СОЦІОПРАГМАТИЧНІ ТА КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО ДИСКУРСУ ПРЕСИ ІСПАНІЇ

Короткий зміст

     У вступі обґрунтовано актуальність і новизну обраної проблематики, сформульовано мету й завдання дослідження, визначено його об’єкт і предмет, з’ясовано методологічні засади й охарактеризовано фактичний матеріал, розкрито теоретичне і практичне значення отриманих результатів, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, вказано на апробацію роботи.

     У першому розділі “Загальні положення теорії дискурсу” здійснено критичний аналіз наукової літератури та наведено вихідні положення дослідження. Увагу зосереджено на когнітивно-комунікативних, структурно-семіотичних і соціопрагматичних аспектах аналізу ДП. З’ясовано комунікативну природу ДП, проведено диференційне розмежування категоріальних понять “комунікація”, “ДП”, “газетний текст”, “повідомлення”, окреслено елементну та рівневу стратифікацію комунікативної ситуації у ДП. Запропоновано синтетичне визначення сучасного ДП Іспанії та встановлено його прагматико-аксіологічні параметри, звернуто увагу на жанрову своєрідність сучасного ДП Іспанії.

     ДП є особливим видом соціальної комунікації, процесом рефлективного осмислення й дискурсивного означення ситуацій соціально спрямованої дії або комунікативної події, спрямованим на передачу ціннісно-нормативної структури, зразків і правил комунікативної взаємодії макросоціального рівня, на основі яких відбувається соціальна ідентифікація та адаптація. ДП у когнітивно-комунікативній парадигмі становить об’єкт і предмет досліджень як “форма соціальної практики” (комплексна методологія критичного дискурс аналізу Р.Водак, Т.А. ван Дейка, Н.Феркло) та “вид знання” (М.Фуко) – сукупність дискурсивних практик – формуючих гіпотез соціального семіозису в громадських потоках суспільного обговорення, фрагмент історії. У парадигмальному вимірі праксисно-рефлективної парадигми дискурсивне означення понятійно-функціональної сфери життєдіяльності суспільства виявляється співмірним із семіотизацією (В.Б.Бурбело).

     Урахування особливостей масової комунікації зумовлює особливий спосіб представлення соціальної практики у нормативно закріпленому “жанровому форматі” (В.І.Карасик) суспільних інституцій: 1) змістовно-концептуальне структурування актуальної інформації та аналітико-прогностичне бачення явищ / подій навколишньої дійсності гіпотетичним адресантом ДП не повинно суперечити позиціям групи, представником якої він є як продуцент колективного дискурсу: журналістський текст як результат свідомо когнітивної обробки реальної дійсності адресантом ДП має бути узгодженим і конформним щодо ідеології групи, редакційної колегії друкованого органу зокрема; 2) адресат ДП виявляється імпліцитним (передбачуваним і прогнозованим адресантом), що пояснюється специфікою сфери масової комунікації та характером рольових відносин між її учасниками: спілкування опосередковане, сприйняття інформації відкладене у часі, що виключає будь-який безпосередній контакт. У дисертації за основу прийнято концепцію М.М.Бахтіна щодо умовності характеру опозиції персональної як конкретно спрямованої, адресної  комунікації та масової / надперсональної комунікації. Інтеракційна модель комунікативної ситуації ґрунтується на тлумаченні інтерсуб’єктивності як основного принципу комунікації, врахуванні конструктивної природи (транс)формації смислу, його комунікативної зумовленості соціальною практикою міжсуб’єктної взаємодії адресант-адресат, якщо виходити з розуміння інформації як колективної смислотворчої діяльності пізнання (М.Л.Макаров, А.П.Мартинюк).

     Сучасний ДП Іспанії визначається нами як інтерактивний семіотичний           процес продукування суспільно значущої інформації, впродовж якого                       здійснюється аксіологічно-евалюативне означення реальності внаслідок динамічної трансформації семіотико-наративних структур у дискурсивні послідовності в межах комунікативно-когнітивного та соціокультурного виміру                         адресант-знак-адресат. Трансформація семіотико-наративних структур у дискурсивні послідовності здійснюється за прагматико-аксіологічними параметрами: інформування як створення нового концептуального простору осмислення реальності, орієнтування через актуалізацію соціумної пресупозиції, регулятивного впливу як цілеспрямованої формуючої діяльності адресанта, орієнтованої на зміну аксіологічного ставлення адресата й досягнення епістемічного стану розділеного знання.

     Газетний текст (стаття) як знаково зафіксоване відображення фрагменту дійсності, носій суспільно значущої інформації та засіб її накопичення відзначається соціальною оцінністю й резонансністю. Це системний, завершений твір, який характеризується загальнотекстовими категоріями: інформативністю, лінійністю, дискретністю, когезією, когерентністю, проспекцією, ретроспекцією, модальністю. Газетний текст набуває статусу повідомлення за умов його активації в комунікативному просторі смислотворчої соціальної взаємодії.   

     Полісистемність цілей сучасного ДП Іспанії (обмін інформацією, пізнавальна діяльність, соціалізація особистості, формування суспільної свідомості, громадської думки, структурація макросоціальної взаємодії, регулятивний вплив) досягається прагматичним фокусуванням інформації, що визначає пріоритет прагматичної мети утримання уваги та інтересу адресата засобами багаторівневої інформаційної візуалізації повідомлення (вербальної, метаграфічної, образно-іконічної), наближенням до читача, мінімізацією його когнітивних зусиль щодо декодування, створенням стану очікування, непередбачуваністю й соціальною резонансністю.

