Салань, Наталія Володимирівна. Підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи в загальноосвітніх навчальних закладах

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу дослідження, методи дослідження, охарактеризовано експериментальну базу, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано інформацію про форми апробації та впровадження результатів дослідження, наведено дані про публікації автора, окреслено структуру дисертації, її обсяг.
У першому розділі «Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи» розглянуті проблеми, які виникають у процесі підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін, охарактеризовано позакласну роботу з фізико- математичних дисциплін у контексті підготовки вчителя, а також проаналізовано сучасний стан підготовки майбутніх учителів фізико- математичних дисциплін до організації гурткової роботи у сучасних умовах.
Нами окреслено вимоги до сучасного вчителя, в тому числі й фізико- математичних наук, та розглянуто проблеми його професійної підготовки. Встановлено необхідність забезпечення єдності теоретичної і практичної підготовки, навчальної і науково-дослідницької діяльності студентів і викладачів. Зосереджено увагу на недоліках змісту освіти сучасних учителів, зокрема звернено увагу на необхідності збільшення питомої ваги психолого- педагогічних дисциплін, адже в основі підготовки фахівців у педагогічних університетах має лежати зорієнтованість на учня, а також методичних дисциплін, які мають передбачати не лише вивчення методик викладання навчальних дисциплін, зокрема математики і фізики, але й методик проведення позашкільної та позакласної роботи, роль яких в умовах послаблення інтересу до навчання у школярів є надзвичайно важливою.
У ході дослідження встановлено різні підходи до трактування поняття
«професійна підготовка», зокрема вказано, що у науковій літературі її ототожнюють то із сукупністю спеціальних знань, умінь і навичок, якостей, трудового досвіду і норм поведінки, які забезпечують можливість успішної праці за обраною професією; то з процесом оволодіння знаннями, вміннями і навичками, які дозволяють виконувати роботу у певній галузі діяльності; то з процесом професійного розвитку фахівця, який забезпечує набуття базових
знань, умінь, навичок, практичного досвіду, норм поведінки, які забезпечують можливість успішної роботи з певної професії, а також як процес повідомлення відповідних знань; то зі складною психолого-педагогічною системою зі специфічним змістом, наявністю структурних елементів, формами відношень, особливостями навчального процесу, специфічного для даного фаху знаннями, вміннями та навичками тощо. Констатовано, що результатом професійної підготовки студента є його професійна готовність – інтегративна особистісна риса і суттєва передумова ефективності діяльності після закінчення ВНЗ.
Зважаючи на специфіку підготовки майбутніх учителів фізико- математичних дисциплін, було сформульовано таке визначення поняття
«професійна підготовка вчителів фізико-математичних дисциплін» - це об’єктивно існуючий процес навчання і засвоєння студентами фундаментальних, загальнопедагогічних і методичних знань, вироблення відповідних умінь і навичок у процесі практичної підготовки, формування професійно значущих якостей і рис характеру, потреб самоосвіти, самовдосконалення і самореалізації.
На основі аналізу наукової літератури нами подано визначення та основні характеристики позакласної роботи, зокрема з фізико-математичних дисциплін, виокремлено її основні завдання (поглибити теоретичні знання і розвинути практичні навички учнів, котрі виявили фізичні і математичні здібності; спонукати виникнення інтересу до фізико-математичних наук в більшості дітей), а також чинники, які підвищують ефективність такої роботи (добровільний характер участі у ній, надання інформації, яка виходить за межі навчальної програми та є значущою для здібних до вивчення фізико- математичних дисциплін школярів, сприяння розвитку ініціативи і самодіяльності учнів; застосування у процесі позакласної діяльності ігрових методів тощо).
Нами подано різні класифікації форм позакласної роботи (за кількісним охопленням, за організаційно-структурною ознакою тощо). Охарактеризовано учнівський гурток як одну з найважливіших форм позакласної та позашкільної роботи, подано типи гуртків; визначено завдання фізичного і математичного гуртка (формування і розвиток розумових операцій: аналізу і синтезу, порівнянь, аналогій, класифікацій, узагальнень; розвиток та тренінг мислення взагалі й творчого зокрема; підтримання інтересу до предмета; розвиток таких якостей творчої особистості, які пізнавальна активність, посидючість, завзятість у досягненні мети, самостійна творчість; підготовка учнів до творчої діяльності, фізичних і математичних досліджень тощо); подано характеристику функцій гуртка з фізико-математичних дисциплін (освітня, виховна, розвиваюча, евристична, прогностична, естетична, практична, інформаційна, коригуюча); проаналізовано зміст гурткової роботи з фізико-математичних дисциплін, вказано на педагогічний інструментарій, який використовується у гуртковій роботі.
Аналіз тематики дисертаційних досліджень, захищених упродовж останнього десятиріччя, засвідчив, що проблематика підготовки вчителів фізико-математичних дисциплін досліджувалася у кількох ракурсах: 1) загальні
засади підготовки вчителів фізико-математичних дисциплін; 2) формування особистісних рис, а також окремих компетенцій у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізики і математики; 3) формування готовності майбутніх учителів до здійснення окремих аспектів професійної діяльності, у тому числі й до позакласної діяльності.
