ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Короткий зміст

Стан вивченості питання і обґрунтування вибраного напрямку досліджень (огляд літератури).

У розділі подано аналіз наукових публікацій з біології рослин цукрових буряків, значення сорту у формуванні їх продуктивності, реакції сортів і гібридів на рівні мінерального живлення.

На основі аналізу літературних джерел визначено недостатньо вивчені питання впливу окремих факторів і їх поєднаної дії на продуктивність цукрових буряків нових гібридів. Обґрунтована необхідність їх подальшого вивчення.

·   Умови та методика проведення досліджень

Експериментальна частина роботи полягала у проведенні польових дослідів і лабораторних досліджень на дослідному полі Білоцерківського державного аграрного університету протягом 1996–1998 років. Дослідження виконувалися в десятипільній зерно-просапній сівозміні у ланці з багаторічними травами стаціонарного досліду кафедри буряківництва.

Ґрунт дослідного поля - чорнозем вилугуваний, середньоглибокий, малогумусний, легкосуглинковий. Вміст гумусу за Тюріним і Кононовою 3,5–4,2 %, азоту, що легко гідролізується, за Корнфілдом - 90–120, рухомого фосфору і обмінного калію за Чириковим відповідно 130–160 і 120–130 мг/кг ґрунту. Гідролітична кислотність становить 1,5–1,8 мг-екв/100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН сольове 6,5–6,9).

Місце проведення досліджень характеризується помірноконтинентальним кліматом і належить до зони нестійкого зволоження. Сума позитивних температур (вище +10⁰С) дорівнює 2650⁰С. Умови зволоження нестійкі. Середньорічна сума опадів становить 538 мм і коливається в межах від 350 до 850 мм. За період вегетації в середньому випадає 316 мм опадів.

Погодні умови за роки проведення досліджень були в основному сприятливими для вирощування цукрових буряків. Однак відмічені окремі періоди, які негативно впливали на формування врожаю і технологічну якість коренеплодів. Недостатня кількість опадів у травні і відсутність їх у першій декаді червня 1996 року не сприяли росту молодих проростків; він значно уповільнився на фоні високої температури повітря, яка, в свою чергу, пригнічувала їхній ріст. Нестача опадів спостерігалася і в серпні, що негативно позначилося на рості коренеплодів у цей період, але було сприятливим для накопичення в них цукру. У 1997 році метеорологічні умови позитивно впливали на ріст коренеплодів, але були менш сприятливими для цукронакопичення. Вегетаційний період 1998 року відзначався несталістю погодних умов. У травні, червні і вересні спостерігалася недостатня кількість опадів, що в деякій мірі сповільнювало ріст цукрових буряків. В інші місяці вегетаційного періоду кількість опадів була достатньою для нормального росту і розвитку рослин.

Двофакторний польовий дослід проводився за схемою:

Фактор А - норми добрив: 1 - без добрив (контроль) (А₀)

2 - 40 т/га гною + N₆₀Р₆₀К₆₅ (А₁)

3 - 40 т/га гною + N₁₂₀Р₁₂₀К₁₃₀ (А₂)

4 - 40 т/га гною + N₁₂₀Р₁₂₀К₁₈₀ (А₃)

Фактор А - гібриди: 1 - Білоцерківський однонасінний 45

 2 - Білоцерківський чоловічо-стерильний гібрид 57

 3 - Матадор

 4 - Аметист

Розмір облікової ділянки – 25 м², повторність – чотириразова, розміщення ділянок – систематичне.

Технологія вирощування цукрових буряків на дослідних ділянках була загальноприйнятою для Правобережного Лісостепу України.

Органічні і мінеральні добрива вносили за схемою досліду. Сіяли цукрові буряки вздовж ділянок з внесенням норм добрив. Урожай збирали поділяночно вручну, строк збирання - третя декада вересня.

Норма висіву насіння 10–12 шт./м рядка. Коректування густоти рослин проводили у фазі першої пари справжніх листків вручну. На період збирання густота рослин становила 96–102 тис/га, залежно від гібриду.

Польові досліди супроводжувалися лабораторними аналізами і супутніми спостереженнями. Фенологічні спостереження, які включали періоди: з’явлення поодиноких (15 %) та масових (75 %) сходів рослин, настання фази “вилочки”, 1-ї, 2-ї, 3-ї пари справжніх листків, змикання листків у рядках і міжряддях, за методикою, описаною в ”Методике исследований по сахарной свекле“ (1986).

У період вегетації визначали масу 100 рослин ваговим методом шляхом зважування рослин, відібраних по двох діагоналях ділянок у 10-ти місцях. Облік динаміки росту цукрових буряків проводили 1-го і 15-го числа кожного місяця, починаючи з 1-го липня, зважуванням 40 рослин. Одночасно визначали кількість листків і площу асиміляційної поверхні однієї рослини - за методикою ВНІС (1986); вміст хлорофілу - за методикою М.С. Одинокого (1966); вміст сухої речовини – методом висушування зразків до постійної маси у сушильній шафі; цукристість - методом холодної дигестії за П.М. Силіним (1961).

