УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ЯК СКЛАДОВОЮ ЕКОНОМІЧНОЇ ПО-ЛІТИКИ САНАЦІЇ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПІДПРИЄМСТВ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ) Статья

Актуальність теми. На етапі трансформації економіки України активізується пошук прийнятних рішень, які забезпечують підвищення ефективності процесу управління промисловими підприємствами. Актуальність теми дослідження зумовлена широким спектром досі невирішених науково-практичних проблем щодо змісту і форм управління промисловими підприємствами в умовах ринкових відносин і визначення напрямів, які сприятимуть їх економічному зростанню. Економічна стабільність України значною мірою обумовлена наявністю та ступенем використання власної паливно-енергетичної бази. Україна за обсягами видобутку вугілля належить до першої десятки провідних країн світу, але значно поступається більшості з них за економічними показниками вугледобувного виробництва. Продуктивність праці в декілька разів нижча порівняно з Росією, Німеччиною, Польщею і в десятки разів нижча, ніж у США, Канаді, Австралії, Південно-Африканській Республіці. Переважна більшість вугільних шахт та розрізів є збитковими. Погіршення впливу факторів зовнішнього середовища в сучасних умовах господарювання вимагає активного пошуку шляхів, спрямованих на підвищення рівня управління галуззю. Проблеми реструктуризації вугільної промисловості постійно привертають увагу вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів як предмет фундаментальних досліджень – О. Амоші, Л. Байсарова, А. Вовченка, В. Гавриленка, В. Герасимчука, В. Гриньова, М. Ілляшова, А. Кабанова, Х. Клютера, С. Козаченко, О. Кравцової, Н. Крейніної, Л. Лесик, О. Логвиненко, С. Онишко, О. Островської, І. Петенко, А. Пилипенко, В. Плиси, Л. Рассуждай, В. Саллі, Д. Стеченко, В. Столярова, П. Супруна, О. Терещенко, С. Уолкера, Д. Чедвика, О. Чилікіна, М. Чумаченко та ін.

Методологічні та методичні аспекти розв’язання комплексу питань управління вугільними підприємствами досі не мають достатньої наукової розробки та обґрунтування. У зв’язку з цим виникає питання щодо доцільності і обґрунтованості вивільнення всіх видів ресурсів, направлених у галузь, що може бути вирішене шляхом відбору потенційно життєздатних підприємств і удосконалення економічної оцінки їх стану, що дасть змогу забезпечувати видобуток вугільної продукції у беззбитковому режимі. Витратний характер більшості вугільнодобувних підприємств, обумовлений нераціональним використанням ресурсів, визначив актуальність управління їх фінансовою стійкістю. Ці обставини і стали підставою для вибору теми дисертаційного дослідження, визначили її актуальність і практичну значущість.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до планів науково-дослідницьких та науково-методичних робіт кафедри теоретичної та прикладної економіки факультету менеджменту і маркетингу НТУУ “КПІ” в межах теми “Дослідження напрямів формування промислового потенціалу в трансформаційній

економіці” (номер держреєстрації 0107U001810 від 2007 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних положень і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління фінансовою стійкістю підприємств вугільної промисловості та формування основних пріоритетів і напрямів підвищення ефективності їх діяльності при реалізації економічної політики санації.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:

- уточнити визначення понять стійкості та санації, їх значення в трансформаційній економіці;

- обґрунтувати сутність і зміст поняття “економічна політика санації” та її інструментів;

- узагальнити зарубіжний та вітчизняний досвід у вирішенні проблем реформування та реструктуризації підприємств вугільної галузі;

- визначити ефективність діяльності вугільнодобувних підприємств за різними формами власності;

- проаналізувати абсолютні та відносні показники стійкості державних підприємств вугільної промисловості;

- визначити вплив санаційних заходів на динаміку фінансово-економічних результатів вугледобувного підприємства;

- обґрунтувати основні пріоритети та напрями підвищення ефективності управління фінансово-економічними результатами вугледобувного підприємства;

- удосконалити методику управління фінансовою стійкістю вугільнодобувних підприємств;

- розробити модель реструктуризації дотаційного фонду вугільної промисловості.

Об’єктом дослідження є процеси реструктуризації підприємств вугільної промисловості України.

Предметом дослідження є теоретичні питання та прикладні аспекти вибору стратегічних напрямів економічної політики санації вугільнодобувних підприємств і визначення методів підвищення її ефективності на основі удосконалення управління фінансовою стійкістю.

