ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ГЕРМЕТИЧНОСТІ КУКСИ дванадцятипалої кишки ПРИ РЕЗЕКЦІЇ ШЛУНКА

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Ковальчук Наталія Георгіївна

УДК: 616.33/.342-089.84

ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ПІДВИЩЕННЯ
ГЕРМЕТИЧНОСТІ КУКСИ дванадцятипалої кишки
ПРИ РЕЗЕКЦІЇ ШЛУНКА

(клінічно-експериментальне дослідження)
14.01.03 - хірургія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандитата медичних наук

Науковий керівник:
Кулачек Федір Григорович
доктор медичних наук, професор

ЧЕРНІВЦІ

2008

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень ............................................................................. 4
Вступ ................................................................................................................... 6
Розділ 1 Сучасний стан проблеми хірургічного лікування ускладнених форм виразкової хвороби................................................................................. 13
1.1. Вибір методу хірургічного лікування ускладнених форм виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ............................................. 13
1.2. Причини та способи профілактики гнійно-септичних післяопераційних ускладнень при резекції шлунка ................................. 19
Розділ 2. Матеріали і методи дослідження ................................................... 37
2.1. Матеріали дослідження ...................................................................... 37
2.1.1. Експериментальні дослідження ...................................................... 37
2.1.2. Клінічні дослідження ....................................................................... 39
2.2. Методи дослідження............................................................................ 45
2.2.1. Методи реєстрації показників функціонального
стану організму ........................................................................................... 45
2.2.2. Інструментальні методи дослідження ............................................ 46
2.2.3. Метод формування термінолатерального анастомозу за умов резекції шлунка ........................................................................................... 47
2.2.4. Метод мікробіологічних досліджень .............................................. 49
2.2.5. Морфологічні методи дослідження анастомозу ............................ 50
2.2.6. Методи визначення герметичності анастомозу ............................. 51
Розділ 3. Дослідження біологічних властивостей сучасних шовних матеріалів.......................................................................................................... 54
3.1. Дослідження реактогенних властивостей синтетичних шовних матеріалів .................................................................................................... 54
3.1.1. Гістологічне дослідження тканин в місці імплантації шовного матеріалу ДЕКСОН .................................................................................... 55
3.1.2. Гістологічне дослідження тканин в місці імплантації шовного матеріалу ВІКРИЛ*плюс............................................................................ 58
3.2. Дослідження in vitro тривалості антимікробної дії вікрил*плюс................................................................................................. 63
Розділ 4. Експериментальне обгрунтування ефективності застосування комбінованого методу хірургічного лікування ускладнених гастродуоденальних виразок........................................................................... 68
4.1. Макроскопічна картина гастродуоденального анастомозу у тварин контрольної та дослідної груп.................................................................... 71
4.2. Гістологічна картина гастродуоденального анастомозу у тварин контрольної групи ...................................................................................... 75
4.3. Гістологічна картина гастродуоденального анастомозу у тварин дослідної групи .......................................................................................... 77
Розділ 5. Клінічне застосування комплексного методу хірургічного лікування ускладнених форм виразкової хвороби ....................................... 81
5.1. Клінічна характеристика груп хворих ............................................... 81
5.2. Безпосередні результати хірургічного лікування хворих з ускладненими формами виразкової хвороби ........................................... 85
5.3. Віддалені результати хірургічного лікування хворих з ускладненими формами виразкової хвороби ........................................... 95
Розділ 6 .Аналіз та узагальнення одержаних результатів ......................... 103
Висновки ........................................................................................................ 120
Рекомендації щодо накового і практичного використання
отриманих результатів .................................................................................. 122
Список використаних джерел ...................................................................... 123
Додатки ........................................................................................................... 150

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВАУ - внутрішньоабдомінальні ускладнення
ВХ - виразкова хвороба
ВХШ виразкова хвороба шлунка
ГДА гастродуоденальний анастомоз
ДПК дванадцятипала кишка
МЕФ моторно-евакуаторна функція
НШ неспроможність швів
ПВС - постваготомні синдроми
ПГРС - постгастрорезекційні синдроми
ПДС пілородуоденальний стеноз
РЛ релапаротомія
РШ резекція шлунка
СПВ селективна проксимальна ваготомія
СШМ - синтетичні шовні матеріали
ТТ травний тракт

Вступ

Актуальність теми.
Виразкова хвороба (ВХ) шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК) є однією з проблем сучасної хірургії [9, 11, 18, 37]. Останнім часом, завдяки застосуванню сучасних противиразкових препаратів, зменшилася кількість оперативних втручань з приводу неускладнених гастродуоденальних виразок, але почастішали випадки ускладнених форм ВХ [36, 40, 119].
