Соціально-економічні передумови відтворення людського капіталу

Короткий зміст

У сучасній соціально-економічній літературі підкреслюється, що інвестиції в людський капітал, наприклад, в освіту чи навчання професії, сприяють вигоді безпосередньо фахівця та роботодавця, який використовує працю найманого фахівця. Як відомо, здобуття людиною освіти супроводжується формуванням фахівця з широкими знаннями; здатністю розумного ставлення до свого здоров’я тощо. Доведено, що освіта позитивно впливає на людину, сприяючи формуванню зрілої людини, спроможної об’єктивно ставитися до свого суспільного призначення.

Оцінка екстерналій, пов’язаних з інвестиціями в людський капітал, здійснювалась в роботах Rauch J. [252], Rudd J. [253], Acemoglu D., Angrist J. [236], Conley T., Flier F. [240], Moretti E. [250]. Емпіричні дослідження зовнішніх ефектів, пов’язаних із нагромадженням людського капіталу, дозволили вченим Gemmel N., Heckman J., Klenow P. з’ясувати, якою мірою це нагромадження може бути субсидовано державою [244].

Ґрунтовне дослідження вітчизняного вченого В.Мортікова [110] довело, що інвестиції в людський капітал мають значні позитивні зміни, що підтверджує споживання людського капіталу. Оскільки людський капітал є суспільним благом, з усіма властивими цій категорії ознаками, варто зазначити, що в окремих випадках цей капітал може бути для суспільства шкодою. Йдеться про певний негативний прояв людського капіталу. Вчений підкреслює, що негативний людський капітал проявляється тоді, коли діяльність працівника має негативні наслідки, він сам є джерелом поширення негативних екстерналій. Це буває тоді, коли схильна до конфліктів людина у колективі є джерелом негативних зовнішніх колізій. Тому з розвитком світової глобалізації економіки проблема змін у зв’язку з інвестуванням у людський капітал переростає в проблему міжнародного рівня. Наприклад, від’їзд фахівця з країни в країну. Залучаючи до роботи кваліфіковані кадри з менш розвинутих країн, розвинуті індустріальні держави беруть до уваги не тільки їхні спеціальні знання і навички, але і їхні духовні позитивні якості, які пов’язані також з інвестиціями в людський капітал. У зв'язку з відкриттям для зовнішнього світу  національних ринків освітніх, медичних послуг відбуваються зміни в людському капіталі:

- освіта, лікування, що їх люди одержують в одних країнах, стають джерелом позитивних екстерналій, що виявляються в інших країнах, де живуть люди, котрі змінили свій людський капітал за кордоном;

- люди одержують доступ до якісніших традиційних, а також принципово нових освітніх, лікувально-профілактичних послуг, що посилює позитивні зовнішні ефекти їхнього людського капіталу.