Аналіз змісту підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін дав підстави для висновку, що питання позакласної, зокрема гурткової, роботи у курсі педагогіки розглядаються побіжно, а в курсі методик навчання фізики і математики питання позакласної навчальної діяльності виносяться на самостійне опрацювання. Розгляд підручників та посібників з методики навчання фізики і математики показав, що значна кількість методичної літератури видана кілька десятиліть тому й очевидно, що великою мірою є ідеологічно заангажованою; б) більшість літератури видано російською мовою; в) контент-аналіз змісту методичних видань з проблем викладання фізико-математичних дисциплін засвідчив відсутність у значній їх кількості розділу, присвяченого гуртковій роботі.
Анкетування викладачів та студентів Інституту фізики, математики, економіки та інформаційних технологій, а також учителів фізико-математичних дисциплін загальноосвітніх шкіл Дрогобича, Трускавця дав змогу вивчити реальний стан підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до здійснення гурткової роботи. Його результати засвідчили слабку готовність до проведення гурткової роботи як майбутніми, так і вже практикуючими вчителями.
Другий розділ «Формування готовності майбутніх учителів фізико- математичних дисциплін до організації гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах» присвячений науковому обґрунтуванню моделі формування готовності майбутніх учителів фізико- математичних дисциплін до організації гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.
Констатовано, що підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах є спеціально організованою системою зі структурними і функціональними компонентами, спрямованою на досягнення певної мети. Структурними компонентами підготовки майбутнього вчителя до організації і проведення гурткової роботи з фізики і математики є мета, принципи, зміст, педагогічний інструментарій і результат цього процесу. Функціональними компонентами є гностичний, проектувальний, конструктивний, комунікативний, організаторський і коригувальний.
Нами проаналізовано кожен з компонентів підготовки майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах. Вказано, що при реалізації мети (формування готовності майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах) варто керуватися такими принципами: розвивального і виховного навчання, фундаментальності освіти та її професійної спрямованості, соціокультурної
відповідності, науковості та зв’язку теорії з практикою, систематичності і послідовності, свідомості й активності; наочності (комплексності); доступності, міцності; створення позитивної мотивації й сприятливого емоційного клімату навчання.
Охарактеризовано зміст підготовки майбутніх учителів фізико- математичних дисциплін до організації гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах як систему спеціальних, психолого-педагогічних та методичних знань, умінь і навичок, спрямованих на організацію ефективного процесу організації гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах. Визначено його складові: зміст роботи фізико-математичного чи технічного гуртка, зміст тих навчальних дисциплін, які має опанувати майбутній учитель для забезпечення теоретичної, практичної і методичної підготовки вчителів фізико-математичних дисциплін до організації гурткової роботи. На основі цього встановлено, що підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації і проведення гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, на нашу думку, повинна включати: спеціальну теоретичну підготовку, психолого-педагогічну підготовку, дидактичне обґрунтування організації роботи фізико-математичних гуртків у загальноосвітньому навчальному закладі; розвиток спеціальних здібностей для організації наукових досліджень.
Доведено, що підготовка майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін до організації і проведення гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах повинна включати:
а) спеціальну теоретичну підготовку. Математика і фізика дає практичний апарат методології мислення, організації понять, параметризації досліджуваних об’єктів, аналізу причинно-наслідкових зв’язків, аргументації висновків та оптимізації прийнятих рішень у галузях наукових знань, які постійно розвиваються. Математична і фізична мова абстрактних символів дозволяє найбільш раціонально отримувати і використовувати багато універсальних закономірностей. Крім цього, фізико-математичні дисципліни дають змогу студентові сформувати вміння, навички, компетенції й особистісні якості, необхідні у майбутній професійній діяльності, а саме вироблення способів моделювання реальних виробничих ситуацій, прийняття рішень у нестандартних ситуаціях. Вивчення фізико-математичних дисциплін вносить значний вклад у формування, підтримку і розвиток таких особистісних якостей фахівця як: готовність до системного аналізу та синтезу міжнаукових знань під час розв’язання інтегративних професійних і соціальних завдань; стійкий інтерес до встановлення й аналізу закономірностей у професійній діяльності; прагнення до попередніх оцінок і розрахунків технічних, технологічних і педагогічних завдань; схильність до критичного переосмислення отриманих результатів і набутого досвіду; вміння раціонально міркувати, логічно мислити, аргументувати висновки; здатність чітко формулювати і мотивувати мету, передбачати проблеми, що виникають при досягненні цієї мети, коректно ставити завдання, що дозволяють розв’язувати відповідні проблеми; готовність застосовувати сучасні наукові методи теоретичного й експериментального
дослідження та евристичні методи розв’язання проблем; самостійність, інноваційну активність і творчий підхід у постановці, дослідженні та розв’язанні завдань підвищення ефективності професійної діяльності; здатність обробляти науково-технічну інформацію в галузі професійної діяльності, систематизувати й узагальнювати дані спостережень і експериментів. Названі вміння дають можливість педагогові оптимально підбирати зміст роботи гуртка, організовувати його діяльність таким чином, щоб отримуванні знання виходили за межі шкільної програми та були цікавими й доступними учням;
б) психолого-педагогічну підготовку. Вивчення психолого-педагогічних дисциплін дає можливість сформувати педагогічну спрямованість особистості, її орієнтації та педагогічний світогляд. На основі знань методологічних категорій психології та педагогіки, закономірностей розвитку і соціального формування особистості, мети, завдань, змісту, принципів, форм і методів виховання і навчання, вікових та індивідуальних особливостей дітей, підлітків, юнаків і методики їх вивчення, принципів управління педагогічним колективом, засад наукової організації педагогічної праці студент має змогу сформувати відповідні вміння.
