ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ШЛЯХОМ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, наведено положення наукової новизни, дані щодо апробації одержаних результатів та їх опублікування.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти ефективності діяльності підприємства та системи менеджменту персоналу» – уточнено сутність поняття «ефективність діяльності підприємства» на основі узагальнення концепцій зацікавлених сторін; побудовано структуру системи менеджменту персоналу шляхом виокремлення обслуговуючих та функціональних підсистем і системного базису.

У роботі проаналізовано сутність поняття «ефективність діяльності підприємства» шляхом аналізу ключових підходів до її визначення. Найпоширенішими визнано витратний підхід, цільовий підхід, концепцію зацікавлених сторін та критеріальний підхід. На основі проведеної класифікації досліджуваного поняття та порівняння переваг та недоліків кожної із зазначених концепцій встановлено пріоритетність досягнення соціально-економічної ефективності діяльності підприємства шляхом задоволення зацікавлених сторін.

Як зацікавлену сторону в роботі пропонується розглядати суб’єкт внутрішнього або зовнішнього оточення підприємства, який має вагомі важелі впливу на нього, реалізує свої інтереси шляхом взаємодії з підприємством та дозволяє йому досягати поставлених цілей. Досліджуючи існуючі підходи до виокремлення конкретних зацікавлених сторін, на основі контент-аналізу визначено, що ключовим зацікавленими сторонами на коксохімічних підприємствах є такі: інвестори, споживачі й посередники, працівники і профспілки, постачальники та альянсі, регулятивні органи і співтовариства. Особливістю коксохімічної галузі є те, що основна частина підприємств входить до складу фінансово-промислових груп і холдингів, які контролюють і крупні металургійні комбінати, що дозволяє «інвесторів» та «споживачів й посередників» об’єднати в одну зацікавлену сторону – «власники».

Дослідження концепцій менеджменту персоналу дозволило визначити, що сучасний підхід формується на теоретичному підґрунті класичного менеджменту персоналу, управління людиною, управління людським капіталом, управління людськими ресурсами і менеджменту знань. У межах складових сучасного підходу виокремлено змістовні аспекти менеджменту персоналу. Зокрема, в контексті управління людським капіталом йдеться про формування доданої вартості, що створюється людьми, про стратегічні інвестиції, залучення яких має сприяти розвитку підприємства та про операційні рішення, раціональність яких прямо впливає на результати господарської діяльності. Вплив менеджменту персоналу на ефективність діяльності підприємства в роботі розглянуто з позиції внутрішнього середовища в рамках теорії Х-ефективності, засновником якої є Х. Лейбенстайн. З метою визначення впливу менеджменту персоналу на ефективність діяльності підприємства вдосконалено структуру системи менеджменту персоналу, надану на рис. 1.

Особливістю даної структури є виокремлення груп підсистем: функціональних, які безпосередньо забезпечують реалізацію процесу менеджменту персоналу на підприємстві; обслуговуючих, які створюють необхідні умови для роботи функціональних; системного базису, що виступає основою всієї системи менеджменту персоналу. Дана структура була запропонована для визначення впливу менеджменту персоналу на ефективність діяльності коксохімічних підприємств.

У другому розділі – «Визначення рівня ефективності діяльності коксохімічних підприємств України» – здійснено розподіл коксохімічних підприємств на групи за рівнем ефективності їх діяльності відповідно зацікавленим сторонам; проведено класифікацію коксохімічних підприємств в залежності від менеджменту персоналу.

Використовуючи значення обраних показників, які відображають зацікавлені сторони: власників, працівників і профспілки, постачальників та альянси, а також регулятивні органи і співтовариства, проведено кластерний аналіз досліджуваних коксохімічних підприємств (Українська науково-промислова асоціація «Укркокс») за рівнем ефективності діяльності.

У результаті кластеризації отримано три групи підприємств. Перша група включає ПАТ «Донецьккокс»; ПАТ «Макіївський КХЗ»; ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ»; ПАТ «ЄВРАЗ ДМЗ ім. Петровського». На цих підприємствах найбільш задоволеними є інтереси власників і постачальників та альянсів. Ці результати повністю відображають ситуацію, яка склалася, адже коксохімічна галузь вимагає значних інвестиційних коштів для модернізації та тісно пов’язана із постачальниками коксового вугілля.