     Аналіз співвідношення інформативного й функціонального складників сучасного ДП Іспанії дає підстави для виділення його як різновиду інформаційно-оцінного дискурсу. Прирощення інформації відбувається за рахунок суб’єктивно-оцінної інформації як складової частини прагматичного аспекту інформування.                        Під оцінкою розуміємо 1) складник конотативного компонента семантичної структури мовної одиниці, що репрезентує ставлення носіїв мови до позначуваного за абсолютною шкалою “добре – нейтрально (байдуже) – погано” і відносною шкалою інтенсивності ознаки “краще – гірше”; 2) текстову категорію, підпорядковану інформативності, яка виражає ставлення адресанта до описуваних ним подій, явищ, суб’єктів за вищевказаними абсолютною й відносною шкалами. Різновид модальної оцінки висловлення, що відображає ціннісну орієнтацію адресанта, позначаємо терміном евалюація – процес установлення ціннісної відповідності, оцінне ставлення (О.М.Вольф); зіставлення, пов’язане з семантичним перенесенням або вторинною номінацією (К.С.Серажим). Соціальна оцінність є провідною когнітивно-комунікативною ознакою сучасного ДП Іспанії, детермінованою менталітетом нації, її культурними, моральними нормами, політикою, ідеологією тощо, які зумовлюють формування стереотипів, стандартів, норм та ідеалів, а отже, категорій колективної свідомості й масових стереотипів. Йдеться про аксіологічну спрямованість ДП на формування оцінного ставлення до дійсності у вимірі раціональної суспільної оцінки (утилітарної, нормативної, телеологічної) “суспільно корисний – суспільно прийнятний – суспільно неприйнятний”. Відповідно праксисна евалюація є суспільною пізнавальною діяльністю, що розгортається в культурно-детермінованих і етноспецифічних мовленнєвих практиках репродуктивно-творчого означення соціальних реалій, орієнтованих на створення телеологічної смислової перспективи внаслідок вироблення й фіксації нових смислів, які поділяє і привласнює колективний суб’єкт.

     Класифікацію газетних жанрів на інформаційні та аналітичні здійснено з урахуванням типів подання інформації в сучасному ДП Іспанії. Жанр розуміється як особлива типологічна категорія, характерний спосіб опрацювання й відтворення реальної дійсності. Змістово-композиційна організація інформаційних статей сучасного ДП Іспанії (інформаційні новини (noticia), повідомлення (gacetilla), хроніка (crуnica)) відзначається об’єктивністю викладу, носить стандартизований характер подання змістовно-фактуальної інформації за семіотико-наративною схемою: референт, ознака, дія, простір, час. Об’єктивність викладу досягається знеособленістю адресанта (вживання засобів прямої мови, посилання на                джерело інформації). Фокусування уваги здійснюється прийомами акцентного                 виділення (повтор тези на початку й у кінці повідомлення). Специфіка                                змістово-композиційної організації аналітичних статей сучасного ДП Іспанії (передова стаття (editorial), полемічна стаття (artнculo de fondo), колонка (columna), листи до редактора (cartas al director), коментар (comentario)) полягає у             відкритому експресивно-оцінному й екстраполяційному характері подання                           змістовно-концептуальної інформації, орієнтації на вироблене спільними зусиллями значення (вживання граматичних категорій 1 ос. множ. дієслів та особового займенника nosotros); аналітико-прогностичному баченні (зв’язок минуле – теперішнє – майбутнє); застосуванні лінгвокогнітивних механізмів фокусування уваги: нестандартність заголовку, засоби інтенсифікації значимих ознак події (лексичний, синтаксичний повтор, метафора, порівняння, гіпербола,                         іронія, гротеск, риторичне запитання); змістово-композиційній варіативності              (несподівана пропозиція, концептуальний дисонанс, емоціогенне навіювання, інтертекстуальність, залучення знайомих жанрових форм).

     Другий розділ “Комунікативно-когнітивні ознаки сучасного ДП Іспанії” присвячений аналізу типологічних прототипів інформаційного окреслення події                          в сучасному ДП Іспанії, дослідженню соціопрагматичних та лінгвокогнітивних механізмів конструювання дискурсної архітектоніки, виділенню диктальних та                  семантично розчленованих моделей (вірогідна, екстраполяційна, експресивна та імпресивна моделі) як засобів прагматичного осмислення реальності, варіативним фреймовим структурам моделювання інформаційних фрагментів і дослідженню праксисної евалюації як прагматичного чинника концептуалізації інформаційного простору іспанської преси. Проаналізовано лінгвокогнітивні параметри генерації нової інформації в сучасному ДП Іспанії.