Вивчення психолого-педагогічних дисциплін дає змогу вчителеві педагогічно доцільно організувати роботу гуртка, об’єднати дітей за інтересами, обирати такі форми, методи і засоби роботи, які дадуть змогу оптимально швидко досягнути поставленої мети, ефективно реалізувати принцип індивідуального відходу до кожного учня тощо.
в) дидактичне обґрунтування організації роботи фізико- математичних гуртків у загальноосвітньому навчальному закладі. Ознайомлення зі специфікою методичного забезпечення гурткової роботи відбувається на заняттях з методики навчання математики і фізики. Компонентами методичної підготовки майбутніх учителів є знання завдань освіти з навчального предмета, знання теоретичних основ викладання предмета, знання практичних шляхів здійснення виховання учнів у процесі вивчення навчального предмета; вміння організовувати на рівні сучасних дидактичних, психолого-педагогічних і технічних вимог усі форми роботи з предмета; фундаментальне володіння методикою викладання; вміння використовувати технічні засоби навчання, інформаційно-комунікаційні технології, сучасні педагогічні технології а також готовність до керівництва позакласною та позашкільною роботою з фаху, зокрема гуртковою.
г) розвиток спеціальних здібностей для організації наукових досліджень. Гурткова робота передбачає дослідницьку, пошукову діяльність школярів. Проте для організації такої діяльності сам учитель має володіти спеціальними здібностями, серед яких конвергентне і дивергентне мислення, а також пошукова активність.
Зважаючи на актуальність позакласної діяльності в сучасних умовах, необхідність забезпечити вільний час підростаючого покоління цікавими й корисними заняттями, розвиток здібностей і обдарувань школярів, переконані в необхідності більш ретельної підготовки майбутніх учителів до організації та здійснення гурткової роботи. Для цього ми пропонуємо внести до навчальних
планів підготовки вчителів фізико-математичних дисциплін спецкурс
«Гурткова робота з фізико-математичних дисциплін у закладах освіти», в основу побудови якого нами покладена концепція, яка виражає необхідність формування в майбутнього вчителя потребу у творчій діяльності при організації й проведенні гурткової роботи з фізико-математичних дисциплін. При цьому набуття студентами теоретичних знань поєднувалося з формуванням практичних умінь і навичок розв’язування методичних проблем у процесі проведення занять гуртка.
Нами вказано, що ефективність підготовки майбутніх учителів фізико- математичних дисциплін залежить від наявності програми поетапного формування готовності до здійснення гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, яка охоплює: 1) теоретичну підготовку студентів до організації гурткової роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, який передбачає вивчення блоку соціально-гуманітарних, фундаментальних та професійно-практичних дисциплін, зміст яких варто максимально наповнити інформацією, необхідною для формування готовності до організації майбутніми педагогами гурткової роботи; 2) вивчення авторського курсу
«Гурткова робота з фізико-математичних дисциплін у закладах освіти», 3) професійно-практична та науково-дослідна підготовка.
Охарактеризовано педагогічний інструментарій підготовки майбутніх учителів до організації гурткової роботи, зокрема форми навчання (навчальні заняття, практична підготовка, самостійна робота, контрольні заходи); методи навчання (методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності, до яких належать методи організації і здійснення чуттєвого сприймання навчальної інформації (перцептивні методи), методи організації і здійснення мисленнєвої діяльності (логічні методи), методи репродуктивного і пошукового характеру (гностичні методи), методи керованої і самокерованої навчально- практичної діяльності (методи управління у навчанні); методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності, які охоплюють методи формування інтересу до навчання і методи розвитку почуття обов’язку і відповідальності у навчанні; методи контролю і самоконтролю ефективності навчально-пізнавальної діяльності, які включають методи усного, письмового і лабораторно-практичного контролю і самоконтролю); засоби професійної підготовки (навчально-методичне забезпечення та матеріально-технічна база ВНЗ).