Важлива роль у лікуванні ускладненої гастродуоденальної виразки належить хірургічним методам [40, 56, 73, 103, 117]. За даними літератури, операції на шлунку складають 2-5 % усіх операцій у загально-хірургічних стаціонарах [92, 122, 151], летальність при планових операціях сягає 3-5%, а при екстрених, особливо у пацієнтів літнього і похилого віку 8-17,6% [30, 169].
Впровадження в практику хірургічної гастроентерології ваготомії, не запобігає повною мірою проведенню резекції шлунка (РШ), яка посідає значне місце в арсеналі оперативних втручань при виразковій хворобі, органічних формах хвороб оперованого шлунка, пухлинах шлунка [9, 45, 71]. Питома вага РШ у різних її модифікаціях становить 10-14 % [19, 103, 106]. Головним недоліком резекційних методик є порівняно високий і стабільний рівень післяопераційної летальності (2-5 %), у 20-30 % оперованих хворих виникають ранні чи пізні післяопераційні розлади функціонального та органічного характеру, що значно погіршує результати лікування [44, 88, 159, 183].
У структурі післяопераційних ускладнень майже 30% - це ускладнення гнійно-запального характеру, пов’язані з особливостями шовного матеріалу, здатністю його викликати виражене запалення, а також порушувати мікроциркуляцію в зоні анастомозу [10, 14, 59, 199, 213].
Протиріччя результатів, отриманих багатьма авторами при вивченні реакцій тканин на сучасний шовний матеріал, дозволяє констатувати актуальність даного питання [59, 77, 166, 195].
Одним зі шляхів поліпшення хірургічного лікування ВХ є вдосконалення і розробка нових модифікацій оперативного втручання на шлунку, направлених на збереження достатнього об’єму кукси шлунка, та вибір оптимального способу формування шлунково-кишкового анастомозу, що знизить відсоток постгастрорезекційних розладів [21, 36, 133, 166].
Важким і частим ускладненням після операцій на шлунку є неспроможність швів (НШ) дуоденальної кукси. Частота виникнення НШ становить 0,4-5%, летальність сягає 60% [5, 82]. Поліетіологічність розвитку згаданого ускладнення зумовила розробку численних способів його попередження. У літературі описано біля 150 способів обробки кукси ДПК і кількість їх продовжує зростати [79, 135].
Враховуючи відсутність тенденції до зниження показників частоти неспроможності швів кукси ДПК можна зазначити, що подальша розробка достатньо простих і надійних способів укриття дуоденальної кукси виправдана та заслуговує на увагу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри загальної хірургії Буковинського державного медичного університету „Профілактика та комплексне лікування гнійно-септичних ускладнень хірургічної абдомінальної патології”, № держреєстрації 0107U004050. Матеріали дисертації було розглянуто та ухвалено на засіданні проблемної комісії „Хірургія” 20.09.2006 р. (протокол №12).
Мета дослідження. Покращити результати хірургічного лікування хворих на ускладнену виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки шляхом оптимізації методики формування термінолатерального анастомозу при виконанні резекції шлунка з розробкою ефективного способу укриття кукси дванадцятипалої кишки та застосування синтетичних шовних матеріалів і фармакологічних засобів.
Завдання дослідження:
1. За даними експериментальних досліджень дати порівняльну морфологічну характеристику динаміки загоєння гастродуоденального анастомозу та проникності анастомозу для мікроорганізмів, сформованого за допомогою синтетичного шовного матеріалу (дексон, вікрил*плюс).
2. Оцінити характер гістологічної картини ділянки гастродуоденального анастомозу, її зміни при застосуванні перфторану.
3. Обґрунтувати ефективність використання перфторану в клініці як засобу профілактики ускладнень з боку гастродуоденального анастомозу.
4. Провести аналіз післяопераційних ускладнень та летальності після резекції шлунка за способом Більрот-ІІ у хворих на ускладнені форми гастродуоденальної виразки.
5. Дати оцінку безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки після резекції шлунка за способом Більрот-І у порівнянні з операціями, виконаними в нашій модифікації.
6. Оцінити функціональний стан модифікованого термінолатерального анастомозу в різні терміни після операції, застосовуючи ендоскопічне та рентгенологічне дослідження.
Обєкт дослідження - хворі на ускладнені форми виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки .
Предмет дослідження особливості регенерації гастродуоденальних анастомозів, методи профілактики неспроможності кукси дванадцятипалої кишки, порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування хворих на ускладнені форми виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.
Методи дослідження: клінічні, інструментальні (фіброезофагогастродуоденоскопія), рентгенологічні (рентгеноскопія і рентгенографія), гістологічні, мікробіологічні, пневмопресія, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів.
Вперше в експерименті вивчені морфологічні особливості динаміки загоєння термінолатерального гастродуоденоанастомозу, сформованого за допомогою синтетичного шовного матеріалу з антибактеріальним покриттям, при ентеральному застосуванні перфторану. Обгрунтовано переваги застосування перфторану в післяопераційному періоді як препарату, здатного стимулювати репаративні процеси.