     Диференціація способів дискурсивного означення референтної події в сучасному ДП Іспанії визначається прагматично-акцентованим інформативним компонентом змісту повідомлення. Дискурсивне означення змістовно-фактуальної інформації за типом диктальної моделі зумовлене репрезентаційною стратегією окреслення відношень між об’єктивно існуючими явищами і процесами внаслідок чіткої визначеності основних дейктичних параметрів: референт, ознака, дія, простір, час. Динаміка процесів суб’єкт-об’єктної взаємодії на макросоціальному рівні відтворюється за акціональним фреймом: АГЕНС (суб’єкт дії) El Gobie o central y el de Canarias; ДІЄ crearбn; ДІЄ ЗА ДОПОМОГОЮ (інструмент дії)             una “comisiуn polнtica y tйcnica”; ДІЄ ЗАРАДИ (мета) para abordar el tema de;            ДІЄ НА (ПАЦІЄНС) la inmigraciуn; ДІЄ ДЛЯ (результат) tratar de darle una soluciуn global (El Paнs, 14.07.2006).

     Суб’єктивно-оцінний спосіб репрезентації “референт – якісна ознака” і прагматична спрямованість на аналогове окреслення дійсності через конструювання віртуальних проекцій гіпотетичних станів і можливих розв’язків у площині минуле – теперішнє – майбутнє визначає експресивно-інноваційний характер дискурсивного означення змістовно-концептуальної інформації за типом семантично розчленованих моделей: 1. Вірогідна модель – категоричний викривальний характер інформаційного подання індивідуально-авторського розуміння суспільно-політичних процесів та їх наслідків у перспективі повідомлення Sin duda, el Gobie o, cada vez mбs perdido en el laberinto de las negociaciones con ETA, (прикладка-ідентифікатор: “блукання у лабіринтах переговорів” є сталою супутньою ознакою урядової політики) se equivoca [...] (ABC, 23.12.2006) 2. Екстраполяційна модель – розумовий експеримент, побудований на довільних припущеннях: Зачин (зав’язка): “Queridos Reyes Magos, (звернення до гіпотетичного адресата). Експозиція: como en este aсo la mayorнa de los espaсoles nos hemos portado muy bien (типова дитяча форма обґрунтування прохання) me harнa especial ilusiуn que nos regalaran no sуlo un panorama de buenas perspectivas y estupendos datos econуmicos, sino realidades (незвичайна пропозиція). Корпус: Cuando era pequeсa, como seguramente recuerden Sus Majestades, pedнa siempre juguetes de gran tamaсo (стереотип – типове дитяче бажання отримати в подарунок від Волхвів велику іграшку – актуалізується на рівні вживання прислівника часу siempre та граматичної форми Pretйrto Imperfecto de Indicativo в абсолютному значенні: звичайна, постійно повторювана тривала дія в минулому). Este aсo, a pesar de tener unos aсitos mбs, les pido un alfiler muy, muy grande (когерентність змісту на рівні лексичного повтору de gran tamaсо – muy, muy grande та створення когезійного зв’язку часових форм минуле – теперішнє) para pinchar la burbuja inmobiliaria que nos tiene a tantos espaсoles medio asfixiados. Por cierto, antes Ўme traнan todo lo que pedнa! (тактика маніпулювання гіпотетичним адресатом). Кінцівка: Estoy impaciente por su visita el 5 de enero... Gracias” (ABC, 24.12.2006) – яскрава форма наслідування епістолярного жанру. Іронічний ефект створюється через диспропорцію форми та змісту. 3. Експресивна модель відображає психологічний стан мовця мовними засобами суб’єктивної модальності з метою креативного емоціогенного навіювання: Nadie con dos dedos de frente y una pizca de corazуn, puede ser insensible a la tragedia de esos 54 inocentes – 27 de ellos crнos – muertos por un bombardeo israelн (категоричність тези на рівні прагмасемантичної актуалізації концептуального поля СМЕРТЬ). No hay nada mбs estremecedor que          la muerte de un niсo (апеляція до загальнолюдських норм). No imagino un dolor mбs grande que la pйrdida de uno de mis hijos (перехід у площину особистого, емоційна аргументація). Las cadбveres infantiles de Qana nos han dejado a todos un nudo en           la garganta (ABC, 04.08.2006). 4. Імпресивна модель – результат реально пережитих автором подій: Зачин-візуалізація: Tienda PSOE. Експозиція: Camiseta ZP (cinco euros). Gorra ZP (tres euros). Llavero ZP (dos euros) (синтаксичний паралелізм, номінативні речення). Verнdico (оцінка, адресант-спостерігач).                  Asн rezaban los carteles de un tenderete a las puertas del mitin del inicio de la campaсa electoral (пояснення, хронотоп). Корпус: El pъblico asistente entrу en fenуmeno mediбtico (гіперболізація психологічного стану ейфорії учасників події) en el que se estб convirtiendo el acrуnimo de ZP, que sigue creciendo. ZP fue el grito mбs escuchado “ZP presidente” (лексичний повтор абревіатури створює акустичний ефект гіпнозування). Заключна частина: Verнdico (El Mundo, 27.02.2004) – висновок підсилюється засобом синтаксичного паралелізму – повтору оцінки в експозиції та заключній частині статті задля доведення правильності зроблених припущень.