Методи дослідження. Дисертацію виконано на основі вивчення сучасної економічної теорії, спеціальної економічної літератури з питань управління промисловістю, основні положення яких було присвячено процесам адаптації структури управління підприємствами вугільної промисловості до вимог ринкових відносин. Інформаційною базою дисертаційної роботи є законодавчі акти й нормативні документи, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання в Україні, офіційні статистичні матеріали, дані звітності вуглевидобувних підприємств України, які підпорядковані Мінвуглепрому. Як джерела інформації використано теоретичні й методичні розробки вчених, результати проведених автором досліджень, матеріали на-

уково-практичних конференцій.

У процесі дослідження було використано абстрактно-логічний метод – для узагальнення понять стійкості, фінансової стійкості і санації та формулювання висновків; системний аналіз – для визначення структурних елементів санації; методи техніко-економічного аналізу – під час дослідження фінансової стійкості державних підприємств вугільної промисловості та економіко-математичного моделювання – під час розроблення показників необхідності та терміновості санації та моделі реструктуризації дотаційного фонду вугільної промисловості.

Наукова новизна дослідження полягає у вирішенні важливого наукового завдання – обґрунтуванні теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління фінансовою стійкістю у механізмі реалізації політики санації підприємств вугільної промисловості України, а саме:

вперше:

- запропоновано новий підхід в управлінні фінансовою стійкістю вугледобувних підприємств на основі розрахунку показників необхідності та терміновості санації, який дає можливість вугільним підприємствам своєчасно реагувати на негативні тенденції, точніше планувати санаційні заходи та має прискорити процеси адаптації вугільної промисловості до ринкових умов господарювання;

удосконалено:

- методичні положення теоретико-економічного обґрунтування пріоритетів та напрямів підвищення ефективності управління фінансово-економічними результатами вугледобувних підприємств у систематизації принципів державного регулювання вугільної промисловості;

- механізм датування вугільнодобувних підприємств відокремленням інвестиційного фонду від дотаційного з метою збільшення щорічного фінансування найперспективніших шахт за ступенем технологічної надійності та досягнення відповідності їх функціонування до норм та вимог СОТ;

дістало подальший розвиток:

- визначення поняття “економічної політики санації” як системи управлінських рішень на мікро- та макрорівнях, спрямованих на управління фінансово-економічними результатами та досягнення певного рівня стійкості підприємств у напрямі визначених цілей, що сприятиме забезпеченню загального економічного зростання у суспільстві;

- обґрунтування неефективності державного регулювання приватизації вугільнодобувних підприємств в Україні та необхідності подальшого реформування структури власників з метою досягнення економічного зростання в умовах трансформаційної економіки.

Практичне значення полягає у розробленні методичного підґрунтя щодо вибору методів управління фінансовою стійкістю та формування основних пріоритетів та напрямів економічної політики санації вугільнодобувних підприємств. Упровадження результатів дослідження на підприємствах вугільної промисловості сприятиме зниженню збитковості шахт і галузі в цілому, підвищенню фінансової стійкості підприємств паливно-енергетичного комплексу, збереженню виробничих потужностей, підвищенню інвестиційної привабливості вугільних шахт.

Практична значущість результатів дисертаційного дослідження та можливість їх використання підтверджена довідкою Міністерства вугільної промисловості України (№ 04-02-826 від 09.06.2008 р.). Наукові розробки, отримані в результаті виконаного дослідження, були використані в діяльності ДП “Донвуглереструктуризація” (акт впровадження № 01-09-15/743 від 27.05.2008 р.). Окремі рекомендації у практиці застосовуються при розробленні економічних програм діяльності ДП “Шахтоуправління імені 17 партз’їзду ” (№ 191к від 28.05.2008 р.) та ДП “Шахтоуправління імені В.І. Чапаєва” (№ 01/06 від 14.05.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи було розглянуто та схвалено Міжнародною науковою конференцією “Інформаційна глобалізація міжнародних відносин” (м. Київ, 2006 р.); Всеукраїнською науково-практичною конференцією “Динамика научных исследований – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); ІV Міжнародною науковою конференцією “Проблеми сучасної економіки” (м. Донецьк, 2006 р.); студентською Науково-практичною конференцією “Проблеми економічного зростання” (м. Київ, 2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом особистих досліджень і розробок автора, узагальненням практичного досвіду, самостійно виконаною науковою працею. Із наукових робіт, написаних у співавторстві, були використані тільки ті ідеї та результати, які одержані особисто. Внесок автора у колективно опубліковані роботи конкретизовано у списку публікацій.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані у 6 наукових працях, в т.ч. у 4 статтях в наукових фахових виданнях та у матеріалах 2 наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 2,3 д.а.

Структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Зміст дисертації викладено на 140 сторінках комп’ютерного тексту, вона містить 27 таблиць, 40 рисунків, список використаних джерел із 130 найменувань на 14 сторінках і додатки на 19 сторінках. Загальний обсяг дисертації складає 181 сторінка комп’ютерного тексту.