Вперше експериментально доведено ефективність використання синтетичного шовного матеріалу з антибактеріальним покриттям та перфторану для підвищення біологічної герметичності гастродуоденального анастомозу.
Вперше обгрунтовано доцільність ентерального застосування перфторану для профілактики запальних ускладнень з боку гастродуоденального анастомозу в комплексі з іншими методами.
За умови резекції шлунку при ускладнених формах виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки розроблено, експериментально обгрунтовано та впроваджено в хірургічну практику спосіб формування термінолатерального анастомозу. Відзначено, що завдяки постійній декомпресії дванадцятипалої кишки через анастомоз та додатковій герметизації лінії швів кукси дванадцятипалої кишки тканинами шлунку, ризик виникненння неспроможності швів дуоденальної кукси мінімальний.
На достатньому клінічному матеріалі доведена функціональна спроможність запропонованого способу формування термінолатерального гастродуоденоанастомозу, а також відсутність рубцевого звуження гастродуоденальних анастомозів у віддаленому періоді. На основі всебічної оцінки безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування хворих з ускладненими гастродуоденальними виразками доведена ефективність запропонованого способу.
Практичне значення отриманих результатів.
Результати проведених досліджень впроваджені у науковий та навчальний процеси на кафедрах загальної хірургії, хірургії та урології, хірургії та очних хвороб Буковинського державного медичного університету.
Застосування розробленого способу профілактики післяопераційних ускладнень дозволило покращити результати хірургічного лікування пацієнтів з ускладненими формами гастродуоденальної виразки, знизити частоту розвитку ускладнень гнійно-запального характеру, загальну летальність, сприяє скороченню терміну лікування.
Внаслідок виконання запланованих дисертаційних досліджень впроваджено в практичну діяльність хірургічних стаціонарів лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці, Волинської обласної клінічної лікарні розроблений нами метод термінолатерального анастомозу та метод підвищення герметичності кукси дванадцятипалої кишки з метою зниження кількості післяопераційних ускладнень з боку дуоденальної кукси.
За результатами досліджень отримано деклараційний патент України на корисну модель UA (України) №18428 Спосіб формування термінолатерального анастомозу при резекції шлунка”, деклараційний патент України на корисну модель UA (України) №25535 „Пристрій для фіксації піддослідної тварини (щура)”, посвідчення на раціоналізаторську пропозицію Модифікація термінолатерального анастомозу при резекції шлунка” (№12/06).
Особистий внесок здобувача.
Автором спільно з науковим керівником обгрунтовано постановку та шляхи вирішення даної науково-прикладної задачі, особисто здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи, аналіз літературних джерел, проведено експеримент, обстежені хворі. Більшість оперативних втручань з приводу ускладнених форм виразкової хвороби відбувалися за участю дисертанта. Ведення хворих в післяопераційному періоді здійснював особисто автор. Здобувачем написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, викладено матеріал досліджень, які проведені дисертантом. Співавторство інших дослідників полягало в їх консультативно-технічній допомозі, співучасті в діагностичному та лікувальному процесі хворих на ускладнені форми виразкової хвороби. Брала безпосередню участь у підготовці наукових матеріалів до публікацій та доповідей на конференціях.
Апробація результатів дисертації.
Основні результати дослідження оприлюднені на Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії” (Чернівці, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні ускладнень гострої патології органів черевної порожнини” (Чернівці, 2005), науково-практичній конференції „Сучасна лікувальна тактика при кровотечах зі шлунково-кишкового тракту” (Чернівці, 2006), науково-практичних конференціях Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2007, 2008), ІІ Українській науково-практичній конференції „Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини” (Донецьк - Маріуполь, 2007), науково-практичній конференції „Рани м’яких тканин. Проблеми шпитальної інфекції” (Київ, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Современные диагностические и лечебные технологии в хирургической гастроэнтерологии” (Алушта, 2007).

Публікації.
За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць, з них 3 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 у матеріалах конґресів, з’їздів, конференцій, отримано два деклараційних патенти України на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації.

Дисертаційна робота викладена на 153 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження та матеріалу, трьох розділів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, списку використаних джерел (242 бібліографічних описів), додатків. Обсяг основного тексту викладений на 122 сторінках, робота ілюстрована 13 таблицями, 33 рисунками.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання - покращення результатів хірургічного лікування хворих на ускладнену виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки шляхом оптимізації методики формування термінолатерального анастомозу при виконанні резекції шлунка з розробкою ефективного способу укриття кукси дванадцятипалої кишки та застосування нових синтетичних шовних матеріалів і фармакологічних засобів.
1. Порівняно з дексоном шовний матеріал вікрил*плюс володіє тривалою антимікробною дією протягом 14 діб, не викликає виражену запальну реакцію тканин в ділянці імплантації.
