РЯБИКІНА КАТЕРИНА ГРИГОРІВНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА (НА ПРИКЛАДІ ГІРНИЧОДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ)

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу й методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Теоретико-методичні засади ефективності управління капіталом підприємства» досліджено еволюцію наукових поглядів на сутність капіталу підприємства як об’єкта економічного управління, систематизовано сучасні моделі оцінювання капіталу, сформовано концептуальний підхід до визначення ефективності управління капіталом підприємства.
Дослідження історичної еволюції сутності капіталу дозволило встановити, що кожне з представлених в економічній теорії трактувань містить характеристику певного аспекту, кожний підхід висвітлює частину істини про капітал, але не розкриває його економічну природу повністю, що підтверджує складний зміст категорії. Трансформація змістовного наповнення капіталу характеризує розвиток форм, функцій, умов і методів накопичення, що зумовлює зміну його внутрішнього змісту та структури. У визначенні капіталу ми не наголошуємо на переважному стані конкретного підходу, оскільки кожен із них доповнює загальну характеристику досліджуваної категорії новим якісним зрізом, виявленим на відповідному етапі розвитку економічної теорії. Ми стоїмо на позиціях того, що істинна сутність капіталу знаходиться на перетині наявних підходів, а правомірність їх застосування залежить від того ракурсу, у якому порушується конкретна наукова проблема. Результати дослідження еволюції змістовного наповнення капіталу дозволяють визначити його іманентні характеристики, які на даному етапі розвитку сучасної економічної науки є беззаперечними. По-перше, капітал – це вартість, і нехтування даного аспекту не дозволило б капіталу виконати свої функції, у тому числі й основну – відтворювальну. По-друге, капіталом стає тільки та вартість, яка здатна забезпечити її приріст у майбутньому. Без даної ознаки будь-яка вартість перетворюється на товар, засоби обігу або платежу. Щоб виступати капіталом, будь-який актив (ресурс, засіб тощо), у тому числі й грошовий, має бути цінним і мати інвестиційну природу, тобто забезпечувати приріст вкладеної вартості.
Категорія «капітал підприємства» у практиці господарювання застосовується досить вільно та часто використовується для ідентифікації різних за функціональним призначенням та економічним змістом частин вартості або видів активів. Дослідження змісту даної категорії в сучасній науковій літературі дозволило з певним ступенем умовності систематизувати її за такими підходами: обліково-аналітичний (бухгалтерський), фінансовий та економічний. У процесі еволюції бухгалтерського обліку сутність капіталу підприємства змінювалася від ототожнення з фінансовими результатами (камеральний підхід) до сукупності власних та позикових коштів (еволюційно-адаптивний підхід). У рамках фінансового підходу розповсюдженим є погляд на капітал підприємства як на форму організації фінансових ресурсів, якій притаманні такі дві невід’ємні характеристики: участь у реальній господарській діяльності; здатність приносити прибуток, що в контексті розвитку сучасної теорії корпоративних фінансів модифікується у здатність формувати вартість підприємства. У рамках економічного підходу зміст капіталу підприємства є занадто неоднозначним – «цінність», «вартість», «джерело доходу», «засоби», «початкова сума коштів», «ресурси», «фактори виробництва».