Скрипник Володимир Леонідович Об\'єкти цивільних прав теоретичні і методологічні проблеми

Короткий зміст

У встуш обгрунтовано вибiр теми дослУдження, визначено !! зв’язок iз науковими програмами, планами, темами, грантами, визначено мету, завдання, предмет i об’ект дослiдження, охарактеризовано методи наукового шзнання, використанi у дослщженш, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатiв, охарактеризовано особистий внесок здобувача у працях, виконаних у спiвавторствi, наведено вiдомостi про апробацш та опублiкування матерiалiв дисертаци, анонсовано структуру дисертацi!, зазначено !! загальний обсяг.
Розд1л 1 «Теоретико-правов1 та методолог1чн1 засади досл1дження об’екпв цившьних прав» складаеться з чотирьох шдроздшв.
У тдроздш 1.1 «1стор1ограф1я дослгдження об’ектгв цившьних прав i сучасний стан науковог розробки» визначено основш iсторiографiчнi дослiдження об’ектiв цившьних прав, а також проаналiзовано сучасний стан науково! розробки. Для визначення мети та вщповщних завдань, за допомогою юторюграфи встановлюються недостатньо розроблеш аспекти вибраного напряму наукового дослУдження. Розглянуто рiзнi iсторичнi перiоди, що уможливило з’ясування основних етапiв розвитку доктринальних положень теорi! об’ектiв цившьних прав. Висвплено питання об’ектiв цившьних прав i зокрема речей, як становлять одну з частин шституцшно! системи, в працях багатьох вгтчизняних i зарубiжних учених-романiстiв.
Оскiльки поняття об’екту цившьних прав е одним iз найдискусшних у науцi цившьного права то в контекст обраного нами напрямку дослщження вивчалися пращ провудних вчених щодо поняття об’екту цивiльного правовiдношення, об’екту цивiльних прав та спiввiдношення мУж цими правовими категориями.
Встановлено, що зазвичай у дореволюцшних шдручниках i курсах цившьного права панувала думка, що рУч е об’ектом речових прав, але не зобов’язальних, у загальнш частиш в роздш про об’екти права ретельно викладалося вчення про речу
Ураховано полгтико-економУчну особливють минуло! епохи, де серед форм власност беззаперечно домшувала державна власшсть, що наклало природний вудбиток на полгтико-суспшьний лад та вУдповУдну удеолопзащю правових норм i правово! доктрини. Ураховуеться те, що до окремих положень дослщжень радянських цившспв потрУбно ставитися досить критично, оскшьки вони були написаш за часУв, коли на шляху оригшальних творчих дослУджень могли виникати щеолопчш перешкоди, як школи не надавали можливост об’ективно ощнити окремУ правовУ явища чи категорп та встановити наукову ютину. Проте науковУ пращ ще! епохи мають безумовну методолопчну щннють, свудченням чого е той факт, що сучасна цивулустика донину використовуе цу наукову досягнення у сферу розробки вчення про об’ект цившьних прав, що сприяе виявленню прогалин у колузш у сучасному законодавства Пюля оновлення цившьного законодавства на теренах колишнього СРСР у легашзацп у законодавству поняття «об’ект цившьних прав» почали з’являтися дисертацшш дослудження, присвячеш окремим об’ектам цившьних прав, зокрема, тдприемству, майновим комплексам, житлу, тваринам, щнним паперам, грошам, цифровим активам, окремим видам послуг в яких дослудники неоднозначно трактували поняття об’екту цившьних праву, його правову природу у ознаки.
Наведений джерелознавчий огляд влчизняно! ллератури та кра!н ближнього зарубужжя шдтверджуе той факт, що у влчизняна, у зарубужна цившстика мае певш напрацювання щодо загальних питань дослудження шституту об’еклв цившьних прав та вказуе на багатоаспектнусть проблематики вибрано! теми дисертацуйного дослудження, стутнь !! складносту, недослудженють окремих аспеклв цього правового феномену.
Для проведення дослудження та використання методолопчних шдходув було розглянуто роботи вчених, представникув науки теору! та фулософу! права, компаративютики, зокрема пращ провудних впчизняних вчених у цш галузу. В юторюграфучному огляд! придшялася увага не власне роботам вчених, а саме питанням, яку у них розглядалися з дослуджувано! проблематики, тому е цшком виправданим у згадування окремих наукових праць кшька разув, залежно вуд аспеклв дослудження.
У тдроздт 1.2 «Методологгчм засади дослгдження об’ектгв цившьних прав» визначено основну методологучну напрями дисертацу!. Зокрема, обгрунтовано, що в основу вибору методологу! дослудження покладено визначення об’екта, предмета та мети дослудження; вибур методу (методув) досягнення поставлено! мети; слудування вибраним способам дослудження об’екта, з його оруентирами й обмеженнями; можливютю безпосереднього або опосередкованого використання на практищ. Головною методолопчною проблемою дослудження визнаеться значна кшьюсть об’еклв, яку тдлягають дослудженню, що унеможливлюе застосування зазвичай ушфжованих методув, з огляду на особливють правово! природи об’еклв (речу, результат роботи, немайнову блага та ш.). Вибур провудного методу дослудження об’екта - одне з основних методолопчних завдань, яке потрубно було розв’язати. Iнша методолопчна проблема пов’язана з визначенням меж наукового дослудження. Великий перелук об’еклв цившьних прав, який наводить законодавець, з одного боку зумовлюе потребу зосередитися на загальнш характеристик кожного уз цих об’еклв, з’ясувати його особливосту, вудмшност вуд шших об’еклв, тенденцп та перспективи розвитку, з уншого боку, !х численнусть не дае можливосту зупинитися на всух наведених у законодавчому перелшу об’ектах.