РАДЗІВІЛ ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ ДО НАВЧАННЯ МУЗИКИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність обраної наукової проблеми, визначено мету, сформульовано гіпотезу, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію і впровадження основних наукових положень, відомості про публікації та структуру роботи.
У першому розділі – «Теоретичні засади підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів» – проаналізовано стан дослідженості проблеми у психолого-педагогічних працях, розкрито сутність, структуру та зміст підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів.
З’ясовано, що теоретико-методологічні засади базової педагогічної освіти майбутніх учителів – найважливіший етап неперервної педагогічної освіти вчителя, який забезпечує формування у студентів базових педагогічних компетентностей, необхідних для реалізації загальнопедагогічних функцій та постійного професійного саморозвитку (В. Шахов).
У ході дослідження проаналізовано компоненти та особливості педагогічної діяльності майбутнього вчителя, що дало змогу констатувати, що сутність підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів має такі складові:
1) розвиток педагогічних, музичних і творчих здібностей студентів, які стануть підґрунтям для подальшої самоосвіти та професійного самовдосконалення протягом життя;
2) формування педагогічних умінь та досягнення високопродуктивного рівня професійної діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва початкової школи, що забезпечить здійснення професійної діяльності на демократичних та гуманістичних засадах, створення у професійній діяльності необхідних умов для розвитку та самореалізації особистості учнів початкової школи, задоволення їх освітніх і духовно-культурних потреб, реалізації здібностей і талантів, утвердження у них моральних цінностей, духовної культури, відповідальності.
3) формування і вдосконалення власної педагогічної майстерності студентів для майбутньої професійної діяльності, яка уможливить органічне поєднання майбутніми учителями музичного мистецтва початкової школи навчальної, виховної, наукової, та інноваційної діяльності.
Структура підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів представлена нами у вигляді блоків. Перший з яких складають цикли підготовки (загальноосвітня, гуманітарна та соціально-педагогічна, природничо-наукова, професійно-практична). Встановлено спрямування всіх циклів підготовки. Другий блок структури базується на формах роботи зі студентами, зокрема: індивідуальна – навчання гри на музичному інструменті; колективна – участь в оркестрі народних інструментів; групова – набуття теоретичних знань. Оскільки здобуття професії вчителя музичного мистецтва завжди пов’язане із слуханням, вивченням та виконанням музичних творів, то форми роботи зі студентами сприяють розумінню змісту та художнього образу музичних творів.
Програма з музичного мистецтва для початкової школи передбачає такий вид музичної діяльності молодших школярів як музикування, тобто гру на дитячих музичних інструментах. Тож ми розглядаємо колективну форму роботи зі студентами – колективні художні заняття в оркестрі народних інструментів – як важливу складову їхньої підготовки до навчання музики молодших школярів та визначаємо її спрямування: розвиток особистісних якостей кожного студента, його інтелекту та музичних здібностей; засвоєння знань, вироблення умінь і навичок раціонального навчання для оволодіння професією; оволодіння вміннями застосовувати знання, набуті на індивідуальних заняттях з основного та додаткового музичних інструментів, диригування, постановки голосу та музично-теоретичних предметів; накопичення власного досвіду професійної діяльності.
Зміст підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів розуміємо як сукупність таких компонентів: підготовка до педагогічної діяльності шляхом формування педагогічних умінь і навичок; підготовка до творчого спілкування з молодшими школярами шляхом засвоєння знань про світ дитини; розвиток музично-педагогічних здібностей, систематично і планомірно підвищуючи свою професійну компетентність; формування та удосконалення компонентів педагогічної майстерності.
У другому розділі – «Моніторинг стану підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів» – проаналізовано стан підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів; проаналізовано стан дослідженості проблеми готовності у психолого-педагогічних працях; визначено критерії, показники, схарактеризовано рівні готовності, визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів.
