ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, описано методи, наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію отриманих результатів і публікації автора за темою дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-концептуальні підходи до формування та реалізації державної інформаційної політики» – з’ясовується роль інформації у процесах суспільного розвитку, аналізуються основні теоретичні підходи стосовно дослідження інформаційної політики (понятійно-категоріальний апарат), обґрунтовано методологічні засади формування та реалізації державної інформаційної політики.

Узагальнення наукових джерел з проблематики дослідження дозволило дійти висновку, що інформація в історії цивілізації завжди відігравала визначальну роль і виступала основою для ухвалення рішень на всіх етапах розвитку суспільства й держави. Встановлено, що інформація є властивістю матерії, існує незалежно від людини й визначається як віддзеркалення об’єктів матеріального світу, зокрема віддзеркалення організованості або впорядкованості цих об’єктів. Інформація, що циркулює в суспільстві, має складну структуру, порівнянну зі складністю самого суспільства. Інформація в соціумі, що є об’єктивною за джерелом, завжди одночасно й суб’єктивна, оскільки суб’єкт, котрий її породжує, виступає, разом із тим, як її перетворювач і користувач. Отже, інформація, котра є комплексним явищем, безумовно, вимагає настільки ж багатоаспектного її розуміння. Поняття «інформація» передбачає наявність матеріального носія, джерела, передавача, приймача, а також каналу зв’язку між джерелом і приймачем інформації. У роботі доводиться, що в основу визначення поняття «державна інформаційна політика» має бути покладено розуміння інформації, з одного боку, як відомостей, результату відображення в різних формах фактів суспільного буття й суспільної свідомості, з іншого – як передача стосовно циркуляції, віддзеркалення й взаємовіддзеркалення різноманіття життя.

ХХ ст. стає точкою відліку для наукових дискурсів щодо з’ясування ролі та місця інформації у процесах суспільного розвитку, виникає необхідність термінологічного роз’яснення процесів управління об’єктами інформаційної сфери. У результаті, у структурі понятійного апарату, що складає основу теорії інформаційного суспільства, а також вихідні позиції цієї ж методології, виникає поняття «інформаційна політика». За великої кількості тлумачень цього поняття можна виокремити дві сутнісні ознаки: визнання інформаційної політики як найважливішого фактора суспільного розвитку, а також необхідність державного управління інформаційними явищами і процесами (рис. 1).

Для комплексного розгляду сутності, змісту та принципів формування й реалізації державної інформаційної політики в дослідженні проведено генетичний аналіз понять, таких як «політика», «інформація», «інформаційна політика», «державна політика».