СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО КОМПЛЕКСУ Автореферат

Актуальність теми дослідження. В сучасний період у рекреаційній сфері України особливе місце відведено управлінню підприємствами санаторно-курортного комплексу. Рекреаційний бізнес залучає підприємців постійним попитом на рекреаційні послуги, швидкою окупністю інвестицій, високим рівнем ефективності. Будучи трудомістким виробництвом, підприємства рекреаційної індустрії створюють додаткові робочі місця для відповідних територій, при властивому сучасній Україні високому рівні безробіття.

Проте ряд економічних, інвестиційних, організаційних проблем стримують розвиток діяльності у сфері санаторно-курортного комплексу і вимагають негайного вирішення. При цьому загострюються кризові наслідки проведених ринкових перетворень у частині економічної нестабільності підприємств, відсутні реальні інвестиції, характерні низький рівень сервісу, нерозвиненість інфраструктури, висока конкуренція з боку іноземних курортів, зниження доступності послуг санаторно-курортного комплексу для населення.

Вирішення цих проблем ускладнено тим, що підприємства санаторно-курортного комплексу знаходяться на різних стадіях розвитку, що потребує використання якісно нових підходів до формування стратегій підприємств цього сектору економіки, які б враховували ці відмінності. На сьогодні науково-практичні питання сталого розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу вивчені недостатньо, що не дозволяє забезпечити їх максимальну ефективність роботи. Усі вищевикладені чинники обумовлюють особливу актуальність і практичну значущість даного дослідження.

Дослідженням теоретичних і практичних проблем стратегічного менеджменту займалися такі відомі зарубіжні фахівці, як І. Ансофф, К. Боумен, Р. Ботлер, Б. Карлофф, М. Портер, А.А. Томпсон, А.Дж. Стрікленд, Х. Хінтерхубер і ін.

Наукові розробки з проблем теорії і практики формування стратегій підприємств санаторно-курортного комплексу викладено в роботах Алексєєвої Ю.В., Бабова К.Д., Бережної І.В., Василенко В.О., Ветитнева А.М., Герасименка В.Г., Гродзинської І.О., Гудзя П. В., Дишлового І.М., Єфремова О.В., Калитюка В.В., Москаленка В.Ф., Окландера М.А., Павленко І.Г., Степанова В.М., Ткаченко Т.І., Федорова І.А., Харічкова С.К., Цьохли С.Ю., Шаптали О.С. та інших.

У даних дослідженнях проблема формування стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу представлена загальними питаннями і розглянута в основному з позицій організаційно-економічного управління і управління конкурентоспроможністю підприємств санаторно-курортного комплексу. Актуальність поставлених у дослідженні проблем також визначена падінням соціально-економічної ефективності функціонування підприємств санаторно-курортного комплексу, неефективним стратегічним управлінням. Зазначимо, що ці чинники мають місце на тлі реального погіршення здоров'я населення, кризового стану виконання програми державних гарантій у галузі його охорони, необхідності пошуку і задіювання резервів охорони здоров'я як компоненти мінімізації соціальної напруженості у суспільстві. При цьому найменшою мірою вивченим є питання формування стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу.

Комплексних наукових досліджень щодо забезпечення сталого розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу недостатньо, а теоретико-методологічні і прикладні аспекти даної теми залишаються доки на периферії наукового пошуку. Наявні протиріччя, недостатня розробленість окреслених проблем зумовили вибір теми дослідження, його мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертації покладено теоретичні й практичні авторські розробки, які виконувалися на кафедрі економіки підприємства Одеського державного економічного університету в межах науково-дослідницької роботи ”Чинники та шляхи посилення конкурентоздатності і підвищення ефективності роботи підприємств у галузях народного господарства України” (номер державної реєстрації 0107U011413), затвердженої рішенням вченої ради Одеського державного економічного університету (протокол № 4 від 27.01.2008р.), у межах якої дисертант обґрунтував пропозиції щодо заходів для збільшення частки туристично-рекреаційної діяльності у макроекономічних показниках.

Мета та завдання дослідження. Основною метою дослідження є поглиблення теоретично-методичних засад, розробка й обґрунтування механізму стратегічного управління розвитком підприємств санаторно-курортного комплексу.

Визначена мета роботи висуває необхідність формулювання та вирішення таких завдань дослідження:

- узагальнити та систематизувати теоретично-методичні заходи розробки стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу;

- поглибити поняття „життєздатність підприємства” та „стратегія розвитку”, визначити їх місце в системі економічних категорій;

- обґрунтувати необхідність розробки стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу;

- оцінити сучасний стан та виявити тенденції розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу;

- визначити сутність та особливість умов формування стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу України;

- виявити й обґрунтувати чинники внутрішнього і зовнішнього середовища, що впливають на процес формування стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу;

- побудувати організаційний механізм формування стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу;

- розробити модель впливу на клієнтів підприємств санаторно-курортного комплексу у межах формування стратегії конкурентоспроможності.

Об'єктом дослідження виступає процес стратегічного розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу.

Предметом дослідження є формування стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу.

Методи дослідження. У роботі використані різні засоби та прийоми наукових досліджень: статистичні спостереження (під час розгляду ретроспективних даних), системний підхід (у процесі вибору принципів побудови стратегії розвитку), метод опитування (у процесі визначення показників, які впливають на діяльність підприємств санаторно-курортного комплексу), експертний метод (у процесі оцінювання важливості чинників). Теоретичною та методологічною базою дослідження є положення економічної теорії, теорії менеджменту й маркетингу, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених.

