ОБ'ЄКТИВНА ОЦІНКА ВАЖКОСТІ СТАНУ ХВОРИХ НА РОЗПОВСЮДЖЕНИЙ ПЕРИТОНІТ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПРОГРАМИ ЛАПАРОСАНАЦІЙ

Короткий опис

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Хабусєв Володимир Кадірович
УДК 616.381-002-036.11-089.85

ОБ'ЄКТИВНА ОЦІНКА ВАЖКОСТІ СТАНУ ХВОРИХ НА РОЗПОВСЮДЖЕНИЙ ПЕРИТОНІТ ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ПРОГРАМИ ЛАПАРОСАНАЦІЙ

14. 01. 03 Хірургія

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Сипливий Василь Олексійович
Лауреат Державної премії України,
доктор медичних наук,
професор

Харків 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,

СИМВОЛІВ ТА ТЕРМІНІВ___________________________________ 4
ВСТУП___________________________________________________ 5
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ______________________________ 10
1.1. Сучасні уявлення про визначення, етіологію та патогенез
розповсюдженого перитоніту________________________________ 10
1.2. Класифікація перитоніту та оцінка важкості стану хворих______ 21
1.3. Сучасні підходи до хірургічного лікування
розповсюженого перитоніту_________________________________ 30
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ_____________ 42
Розділ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ______________________ 52
3.1 Патофізіологічні зміни у хворих на розповсюджений перитоніт при тра-
диційних підходах до визначення показань для лапаросанацій і результати
лікування________________________________________________ 52
3.1.1. Картина периферичної крові при лікуванні розповсюдженого перитоні-
ту без застосування лапаросанацій____________________________ 52
3.1.2 Функціональні проби печінки при лікуванні розповсюдженого перитоні-
ту без застосування лапаросанацій____________________________ 57
3.1.3 Функція нирок при лікуванні розповсюдженого перитоніту без застосу-
вання лапаросанацій________________________________________ 60
3.2 Порушення гомеостазу при лікуванні розповсюдженого перитоніту із
застосуванням лапаросанацій та результати лікування____________ 62
3.3. Аналіз ефективності оцінки вираженості перитоніту за допомогою
Індексу черевної порожнини” при плануванні лапаросанацій______ 69
3.4. Аналіз ефективності оцінки важкості стану за Мангеймським індексом
перитоніту при плануванні лапаросанацій______________________ 72
3.5. Аналіз ефективності оцінки важкості стану за Шкалою оцінки важкості
стану хворих на сепсис” при плануванні лапаросанацій___________ 76
3.6. Аналіз поєднаного використання Мангеймського індексу перитоніту і
шкали оцінки тяжкості стану хворих на гострий сепсис (ASSES)_________79
3.7. Індивідуалізована методика планування лапаросанацій у про-
грамі хірургічного лікування хворих на розповсюджений перитоніт та її ре-
зультати_________________________________________________________ 81
3.8.Прогнозування перитоніту з використанням гематологічних індексів___87
ЗАКЛЮЧЕННЯ___________________________________________ 98
ВИСНОВКИ_____________________________________________ 107
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ______________________________109

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,
СИМВОЛІВ ТА ТЕРМІНІВ
АлАТ - аланінамінотрансфераза
АсАТ - аспартатамінотрансфераза
ГПІ - гематологічний показник інтоксикації
ІА - індекс алергізації
ІГ - індекс Гаркаві
ІІР - індекс імунореактивності
ІСЕЛ - індекс співвідношення еозинофілів і лімфоцитів
ІСЛ - індекс зрушення лейкоцитів (гранулоцитарно-агранулоцитарний індекс)
ІСЛМ - індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів
ІСЛМШОЕ - індекс співвідношення лімфоцитів, моноцитів і ШОЕ
ІСЛШОЕ - індекс співвідношення лейкоцитів і ШОЕ
ІСНМ - індекс співвідношення нейтрофілів і моноцитів
ІЧП - індекс черевної порожнини
ЛГІ - лімфоцитарно-гранулоцитарний індекс
ЛІІ - лейкоцитарний індекс інтоксикацї Я.Я. Кальф-Калифа
МІП - Мангеймський індекс перитоніту
НЛК - нейтрофільно-лімфоцитарний коефіцієнт
ПІ - показник інтоксикації
ПОН - поліорганна недостатність
РП - розповсюджений перитоніт
ШКТ - шлунково-кишковий тракт
ЯІЗ - ядерний індекс зсуву
ЯІСЕ - ядерний індекс ступеня ендотоксикозу
ASSES - Acute Sepsis Severity Evaluation Score (Шкала оцінки важкості стану хворих на гострий сепсис)

ВСТУП
Актуальність теми
Розповсюджений перитоніт (РП) залишається однією з актуальних проблем сучасної хірургії. Незважаючи на суттєвий прогрес, досягнутий за останні роки в хірургічному лікуванні поширеного перитоніту, інтенсивній та антибактеріальній терапії, летальність залишається досить високою 25-30%, а при розвитку синдрому поліорганної недостатності досягає 80-90% [ 17, 66, 100, 108, 174, 199, 216 ].