2. Проведені в експерименті морфологічні дослідження ділянки гастродуоденального анастомозу засвідчили, що при використанні шовного матеріалу з антибактеріальною дією та ентеральному введенні перфторану відбувається формування грануляційної тканини вже до початку 6-ї доби після оперативного втручання, яка набуває зрілого характеру в період з 9-ї доби, з повною епітелізацією лінії швів.
3. У хворих контрольної групи, оперованих з приводу ускладнених форм виразкової хвороби по способу Більрот-1, післяопераційні ускладнення виникли у 16,95% спостережень. Післяопераційна летальність становить 3,89%. Застосування розробленого способу профілактики післяопераційних ускладнень дозволило покращити результати лікування пацієнтів основної групи (післяопераційні ускладнення виникли у 8,11 % спостережень, летальність знизилась на 1,19%, тривалість лікування скоротилася на 2,07±0,75 доби).
4. При рентгенологічному дослідженні стану евакуації з кукси шлунку, яке проводилось пацієнтам контрольної групи на 14-18 добу після операції, безперервно-прискорений тип евакуації спостерігали у 69,49% хворих, сповільнений у 13,56%, порційно-ритмічний у 16,95% пацієнтів. При рентгенологічному дослідженні стану евакуації з кукси шлунку в пацієнтів основної групи безперервно-прискорений тип евакуації спостерігали у 21,6% хворих, сповільнений у 16,2%, порційно-ритмічний у 62,2% пацієнтів.
5. Ендоскопічне дослідження, напередодні виписки зі стаціонару, у хворих контрольної групи виявило ознаки порушення моторно-евакуаторної функції: залишковий вміст кукси шлунка натшесерце більше 100 мл, неповне замикання анастомозу, помірний набряк та запальні зміни слизової оболонки кукси шлунка і ділянки співустя у вигляді помірної гіперемії та точкових крововиливів У хворих основної групи залишковий вміст кукси шлунка натщесерце становив 70-100 мл, анастомоз замикався повністю, набряк був відсутній, спостерігали незначні запальні зміни слизової оболонки в ділянці співустя.
6. Аналіз віддалених результатів проводився з позиції вивчення якості життя пацієнтів на основі анкетування з визначенням гастроінтестінального індексу якості життя (GIQLI) Середній гастроінтестінальний індекс в основній групі склав 119,5±1,2 бали, в контрольній групі - 108,5±0,8 балів (р<0,001).
7. У випадках змін анатомо-топографічних співвідношень у верхньому поверсі черевної порожнини після ушивання перфоративної виразки, при локалізації виразки по задній стінці цибулини дванадцятипалої кишки та наявності двох або більше ускладнень виразкової хвороби ефективним було використання резекції шлунка з накладанням термінолатерального анастомозу у власній модифікації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллаев Дж. С. Опыт хирургического лечения язвенной болезни желудка / Дж. С. Абдуллаев // Хирургия. - 1999. - №8. - С. 8-11.
2. Айталиев М. С. Оценка травматичности стандартних и расширенных оперативних вмешательств при раке проксимального отдела желудка / М. С. Айталиев, В. П. Земляной, С. Л Непомнящая. // Хирургия. - 2005. - №3. - С. 23-26.
3. Аналіз хірургічного лікування ускладнених гастродуоденальних виразок / Кулачек Ф. Г., Ковальчук Н. Г., Карлійчук О. А., Ротар О. В. // Харьківська хірургічна школа. 2007. №4. С. 129-133.
4. Артемов Ю. В. Нарушение дуоденальной проходимости в структуре послеоперациооных осложнений у больных гастродуоденальной язвой / Ю. В. Артемов, И. А. Дехтярук // Врачебная практика. 2006. - №6. С. 10-13.
5. Асадов С. А. Пластическое укрытие «трудной» дуоденальной культи с тампонадой язвенного кратера / С. А. Асадов, З. Т. Ширинов, Э. А. Алиев // Хирургия. - 2004. - №6. - С.17-23.
6. Асадов С. А. Хирургическое лечение «трудных» и осложненных гастродуоденальных язв / С.А. Асадов // Хирургия. - 2002. - №11. - С. 64-69.
7. Асадов С.А. Формирование дуоденальной культи при резекции желудка по поводу «трудных» язв двенадцатиперстной кишки / С.А. Асадов, Я.С. Салехов, Э.А. Алиев // Хирургия. - 2004. - №2. - С. 78-81.
8. Аскеханов Г.Р. Болезни оперированного желудка. / Г.Р. Аскеханов, У. З. Загиров, А. С. Гаджиев. - М: Медпрактика, 1999 152 с.
9. Афендулов С. А. Стратегия хирургического лечения язвенной болезни / С. А. Афендулов, Г. Ю. Журавлев, А. Д. Смирнов // Хирургия. - 2006. - №5. - С.26-30.