     Суб’єктивно-оцінний спосіб репрезентації змістовно-концептуальної інформації “референт – якісна ознака” структурується за предметно-центричним фреймом. Фреймові сітки експлікуються номінативними синтагмами з образними атрибутивними компонентами. Корегування інформаційної зони взаємодії з об’єктом / ситуацією соціальної дії та наступна концептуалізація здійснюється на основі складної синтетичної переробки цілісного змісту за посесивним, таксономічним, компаративним фреймами, що зумовлює прирощення інформації в дискурсі. Зонально-блокова сегментація інформаційних фрагментів аналітичної статті “El sexto poder y la semilla del Diablo” (АBC, 23.10.2006) може бути репрезентована інтродуктивно-дескриптивною зоною (експозиція), зоною попереджень, референціальною зоною (корпус), регламентативно-директивною зоною (кінцівка):

     Інтродуктивно-дескриптивна зона: ДЕЩО (предмет повідомлення) la crispaciуn  crece (Presente de Indicativo на окреслення часової вісі теперішнє; динаміка закладена у лексичному значенні дієслова “зростає”)

     Компаративний фрейм формується міжпросторовими зв’язками тотожності, схожості, подібності: (1) тотожність – ДЕЩО-референт є ДЕЩО-корелят: ESPAСA – el viejo galeуn; PRESIDENTE – el capitбn; (2) схожість – ДЕЩО-референт є як ДЕЩО-корелят: POLНTICA – rumbo incierto; 3) подібність – ДЕЩО-референт є начебто ДЕЩО-корелят: la crispaciуn es como un motнn a bordo; PACTO con nacionalistas es como un pacto con diablo.

     Зона попереджень: ЗА ОБСТАВИН (спосіб буття): 1) El presidente (АГЕНС),  poco amigo de la democracia y de la legalidad (ЯКІСНА ОЗНАКА), utiliza (ДІЄ) la vнa de los hechos consumados (ІНСТРУМЕНТ) mientras apuntala su base electoral (ПРИЧИНА) y sella (ДІЄ) un pacto (ІНСТРУМЕНТ) de hierro (ЯКІСНА ОЗНАКА) con los nacionalistas (БЕНЕФІЦІАНТ) que aнsla (МЕТА) a un PP (ПАЦІЕНС) –nostбlgico y poco cohesionado – (ЯКІСНА ОЗНАКА) y garantiza su permanencia en           el poder (РЕЗУЛЬТАТ). Акціональний фрейм є факультативним, оскільки мета повідомлення полягає у передачі змістовно-концептуальної інформації адресатові, встановленні причиново-наслідкових зв’язків та оцінці їхньої якісної визначеності, що на рівні предметно-центричного фрейму реалізується через номінативні синтагми з атрибутивними образними компонентами Art. Indef. (Adv. de cantidad) + Sust. + Adj. (de + Sust., Part. Pasadо). 2) Mientras tanto (зв’язкa), los ciudadanos (ХТОСЬ), ajenos al ruido de la polнtica (ЯКІСНА ОЗНАКА) vivaquean en la abundancia econуmica (СПОСІБ БУТТЯ), a sabiendas de que Espaсa hoy no se va a romper, ni la nave del Estado estб en las vнsperas de Trafalgar (міжпросторовий зв’язок ЧАС БУТТЯ – СПОСІБ БУТТЯ). Критика пристосувальницької позиції громадян, які не зважають на політичні баталії, оскільки упевнені в тому, що наслідки не змінять буденності їхнього існування.

     Референціальна зона: Посесивний фрейм варіюється за слотом “контейнер має вміст”: Naciуn / Galeуn (контейнер) – El Presidente / El Capitбn; Los Ciudadanos / pasajeros a bordo (вміст), що сприяє процедурі логічного виведення наслідків за слотом “ціле – частина”: (ЦІЛЕ) la gran naciуn espaсola – (ЯКІСНА ОЗНАКА) hoy cotiza muy poco en Bolsa (економіка як “сфера-джерело”, утилітарний критерій) o en la conciencia ciudadana, mбs interesada en su bienestar (особистісні пріоритети).

     Регламентативно-директивна зона: ЩО РОБИТИ: їCуmo se sale del laberinto? Con audacia, liderazgo y sin mirar hacia atrбs (ІНСТРУМЕНТ, ЯКІСНА ОЗНАКА). Осмислена і обґрунтована потреба зміни пасивного пристосувальницького  способу буття й байдужого ставлення, формування ціннісної орієнтації від                утилітарно-особистісних цінностей до соціально-особистісних.

