ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ОСТЕОПОРОЗУ У ЖІНОК З ФІЗІОЛОГІЧНОЮ МЕНОПАУЗОЮ ТА ПІСЛЯ ТОТАЛЬНОЇ ОВАРІОЕКТОМІЇ

Короткий опис

Міністерство охорони здоров’я України

Івано-Франківський державний медичний університет

На правах рукопису

Гінчицька Людмила Володимирівна

УДК 616-071+616.71-007.234+618.173+612.621.31+616-08

ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ОСТЕОПОРОЗУ У ЖІНОК З

ФІЗІОЛОГІЧНОЮ МЕНОПАУЗОЮ ТА ПІСЛЯ ТОТАЛЬНОЇ ОВАРІОЕКТОМІЇ

14.01.01 Акушерство і гінекологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Науковий керівник:

доктор медичних наук,

професор Лизин М.А.

Івано-Франківськ 2007

ЗМІСТ

Стор.

Перелік умовних позначень

4

Вступ

6

Розділ 1 Проблема етіопатогенезу остеопорозу в

менопаузальному періоді та сучасні підходи до його

діагностики, лікування і профілактики

13

1.1 Сучасні погляди на епідеміологію, етіологію та патогенез постменопаузального остеопорозу

13

1.2 Морфо-функціональний стан кісткової тканини при менопаузі та сучасні методи діагностики первинного остеопорозу

26

1.3 Сучасні принципи лікування і профілактики постменопаузального остеопорозу

31

Розділ 2 Матеріали та методи дослідження

39

2.1 Клініко-параклінічна характеристика жінок дослідних груп

39

2.2 Методи дослідження

46

Розділ 3 Особливості клінічного перебігу фізіологічної І хірургічної менопаузи та стан гормонального статусу у жінок досліджуваних груп

60

3.1 Ретроспективний аналіз медичної документації жінок з тотальною оворіоектомією та огляд історій з остеопоротичними переломами.

60

3.2 Особливості клінічного перебігу постоваріоектомічного синдрому у жінок репродуктивного віку

65

3.3 Порівняльна характеристика гормонального статусу у обстежених жінок

78

Розділ 4 Стан мінеральної щільності кісткової тканини у жінок після тотальної оваріоектомії

85

4.1 Динаміка клінічних проявів постменопаузального остеопорозу у жінок після тотальної оваріоектомії і у фізіологічній менопаузі

85

4.2 Динаміка змін мінеральної щільності кісткової тканини у жінок після тотальної оваріоектомії і у фізіологічній менопаузі

87

4.3 Рівень біохімічних маркерів ремоделювання кісткової тканини у жінок після тотальної оваріоектомії і у фізіологічній постменопаузі

96

Розділ 5 Лікування постменопаузального остеопорозу у жінок з хірургічною та фізіологічною менопаузою

100

5.1 Порівняльна клініко-параклінічна характеристика жінок дослідних груп в процесі лікування

100

5.2 Порівняльна характеристика гормонального статусу у жінок при лікуванні остеопорозу після тотальної оваріоектомії і у фізіологічній менопаузі

108

5.3 Характеристика біохімічних показників сиворотки крові і сечі у жінок з постменопаузальним остеопорозом під дією лікування

110

5.4 Монотерапія клімодієном постменопаузального остеопорозу та оцінка її ефективності

113

Розділ 6 Аналіз та обговорення результатів дослідження

119

Висновки

143

Практичні рекомендації

145

Список використаних літературних джерел

147

Додатки

171

ВСТУП

Актуальність теми. Патологія постменопаузального періоду є однією з актуальних проблем сучасної медицини, оскільки сучасна жінка у цьому періоді проводить третину свого життя [4, 31, 67, 100]. Радикальна оваріоектомія, яка проводиться переважно в 40-45 років, збільшує тривалість менопаузального періоду в середньому на 5-10 років, підвищуючи ризик розвитку остеопорозу (ОП) та його ускладнень [93,

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено клінічне обґрунтування та представлено нове вирішення актуального наукового завдання, щодо зниження частоти менопаузального остеопорозу, на основі вивчення особливостей ендокринного статусу, трофічних порушень урогенітального тракту та структурно-функціонального стану кісткової тканини в залежності від типу менопаузи і тривалості менопаузального періоду шляхом оптимізації методів лікування, прогнозування даного ускладнення у жінок з фізіологічною та хірургічною менопаузою.