10. Бонцевич Д. Н. Инфекция в хирургии и современный шовный материал / Д. Н. Бонцевич, А. Н. Лызиков, А. А. Печенкин // Новости хирургии. 2007. Т.15, №3. С. 118-122.
11. Булгаков Г. А. Современные проблемы хирургического лечения неосложненной язвенной болезни двенадцатипалой кишки / Г. А. Булгаков, В. А. Кубышкин // Хиругия. - 2001. - №5. - С. 31-35.
12. Василишин Р.Й. Критерії ефективності лікування виразкової хвороби шлунка хірургічними способами / Р. Й. Василишин // Шпитальна хірургія. - 1999. - №1. - С. 53-55.
13. Ватченко А. О. Використання емульсії перфторану у вигляді інстиляцій з метою додаткової оксигенаціїї тканин / А. О. Ватченко, Ю. В. Гетман // Методичні перспективи. 2005. Т.Х, №2. С. 106-109.
14. Вільцанюк О. А. Ультраструктурна характеристика процесів репаративної регенерації в міжкишковому анастомозі, сформованому з використанням двохрядного шва / О. А. Вільцанюк // Клінічна хірургія. - 2002. - №11-12. - С. 16-17.
15. Власов А. П. О патогенезе несостоятельности швов межкишечного анастомоза при перетоните / А. П. Власов // Клин.хиірургия. - 1991. - №10. - С. 19-21.
16. Власов А. П. Экспериментальная оценка регенерации толстокишечного соустья в разном возрасте / А.П. Власов, С.А. Маркосян, Н. А. Окунев // Хирургия. - 1999. - №3. - С. 43-47.
17. Власов В.С. Трудоспособность больных после резекции желудка и ваготомии по поводу язвы двенадцатиперстной кишки / В. С. Власов, А. А. Курыгин, Л. А. Семенко // Хирургия. - 1996. - №9. С. 25-28.
18. Возможности трансабдоминальной сонографии желудка и двенадцатиперстной кишки в выборе хирургической тактики при язвенной болезни / Ю. Веселов, М. Чургулия, М. Сергеева [и др.] // Вестник Санкт-Петербургского университета. 2007. Вып. 3. С. 106-117.
19. Волков В. Е. Болезни оперированного желудка / В. Е. Волков, С. В. Волков. Чебоксары, 2001. 238 с.
20. Выбор радикальной операции у больных с ушитими перфоративными гастродуоденальными язвами / Г.К. Жерлов, А.П. Кошель., Н. С. Рудая [и др.] // Хирургия. - 2005. - №3. - С. 18-22.
21. Гіленко І. О. Спосіб резекції шлунка при високо розташованих виразках задньої стінки кардіального відділу шлунка / І. О. Гіленко, О. Г. Ходатенко // Вісник проблем біології і медицини. 2007. Вип.1. С. 81.-84.
22. Годлевский А.И. Анализ причин выполнения релапаротомий в плановой хирургии язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / А. И. Годлевский, В. А. Шапринский // Клін хір. - 1993. - №9-10. - С. 17-19.
23. Голубчиков М. В. Статистичний огляд захворюваності населення України на хвороби органів травлення / М. В. Голубчиков // Сучасна гастроентерологія, гепатологія. - 2000. - №1. - С. 17-20.
24. Горбашко А. И. Лечение больных с патологическими синдромами после пилоруссохраняющей резекции желудка / А. И. Горбашко, В. П. Козлов, А. П. Михайлов // Труды городской научно-практической конференции, посвященной 130-летию Государственного обуховского завода. Ст-Петербург.-1993.-С.54-57.
25. Горбашко А. И. Постваготомические синдромы / А. И. Горбашко, Р. К. Рахманов. Ташкент, 1991. 196 с.
26. Горский В. А. Использование фибрин-коллагеновых пластин в абдоминальной хирургии / В. А. Горский // Вест. хирургии. - 2001. - №2. - С. 77-81.
27. Гощинський В. Б. Застосування полімерних матеріалів антимікробної дії, що розсмоктуються, у невідкладній хірургії шлунка та дванадцятипалої кишки / В. Б. Гощинський // Клін. хірургія. - 1998. - №9-10. - С. 89-90.
28. Гощинський В. Б. Значення антибактеріального розсмоктувального шовного матеріалу в попередженні виникнення пострезекційних синдромів / В. Б. Гощинський // Клін. хірургія. - 1997. - №7-8. - С. 44-45.
29. Гощинський В. Б. Використання антимікробних розсмоктувальних матеріалів при інфікуванні черевної порожнини / В. Б. Гощинський, Ю. М. Полоус // Клін. хірургія. - 1999. - №5. - С. 33-35.