Вологість ґрунту визначали при сівбі, в період змикання листків у міжряддях і перед збиранням термоваговим методом.

Облік урожаю проводили по ділянках. Підраховували загальну кількість коренеплодів, кількість дрібних коренеплодів масою до 100 г, визначали масу коренеплодів з облікової ділянки, масу гички. Одночасно з кожного варіанта в трьох повтореннях відбирали середню пробу коренеплодів (22 шт.) для визначення технологічних якостей коренеплодів на автоматизованій лінії ”Венема“.

Статистичну обробку даних, обліку врожаю - методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А., 1987); економічну та енергетичну оцінку - за математично-розрахунковим та розрахунково порівняльними методами (Медведовський О.К., Іваненко П.І., 1988)

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості росту й розвитку  цукрових буряків сорту і гібридів

Ріст і розвиток рослин, формування і нагромадження органічних речовин урожаю є результатом взаємопов’язаних процесів обміну речовин, спрямованість та інтенсивність яких, у свою чергу, залежать від умов вирощування, виду та біологічних особливостей рослин.

Умови росту різних сортів і гібридів цукрових буряків істотно не різнилися, оскільки всі сорти були розміщені в одному місці, на одному і тому ж ґрунті і висіяні в один день. Метеорологічні умови, вологість ґрунту, догляд за рослинами були однаковими для всіх сортів, тому відмінності в строках настання тої чи іншої фази розвитку залежали, в основному, від біологічних особливостей рослин.

Як свідчать спостереження, норми добрив суттєво не впливали на строки появи сходів. Кількість рослин у всіх сортів і гібридів цукрових буряків, що вивчалися при внесенні різних норм мінеральних добрив була однаковою, тобто норма добрив N₁₂₀Р₁₂₀К₁₈₀ не впливала негативно на появу сходів. Насиченість же ґрунту добривами позитивно впливала на ріст і розвиток рослин уже в початкові фази росту цукрових буряків. Маса 100 рослин у фазі першої пари справжніх листків на фоні 40 т/га гною + N₆₀Р₆₀К₆₅коливалася залежно від сорту в межах 38,91–42,71 г, а з підвищенням доз добрив вона збільшувалася і на фоні 40 т/га гною + N₁₂₀Р₁₂₀К₁₈₀ становила 46,21–48,66 г. Збільшення частки калійних добрив також сприяло зростанню маси 100 рослин (52,40–57,92 г).

В межах сорту і гібридів вплив норм добрив, залежав від біологічних особливостей. Так, на контролі маса 100 рослин у зарубіжних гібридів була більшою, ніж у вітчизняних БЦО-45 і БЦЧС-57. Найкраще реагував на внесення добрив урожайного напряму зарубіжний гібрид Аметист. Найменша маса 100 рослин на фоні мінеральних добрив була у сорту БЦО-45 (38,91–52,40 г). Маса 100 рослин у вітчизняного гібрида БЦЧС-57 і зарубіжного Матадор була майже однаковою (відповідно 39,13–53,33 і 40,14–54,49 г).

Основні фази росту і розвитку цукрових буряків на фоні мінеральних добрив наставали на 1–1,5 дні раніше, рослини гібридів мали більш розвинену "вилочку" і раніше змикались і в рядку і в міжрядді, ніж сорт БЦО 45.

Динаміка наростання маси коренеплодів і листків

Наростання маси коренеплоду і листкової маси протягом вегетації відбувається нерівномірно. Динаміка росту як рослин в цілому, так і окремих її частин залежить як від зовнішніх умов (погоди, вологості ґрунту, співвідношення і кількості добрив), так і сортових особливостей.

Інтенсивність наростання маси коренеплоду і листя у вітчизняного і зарубіжних гібридів, була значно вищою, ніж у сорту БЦО-45, особливо в першій половині вегетації (рис.1). Маса одного коренеплоду залежно від фону живлення у зарубіжного гібрида Аметист перевищувала масу сорту на 10–112 г, БЦЧС-57 і Матадор відповідно на 5–89 і 7–33 г. Найменша різниця у масі коренеплодів спостерігається на ділянках без добрив (2–50 г), що пояснюється низьким умістом елементів живлення. На ділянках з внесенням гною і мінеральних добрив різниця між сортом і гібридами була значно більшою (2–78 г).

Більш інтенсивно нарощували масу коренеплоду рослини зарубіжного гібрида Аметист (по 4–6 г в день на ділянках без добрив), найменшу – БЦО-45 (по 3–5 г). Найбільший приріст маси коренеплоду на всіх фонах живлення мав гібрид Аметист (10,9–11,6 г на добу).