Тотальна оваріоектомія складає 25,5% всіх оперативних втручань у жінок від 40 до 50 років, з яких 25,3% складають жінки до 45 років, причому онкологічна настороженість призводить до того, що у 10,0% жінок згідно гістологічного дослідження проводили видалення яєчників нормальної будови, а в 66,7% - варіанти патології, які не потребували тотального їх видалення.

Виявлено достовірний взаємозв’язок між клінічною симптоматикою, гормональним статусом і ступенем атрофічних процесів слизової оболонки піхви у жінок після тотальної оваріоектомії та при фізіологічній менопаузі. Так у основній і порівняльній групах відмічається зменшення симптоматики нейровегетативного (на 3,5-6,8%) і психоемоційного (на 17,8-11,8%) синдромів та поступове наростання обмінно-ендокринного синдрому (на 41,5%-44,5%). У жінок в перші два роки після тотальної оваріоектомії концентрація естрадіолу в 2,4 рази менша, ніж у жінок в фізіологічній менопаузі (р<0,001), а від двох до п’яти років збільшується в 1,4 рази (р<0,05). Вже до двох років гіпоестрогенемії нормальні показники вагінального здоров'я в основній групі зустрічаються майже в 1,5 рази рідше, ніж в групі порівняння (р<0,05).

За результатами денситометрії оваріоектомія приводить до зниження мінеральної щільності кісткової тканини у 78,6% жінок протягом двох років спостереження, причому у 14,3% - на стадії остеопорозу, тоді як у групі жінок з природною менопаузою у 53,8% випадків реєструються лише остеопенії. Від двох до п’яти років остеопенія в основній групі становить 100%, з яких у 27,3% діагностовано остеопороз, а в групі порівняння - 75,0%, і 10,0% відповідно. Тобто, у жінок з хірургічною менопаузою до двох років остеопенічний синдром більш виражений, ніж у жінок із фізіологічною менопаузою від двох до п’яти років(р<0,05).

Виявлено достовірний взаємозв’язок між рівнем естрадіолу, МЩКТ та показником вагінального здоров’я як при ПОС, так і при фізіологічній менопаузі (р<0,05). Тому показник вагінального здоров’я можна використовувати як скринінговий маркер трофічних розладів кісткової тканини.

Ранньє і тривале використання гормонозамісних препаратів, а саме клімодієну протягом 6 місяців і більше за безперевною схемою, запобігає розвитку ранніх та пізніх менопаузальних розладів у жінок із постоваріоектомічним синдромом, сприяє покращенню денситометричних показників стану кісткової тканини вже через 6 місяців терапії.

Клінічна ефективність лікувального комплексу, що складався із клімодієну та Са-Д3-нікомеду забезпечує зворотній розвиток клінічної симптоматики, позитивно відображається на концентрації статевих та гонадотропних гормонів. Ефективність даного лікувального комплексу, оцінена за денситометричними показниками була у 3 рази була вищою, ніж при застосуванні лише препаратів Са-Д3-нікомеду.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При проведенні тотальної оваріоектомії з метою профілактики метаболічних розладів в ранньому післяопераційному періоді призначати замісну гормональну терапію: клімодієн по 1 таблетці (2 мг естрадіол валерату + 2 мг дієногесту) на добу в комплексі з «Са-D3-нікомедом» по 1 таблетці (кальцію карбонату 1250 мг та колекальциферолу 200 МО) 2 рази на добу протягом 6 місяців і більше за безперервною схемою.
2. Критерієм ефективності лікування постоваріоектомічного синдрому рекомендуємо рахувати зворотній розвиток больового синдрому, зростання індексу вагінального здоров'я до 4 балів, покращення денситометричних показників мінеральної щільністі кісткової тканини до 1 г/см2, нормалізацію гормонального статусу та кальцієво-фосфорного обміну.
3. Жінкам в менопаузальному періоді необхідно обстежувати функцію щитоподібної залози і при виявлені патологічних змін обов’язково проводити лікування сумісно із ендокринологами.