     Прагматична актуалізації аксіологем НАЦІЯ, ЄДНІСТЬ, КОНСОЛІДАЦІЯ сприяє формуванню ментального простору суспільно усвідомленої необхідності “повернення до джерела”, минулого, колективного досвіду суспільно корисної взаємодії. Рекурентно відтворювані дискурсивні структури ретроспекції є домінантою концептуальної реструктурації етноспецифічних смислів у етносоціальні: 1) активація “взаємоналежного знання членів колективу” через конвенційний прототип таксономізації: NACIУN – HISTORIA – CULTURA – LENGUA – UNIDAD – ІDENTIDAD: Espaсa es una de las grandes naciones europeas por su historia, su cultura, su lengua que hablan cientos de millones de personas en Amйrica y ha sabido superar todos los ataques a su personalidad, desde la invasiуn musulmana a la napoleуnica, para reafirmar su unidad y su personalidad como una de las grandes naciones protagonistas de la Historia de Occidente (ABC, 16.02.2006); 2) когнітивна операція доповнення NACIУN – UNIDAD – HISTORIA – PROYECTO COLECTIVO: Miramos con libertad en el espejo de nuestra historia (минуле як категорія оцінки) y comprendimos que la unidad y la fortaleza de ese proyecto comъn que es Espaсa no podнa seguir sosteniйndose en la negaciуn de todo aquello que nos hacнa distintos. Reconocer la diferencia como parte de nosotros mismos; admitir que la unidad del Estado no significa uniformidad, son convicciones compartidas que tuvieron traducciуn polнtica y jurнdica en la Constituciуn de 1978, en los cimientos mismos del llamado Estado de las Autonomнas (ABC, 03.11.2005) – активація психокогнітивної категорії минулого, що виконує роль стійкої аксіологеми, темпорально-локальними маркерами хронотопу минулого (прийняття Конституції 1978 р.); 3) процедурне подання нового знання GUERRA (del pasado) – MENOR MAL, SEPARACIУN –                 EL PEOR DE LOS MALES, зміна модусу сприйняття негативних практик минулого у процесах дискурсивної номінації: Nunca ha vivido la naciуn espaсola una crisis tan sуrdida y lamentablemente como la actual. Ni en la Guerra de Sucesiуn ni en la Guerra de la Independencia ni en las tres guerras carlistas – que todas ellas fueron proyectos nacionales enfrentados a muerte, si, pero indudablemente espaсoles – ni siquiera en la Guerra Civil, que aseguraba dos cosas: una larga dictadura y la conservaciуn de las fronteras nacionales (El Mundo, 10.01.2005); 3) текстові ремінісценції їCуmo se puede suiсidar la naciуn de Cervantes, del Romancero, del Lazarillo y La Celestina, de Fray Luis y San Juan, de Lope y Calderуn, de Quevedo y Gуngora, de Galdуs y Clarнn, de Machado y Juan Ramуn, de Velбzquez y Goya? (El Mundo, 11.01.2005) риторичне запитання накреслює специфічну лінію стосовно критерію відвертості; на рівні інформаційного забезпечення – аксіологема “Золотого віку”, загальнонаціональний стереотип Іспанії минулого, позначений розквітом літератури, мистецтва, культури; 4) активація архетипу ДОМУ, спільного родового простору та визначення меж площин аксіологічної ознаки VIDA <unidad, consenso, reconciliaciуn, desarrollo, progreso> ↔ MUERTE <dejuntaciуn, reparto, destrozo>   [...] los nubarrones indudablemente tenebrosos afectan a todos los бmbitos de la vida nacional, empezando por el hecho de que quizбs el aсo que viene no haya vida nacional, porque no habrб naciуn espaсola. En su lugar, un incierto tropel de comunidades nacionales en continua metбstasis [...] (El Mundo, 11.01.2005); 5) комунікативний конфлікт настанов етноспецифічне / етносоціальне AMBICIУN – MANDO – TROZO // MANIPULACIУN – HISTORIA – NACIУN: Esta naciуn, nuestra naciуn (урочистість патріотизму через інтенсифікацію лексичним повтором), con sus aciertos y errores, йxitos y fracasos histуricos (симетрична організація синтагми, градація з метою посилення тези NACIУN – UNIDAD HISTORICA), estб amenazada en este momento por el riesgo de intentar destrozarla. Destrozar, segъn el Diccionario de la Lengua, es despedazar, destruir, hacer trozos una cosa, y asimismo significa estropear, deteriorar, maltratar (ампліфікація задля створення експресивної насиченості повідомлення на рівні семного розмежування значень лексичних синонімів: подвійний клімакс, трикомпонентна висхідна градація: розірвати на шматки – знищити – розбити вщент та пошкодити – скалічити – спотворити). Y a eso parece que se han dedicado unos ambiciosos que pretenden mandar mбs aunque sea sobre menos (алюзія, натяк через уживання неозначеного артикля, субстантивація прикметника для виокремлення характерної ознаки). Prefieren ser cabeza de ratуn, aludiendo a falsas recreaciones de la historiа para quedarse con algъn trozo de una Espaсa destrozada (ABC, 16.02.2006); 7) встановлення асиметричних родо-видових міжпонятійних зв’язків концепту НАЦІЯ: культурно-цивілізаційні (етносоціальний стереотип) ↔ природно-фізичні (етноспецифічний стереотип): Los nacionalistas perciben su naciуn como un fenуmeno natural, extrahistуrico o suprahistуrico, cuya manifestaciуn canуnica es la lengua “propia”, del mismo modo que cierto tipo de flora o fauna es propio de tal o cual isla del Pacнfico (ABC, 16.11.2005).

     У третьому розділі “Варіативність ДП: соціопрагматичні та когнітивні чинники формування сучасного інформаційного простору іспанської преси” досліджено феномен варіативності сучасного ДП Іспанії в аспекті глобальних інтеграційних процесів сучасності та ціннісно маркованих домінант національного відродження, окреслено концептуально-метафоричний простір сучасного ДП Іспанії, виділено системні когнітивні простори семіотизації, виявлено соціопрагматичні й когнітивні чинники метафоричної концептуалізації суспільно значущих подій, лінгвокогнітивні стратегії та аргументаційні механізми формування суспільного ставлення в сучасному ДП Іспанії.