30. Григорян Р. А. Релапаротомия в хирургии желудка и двенадцатиперстной кишки / Р. А. Григорян.-М.:ООО МИА,2005. 400 с.
31. Грубник В. В. Изменение кислотообразующей и моторно-эвакуаторной функции желудка после медиогастральной резекции / В. В. Грубник, А. И. Зайчик // Клін. хірургія. - 1993. - №9-10. - С. 11-13.
32. Грушко В. А. Влияние оперативных методов лечения язвенной болезни на кровоснабжение желудка / В. А. Грушко // Клін. хірургія. - 1997. - №5-6. - С. 74-76.
33. Гуцуляк А. І. Вибір адекватної хірургічної тактики у хворих з проривною гастродуоденальною виразкою / А. І. Гуцуляк // Шпитальна хірургія. - 2006. - №2. - С. 16-18.
34. Джумбаев С. У. Гигантские язвы после селективной проксимальной ваготомии / С. У. Джумбаев, А. М. Мехманов // Хирургия. - 1997. - №7. - С. 47-49.
35. Джумбаев С. У. Рецедивные и пептические язвы анастомоза после ваготомии / С. У. Джумбаев, А. М. Мехманов // Хирургия. - 1999. - №4. - С. 25-28.
36. Дзюбановський І. Я. Вибір об’єму оперативного втручання при шлункових виразках / І. Я. Дзюбановський, Ю. М. Ковальчук // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2002. Вип. 17. - С. 153-156.
37. Дзюбановський І. Я. Органощадний підхід до вибору об’єму операції при І ІІ типах виразки шлунка / І. Я. Дзюбановський, Ю. М. Ковальчук // Шпитальна хірургія. - 2002. - №1. - С. 101-104.
38. Діагностика та лікування моторно-евакуаторних порушень кукси шлунка після резекції з приводу виразкової хвороби / І. О. Гіленко, Д. Г. Дем’янюк, В. І. Ляховський [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2005. - №1. - С. 66-68.
39. Долгушкин А. Н. Особенности течения и оперативного лечения больных после зашивания перфоративной язвы двенадцатиперстной кишки / А. Н. Долгушкин // Клін хір. - 1993. - №9-10. - С. 20-21.
40. Досвід хірургічного лікування ускладнених форм виразкової хвороби / Л. Я. Ковальчук, І. Я. Дзюбановський, І. І. Басистюк [та ін.] // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України.-Тернопіль:Укрмедкнига. - 2002. - Т.1. - С. 14-17.
41. Егоров В. И. Механические методы оценки заживления желудочно-кишечных анастомозов / В. И. Егоров // Анналы хирург. - 2001. - №3. - С. 25-28.
42. Емельянов С. И. Лапароскопическая хирургия желудка / С. И. Емельянов, Н. Л. Матвеев, В. В. Феденко.- М: Медпрактика, 2002. 164 с.
43. Жерлов Г. К. Клико-эндоскопические и морфологические критерии оценки функции пищеводных анастомозов / Г. К. Жерлов, Н. С. Рудая, А. И. Смирнов // Хирургия. - 2005. - №7. - С. 9-14.
44. Жорняк П. В. Стан показників тиску шлунку при різних способах його резекції / П. В. Жорняк, Г. Я. Костюк, П. К. Загниборода // Таврический медико-биологический вестник. 2007. Т.9, №3. С. 66-68.
45. Жорняк П. В. Морфологічні зміни в дванадцятипалій кишці після виконання різних методів резекції шлунку / П. В. Жорняк, Г. Я. Костюк, П. К. Загниборода // Вісник проблем біології і медицини. 2007. №1. С. 120-122.
46. Иваницкий Г. Р. Как перфторан обеспечивает газотранспортную функцию / Г. Р. Иваницкий. - В кн.: Перфторорганические соединения в биологии и медицине. Пущино; 1999; с. 229-243.
47. Использование перфторана при хирургических вмешательствах на полых органах в условиях геморрагического шока / С. Багненко, В. Сухарев, В. Чирский [и др.] //Вестн. хирургии 2002. - №6. С. 62-65.
48. Індивідуалізований підхід до хірургічного лікування перфоративної виразки дванадцятипалої кишки / В. М. Клименко, Є. М. Вакуленко, І. І. Тиханков [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2004. - №4. - С. 197-199.
49. Кадыров Д. М. Селективная проксимальная ваготомия с дуоденопластикой в лечении язвенных дуоденостенозов / Д. М. Кадыров // Хирургия. 2007. - №3. С. 10-14.
50. Каншин Н. Н. Компрессионные анастомозы и формирование их аппаратами АСК в эксперименте и клинике / Н. Н. Каншин, А. В. Воленко, Р. А. Воленко // Хирургия. - 2004. - №5. - С. 79-81.