Список використаних літературних джерел

Алиханова З.М. Патофизиология системных изменений у женщин репродуктивного возраста после тотальной овариэктомии // Акушерство и гинекология. 1996. №1. С. 1114.

Бaрaн Д. Т. Диагностика и лечение остеопороза: принципы использования костной денситометрии // Остеопороз и остеопатии. 1998. № 3. С. 1016.

Белосельский Н.Н. Рентгенодиагностическое и рентгеноморфометрическое исследование позвоночного ствола при остеопорозе: Руководство по остеопорозу / Под ред.. Л.И. Беневоленской. М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2003. С. 152167.

Беневоленская Л.И. Руководство по остеопорозу М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2003. 524 с.

Беневоленская Л.И. Современные аспекты эпидемиологии остеопороза // Проблемы остеопороза. 1999. Т. 3, №2. С. 4647.

Боймиструк Т.П. Рання діагностика порушень мінеральної щільності кісткової тканини у дітей з хронічним пієлонефритом: : Автореф дис. канд. мед. наук. Львів, 2003. 18 с.

Борис О.М. Особливості діагностики, профілактики та лікування постменопаузального остеопорозу у жінок різного віку з природною та хірургічною менопаузою: Дис. канд..мед. наук. К., 2002. 196 с.

Василевская Л.М., Грищенко В.И., Щербина Н.А. и др. Гинекология. Харьков: «Феникс». 2007. 618с.

Венцківський Б.М., Коханевич СВ., Татарчук Т.Ф. Клініка, діагностнка та лікування постваріоектомічного синдрому //Вісн. асоціації акуш. гінекол. України 2000№1. С.6169.

Вихляева Е.М. Климактерический синдром // Руководство по эндокринной гинекологии. М.: ООО Медицинское информационное агенство”, 1998. С. 603650.

Вичев Е.П., Каракашов А.В. Микрометод прямого комплекснометрического титрования кальция в сывороке крови // Вопр. мед. химии. 1960. №6. С. 435438.

Власов Б.Я., Войтович Т.Г. К методу определения активности костного изофермента щелочной фосфатазы в сыворотке крови // Реабилитация и инвалидность от травм. Иркутск, 1979. Вып. 147. С. 9697.

Власова И.С. Современние методы лучевой диагностики остеопороза // Вестник рентгенологии и радиологии. 2002. №1. С. 3741.

Воронцов О.О. МагнеВ6 в схемі амбулаторної допомоги жінкам з клімактеричним синдромом // Галицький лікарський вісник. 2003. Т.10. №4. С. 9192.

Гінчицька Л.В. Гормонозамісні препарати в комплексному лікуванні постоваріоектомічного остеопорозу // Вісник наукових досліджень. 2007. №3. - С. 58-61.

Гінчицька Л.В. Динаміка втрати кісткової тканини у жінок після оваріоектомії і в період фізіологічної менопаузи // Галицький лікарський вісник. 2007. - № .3 С. 12-15.

Гінчицька Л.В. Особливості гормонального гомеостазу у жінок 40-55 років після тотальної оваріоектомії // Вісник наукових досліджень. 2007. - №2. С.84-85.

Гінчицька Л.В. Особливості кальцій-фосфорного обміну у жінок 40-50 років після тотальної оваріоектомії. // Буковинський медичний вісник. 2007. Т.11, №3. С. 20-23.

Дамбихер M. А., Шахт Е. Остеопороз и активные метаболиты витамина D. Пер. с англ. Switzerland, Basel: Eular Publishers, 1996. 421 с.

Данильченко Л.І. Швидкість втрати кісткової маси у хворих на менопаузальний остеопороз // Одеський медичний журнал. 2002. Т. 71, №3. С. 4345.

Данн М. Дж. Почечная ендокринология: Пер. с англ.. М.: Медицина, 1987. 627 с.

Дильман В.М. Эндокринологическая онкология. М.: Медицина, 1983. 408 с.

Довгань Е.М., Боймиструк И.И., Федонюк Я.И. Структура костей при реадаптации их после физических нагрузок в организме с нормотоническим типом вегетативной нервной системы // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Медицина. 2000. №2. С. 4546.