Правове поле дисертаційного дослідження забезпечили нормативно-законодавчі акти, які стосуються питань розвитку та управління підприємствами санаторно-курортного комплексу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методичному обґрунтуванні механізму формування стратегії підприємств санаторно-курортного комплексу і визначенні шляхів забезпечення їх стійкого розвитку. При цьому:

вперше:

- запропонований механізм формування стратегії розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу, який представляє собою логічну послідовність дій на компоненти зовнішнього і внутрішнього середовища за допомогою використання елементів управління на основі визначення пріоритетних напрямів розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу, у якому робиться акцент на підвищення соціальної значущості;

удосконалено:

- понятійний апарат теорії стратегічного управління: сформульовано в авторській інтерпретації сутність поняття „життєздатність підприємства” як спроможність господарської системи підприємства забезпечити стійкість ресурсного потенціалу до негативного впливу зовнішнього середовища та внутрішню гнучкість (адаптованість) для використання позитивних можливостей, які обумовлюються змінами в зовнішньому середовищі, яке, на відміну від існуючих, містить такі характеристики:Entrepreneurial Quality: The enterprise is led by an inspired sustainable entrepreneur able to mobilize the resources required to drive the enterprise and willing to provide long-term leadership. підприємницька якість, якість управлінської діяльності, фінансова життєздатність, зовнішня репутація і лояльність клієнтів та стадія розвитку підприємства; уточнено поняття „стратегія розвитку” як складна стратегія, яка націлена на зміну поглядів, відносин, оцінок і структур підприємства для того, щоб воно мало можливість ефективно пристосовуватися до нових технологій, ринків, проблем, а також до швидкості змін;

- модель впливу на клієнта при виборі стратегій, яка, на відміну від існуючих, комплексно враховує динамічний ефект маркетингового комунікаційного впливу на споживача;

- класифікація санаторно-курортного продукту, яка, на відміну від існуючих, ураховує таки ознаки: характеристика зони відпочинку в місці проживання, характеристика місця проживання, характеристика місця харчування, характеристика послуг фізичної культури і спорту, характеристика санаторно-курортних послуг, характеристика послуг з організації відпочинку, характеристика додаткових послуг, соціальна спрямованість;

- модель оцінки конкурентоспроможності санаторно-курортних послуг, яка, на відміну від існуючих, дозволяє системно оцінити міру їх привабливості для споживача з позицій якості відтворення, проживання, харчування, лікування і розважальних заходів, а також загального стану підприємств санаторно-курортного комплексу;

дістали подальшого розвитку:

- сценарні варіанти розвитку підприємств санаторно-курортного комплексу, які відрізняються урахуванням таких аспектів: збереження ринкової позиції, розширення середнього і високого цінового сегмента клієнтів, вихід на світовий ринок санаторно-курортних послуг;

- модель розробки та впровадження програм лояльності клієнтів як елемента життєздатності підприємства санаторно-курортного комплексу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані наукові результати комплексного дослідження процесу формування стратегій підприємств санаторно-курортного комплексу суттєво доповнили організацію управління підприємствами санаторно-курортного комплексу конкретними методиками, що можуть бути використані у їх практичній діяльності. Впровадження результатів дослідження сприятиме формуванню концепції стратегічного планування підприємств санаторно-курортного комплексу надасть керівнику допомогу у процесі прийняття рішень, заснованих на детальному аналізі показників як зовнішнього, так й внутрішнього середовища та формуванні програм лояльності клієнтів.

Основні практичні результати та рекомендації були впроваджені у практику роботи Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України (довідка № 1.1/08-68 від 30.01.10р.), Міністерства курортів і туризму АРК (довідка № 01-29/168 від 12.02.10р.), Департаменту стратегічного планування розвитку економіки Міністерства економіки України (довідка № 2902-25/8 від 05.02.10р.), Департаменту материнства, дитинства та санаторного забезпечення Міністерства охорони здоров’я України, комітету з питань охорони здоров’я Верховної ради України (довідка № 04-24/09-131(31483) від 20.02.2008 р.), управління культури і туризму Одеської облдержадміністрації (довідка № 07-68/2273 від 02.12.2009 р.), дочірнього підприємства ЗАТ «Укрпрофоздоровниці» «Клінічний санаторій «Лермонтовський» (довідка № 148 від 20.05.2010 р.), використані в навчальному процесі кафедри економіки і управління туризмом Одеського державного економічного університету (довідка № 01-16/1362 від 20.09.2010р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою роботою, у якій відображено авторський підхід до формування стратегії підприємств санаторно-курортного комплексу. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використовуються тільки ті ідеї і положення, які одержані в результаті особистої роботи здобувача і складають індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і були схвалені на III Міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародний вектор туризму: сьогодення, майбуття” (Луганськ, 2008 р.), 5-й Міжнародній науково - практичній конференції „Найновите научни постижения” (м. Софія, 2009 р.), IV Міжнародній конференції „Стратегия качества в промышленности и образовании” (м. Варна, 2009 р.), Міжнародній конференції „Wykształctnie i nauka bez granic-2009” (м. Пшемисль, 2010 р.), Міжнародній конференції „Naukowa mysl іnformacyjnego wieku»” (м. Пшемисль, 2010 р.), xv Міжнародній науково-практичній конференції „Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика” (м. Луцьк, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження відображені у 14 публікаціях загальним обсягом 5,05 друк. арк., у тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях, 8 - в інших наукових виданнях, матеріалах і тезах наукових конференцій. Особисто автору належить 4,39 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків, списку літератури із 203 найменувань, 4 додатка - на 35 сторінках, 26 рисунків на 13 сторінках і 35 таблиць на 22 сторінках. Повний обсяг дисертації - 229 сторінок, з них 174 сторінок основного тексту.