УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМ ПРОЦЕСОМ БАНКІВ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, конкретизовано об’єкт і предмет, наведено методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, ступінь їх апробації.

На захист виносяться розвинуті теоретичні положення та розроблені методичні підходи й практичні рекомендації щодо удосконалення управління податковим процесом банків.

У першому розділі «Теоретико-методичні й організаційні засади податкових процесів у сфері банківської діяльності» розкрито зміст державної податкової політики у банківській сфері, проаналізовано функціональний зміст податкового менеджменту у системному інструментарії банківських установ, досліджено економіко-організаційні і методичні засади управління податковими процесами у банківському секторі.

У роботі на засадах системного дослідження державної податкової політики (державний податковий менеджмент) і системи управління оподаткуванням банку (податковий менеджмент банку) розкрито зміст процесів оподаткування банківського сектору як інституційного інвестора, фінансовий потенціал якого виступає важливою складовою активізації розвитку національної економіки. Визначено, що оподаткування банків необхідно досліджувати комплексно, оцінюючи його вплив на результати діяльності та можливості управління оптимізацією податкового навантаження, контролювання податкових ризиків.

Аналіз тематичних досліджень дає змогу зробити висновок, що сучасні теоретико-методологічні підходи і вироблена на їх основі практика організації управління податковою системою в українських банках потребують розвитку й удосконалення, адекватних до умов їхньої діяльності і функціонування в кризовій трансформаційній економіці. У процесі дослідження доведено об’єктивну потребу в організації самодостатньої системи управління податковим процесом, вбудованої у загальну систему фінансового менеджменту банків.

У процесі дослідження розкрито параметри формування податкового поля, підґрунтя якого створює передумови доцільності формування системи управління процесом оподаткування як фактором банківської діяльності. Доведено, що недостатня ефективність організованого управління в сучасних умовах може спричинити редукцію фінансового потенціалу банку, скорочуючи його можливості у кредитуванні підприємств національної економіки, об’єктивно зумовлюючи зростання вартості кредитних ресурсів та інших банківських продуктів.

У дисертаційній роботі проаналізовано вітчизняну практику оподаткування банків, з’ясовано сучасні міжнародні і вітчизняні принципи та пріоритети оподаткування сфери банківської діяльності. Результати їх систематизації й узагальнення дають змогу стверджувати, що діюча політика оподаткування банків стає для них одним з вирішальних факторів збереження й нарощування фінансового потенціалу розвитку, стабільного і рентабельного функціонування, забезпечення конкурентоздатності й ділової репутації, ринкової капіталізації.

Дослідження й зіставне порівняння змістових і функціональних параметрів використовуваних у предметній сфері оподаткування категорій «податкова політика», «податковий менеджмент», «податкове планування», які узвичаєні й у практиці оподаткування банківської системи, а також вироблених споріднених категорійних понять - управління оподаткуванням, управління податковими платежами, управління сплатою податків, управління процесом оподаткування показали, що вони різняться змістовим і сутнісним наповненням, залежно від контексту досліджень і позиції авторів. На основі проведеного порівняння визначено, що податковий менеджмент найдоцільніше розглядати в рамках виробленої податкової політики інструментом реалізації її завдань, а податкове планування - формою механізму її забезпечення. По відношенню до системи управління податковим процесом, яка залежить від зміни фінансової стратегії банку, податковий менеджмент і податкова політика розглядаються технологіями і практичними засобами її реалізації.

У роботі синтезовано та обґрунтовано змістову характеристику системи управління податковим процесом як функціональної моделі у сфері податкових відносин, обумовленої цілями та завданнями фінансового управління. Її зміст зводиться до розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних з оптимізацією податків і зборів відповідно до заданих цілей та чинного податкового середовища.

Результати системного аналізу податкових інструментів обумовили формулювання концептуального базису функціональної моделі управління податковим процесом банку. Обґрунтовано, що в сучасних умовах більш доцільною повинна вважатися організація управління податковим процесом, виходячи з надання цій структурі управління конкретизованої функціональної ролі, зокрема у можливостях впливу на корекцію податкової та фінансової політики банку з метою їх адаптації до кон’юнктурних змін загальноекономічних процесів