деконцентрації і децентралізації публічного управління; б) реформування державної служби; в) удосконалення адміністративно-територіального поділу; г) реформи самоврядування на рівні області, району та територіальної громади. Врахувати вказаний досвід важливо також для формування ідеології судово-правової реформи в Україні та її реального поглиблення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота проводилась на кафедрі державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України і виконана відповідно до Зведеного плану наукової діяльності Академії за комплексним науковим напрямом “Виконавча влада: організаційно-правові питання формування і функціонування” відповідно до наукового проекту Академії “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації РК 0199И002827).