Порівняльний аналіз здобуття музичних спеціальностей молоддю в минулі десятиліття і сьогодні засвідчив, що двадцять років тому на підготовку вчителів музики відводилося 9–11 років. Спочатку учні навчалися 5–7 років (залежало від обраного музичного інструмента) в музичних школах або школах мистецтв. Вони здобували початкові музично-теоретичні знання з предметів «сольфеджіо» і «музична література» та оволодівали практичними навичками гри на основному та додаткових музичних інструментах. За 5–7 років навчання ці знання, уміння та навички досягали певного рівня, що давало змогу учням продовжувати навчання в педагогічних училищах упродовж чотирьох років та одержати кваліфікацію учителя музики.
Нині ж ситуація в часовому відношенні цілком змінилася. Щоб здобути професію вчителя музики у педагогічному коледжі (училищі), студенту відводиться чотири роки (для випускників дев’ятого класу) і три роки (для випускників одинадцятого класу), оскільки основний відсоток студентів, що приходять навчатися до музичного відділення педагогічного коледжу, не мають початкової музичної освіти. Підготовка таких студентів пов’язана з певними труднощами вже з першого семестру: вони починають вивчати сім абсолютно нових предметів; насамперед і якнайшвидше мають оволодіти основами музичної грамоти; здобути навички гри відразу на двох-трьох музичних інструментах; запам’ятовувати великий обсяг нової, інколи не відразу зрозумілої інформації. Потім потрібно довести ці знання, уміння та навички до професійного рівня, педагогічної досконалості, щоб, здобувши кваліфікацію вчителя музики, бути готовим до професійної діяльності за обраним фахом.
Проаналізувавши програму з музичного мистецтва для початкової школи за 2012 рік, ми виявили, що загальна кількість музичних творів (або їх фрагментів) становить 998 одиниць. Під час навчання у коледжі студенти навряд чи зможуть опанувати навіть 25 % всієї програми, отже, вони повинні бути готові до щоденного саморозвитку і самоосвіти під час професійної діяльності. Тож доводиться визнати стан підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів як такий, що не задовольняє сучасні вимоги українського суспільства, а тому потребує удосконалення змісту підготовки з дисциплін «Основний музичний інструмент» та «Оркестровий клас».
У ході дослідження сформульовано інформативні, проективно-конструктивні, комунікативні та дидактично-організаційні вимоги до майбутніх учителів музичного мистецтва у початковій школі, які являють собою основу готовності студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів.
Для визначення рівнів готовності студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів ми визначили критерії та показники:
 мотиваційний (наявність позитивного ставлення до професійної діяльності; потреба самоствердження; прагнення до самовираження та самореалізації; направленість на досягнення успіху);
 теоретичний (знання психолого-педагогічні, методичні, спеціальні з музично-теоретичних дисциплін; знання особливостей самостійної роботи з метою продуктивного і раціонального використання часу для набуття професійних знань, умінь і навичок та планування і здійснення процесу самонавчання та самовиховання; знання сутності колективної, групової та індивідуальної роботи на уроці з музичного мистецтва; знання психологічних особливостей молодшого школяра та сутності диференційованого підходу до кожного з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей, можливостей, прагнень, інтересів, смаків тощо);
 практичний (достатні уміння і навички з основного та додаткового музичних інструментів, акомпанементу, постановки голосу, диригування; достатні уміння і навички з хорового класу і практики роботи з хором, хорового аранжування та оркестрового класу; уміння планувати навчально-виховний процес відповідно до вимог чинних навчальних планів і програм з музичного мистецтва для молодших школярів та планувати педагогічну діяльність на окремому уроці і в системі уроків з музичного мистецтва взагалі; уміння використовувати ефективні для мистецької освіти методи навчання, доцільні форми і види музичної діяльності молодших школярів та поєднувати колективну, групову, індивідуальну форми роботи на уроці з музичного мистецтва; вміння здійснювати диференційований підхід до учнів з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, можливостей, прагнень, інтересів, смаків тощо).