     Етноспецифічні стереотипи сформовані в процесі етнокультурної соціалізації й зумовлені культурно-історичними умовами становлення Іспанії як нації. Актуальним є послаблення пріоритету етносоціального й загальнонаціонального, здійснюється політичне маніпулювання ідеями етнічної ідентичності на               підставі ототожнення етнія / нація. Образ Іспанії створюється засобом                          предметно-центричного фрейму “референт – якісна ознака”, номінативні синтагми з атрибутивними компонентами надають сталих супутніх семантичних ознак: Espaсa de “tres naciones seguras y una probable”, alborotado paнs de repentina diбspora centrнfuga, este errбtico Estado disparatadamente cantonal y fraccionario (ABC, 02.02.2006), внаслідок чого зважування етноспецифічного й загальнонаціонального ESPAСA – IDENTIDAD COLECTIVA – ORGULLO NACIONAL призводить до логічно обґрунтованого висновку про рідкісність явища вияву загальнонаціональних пріоритетів. Антикризовий вектор духовності, збереження національної єдності здійснюється через свідоме повернення до цінностей минулого, раціонального колективного досвіду взаємодії, де етноспецифічне не заперечується, а єднає у неподільне ціле людей із ціннісно усталеною ідеєю національного способу життя. Дискурсивне моделюванння позитивних проспективних моделей пов’язане з праксисною евалюацією євроінтеграційної політики Іспанії як ціннісно маркованої домінанти духовного зростання нації.

     Концептуальна побудова понятійної парадигми МИ ЄВРОПА реалізується лінгвокогнітивними засобами активації каналів рецепції явища на всіх рівнях когнітивної системи: сприйняття sentir lo europeo – пізнання conocer lo que Europa – осмислення reforzar su europeizaciуn – потреба la inquietud de ser europeo – мотивована діяльність incorporarse a Europa: 1) конструювання гіпотетичних бажаних образів Art. Indef. + Sust. + Adj.: una Espaсa nueva, una Espaсa europea;           2) протиставлення ser “належність, походження” ↔ estar “місцеперебування”                 el hombre espaсol que “estб” en Europa hoy pero no “es” todavнa Europa;                          3) створення когерентного зв’язку минуле – теперішнє – майбутнє як впевненості у великій історичній долі Іспанії й незмінності пріоритетів у напрямку євроінтеграції, вживання лексико-граматичних засобів інтенсифікації оцінки: поліптоту, акцентуалізації часових сполучників, лексичного повтору Nada estб hoy mбs globalizado que el conocimiento, y siempre que Espaсa ha optado por Europa ha acertado en su elecciуn. Hemos mantenido una postura coherente con nuestra aceptaciуn de la profunda diversidad que caracteriza, hoy y ayer y con seguridad maсana, esta realidad histуrica que generaciones y generaciones llamaron, llaman y llamarбn Espaсa (El Mundo, 11.05.2005).

     Проспективні моделі майбутнього дискурсивно означують необхідність подолання негативних руйнівних практик макросоціальної взаємодії. Існування внутрішньонаціональної проблеми тероризму (terrorismo domйstico) зумовлює ускладнення змістової структури поняття “тероризм” у зв’язку з варіюванням прагматичної настанови ТЕРОРИСТ – ВОРОГ / ЧУЖИНЕЦЬ ≠ ВОРОГ – ОДИН ІЗ НАС. Дискурсивне пропозиціювання: TERRORISMO – (CAUSA) – MUERTE розв’язується через свідоме заперечення середнього компонента: TERRORISMO – TRAMPA – HEMIPLEJIA MORAL: 1) семантичні опозиції “насильство / ненасильство” й “норма / антинорма”, семантичні референційні мережі “конфлікт – насильство – загибель”, “конфлікт – засудження – протидія”; 2) виокремлення “колективного суб’єкта” (1 ос. множ. дієслів, особові та присвійні займенники nosotros, nuestro) [...] Vencer la hemiplejia moral que nos impedнa comprender esto             no nos ha sido fбcil y mбs veces de lo deseable hemos caнdo en la trampa, marginando e intentando olvidar a las vнctimas (El Paнs, 11.03.2005); 3) створення розширеної структурної метафори TERRORISMO – ADVERSARIO, сценарних фреймових моделей GUERRA “Sуlo desde la fortaleza de nuestras convicciones democrбticas, desde la fuerza moral que nos asiste, y contando con todas las herramientas del Estado de derecho y la reforzada cooperaciуn inte acional, podremos combatirlo con eficacia y lograr que ese dolor quede definitivamente desterrado” (El Paнs, 14.02.2006). Суміжність аксіологем сприяє процедурі емпіричного виведення на підставі когнітивного механізму встановлення реляційних відношень між концептами: FUERZA MORAL – FORTALEZA DEL ESTADO.

     Політика мирного врегулювання міжетнічних конфліктів, проголошена урядом Х.Л.Р.Сапатеро, виявляє комунікативно-когнітивну перспективу спрямованості на прихованого гіпотетичного адресата (терористичні угруповання, націоналістичні партії), негативну оцінку суспільно-політичних реалій дискурсивно означено:

1.     Предикацією негативних сталих супутніх ознак Este Gobie o se ha caracterizado por destruir las certezas de la sociedad espaсola: la certeza de                         la perdurabilidad de la Constituciуn; la certeza de la reconciliaciуn labrada en                   la Transiciуn y la certeza de que los terroristas no obtendrнan ni un solo beneficio polнtico... (ABC, 24.12.2006).