Адекватна хірургічна санація має вирішальне значення. Водночас наслідки запалення у черевній порожнині при однократній санації не завжди вдається ліквідувати, і є потреба у проведенні повторних санацій. Загальноприйнятої програми повторних санацій черевної порожнини немає. Рішення про терміни та кратність або фіксовану частоту релапаротомій (лапаросанацій) більшістю хірургів приймається емпірично, на основі оцінки інтраопераційних даних та тяжкості стану хворого за допомогою лише клінічного досвіду, що значно знижує ефективність програм хірургічного лікування РП [ 100, 105, 121, 215, 220, 266 ]. Деякі хірурги для визначення необхідності лапаросанацій навіть рекомендують керуватися думкою колег, що не оперували даного хворого, тобто незалежним суб'єктивним поглядом [ 74 ]. І навіть досвідчені хірурги, використовуючи програмовані лапаросанації в лікуванні поширеного перитоніту вказують на те, що частота лапаросанацій визначається темпами динаміки клінічних та локальних проявів поширеного перитоніту [ 20, 24, 95, 97 ].
Останнім часом для оцінки важкості стану хворого на РП, почали застосовувати оціночні шкали та індекси, серед яких найбільш точними щодо РП вважаються шкала APACHE II та Мангеймський індекс перитоніту, рівень достовірності яких при окремому їх застосуванні суттєво не відрізняється. [ 15, 24, 77, 94, 108, 152, 153, 163, 174, 197, 214 ]. Однак їх застосування найбільш виправдане при ретроспективній оцінці тяжкості стану, а також відповідно до певних груп хворих [ 67, 94, 194, 217, 218, 226 ].
Водночас, в оцінюванні стану конкретного хворого та визначенні показань до лапаросанацій, навіть із застосуванням оціночних шкал, відсутня певна єдність в інтерпретації отриманих даних, що ускладнює об'єктивну оцінку ефективності даних методик [ 118,242 ].
Крім того, при їх використанні недостатньо повно враховуються місцеві прояви перитоніту, на які звертають основну увагу практичні лікарі, а також не має достатнього висвітлення ступеня генералізації процесу розвитку абдомінального сепсису.
В.С.Савельев и соавт., у 2003 році розробив критерії інтраопераційної оцінки ураження черевної порожнини при перитоніті, сума балів за якими була названа індексом черевної порожнини. Також ним пропонується спосіб використання даного індексу при плануванні лапаросанацій, але відсутня достатня інформація про ефективність застосування даного алгоритму [ 35 ].
В.О.Сипливий та співавт. у 2003 р. розробили шкалу оцінки тяжкості стану хворих на гострий сепсис (ASSES Acute Sepsis Severity Evaluation Score). А оскільки перитоніт трактується як абдомінальний сепсис, [ 165 ] то оцінка його вираженості повинна враховуватися при оцінюванні тяжкості стану хворого та плануванні лапаросанацій.
Таким чином, об'єктивне оцінювання тяжкості стану хворих, що базується на аналізі місцевих та системних проявів перитоніту, є важливим питанням хірургії поширеного перитоніту.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана в рамках тематичного плану Харківського національного медичного університету як фрагмент науково-дослідної роботи „Патофізіологічне обґрунтування застосування сучасних методів діагностики і хірургічної корекції захворювань органів черевної порожнини, судин, легень, щитоподібної залози з урахуванням порушень гомеостазу ” (№ державної реєстрації 0106U001855).

Мета роботи
Покращити результати хірургічного лікування хворих на розповсюджений перитоніт шляхом обгрунтування програми лапаросанацій з урахуванням об'єктивної оцінки важкості стану.
Задачі роботи
1. Провести аналіз результатів хірургічного лікування хворих на поширений перитоніт при традиційних підходах у визначенні програми лікування.
2. Вивчити ефективність оцінки вираженості місцевих проявів перитоніту за індексом черевної порожнини при плануванні лапаросанацій.
3. Визначити ефективність оцінки системних проявів перитоніту за Мангеймським індексом перитоніту та шкалою ASSES при плануванні лапаросанацій.
4. Вивчити динаміку гематологічних індексів з урахуванням результатів лікування та запропонувати математичну модель прогнозування перитоніту.
5. Розробити індивідуалізовану методику планування лапаросанацій при хірургічному лікуванні хворих на розповсюджений перитоніт.
Об'єкт дослідження - розповсюджений перитоніт.
Предмет дослідження - важкість стану хворих на розповсюджений перитоніт при плануванні лапаросанацій.
Методи дослідження: клінічні, клініко-лабораторні, біохімічні, рентгенологічні та статистичні методи, математичний аналіз.
Наукова новизна
Дисертаційна робота містить нове розв'язання наукової задачі обґрунтування індивідуалізованої методики планування лапаросанацій при хірургічному лікуванні хворих на розповсюджений перитоніт на основі оцінювання вираженості місцевих та системних проявів перитоніту.
Установлено, що результати лікування хворих на поширений перитоніт обумовлені вираженістю запального процесу в черевній порожнині, ступенем порушень гомеостазу, розвитком поліорганної недостатності, об'єктивна оцінка яких можлива на основі використання спеціальних шкал.

Визначена ефективність індексу черевної порожнини, Мангеймського індексу перитоніту та шкали ASSES для оцінки місцевих та системних проявів перитоніту при визначенні програми лапаросанацій.
Доведено, що гематологічні індекси достовірно віддзеркалюють ступінь тяжкості стану хворих на поширений перитоніт. Уперше розроблений спосіб математичного прогнозування перебігу перитоніту, що дозволяє індивідуалізовано об'єктивно оцінювати тяжкість стану хворого на етапах його лікування.
Уперше запропоновано індивідуалізовану методику планування лапаросанацій при хірургічному лікуванні хворих на розповсюджений перитоніт.
Практичне значення
Використання індексу черевної порожнини дозволяє об'єктивно оцінити вираженість місцевих проявів перитоніту, визначити ефективність хірургічної санації та кратність її проведення.