51. Клиническая анатомия верхнего этажа брюшной полости при повторных операциях на желудке после органосохраняющих вмешательств / В. К. Гусак, Ю. Л. Куницкий, Г. Д. Попандопуло [и др.] // Вестн хирургии. - 1988. - №10. - С. 16-18.
52. Клинцевич В. Ю. Экспериментальное изучение факторов надежности кишечного шва / В. Ю. Клинцевич // Клінічна хірургія. - 1992. - №1. - С. 25-27.
53. Комарчук В. В. Прогнозирование течения язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / В. В. Комарчук // Клінічна хірургія. - 1998. - №8. - С. 7-9.
54. Комплексне консервативне лікування післягастрорезекційних гастритів кукси шлунка і анастомозитів / І. В. Мельник, М. Г. Гончар, Я. М. Кучірка [та ін.] // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України.-Тернопіль:Укрмедкнига.-2002.-Т.1.-С.246-248.
55. Комплексний підхід до вибору методу хірургічного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки / В. М. Ратчик, Б. Ф. Шевченко, Ю. А. Гайдар [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2005. - №1. - С. 125-127.
56. Короткий В. М. Сучасний погляд на хірургічне лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки / В. М. Короткий, І. В. Колосович, Р. Ю. Спицин // Мистецтво лікування. - 2003. - №6. - С. 47-52.
57. Короткий В. Н. Сонографія шлунка і дванадцятипалої кишки у дослідженні порушень моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту / В. Н. Короткий, Р. Ю. Спицин, І. В. Колосович // Шпитальна хірургія. - 1999. - №1. - С. 7-14.
58. Короткий В. Н. Показания и противопоказания к радикальным операциям при перфоративных пилородуоденальных язвах / В. Н. Короткий, В. В. Теплий // Сб. научн. работ: Новые технологии в хирургии. Киев, 1997. - С. 23-24.
59. Коротков Н. И. Сравнительная оценка современных шовных материалов при резекции желудка / Н. И. Коротков, А. В. Ефремов, Н. И. Бойцов // Хирургия. - 2002. - №11. - С. 27-31.
60. Косинський О. В. Обгрунтування вибору міні-інвазивного оперативного втручання в лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / О. В. Косинський // Шпитальна хірургія. 2007. - №1. С. 30-33.
61. Костин А. Е. Диагностика несостоятельности швов и анастомозов полых органов / А. Е. Костин // Вестн.хирургии. - 1992. - №7 - 12. - С. 195-196.
62. Кулачек Ф. Г. Метод формування гастродуоденального анастомозу за умов резекції шлунка / Ф. Г. Кулачек, Н. Г. Ковальчук // Буковинський медичний вісник. 2008. - №2. С. 95-98.
63. Курбанов К. М. Хирургическое лечение постбульбарных язв, осложненных пенетрацией в головку поджелудочной железы / К. М. Курбанов // Хирургия. - 1999. - №2. - С. 8-11.
64. Курыгин А. А. Ваготомия в хирургической гастроэнтерологии: легенды и действительность / А. А. Курыгин // Вест хирургии. - 2006. - №4. - С. 83-86.
65. Курыгин А. А. Спорные вопросы хирургического лечения перфоративных гастродуоденальных язв / А. А. Курыгин, С. И. Перегудов // Хирургия. - 1999. - №6. - С. 15-19.
66. Лебедев Н. Н. Лечение пептических язв желудочно-кишечного соустья / Н. Н. Лебедев, А. А. Курыгин // Вестн. хирург. - 1998. - №6. - С. 33-38.
67. Левчик Е. Ю. Способ защиты швов на желудке и кишечнике / Е. Ю. Левчик, Р. К. Абоянц, Л. П. Истранов // Хирургия. - 1999. - №9. - С. 13-15.
68. Лечение больных с постгастрорезекциооными синдромами / А. П. Михайлов, А. М. Данилов, В. П. Акимов [и др] // Вестн хирург. - 1999. - №4. С. 56-59.
69. Лупальцев В. И. К вопросу улучшения результатов хирургического лечения перфоративных язв / В. И. Лупальцев, О. Ч. Хаджиев. В кн.: Труды крымского медицинского университета 1999;135:3:С.36-42.
70. Лупальцев В. И. Оптимизация хирургического лечения больных с пилородуоденальными язвами / В. И. Лупальцов, Ю. В. Артемов, А. Филотов // Клінічна хірургія. - 2007. - №7. - С.8-10.
71. Лупальцев В. И. Постваготомные осложнения как причина неудовлетворительных результатов органосохраняющих операций / В. И. Лупальцев, Ю. В. Артемов // Клін. хірургія. - 2006. - №8. - С. 49-51.
72. Медикаментозна корекція моторно-евакуаторних порушень, що виникли після виконання резекції шлунка і ваготомії / В. М.Головатий, І. Ф. Банадига, І. С. Вардинець [та ін.] // Клінічна хірургія.- 1998. - №8. - С. 9-10.