Донат Й. Гонадотропная функция гипофиза и секреция половых стероидов у женщин с климактерическим и посткастрационным синдромами // Акушерство и гинекология. 1995. №2. С. 2831.

Древаль А. В., Марченкова Л. А., Тишенина Р. С. Клинические эффекты низких доз альфакальциферола при постменопаузальном остеопорозе // Тез. докл. III Российского симпозиума по остеопорозу СПб,2000. С. 135.

Дьяконова А.А., Сметник В.П., Болдырева Н.В. Сравнительная оценка эффективности пероральной и трансдермальной форм заместительной гормонотерапии // Остеопороз и остеопении. 2001. №2. С. 2831.

Ермакова И. Л,, Пронченко И, А., Бузулина В. П. Диагностическая значимость биохимических маркеров резорбции и формирования костной ткани у женщин с постменопаузальным остеопорозом // Остеопороз и остеопатии. 1998. № 2. С. 10—12.

Ермакова И.П. Биохимические маркеры обмена костной ткани и их клиническое использование // Лаборатория. 2001. №1. С. 35.

Ермакова И.П., Пронченко И.А. Биохимические маркеры костного обмена: биохимические, аналитические и клинические аспекты использования: Руководство по остеопорозу / Под ред. Л.И. Беневоленской. М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2003. С. 168181.

Ершова О.Б., Семенов О.В., Дегтярёв А.А. Результаты проспективного изучения исходов переломов проксимального отдела бедра у лиц пожилого возраста // Остеопороз и остеопатии. 2000. №1. С. 910.

Запорожан В.М., Єрмоленко Т.О., Лавриненко Г.Л. Комплексне лікування атрофічного вагініту у жінок в пост менопаузі // Репродуктивное здоровье женщины . 2007. №1. С. 1720.

Звычайный М.А., Воронова А.В., Орлов Е.Ю. Эффективность и безопасность заместительной гормональной терапии препаратом «Фемостон» у женщин с дефицитом половых стероидов // Терапевтический архив. 2006. №10. С. 7174.

Здоров’я населення України. 2006 рік (щорічна доповідь). К., 2007. 135 с.

Значение минеральной плотности и показателей качества костной ткани в обеспечении её прочности при остеопорозе / С.С. Родионова, М.А. Макарова, А.Ф. Колондаев, Н.С. Гаврющенко и др. // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.И. Пирогова. 2001. №2. С. 7680.

Измалков С.Н., Ларцев Ю.В. Применение остеогенона в комплексном лечении больных с переломами костей скелета // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. 2001. №3. С.3335.

Йен С.С.К., Джаффе Р.Б. Репродуктивная ендокринология: Пер. с англ. М.: Медицина, 1998. Т.1. 704 с.

Калашников А.В. Использование остеогенона в лечении больных с нарушениями репаративного остеогенеза после переломов костей // Ортопед. травматол. 2001. №4. С. 3842.

Киласония Л.В. Клиникогормональная характеристика климактерия после овариэктомии в переходном возрасте: Атореф. Дисс. канд. мед.наук / Всесоюз. Н.и. центр по охране здоровья матери и ребёнка. М., 1986. 23 с.

Ковешников В.Г.. Абакаров М.Х., Лузин В.И. Скелетные ткани: хрящевая ткань, костная ткань. Под ред. В.Т. Ковешникова. Луганск: Издво Луганского госмедуниверситета, 2000. 154 с.

Корж Н.А., Горидова Л.Д. Лентьева Ф.С. Клиникометаболические аспекты применения остеогенона в лечении больных с переломами длинных костей // Ортопед. травматол. 2003. №2. С. 9499.

Королёвская Л.И., Серова Л.Д., Лукьянчиков Р.М. Климакс и постменопаузальный остеопороз // Клиническая геронтология. 2003. №6. С. 5561.

Котельников Г.П., Королюк И.П., Шехтман Я.Р. Лучевая диагностика остеопороза: современное состояние и перспективы // Клиническая геронтология. 2003. №4. С. 3237.

Котова С.М., Алесов В.В., Карлова Н.А. Лечение постменопаузального остеопороза с учётом особенностей клинических форм // Тез. докл. V Всесоюз. съезда геронтологов и гериатров. К., 1998. Ч.1. С. 343.