Застосування Мангеймського індексу перитоніту та шкали оцінки гострого сепсису дозволяє об'єктивно оцінювати динаміку перебігу захворювання, оцінювати тяжкість стану хворого, планувати режим проведення лапаросанацій.
Застосування розробленого алгоритму визначення показань для початку, продовження та припинення лапаросанацій у програмі хірургічного лікування хворих на розповсюджений перитоніт на основі шкал об'єктивної оцінки важкості стану дозволяє звести до мінімуму елемент суб'єктивності при визначенні показань для релапаротомії.
Визначення гематологічних індексів і застосування математичної моделі прогнозування перебігу перитоніту забезпечує вибір оптимальної тактики лікування.
Застосування розробленого способу прогнозування гнійно-запальних ускладнень післяопераційних ран дозволяє оптимізувати профілактичні заходи (патент України № 34610 U від 11.08.2008р.)
Особистий внесок здобувача.
Автор самостійно провів патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної проблеми, провів добір хворих та їх обстеження. Автор самостійно виконував або асистував на операціях у цієї категорії хворих, вів контроль за ефективністю лікування, виконав статистичну обробку результатів, аналіз та їх обґрунтування. Задачі дослідження, методологічні підходи до їх розв'язання, висновки та практичні рекомендації, що випливають з даного дослідження, сформульовані разом із науковим керівником. У дисертації не використані ідеї, що належать співавторам наукових робіт.
Результати роботи впроваджені й використовуються в роботі хірургічних відділень лікувальних закладів міста Харкова (17 клінічна міська багатопрофільна лікарня, 18 міська багатопрофільна лікарня, Дорожна клінічна лікарня станції Харків), міської лікарні м. Люботин, центральної районної лікарні м. Шахти Донецької області.
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, з них 6 статей у фахових журналах, що входять до затвердженого ВАК України переліку наукових видань, одержано один патент на винахід.
Об'єм та структура роботи. Робота викладена на 134 сторінках друкованого тексту і складається зі вступу, огляду літератури , опису матеріалів та методів дослідження, результатів власних досліджень, заключення, висновків та списку літератури. Робота ілюстрована 36 таблицями та 21 діаграмою. Бібліографія включає 266 джерел. В тому числі 144 вітчизняних і 122 іноземних.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі запропоновано нове рішення наукової задачі хірургічного лікування розповсюдженого перитоніту, яке передбачає обґрунтування індивідуалізованої методики планування лапаросанацій на основі об'єктивної оцінки вираженості місцевих та системних проявів перитоніту за допомогою спеціальних шкал, проведення прогнозування перебігу перитоніту.
1. Поширений перитоніт супроводжується вираженими змінами в картині периферичної крові, обміну білків, порушенням функціональних показників печінки, нирок, що віддзеркалює прояви поліорганної недостатності. Динаміка патофізиологічних змін залежить від тактики хірургічного лікування.
2. Оцінка вираженості місцевих проявів перитоніту за індексом черевної порожнини дозволяє визначити кратність і ефективність хірургічної санації черевної порожнини, обґрунтувати програму повторних лапаросанацій.
3. Застосування Мангеймського індексу перитоніту дозволяє оцінити тяжкість стану хворих на поширений перитоніт та прогнозувати несприятливий перебіг захворювання.
4. Використання шкали оцінки тяжкості гострого сепсису дозволяє оцінити вираженість системних проявів поширеного перитоніту й забезпечити індивідуалізовану оцінку динаміки перебігу захворювання.
5. Програмовані лапаросанації показані хворим, якщо значення індексу черевної порожнини складають 12 та більше балів, значення Мангеймського індексу перитоніту не вище 30 балів, а сума балів Мангеймського індексу перитоніту та шкали тяжкості стану хворих на гострий сепсис не більше 55 балів. Критеріями завершення режиму програмованих лапаросанацій є зниження індексу черевної порожнини нижче 10 балів та тяжкості стану за шкалою оцінки тяжкості стану хворих на гострий сепсис нижче 30 балів.
6. Можливий прогноз перебігу поширеного перитоніту на основі визначення гематологічних індексів та математичного моделювання. Прогностично значущими показниками є гематологічні індекси: ядерний індекс зсуву, гематологічний показник інтоксикації.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою обґрунтування програми лапаросанацій при хірургічному лікуванні хворих на поширений перитоніт необхідно використовувати об'єктивні шкали оцінки тяжкості стану: для оцінки вираженості місцевих проявів перитоніту застосувати індекс черевної порожнини, для оцінки системних проявів Мангеймський індекс перитоніту та шкалу ASSES.
2. Для підвищення ефективності хірургічного лікування з метою об'єктивної оцінки ступеня інтоксикації у хворих на розлитий перитоніт слід використовувати доступні визначенню гематологічні індекси з наступним прогнозуванням перебігу захворювання за допомогою розробленої математичної моделі.
3. Для оптимізації профілактичних заходів гнійно-запалювальних ускладнень післяопераційних ран слід використовувати розроблений спосіб прогнозування, який передбачає визначення рівня альбуміну та лімфоцитів крові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдоминальный сепсис: современная концепция и вопросы классификации / В. С. Савельев, В. Р. Гельфанд, В. А. Гологорский [и др.] // Анналы хирургии. 1999. № 6. С. 1418.
2. Абдоминальный сепсис: современный взгляд на нестареющую проблему (обзор литературы). Часть I / Б. Р. Гельфанд, С. З. Бурневич, В. Е. Гиткович, Ш. М. Гайнулин // Вестник интенсивной терапии. 1996. № 4. С. 2935.