2.     Критикою політичних гасел засобами гротеску, актуалізацією значення слова на рівні моделювання архітектоніки газетного тексту “з підказкою”. Зокрема залучення знайомих адресатові літературних сюжетів зумовлюється прагматичною орієнтацією адресанта на існування спільних читацьких фреймів, унаслідок чого коемпірія через установлення рекурсивних зв’язків із художнім текстом сприяє поширенню парадигматики асоціацій у сферу відтворення соціальної реальності. Абсурдність ситуації процесу мирного врегулювання (“el proceso de paz”) досягає апогею в аналітичному огляді “Zapatero, el proceso y Joseph K.” (ABC, 23.12.2006).

3.     Вербалізацією міжпартійного конфлікту опозиційної Народної партії (РР) та урядової Соціалістичної робітничої партії Іспанії (РSOE) як комунікативного конфлікту настанов Josй Luis Rodrнguez Zapatero y Mariano Rajoy enca aron ayer, en la solemnidad del hemiciclo del Congreso de los Diputados, dos visiones de Espaсa, dos lecturas de la Constituciуn y hasta dos maneras de entender la funciуn de gobe ar, con un tono tan mesurado en las formas como cargado de graves imputationes de fondo (ABC, 03.11.2005) – конфлікт комунікативних настанов призводить до створення паралельних текстів. Розрив відносин інтерсуб’єктивності руйнує конструктивний політичний діалог як спільний пошук ефективних рішень.

4.     Метафоричним моделюванням ПОЛІТИКА – РИНОК, де політичні діячі виступають економічними контрагентами, які керуються особистими утилітарними критеріями “Cataluсa es sуlo para Zapatero una coartada para llevar adelante sus fantasнas federalistas con un fraude descomunal”, agregу Rajoy, quien acusу al jefe del Ejecutivo de “abrazar el credo nacionalista” para mantenerse en el poder, aunque sea al precio de alentar la ruptura de Espaсa (АBC, 03.11.2005).

5.     Контрастивним осмисленням ПОЛІТИКА – ТЕАТР, модус оманливості, надлишкової яскравості – іронія, травестія, гротеск Admiro a los caballeros y las damas de la polнtica profesional, admiro su temple, lo bien que aguantan en su papel, cуmo han conseguido en breve  tiempo un perfecto simulacro de polнtica que todo el paнs sigue con la boca abierta (El Paнs, 10.03.2005).

6.     Динамічними фреймовими моделями ВІРТУАЛЬНОГО РУХУ ‹відсутність агенса, відсутність засобу пересування, відсутність цілеспрямованості› El ciclista sin bicicleta que sigue pataleando en el vacнo con las manos en un manillar inexistente [...] (ABC, 22.11.2006) – конструювання експліцитної моделі ситуації “Zapatero sin zapatos”: суб’єкт, позбавлений семантичної ознаки.

7.     Динамічною фреймовою моделлю ПОЛІТИКА – ШАХОВИЙ ТУРНІР ‹довготривалі прорахунки, умовні комбінації, варіативність розв’язків переможець / переможений›: El ajedrez es el juego de la inteligencia, del poder, del control de                 las emociones, de las tбcticas. Asн que conviene armarse de paciencia porque ambos jugadores [Josй Rodrнguez Zapatero у Juan Josй Ibarretxe] estбn dispuestos a suministrarse mutuamente dosis de buen talentе (El Mundo, 10.01.2005).

8.     Зооморфними метафорами (семантичне шкалювання, синкретизація жанрових форм загадки, байки, бестіарію) Gavilбn, o paloma, Zapatero sobrevuela el territorio hostil de la realidad espaсola, aunque para otros sуlo lo planea y hasta para los mбs agoreros ya ha entrado en barrena, y quizб sea йste el Ave fйnix que resurja de                   las cenizas de la manifestaciуn contra la LOE y de los rescoldos del Estatut. Si la gripe aviar lo permite, parece, sin duda, un AVE de buen agьero (ABC, 16.11.2005). Актуалізація інформації здійснюється засобом варіювання семантико-смислових відношень, пов’язаних із поняттям “ПТАХ”: 1) символічний вимір:  Ave de mal agьero – алюзія на авгура, декларативне подання існуючого у пам’яті народу знання звичаїв, традицій та вірувань, що трансформується в образ un AVE de buen agьero – Fйnix за умови здатності до адекватного реагування на ситуацію соціально спрямованої дії – “маніфестацію протесту”; 2) встановлення таксономічних відношень – міжпонятійних зв’язків за родо-видовою семантичною ознакою PAJARO – PALOMA – GAVILБN через активацію внутрішніх репрезентацій декларативного знання: сталою супутньою ознакою голуба є здатність “пурхати”,            у той час як яструб “ширяє”. Розв’язання загадки їGavilбn, o paloma, Zapatero? вимагає застосування процедур емпіричного виведення характерних ознак i зумовлює трансформацію змісту у сферу образотворення (складна структурна зооморфна метафора):                            FENIX

                                                                  resurjir

              ave de buen agьero                     Zapatero                   gavilбn------- planear

              ave de mal agьero                        pбjaro                      paloma-------sobrevolar

     Аналіз процесів метафоричної концептуалізації СУСПІЛЬСТВО – ЛЮДИНА в сучасному дискурсі преси Іспанії дозволив зафіксувати: 1) концептуалізацію поведінкових схем взаємодії ЛЮДИНИ з оточенням, підґрунтя яких складає матеріально-графічна онтологія КОНТАКТ La opiniуn pъblica expresa su malestar mediante reproches y esceptismo (АВС, 04.08.2006); 2) концептуалізацію емоційної сфери людини за причиново-наслідковим зв’язком каузативної та каузованої ситуацій: емоційний стан людини → психологічна атмосфера суспільства Europa se encuentra acobardada y dispuesta a realizar concesiones (АВС, 20.07.2006);                  3) загострення біосоціальної проблематики СУСПІЛЬСТВО – ХВОРА ЛЮДИНА Pero lo que hay ahora es un contagio independista extendido paso a paso desde hace un siglo mбs o menos (ABC, 19.02.2006).