Відповідно до визначених критеріїв і показників схарактеризовано чотири рівні готовності студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів: високий, достатній, середній, початковий.
Високий рівень умовно визначає високий ступінь готовності студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів. Студенти-музиканти, які досягли цього рівня, зацікавлені педагогічною діяльністю і мають яскраво виражене емоційно-позитивне ставлення до неї. Вони мають глибокі теоретичні знання з психолого-педагогічних і спеціальних музично-теоретичних та музично-виконавських дисциплін. На високому рівні володіють основами технологій музичного виховання молодших школярів, високими професійними вміннями і навичками, творчо застосовують їх на практиці. Самостійно планують і застосовують ефективні для мистецької освіти методи навчання, доцільні форми і види музичної діяльності молодших школярів. Вміють поєднувати колективну, групову та індивідуальну форми роботи на уроці з музичного мистецтва, готові здійснювати диференційований підхід до молодших школярів з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, можливостей, прагнень, інтересів, смаків.
Достатній рівень мають студенти-музиканти, зацікавлені педагогічною діяльністю з вираженим емоційно-позитивним ставленням до неї, стійкими теоретичними знаннями з психолого-педагогічних і спеціальних музично-теоретичних та музично-виконавських дисциплін. Такі студенти на достатньому рівні володіють основами технологій музичного виховання молодших школярів, професійними вміннями і навичками та застосовують їх на практиці без видимих виявів творчого підходу. Намагаються самостійно планувати і застосовувати ефективні для мистецької освіти методи навчання, доцільні форми і види музичної діяльності молодших школярів. Можуть обґрунтувати і мотивувати поєднання колективної, групової та індивідуальної форм роботи на уроці з музичного мистецтва, диференційований підхід до молодших школярів з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей, можливостей, прагнень, інтересів, смаків та стараються застосовувати це на практиці.
Середній рівень характерний для студентів-музикантів, у яких мотивація на педагогічну діяльність має нестійкий характер, що виявляється у навчально-виховному процесі як не зовсім добросовісне виконання завдань. Студенти цієї рівневої групи знають визначення і сутність навчання музики учнів початкової школи, але озвучують це з великими неточностями. Володіють основами музичного виховання молодших школярів, професійними вміннями і навичками не повною мірою. Колективну, групову та індивідуальну форми роботи на уроці з музичного мистецтва застосовують лише за зразком, відтворюючи наявні методичні розробки, допускають неточності.
Початковий рівень характерний для студентів-музикантів, які виявляють байдужість до педагогічної діяльності, не відчувають зацікавленості нею. Їх знання визначень і сутності навчання музики учнів початкової школи обмежені, на такому ж рівні вони володіють основами музичного виховання молодших школярів, професійними вміннями і навичками. На практичних заняттях розраховують на допомогу колег, або ж, не вникаючи у зміст навчального матеріалу, копіюють їхню роботу.
На основі аналізу наукової літератури, вивчення передового педагогічного досвіду нами визначено педагогічні умови, за яких підготовка студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів буде найефективнішою.
Перша педагогічна умова – застосування індивідуального підходу – спричинена виникненням суперечностей між зрослими вимогами до підготовки студентів у педагогічних коледжах та низьким рівнем навченості абітурієнтів музичних відділень і забезпечує умови для індивідуально-своєрідного розвитку здібностей студентів та ефективність педагогічного процесу.
Друга педагогічна умова – застосування інноваційного підходу, що пов’язано з виникненням суперечностей між необхідністю раціонального використання навчального часу та недостатньою увагою до організації самостійної роботи студентів і забезпечує інтенсивне освоєння ними музично-теоретичних знань з фахових предметів та формування основних навичок гри на музичних інструментах.
Третя педагогічна умова – стимулювання активності й самостійності,
що зумовлене виникненням суперечностей між зрослим значенням самоосвіти
та відсутністю цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів до самонавчання
та самовиховання і сприяє швидшому і якіснішому оволодінню знаннями, уміннями та навичками, розвитку особистості, її обдаровань, можливостей та забезпечує досягнення успіху в обраній професії.