3. Абдулжалилов М. К. Пути повышения эффективности назоинтестинального дренирования у больных с кишечной непроходимостью и перитонитом / М. К. Абдулжалилов // Хирургия. 2003. № 4. С. 3941.
4. Андрієць В. В. Прогнозування несприятливого перебігу післяопераційного періоду та рання діагностика післяопераційного перитоніту / В. В. Андрієць // Клін. хірургія. 1998. № 6. С. 68.
5. Анисимов А. Ю. Открытый способ лечения острого разлитого перитонита / А. Ю. Анисимов // Клін. хірургія. 1994. № 4. С. 1820.
6. Антибактериальная и иммунокорригирующая терапия разлитого гнойного перитонита / В. Т. Зайцев, И. А. Криворучко, И. В. Гусак [и др.] // Клин. хирургия. 1992. № 4. С. 14.
7. Антибактериальная терапия хирургической абдоминальной инфекции и абдоминального сепсиса / Б. Р. Гельфанд, В. А. Гологорский, С. З. Бурневич, Е. Б Гельфанд // Consilium medicum. 2000. Т. 2, № 9. С. 374379.
8. Ашрафов Р. А. Дренирование и лаваж брюшной полости, декомпрессия и лаваж полых органов желудочно-кишечного тракта в лечении перитонита / Р. А. Ашрафов, М. И. Давыдов // Хирургия. 2001. № 2. С. 5659.
9. Батян Н. П. Клинические вопросы релапаротомии / Н. П. Батян. Минск : Беларусь, 1982. 126 с.
10. Белобородов В. Б. Актуальные вопросы патогенеза и лечения сепсиса / В. Б. Белобородов // Клин. антибиотикотерапия. 2000. № 56. С. 1622.
11. Белокуров Ю. Н. Прогнозирование течения эндогенной интоксикации в неотложной хирургии / Ю. Н. Белокуров, В. В. Рыбачков // Хирургия. 1991. № 4. С. 37.
12. Брусницына М. П. Выполнение неотложной релапаротомии у больных с перитонитом / М. П. Брусницына, Л. Г. Яновская // Клин. хирургия. 1996. № 23. С. 13.
13. Внутрибрюшная перфузия перфторана в лечении больных распространенным гнойным перитонитом / Г. Р. Аскерханов, А. М. Голубев, А. Г. Гусейнов [и др.] // Хирургия. 2000. № 9. С. 810.
14. Выбор критериев прогноза у больных с абдоминальным сепсисом / В. А. Ступин, И. Е. Гридчик, Д. Б. Закиров, В. И. Пар // III Сессия МНОАР : материалы. 2002. № 2. С. 42.
15. Гельфанд Е. Б. Абдоминальный сепсис: интегральная оценка тяжести состояния больных и полиорганной дисфункции / Е. Б. Гельфанд, В. А. Гологорский, Б. Р. Гельфанд // Анестезиология и реаниматология. № 3. 2000. С. 2933.
16. Глабай В. П. Релапаротомии после неотложных операций на органах брюшной полости / В. П. Глабай, А. И. Шаров, А. А. Абрамов // Медицинский академический журнал. 2003. Т. 3, № 2. Приложение 3. С. 2829.
17. Гнойный перитонит: патофизиология и лечение / А. Я. Цыганенко, В. В. Бойко, И. А. Криворучко [и др.] [под ред. акад. А. Я. Цыганенко]. Харьков : «Контраст», 2002. 280 с.
18. Горовитс Д. Современное лечение перитонита / Д. Горовитс // Клін. хірургія. 1996. № 23. С.1819.
19. Гостищев В. К. Патогенетическое обоснование и основные принципы комплексной дезинтоксикационной терапии гнойного перитонита / В. К. Гостищев, Н. М. Федоровский // Вестник РАМН. 1994. № 8. С. 2933.
20. Гостищев В. К. Перитонит / Гостищев В. К., Сажин В. П., Авдовенко А. Л. М. : Медицина, 2002. 224 с.
21. Григорьев С. Г. Программированная лапаросанация брюшной полости при разлитом гнойном перитоните / С. Г. Григорьев // Клин. хирургия. 1990. № 4. С. 4243.
22. Гридчик И. Е. Выбор приоритетов в лечении абдоминального сепсиса / И. Е. Гридчик, Д. Б. Закиров, В. И. Пар // IV Сессия МНОАР, 26 марта 2004 г. : материалы. 2004. Режим доступу : http://www.med.ru/ medcent/ANEST/IV-VG.htm#g3.
23. Гридчик И. Е. К прогнозу течения абдоминального сепсиса / И. Е. Гридчик, Д. Б. Закиров, В. И. Пар // Вестник интенсивной терапии. 2004. № 1. С. 15.
24. Гринев М. В. Хирургический сепсис / Гринев М. В., Громов М. И., Комаров В. Е. СПб.М. : ОАО "Типография "Внешторгиздат", 2001. 315 с.
25. Давыдов Ю. А. Лечение общего гнойного перитонита / Ю. А. Давыдов, А. Г. Козлов, А. В. Волков // Хирургия. 1992. № 10. С. 4953.
26. Диагностика и лечение перитонита, осложняющего течение заболеваний толстой кишки / Ю. В. Балтайтис, А. И. Пойда, В. А. Жельман [и др.] // Клін. хірургія. 1996. № 23. С. 67.
27. Динамика изменений обмена веществ в головном мозге при экспериментальном перитоните / Ш. И. Каримов, Б. Д. Бабаджанов, Б. Б. Сафаев [и др.] // Хирургия. 1993. № 3. С. 8891.