73. Мидленко В. И. Оперативное лечение перфоративных гастродуоденальных язв с сочетанными осложнениями / В. И. Мидленко, А. Л. Чарышкин // Российский медицинский журнал. - 2007. - №3. - С.8-10.
74. Милюков В. Е. Гемомикроциркуляторные нарушения в патогенезе несостоятельности энтеро-ентероанаостомоза / В. Е. Милюков, М. Р. Сапин, Н. А. Ефименко // Хирургия. - 2003. - №8. -С. 35-38.
75. Мирошников Б.И. Анализ результатов лечения больных с перфоративной язвой желудка и двенадцатиперстной кишки / Б. И. Мирошников, В. Н. Горбачев, Е. Ю. Сергеев // Хирургия. - 1999. - №2. - С. 91-96.
76. Модифіковані органозберігаючі та органощадні оперативні втручання при ускладнених гастродуоденальних виразках / Л. Я. Ковальчук, І. Я. Дзюбановський, В. І. Максимлюк [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2005. - №1. - С. 20-24.
77. Мохов Е. М. Возможности и перспективы применения в хирургии биологически активного шовного материала / Е. М. Мохов, А. Н. Сергеев // Российский медицинский журнал. 2007. - №2. С. 18-21.
78. Мышкин К.И. Терминолатеральный гастродуоденальный анастомоз в хирургии язвенной болезни / К. И. Мышкин, Л. А. Франкфурт, Н. В. Чернышев // Хиругия. - 1982. - №3. - С. 3-5.
79. Навроцкий И. Н. Ушивание культи двенадцатиперстной кишки / И. Н. Навроцкий. - М: Медицина, 1972. 184 с.
80. Наумов В. Ф. Дуоденопилоропластика резецированным желудком при язвенной болезни / В. Ф. Наумов, Г. В. Шпалинский, С. Р. Габдраупова // Хирургия. - 2000. - №10. - С. 49-55.
81. Нецюк О. Г. Порівняльний аналіз віддалених результатів оперативного лікування хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки / О. Г. Нецюк // Шпитальна хірургія. 2006. - №1. С. 103-106.
82. Никитин Н. А. «Трудная» дуоденальная культя в ургентной хирургии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Н. А. Никитин // Хирургия. - 2001. - №5. - С. 36-39.
83. Никитин Н. А. К вопросу о классификации способов закрытия дуоденальной культи / Н. А. Никитин, Д. А. Караулов // Анналы хирургической гепатологии. 1998. - №3. - С. 348.
84. О значении подслизистого слоя при сшивании органов желудочно-кишечного тракта / В. М. Буянов, В. И. Егоров, И. В. Счастливцев [и др.] // Анналы хирург. - 1999. - №4. - С. 28-33.
85. О повышении надежности кишечного шва / В. А. Горский В.А, А. В. Воленко, И. В. Леоненко [и др.] // Хирургия. - 2006. - №2. - С. 47-51.
86. Овчинников В. А. Выбор способа хирургического лечения пептических язв оперированного желудка / В. А. Овчинников, А. В. Меньков // Хирургия. - 2000. - №11. - С. 15-18.
87. Однорядный непрерывный шов в абдоминальной хирургии / В. М. Буянов, В. Н. Егиев, В. И. Егоров [и др.] // Хирургия. - 2000. - №4. - С. 13-19.
88. Оморов Р. А. Функциональное состояние желчевыводящих протоков и их сфинктеров в ближайшем и отдаленном периоде после резекции желудка / Р. А. Оморов, Р. К. Бейшенбаев // Хирургия. - 2005. - №5. - С. 28-31.
89. Опыт лечения больных с постваготомическими синдромами / А. М. Данилов, А. П. Михайлов, А. Н. Напалков [и др.] // Вест хирургии. - 2002. - №1. - С. 29-32.
90. Органощадні операції у хірургії виразкової хвороби шлунка / І.Я. Дзюбановський, І.І. Басистюк, Р. Свистун [та ін.] // Львівський медичний часопис. - 2005. Т. 11, №4. - С. 11-13.
91. Особливості висічення перфоративної виразки дванадцятипалої кишки в поєднанні з пенентрацією і стенозом / М. М. Велигоцький, А. М. Зайцев, В. В. Комарчук [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2005. - №1. - С. 37-40.
92. Ошибки, осложнения и летальность у больных с острыми хирургическими заболеваниями органов брюшной полости / [Борисов А.Е., Федоров А.В., Земляной В.П. и др]. - СПб., 2000.- С.55-78.
93. Папазов Ф. К. Предупреждение некоторых постгастрорезекционных осложнений путем сохранения естественного оттока из двенадцатиперстной кишки при резекции желудка по Бильрот II /Ф. К. Папазов // Клин хир. - 1979. - №8. - С. 38-39.
94. Перфторан в