ВПЛИВ АДСОРБЕНТІВ НА ПЕРЕБІГ ТІЛЬНОСТІ, ОТЕЛЕННЯ І ПІСЛЯОТЕЛЬНОГО ПЕРІОДУ У КОРІВ В ЗОНІ РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Короткий зміст

Дослідження проводили в умовах Народицького району Житомирської області, що належить до зони Полісся, забрудненої радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.

Досліди виконані впродовж 1995-2002 рр, на коровах віком від 3 до 9 років, середньої вгодованості, чорно-рябої породи, які належали ТОВ ім.Шевченка Народицького району, що віднесене до третьої зони забруднення радіонуклідами (5-15 Кі/км²).

До складу раціонів для корів, згідно з існуючими нормами, входили доброякісні соковиті і грубі корми та комбікорм.

У зимово-стійловий період проведено 3 серії дослідів. За принципом аналогів для першої серії дослідів було сформовано 4 групи корів по 5 голів у кожній: 1-3 групи – дослідні, 4 група – контрольна; для 2 серії дослідів – 2 групи корів: дослідна – 15 голів, контрольна – 5; для 3-ї -  2 групи корів по 7 голів у кожній.

У першій серії досліду, крім основного раціону, за добу коровам першої групи згодовували 200 г імпрегнованої глини; другої – 3 г фероцину; третьої групи – 60 г сапоніту. Адсорбенти згодовували впродовж 45 днів сухостійного періоду. У другій серії досліду тваринам першої групи впродовж 36 днів згодовували суміш адсорбентів у такому складі: імпрегнована глина – 100 г; фероцин – 1 г; сапоніт – 60 г. За час третього експерименту сухостійним коровам дослідної групи 45 днів згодовували по 160 г сапоніту і після отелення визначали баланс цезію-137 в їх організмі.

Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на пасовищах для корів за час першої серії дослідів становила 1,0 ^. 10 ^–8 ± 8,2 ^. 10 ^–10 Кл/кг год (38,8±3,2 мкР/год), за час другої серії дослідів - 1,2 ^. 10 ^–8 ± 1,0 ^. 10 ^–9 Кл/кг год (47,9±4,0мкР/год) і третьої серії - 1,3 ^. 10 ^–8 ± 7,9 ^. 10 ^–10 Кл/кг год (51,8±3,1 мкР/год), на вигульних площадках відповідно – 4,3 ^. 10 ^–9 ± 2,3 ^. 10 ^–10 (16,7±0,9 мкР/год), 4,8 ^. 10 ^–9 ± 3,0 ^. 10 ^–10  (18,7±1,2 мкР/год) та 4,3 ^. 10 ^–9 ± 2,0 ^. 10 ^–10 Кл/кг год (16,9±0,8 мкР/год), у корівниках – 2,5 ^. 10 ^–9 ± 1,8 ^. 10 ^–10 (9,8±0,7 мкР/год), 2,8 ^. 10 ^–9 ± 1,5 ^. 10 ^–10  (11,0±0,6 мкР/год) та 5,5 ^. 10 ^–9 ± 2,5 ^. 10 ^–10 Кл/кг год (21,5±1,0 мкР/год).

Загальна активність цезію-137 у раціоні корів для дослідних і контрольних груп за час першої серії дослідів становила 2075±42,3 Бк/добу, другої – 1304,7±43,0 Бк/добу, третьої – 1150±37,6 Бк/добу.

Перебіг тільності, отелень і післяотельного періоду вивчали за їх тривалістю, проявом передвісників отелення, перебігу стадій отелення і післяотельного періоду, частоти і характеру післяотельних ускладнень.

Динаміку інволюції статевих органів визначали за тривалістю виділення і об’ємом лохій, зміною стану зовнішніх статевих органів. У всіх корів реєстрували час прояву першої стадії збудження статевого циклу і результативного осіменіння.

Плодові оболонки, навколоплодові рідини, молозиво, сечу і фекалії для радіологічного дослідження клали в поліетиленові мішечки або скляні баночки і заморожували. Ступінь їх забруднення радіонуклідами вимірювали у радіологічному відділі Народицької районної державної лабораторії ветеринарної медицини радіометром РУГ-91 “АДАНІ” та в науково-дослідному інституті регіональних екологічних проблем ДАУ спектрометром на базі детектора з кристалом Na ІБДЕГ-   21-Р.

Радіологічні дослідження кормів і води проводились при кожній зміні раціону. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на об’єктах утримання тварин визначали за допомогою приладу СРП-88Н шляхом трикратного вимірювання в різних ділянках.

За 5 днів до проведення досліду, через 18-20 від початку і після його закінчення від корів кожної групи брали кров з яремної вени та аорти для біохімічних та гематологічних досліджень і для визначення вмісту амінокислот. Кров для гематологічних досліджень стабілізували гепарином. Загальний білок визначали за методикою Рейса, концентрацію загального кальцію - трилонометричним методом, неорганічного фосфору – за В.М.Коромисловою і Л.А.Кудрявцевою, каротину – за Карр-Прайсом у модифікації Юдкіна, резервну лужність – за Бєляєвою-Большаковим. Кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували в камері Горяєва. Вміст гемоглобіну визначали методом Салі, амінокислотний склад крові на амінокислотному аналізаторі С-5001. Масу телят визначали шляхом зважування через 2 години після народження. рН амніотичної рідини вимірювали універсальним іонометром ЕВ-74. Фетальну частину плаценти зважували, підраховували кількість котиледонів, визначали їх площу, кількість ворсин на 1 см² та на всій площі котиледонів. Статистичну обробку цифрових даних виконували за методикою, описаною Ойвіним І.А. (1960) з використанням критерію Ст’юдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вплив окремих адсорбентів та їх суміші на вміст у крові корів еритроцитів, лейкоцитів та гемоглобіну

 Аналізуючи результати згодовування коровам у раціоні домішок окремо імпрегнованої глини, фероцину і сапоніту, що мають виражену здатність до адсорбції, є всі підстави  стверджувати, що імпрегнована глина сприяє достовірному зростанню кількості лейкоцитів (8,0±0,2 – 6,2±0,2 Г/л, Р<0,001) і концентрації гемоглобіну (96,0±0,2 – 83,0±0,4 г/л, Р<0,02), що свідчить про її стимулюючий вплив на лейкопоез і синтез гемоглобіну; фероцин достовірно впливає на збільшення концентрації гемоглобіну,що вказує на його активізацію синтезу гемоглобіну; під впливом сапоніту зменшується кількість еритроцитів (4,8±0,1 – 5,2±0,1 Т/л, Р<0,01) та посилюється лейкопоез і синтез гемоглобіну, оскільки достовірно зростає кількість лейкоцитів (7,6±0,4-6,2±0,2 Г/л, Р<0,01) і концентрація гемоглобіну (99,0±0,3-83,0±0,4 г/л, Р<0,01).

З наведених у таблиці 1 даних видно, що кількість еритроцитів і лейкоцитів у крові корів контрольної групи протягом всього досліду згодовування суміші адсорбентів змінювалась дуже мало (5,0±0,2 – 5,0±0,2 – 5,2±0,3 Т/л – еритроцити; 7,4±0,2 – 7,4±0,2 – 7,5±0,2 Г/л – лейкоцити), а концентрація гемоглобіну (86,0±0,4 – 83,0±0,4 – 82,0±0,4 г/л) мала тенденцію до поступового зниження.