28. Дифференциальный подход к повторному осуществлению повторной санации брюшной полости у больного с острым разлитым перитонитом / В. И. Бондарев, Н. П. Аблицов, А. В. Пепенин [и др.] // Клин. хирургия. 1995. № 4. С. 1617.
29. Ерюхин И. А. Воспаление как общебиологическая реакция: на основе модели острого перитонита / Ерюхин И. А., Белый В. Я., Вагнер В. К. Л. : Наука, Ленингр. отд-ние, 1989. 261 с.
30. Ерюхин И. А. Хирургический сепсис (дискуссионные аспекты проблемы) / И. А. Ерюхин, С. А. Шляпников // Хирургия. 2000. № 3. С. 4446.
31. Зайцев В. Т. Нарушения метаболизма белков и их роль в развитии и исходе перитонита у больных острой хирургической патологией / В. Т. Зайцев, М. П. Брусницына, Л. Г. Яновская // Пленум проблемной комиссии Инфекция в хирургии” и республиканский семинар по внедрению достижений науки в практику здравоохранения : тезисы докл. Витебск, 1992. С. 2122.
32. Зайцев В. Т. Послеоперационные гнойно-воспалительные осложнения, их профилактика и лечение у больных с острыми хирургическими заболеваниями органов брюшной полости / В. Т. Зайцев, М. П. Брусницына, Л. Г. Яновская // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии : тезисы докл. Черновцы, 1992. С. 57.
33. Закиров Д. Б. Распространенный перитонит: проблемы и пути решения : автореф. дисс. на соискание учен. степени докт. мед. наук : спец. 14.01.27 „Хирургия” / Д. Б. Закиров. М., 2006. 35 с.
34. Земсков В. С. Открытые методы лечения разлитого перитонита и гнойного панкреатита / В. С. Земсков, А. В. Процюк // Клин. хирургия. 1991. № 11. С. 4244.
35. Иммунокорригирующий эффект гемосорбции у больных острым перитонитом / Л. В. Полуэктов, Б. А. Рейс, Ю. В. Редькин [и др.] // Вестник хирургии. 1990. № 2. С. 9297.
36. Индивидуальный прогноз тяжести течения послеоперационного периода и исхода распространенного перитонита / Л. А. Лаберко, Н. А. Кузнецов, Г. В. Родоман [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. 2005. № 2. С. 2933.
37. Интраабдоминальное введение антибиотиков в комплексном лечении перитонита / Г. Д. Петренко, В. А. Сипливый, Д. Г. Петренко [и др.] // Клін. хірургія. 2003. № 45. С. 31.
38. Использование открытого повторного лаважа брюшной полости при лечении разлитого гнойного перитонита у лиц старческого возраста / Б. О. Мильков, П. П. Cидор, Г. П. Шамрей [и др.] // Клин. хирургия. 1988. № 2. С. 6869.
39. Канарский И. Д. Ранняя релапаротомия в хирургии органов брюшной полости / И. Д. Канарский, З. Ф. Василькова, А. С. Суховеров // Пленум проблемной комиссии Инфекция в хирургии” и республиканский семинар по внедрению достижений науки в практику здравоохранения : тезисы докл. Витебск, 1992. С. 2223.
40. Каримов Ш. И. Метаболизирующая функция печени при перитоните у больных пожилого и старческого возраста / Ш. И. Каримов, Р. М. Ахмедов // Хирургия. 1990. № 7. С. 5962.
41. Каримов Ш. И. Острый гнойный перитонит / Ш. И. Каримов, А. А. Асраров. Ташкент : изд-во им. Ибн Сины, 1991. 67 с.
42. Кемеров С. В. Ошибки хирургического лечения распространенного гнойного перитонита / С. В. Кемеров // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. 2005. № 9. С. 5054.
43. Классификация гнойных форм перитонита / Б. О. Мильков, Г. П. Шамрей, Г. Д. Дейбук [и др.] // Клин. хирургия. 1991. № 11. С. 5759.
44. Классификация перитонита (принята на Всероссийской научно-практической конференции РАСХИ, 2005 г.) / В. С. Савельев, И. А. Ерюхин, М. И. Филимонов [и др.] // Consilium medicum. 2007. Т. 5, № 1. Режим доступу до журн. : http://www.consilium-medicum.com/media/is/ 07_01/12.shtml.
45. Костюченко К. В. Принципы определения хирургической тактики лечения распространенного перитонита / К. В. Костюченко, В. В. Рыбачков // Хирургия. 2005. № 4. С. 1419.
46. Котов И. А. О терминологии и классификации релапаротомии / И. А. Котов, Е. М. Махов // Хирургия. 1992. № 456. С. 355359.
47. Кочнев О. С. Лечение и профилактика анаэробной неклостридиальной инфекции при перитоните / О. С. Кочнев, Н. А. Велиев // Анаэробная неклостридиальная инфекция в гнойной хирургии : тезисы докл. Тернополь, 1989. С. 118119.
48. Кузин М. И. Перитонит. Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости / М. И. Кузин. М. : Медицина, 1986. С. 438482.
49. Кузин М. И. Хирургические болезни / М. И. Кузин, Н. М. Кузин [под ред. М. И. Кузина]. М. : Медицина, 1986. С. 672689.
50. Кузин М. И. Синдром системного ответа на воспаление / М. И. Кузин // Хирургия. 2000. № 2. С. 5459.
51. Лейкоцитарный индекс интоксикации и иммунологические нарушения при разлитом гнойном перитоните / И. Н. Большаков, Р. Е. Титовец, Н. И. Камзалакова [и др.] // Клин. медицина. 1991. № 6. С. 6061.