З урахуванням теоретично обґрунтованих педагогічних умов нами розроблена модель підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів.
У третьому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності моделі підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів» – розкрито зміст та організацію педагогічного експерименту, розроблено систему заходів, спрямованих на реалізацію моделі підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів та здійснено її впровадження на етапі формувального дослідження, а також висвітлено результати дослідно-експериментальної роботи.
У ході констатувального експерименту визначено вихідний рівень готовності студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів, респондентами якого стали 420 студентів музичних спеціальностей педагогічних коледжів, училища та університету, з них 212 студентів становили контрольну групу, 208 – експериментальну.
З метою одержання об’єктивних результатів щодо рівня готовності студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів проводилися бесіди, анкетування, психолого-педагогічне тестування, виконувалися творчі письмові роботи з теми «Як я організовую свою самостійну роботу з основного музичного інструмента?», цілеспрямоване спостереження за діяльністю студентів під час педагогічної практики у початковій школі, аналіз продуктів діяльності, методики експериментального дослідження мотивації вибору діяльності викладача та досягнення успіху, обробка емпіричних даних успішності з предметів професійно-практичного циклу.
Одержані у процесі вихідної діагностики результати засвідчили, що високий рівень готовності до навчання музики молодших школярів зафіксовано у 10,0 % студентів, достатній – у 53,0 %, середній – у 36,0 % та початковий – у 1,0 % студентів. Загальний підсумковий коефіцієнт (Кзаг.) готовності студентів у контрольній групі склав 0,681, в експериментальній – 0,678.
Під час констатувального експерименту було визначено низку причин, які знижують ефективність підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів: низький рівень навченості абітурієнтів музичних відділень; недостатня увага до організації самостійної роботи студентів; відсутність цілеспрямованої підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до самонавчання та самовиховання.
Для ефективної підготовки студентів розроблено, теоретично обґрунтовано (що схематично зображено на рис. 1) комплекс взаємопов’язаних складників моделі підготовки студентів педагогічного коледжу до навчання музики молодших школярів: мету, яка окреслює спрямованість підготовки; компоненти підготовки, принципи навчально-виховного впливу та педагогічні умови підготовки, реалізація яких забезпечує її ефективність; зміст, що передбачає підготовку студентів до навчання музики молодших школярів; форми та засоби організації вказаного процесу; складову оцінювання результативності (критерії та рівні) та очікуваний результат.
Суттєва увага звернена на інноваційні методи підготовки студентів, які не мають початкової музичної освіти, у класі з основного музичного інструмента (вправи для швидкого оволодіння міховими штрихами; різні методи швидкого вивчення нотного тексту напам’ять; вправи для раціонального формування вмінь та навичок гри лівою рукою; методи прискореного удосконалення дрібної моторики пальців рук, техніки виконання арпеджіо); на створення індивідуальних програм розвитку кожного студента з урахуванням здібностей, можливостей, прагнень і працелюбства; на стимулювання активності й самостійності шляхом зацікавленості миттєвими або швидкими позитивними результатами формування вмінь та навичок під час індивідуальних занять з основного музичного інструмента; організації самостійної роботи студентів та їх підготовки до самонавчання і самовиховання. Також для досягнення ефективності підготовки студентів впроваджено спецкурс з оркестрового класу «Організація роботи майбутніх учителів початкової школи з вивчення музичних творів із молодшими школярами» та заняття наукового гуртка «Молодий науковець».
Для впровадження експериментальної підготовки студентів автором створено: спецкурс «Організація роботи майбутніх учителів початкової школи з вивчення музичних творів із молодшими школярами»; репертуарний збірник «Практикум з організації роботи майбутніх учителів початкової школи з вивчення музичних творів із молодшими школярами»; навчально-методичний посібник «Теоретико-методичні основи формування виконавської майстерності баяністів-акордеоністів в умовах мистецько-педагогічної освіти».