РОЗБУДОВА ФІСКАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В УКРАЇНІ

Короткий зміст

Основний зміст дисертації

У першому розділі «Теоретико-організаційні засади функціонування фіскального інструментарію держави» розглянуто наукову парадигму державного втручання в економічні процеси через фіскальну сферу, досліджено природу фіскального інструментарію держави та визначено його зміст, а також проаналізовано інституційні умови використання фіскального інструментарію для забезпечення економічного зростання.

Аналіз наукових підходів до дослідження фіскального регулювання економіки, зокрема постулатів меркантилізму (камералізму), класичної економічної школи, кейнсіанської доктрини, «економіки пропозиції» та монетаризму, дозволив виявити слабкі та сильні сторони державного втручання в економіку. У роботі доведено, що втручання держави в економічні процеси за допомогою інструментів фіскальної політики необхідне та виправдане з позиції забезпечення економічного зростання. При цьому встановлено роль держави як творця суспільних благ і регулятора розвитку за допомогою адекватного соціально-економічним реаліям інструментарію. Пріоритетне місце серед методів державного регулювання економіки відведено фіскальному регулюванню та його інструментарію (рис. 1).

На основі дослідження основ політики у сфері фіску встановлено вимоги до її реалізації в контексті забезпечення економічного зростання, а саме: підтримування інституційного середовища, сприятливого для економічного зростання і збалансованих державних фінансів; встановлення стимулів економічного зростання для приватного сектора та ефективне використання наявних державних ресурсів; фінансування державної активності й регулювання економічної діяльності суб’єктів господарювання завдяки ефективній та стабільній податковій системі; підтримка макроекономічної стабільності завдяки стійким державним рахункам.

Це дало змогу обґрунтувати природу фіскального інструментарію та визначити його зміст як сукупності інструментів впливу держави у сферах податкової політики, політики державних видатків, міжбюджетних і соціальних трансфертів та боргової політики, що діють у межах інституційного середовища.