52. Лечебно-диагностическая тактика при высоких полных несформированных осложненных кишечных свищах / В. Д. Федоров, В. В. Цвиркун, А. О. Жуков, Т. В. Саввина // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии : науч.-практ. конф. хирургов Украины : тезисы докл. Харьков, 1995. С. 8556.
53. Лечение распространенного гнойного перитонита в терминальной стадии / М. И. Кузин, О. С. Шкроб, М. И. Сорокина [и др.] // ХХХІ Всесоюзн. съезд хирургов : тезисы докл. Ташкент, 1986. С. 4547.
54. Макарова Н. П. Лапаростомия в лечении распространённого перитонита / Н. П. Макарова, О. В. Киршина // Хирургия. 2000. № 3. С. 3032.
55. Мартов Ю. Б. Неотложная релапаротомия / Ю. Б. Мартов, А. Т. Щастный // Здравоохранение Беларуси. 1994. № 8. С. 5054.
56. Мильков Б. О. Способ лечения перитонита / Б. О. Мильков, М. М. Гресько, И. Ю. Полянский // Клин. хирургия. 1992. № 4. С. 6061.
57. Минцер О. П. Клиническое прогнозирование / О. П. Минцер, Ю. Т. Цуканов. К. : Здоровье, 1983. 144 с.
58. Мирошниченко А. Г. Прогнозирование исхода полиорганной недостаточности у больных распространенным перитонитом / А. Г. Мирошниченко, А. Г. Кочеревец, О. Г. Изотова // Пленум проблемной комиссии Инфекция в хирургии” и республиканский семинар по внедрению достижений науки в практику здравоохранения : тезисы докл. Витебск, 1992. С. 4041.
59. Митюк И. И. Абсцессы легких / И. И. Митюк, В. И. Попов. Винница : Науч. мед. литература, 1994. 211 с.
60. Мустафин Р. Д. Программированная релапаротомия при распространенном гнойном перитоните / Р. Д. Мустафин, Ю. В. Кучин, В. Е. Кутуков // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. 2004. № 10. С. 2730.
61. Нарушения иммунитета при инфекционно-токсическом шоке у больных перитонитом / Б. Р. Гельфанд, В. А. Гологорский, В. Л. Ершов [и др.] // Вестн. хирургии. 1989. № 5. С. 2326.
62. Неклостридиальная анаэробная инфекция и перитонит при острых заболеваниях органов брюшной полости / Э. В. Луцевич, А. А. Горячкин, А. И. Тугаринов, А. Е. Малюкгов // Пленум проблемной комиссии Инфекция в хирургии” и республиканский семинар по внедрению достижений науки в практику здравоохранения : тезисы докл. Витебск, 1992. С. 3334.
63. Новые аспекты лечения перитонита / В. Т. Зайцев, Н. П. Донец, Е. М. Климова, З. Н. Николаева // Клін. хірургія. 1996. № 23. С. 2526.
64. Определение объема раствора, необходимого при распространенном гнойном перитоните / О. Е. Нифантьев, А. Е. Попов, Т. В. Воеводина [и др.] // Клин. хирургия. 1990. № 1. С. 4849.
65. Оптимизация хирургической тактики при остром разлитом перитоните / Д. Б. Закиров, В. А. Ступин, Е. Г. Александрова [и др.] // Актуальные проблемы современной хирургии: Международный хирургический конгресс, 22-25 февр. 2003 г. : труды конгресса. М., 2003. С. 92.
66. Острый гнойный перитонит / Ю. П. Спиженко, О. Б. Мильков, А. Е. Лагода [и др.]. Х. : Прапор, 1997. 190 с.
67. Оценка индекса перитонита Манхаймера / А. С. Ермолов, В. Е. Багдатьев, Е. В. Чудотворцева, А. В. Рожнов // Вестн. хирургии. 1996. № 3. С. 2223.
68. Оценка прогностической значимости Мангеймеровского перитонеального индекса при вторичном распространенном перитоните / В. А. Ступин, А. Е. Богданов, И. Е. Гридчик [и др.] // Неотложная и специализированная хирургическая помощь : Первый конгресс московских хирургов : материалы конгресса. М., 2005. С. 62.
69. Оценка степени тяжести эндогенной интоксикации при разлитом перитоните / А. А. Гринберг, В. А. Ступин, Е. Г. Александрова [и др.] // Сб. работ науч.-практ. конф., посвящ. 70-летию Ю. А. Нестеренко. М., 2000. С. 4150.
70. Оцінка тяжкості стану хворих на перитоніт згідно з Мангеймським перитонеальним індексом / Б. О. Мільков, А. В. Білоокий, В. П. Польовий [та ін.] // Харьковская хирургическая школа. 2002. № 2 (3). С. 88.
71. Патогенетические аспекты лечения разлитого гнойного перитонита / О. Э. Луцевич, В. И. Петров, В. С. Пауков [и др.] // Хирургия. 1990. № 7. С. 5055.
72. Петров В. П. Ранняя релапаротомия после операций на желудке / В. П. Петров, Б. Ш. Бадуров, В. И Карандин // Вестн. хирургии. 1994 № 56. С. 1621.
73. Плановая релапаротомия как способ лечения и предупреждений осложнений разлитого гнойного перитонита / А. С. Никоненко, А. А. Ковалев, О. Б. Горелик, Г. В. Четвертушкин // Клін. хірургія. 1991. № 4. С. 2628.
74. Повторное чревосечение после экстренных операций / Г. М. Соловьев, В. В. Багдасаров, Е. А. Казарова, М. М. Карапетян // Анналы хирургии. 1999. № 6. С. 109112.