     Метафору розглядаємо як спосіб семантичного розчленування дискурсу, засіб створення аналітичного мовлення й пропозиціювання нового знання. Йдеться про метафори конструювання, різновид текстової метафоризації, що ґрунтується на повторюваному в газетному тексті поєднанні двох концептуальних сфер як двох номінативних планів: прямого (первинного) й образно-асоціативного (вторинного) з прагматичною метою створення контрапунктів у тексті, нової смислової перспективи референтної ситуації, що поєднує в собі оцінний, емотивний                    та експресивний потенціал, формуючи стереотипний для суспільства                      образно-асоціативний комплекс.

ВИСНОВКИ

     Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:        

     Сучасна когнітивно-комунікативна парадигма лінгвістичних студій тяжіє до інтегрального вивчення ментальних і мовленнєво-комунікативних процесів, ґрунтуючись на провідному антропоцентричному підході, тлумаченні когніції на базі людського досвіду і системно-діяльнісного розуміння комунікативної взаємодії як сукупності динамічних процесів продукування й функціонування соціального семіозису.

     Культурно-історичні умови становлення Іспанії як нації зумовлюють стійку етнічну сегментацію. Особливість іспанського національного менталітету виявляється в етнічно релевантному наповненні концепту НАЦІЯ. Маніпулювання ідеями етнічної ідентичності та реалізації права автономій на самовизначення, посилення сепаратистських тенденцій, існування внутрішньонаціональної проблеми тероризму визначає необхідність окреслення нової смислової перспективи майбутнього Іспанії як нації. Квантування інформації здійснюється засобом прагматичного фокусування на аксіологемах “здорового глузду”: апелювання до колективного досвіду доцільної взаємодії, внаслідок чого минуле виступає стійкою аксіологемою, психокогнітивною структурою, що обґрунтовує колективний досвід доцільної раціональної взаємодії НАЦІЯ – ІСТОРІЯ – ЄДНІСТЬ.

     У сучасному інформаційному просторі іспанської преси відбувається семіотизація домінантних ціннісних орієнтирів: 1) національного відродження як суспільно усвідомленої необхідності руху від етноспецифічного до етносоціального й загальноєвропейського; 2) універсалізації загальнолюдських цінностей через усвідомлення особливої етики солідарності; 3) принципу монадності як історії власної присутності у світі; 4) толерантності й консенсусу;                5) стратегії вітальності. Динамічна сутність дискурсивного означення референтних ситуацій соціально спрямованої дії реалізується через лінгвокогнітивні механізми структурування знань про світ на концептуальному рівні, поштовхом до активації яких є настанова праксисної евалюації й аксіологізації вербального рівня композиційно-смислової структури газетного тексту, окреслення події у полі дискурсних потоків суспільного обговорення.

     Експресивно-інноваційний характер сучасного ДП Іспанії полягає в аналоговому поданні дійсності засобом суб’єктивно-оцінного осмислення причиново-наслідкових зв’язків явищ і процесів адресантом, у конструюванні віртуальних проекцій гіпотетичних станів і можливих розв’язків (вірогідна, екстраполяційна, експресивна та імпресивна моделі). Зміщення модусів реальності / ймовірності в напрямку “тематизація → смислотворення” досягається лінгвокогнітивними механізмами: структурно-композиційними засобами модальними операторами невизначеності як а) засобами формальної організації;            б) засобами ідентифікації нових смислів; ретроспективно-проспективим моделюванням, синкретизацією жанрових форм (літопис, епістолярний жанр, байка, бестіарій), інтеграцією аналогових метафоричних моделей, динамічних фреймових моделей, інтертекстуальністю; експресивно маркованими лексико-граматичними засобами інтенсифікації – градація, епанафора, поліптот, риторичне запитання, граматичні способи узгодження Presente de Subjuntivo – Futuro Imperfecto de Indicativo: прогностична функція; Presente de Indicativo – Potencial Simple: гіпотетичні припущення.

     Відкрита критика управлінської функції владних структур виявляється у системній інтеграції аналогових метафоричних моделей ПОЛІТИКА – РИНОК, ПОЛІТИКА – ТЕАТР, фреймових моделей ВІРТУАЛЬНОГО РУХУ, динамічних фреймових комплексів ПОЛІТИКА – ШАХОВИЙ ТУРНІР, загостренні біосоціальної проблематики СУСПІЛЬСТВО – ХВОРА ЛЮДИНА, застосуванні конфліктних комунікативних стратегій та звинувачувальних аргументів до особи. Когнітивне моделювання повідомлень є способом урівноваження станів конфліктивності / консенсусу через апелювання до ціннісних категорій (універсальних, етносоціальних, етичних).