75. Подачин П. В. Распространенный перитонит: проблемы и перспективы этапных методов хирургического лечения / П. В. Подачин // Анналы хирургии. 2004. № 2. С. 513.
76. Показания к лимфогенной антибиотикотерапии при перитоните и её эффективность / О. С. Кочнев, Н. А. Велиев, Р. И. Литвинов, Б. Х. Ким // Вестн. хирургии. 1992. № 456. С. 355359.
77. Поліорганна недостатність і септичний шок як перші симптоми післяопераційного перитоніту / М. П. Павловський, Т. І. Шахова, В. І. Коломійцев [та ін.] // Клін. хірургія. 2003. № 45. С. 3031
78. Полуоткрытая лапаростомия в лечении больных распространенным перитонитом / Е. А. Багдасарова, А. Э. Абагян, В. А. Иванников, А. В. Тавадов // Аналлы хирургии. 2004. № 1. С. 6165.
79. Попова Т. С. Синдром кишечной недостаточности в хирургии / Попова Т. С., Тамазашвили Т. Ш., Шестопалов А. Е. М. : Медицина, 1991. 240 с.
80. Послеоперационные осложнения у больных с перитонитом / Б. К. Шуркалин, А. П. Фаллер, В. А. Горский, П. С. Глушков // Хирургия. 2003. № 4. С. 3235.
81. Применение балльных систем в выборе хирургической тактики у больных разлитым перитонитом в раннем послеоперационном периоде / Д. Б. Закиров, В. А. Ступин, Е. Г. Александрова [и др.] // Сборник материалов науч.-практ. конф. (к 35-летию ГИУВ МО РФ). М., 2003. С. 4950.
82. Применение плазмы доноров-реконвалесцентов в комплексном лечении перитонита / Б. О. Мильков, В. К. Патратий, И. И. Сидорчук [и др.] // Хирургия. 1992. № 2. С. 4549.
83. Применение синтетических сеток и лазерного излучения для лечения перитонита открытым способом / В. В. Грубник, А. И. Ткаченко, Ю. Н. Кошель [и др.] // Клін. хірургія. 1996. № 23. С. 2021.
84. Применение ультразвукового облучения крови в комплексном лечении перитонита / Б. О. Мильков, В. И. Ротарь, С. Е. Макаровская [и др.] // Клин. хирургия. 1990. №1. С. 4546.
85. Применение этапного лаважа брюшной полости в лечении послеоперационного перитонита / Б. С. Полинкевич, Л. Ю. Маркулан, Л. С. Белянский, А. С. Лаврик // Клін. хірургія. 1996. № 23. С. 45.
86. Проблемы лечения перитонита / А. В. Костырной, О. Ч. Хаджиев, Д. В. Шестопалов, О. А. Бугаенко // Клін. хірургія. 2008. № 6. С. 27-29.
87. Прогноз развития послеоперационных осложнений у больных разлитым перитонитом / Д. Б. Закиров, В. А. Ступин, И. Е. Гридчик [и др.] // Актуальные проблемы современной хирургии : Международный хирургический конгресс, 22-25 февр. 2003 г. : труды конгресса. М., 2003. С. 98.
88. Прогнозирование исхода релапаротомии / Л. Г. Заверный, А. И. Пойда, В. М. Мельник [и др.] // Клин. хирургия. 1992. № 8. С. 1214.
89. Программированная релапаротомия при перитоните / Г. Р. Аскерханов, А. Г. Гусейнов, У. З. Загиров, Ш. А. Султанов // Хирургия. 2000. № 8. С. 2023.
90. Программированное промывание брюшной полости и интраперитонеальная сорбция в лечении тяжелых форм перитонита / В. М. Шиленок, В. Н. Соболь, В. Н. Данющенкова [и др.] // Х съезд хирургов Белоруссии : тез. докл. Минск, 1991. С. 8889.
91. Программируемые санации брюшной полости при послеоперационном распространенном гнойном перитоните / Е. Г. Григорьев, А. В. Шумов, В. Е. Пак [и др.] // Хирургия. 1991. № 5. С. 121125.
92. Программируемый перитонеальный лаваж в лечении распространенного перитонита / В. С. Савельев, М. И. Филимонов, Б. Р. Гельфанд [и др.] // Анналы хирургии. 1996. № 2. С. 2529.
93. Пути прогнозирования и профилактики гнойных осложнений внутрибрюшных операций / С. С. Слесаренко, Г. А. Блувштейн, С. В. Додин, С. М. Ерёменко // Вестн. хирургии. 1994. № 56. С. 5055.
94. Радзиховский А. П. Очерки хирургии перитонита / Радзиховский А. П., Бобров О. Е., Найштетик В. Я. [под. ред. проф. А. П. Радзиховского]. К. : [б. и.], 2000. 139 с.
95. Распространенный перитонит. Основы комплексного лечения / Ю. Б. Мартов, С. Г. Подолинский, В. В. Кирковский, А. Т. Щастный. М. : Триада-Х”, 1998. 144 с.
96. Результаты и перспективы лечения распространенных форм перитонита / А. Г. Кригер, Б. К. Шуркалин, В. А. Горский [и др.] // Хирургия. 2001. № 8. С. 812.
97. Релапаротомия / Радзиховский А. П., Бобров О. Е., Ткаченко А. А. К. : «Феникс», 2001. 360 с.
98. Релапаротомия в лечении послеоперационного распространенного перитонита / Г. П. Рычагов, А. Н. Нехаев, П. И. Карезь, В. Е. Кремень // Хирургия. 1997. № 1. С. 4548.
99. Релапаротомия в хирургии распространенного перитонита / В. С. Савельев, М. И. Филимонов, П. В. Подачин, В. А. Ступин // Инфекции в хирургии. 2007. № 3. Режим доступу до журн. : http://www.consilium-medicum.com/pics/File/07_Insurgery3_03.pdf.
100. Релапаротомия и damage control при хирургическом лечении послеоперационных внутрибрюшных гнойно-септических осложнений / И. А. Криворучко, В. В. Бойко, Р. Р. Сейдаметов, С. А. Андреещев // Клін. хірургія. 2004. № 1. С. 58.
101. Релапаротомия: определение, показания и результаты / Л. Г. Заверный, В. М. Мельник, А. И. Пойда [и др.] // Хирургия. 1996. № 1. С. 6669.
102. Роль транслокации бактерий в патогенезе хирургической инфекции / В. И. Никитенко, В. В. Захаров, А. В. Бородин [и др.] // Хирургия. 2001. № 2. С. 6366.
103. Руднов В. А. Оценка тяжести состояния при сепсисе и септическом шоке / В. А. Руднов, С. В. Беляев, Э. К. Николаев // Анестезиология и реаниматология. 1995. № 6. С. 911.
104. Савельев В. С. Инфекция в абдоминальной хирургии: настоящее и будущее проблемы / В. С. Савельев, В. Р. Гельфанд // Вестн. хирургии. 1990. № 6. С. 37.
105. Савельев В. С. Программируемая релапаротомия в лечении распространенного гнойного перитонита / В. С. Савельев, М. И. Филимонов, П. В. Подачин // Анналы хирургии. 2004. № 2. С. 4248.
106. Савчук Б. Д. Гнойный перитонит / Б. Д. Савчук. М. : Медицина, 1979. 192 с.
107. Саенко В. Ф. Выбор метода закрытия лапаростомы в лечении тяжелых форм перитонита / В. Ф. Саенко, Л. С. Белянский // Клін. хірургія. 2003. № 45. С. 34.
108. Саенко В. Ф. Принципы комплексного лечения разлитого перитонита / В. Ф. Саенко, Л. С. Белянский // Клін. хірургія. 2003. № 45. С. 33.
109. Сазонов К. Н. Высокочастотная инсуффляция лекарственного аэрозоля в брюшную полость в комплексном лечении острого распространенного перитонита / К. Н. Сазонов, Б. П. Филенко, И. И. Борсак // Хирургия. 2003. № 4. С. 2731.
110. Санация и дренирование брюшной полости у больных с перфоративной пилородуоденальной язвой при распространенном перитоните / В. Т. Зайцев, Б. И. Пеев, В. В. Бойко [и др.] // Клин. хирургия. 1994. № 5. С. 3638.
111. Cачек М. Г. Взаимодействие полиморфноядерных и мононуклеарных фагоцитов крови у больных перитонитом / М. Г. Cачек, Г. П. Адаменко, А. Н. Косинец // Здравоохранение Беларуси. 1992. № 11. С. 1417.
112. Сачек М. Г. Значение процессов свободнорадикального окисления в развитии осложнений при перитоните / М. Г. Сачек, А. В. Фомин, А. Н. Лызиков // Пленум проблемной комиссии Инфекция в хирургии” и республиканский семинар по внедрению достижений науки в практику здравоохранения : тезисы докл. Витебск, 1992. С. 5455.
113. Сачек М. Г. Иммунологические аспекты хирургической инфекции / Сачек М. Г., Адаменко Г. П., Косинец А. Н. Витебск : [б. и.], 1994. 138 с.
114. Светухин А. М. Хирургическая инфекция и системы объективной оценки тяжести состояния больных / А. М. Светухин, А. А. Звягин, С. Ю. Слепнев // Анналы хирургической гепатологии. 2002. Т.7, № 2. С. 96104.
115. Светухин А. М. Системы объективной оценки тяжести состояния больных. Часть I / А. М. Светухин, А. А. Звягин, С. Ю. Слепнев // Хирургия. 2002. № 9. С. 5159.
116. Светухин А. М. Системы объективной оценки тяжести состояния больных. Часть II / А. М. Светухин, А. А. Звягин, С. Ю. Слепнев // Хирургия. 2002. № 10. С. 60-69.
117. Симонян К. С. Перитонит / К. С. Симонян. М. : Медицина, 1971. 296 с.
118. Сипливый В. А. Оценка тяжести состояния хирургического больного / Сипливый В. А., Дронов А. И., Конь Е. В. К. : Наук. світ, 2004. 101 с.
119. Система прогноза течения послеоперационного периода у больных с распространенным перитонитом / И. Е. Гридчик, В. А. Ступин, Д. Б. Закиров, В. И. Пар // III Сессия МНОАР : материалы. 2002. № 2. С. 41.
120. Системы оценки тяжести компонент методологии лечебной работы / Г. Н. Мещеряков, С. М. Радаев, К. О. Заке [и др.] // Реанимация и интенсивная терапия. 1999. № 1. С. 1928.
121. Совершенствование техники и тактики санации брюшной полости при разлитом гнойном перитоните / В. К. Логачев, Н. П. Донец, Р. Р. Османов [и др.] // Клін. хірургія. 2003. № 45. С. 2324.
122. Современные представления о классификации перитонита и системах оценки тяжести состояния больных / В. Д. Федоров, В. К. Гостищев, А. С. Ермолов, Т. Н. Богницкая // Хирургия. 2000. № 4. С. 5862.
123. Современные принципы лечения разлитого гнойного перитонита / В. Ф. Саенко, Л. С. Белянский, Л. Ю. Маркулан [и др.] // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии : науч.-практ. конф. хирургов У