МАЛОІНВАЗИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ПІСЛЯНЕКРОТИЧНИХ КІСТ ПІДЩЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ (клініко-експериментальне дослідження)

Короткий опис

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

Преподобний Вячеслав Володимирович

УДК 616.37-006.2-07-089

МАЛОІНВАЗИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ПІСЛЯНЕКРОТИЧНИХ КІСТ ПІДЩЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ
(клініко-експериментальне дослідження)

14.01.03 хірургія

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
доктор медичних наук, професор
Мамчич Володимир Іванович

Київ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

5

Розділ 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ЕТІОПЕТАГЕНЕЗ І ЛІКУВАННЯ КІСТ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ (огляд літератури)

12

1.1. Патогенез кіст підшлункової залози

12

1.2. Діагностика кіст підшлункової залози

15

1.3. Лікування хворих з кістами підшлункової залози

28

Розділ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

45

2.1. Характеристика експериментальних моделей, що використовувалися в роботі

45

2.2. Методи дослідження

46

2.3. Методика виготовлення екстракту тканин пуповини та методи оцінки його мікробної контамінації

50

Розділ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ГРУП ХВОРИХ

52

3.1. Характеристика обстежених груп хворих

52

3.2. Методика поєднаного застосування внутрішньо тканинного електрофорезу та екстракту тканини пуповини у хворих з кістами підшлункової залози

74

3.3. Алгоритм діагностики наявності зв’язку між кістою та протоками підшлункової залози

75

Розділ 4. ВПЛИВ ЕКСТРАКТУ ПУПОВИННОЇ ТКАНИНИ, ВНУТРІШНЬОТКАНИННОГО ЕЛЕКТРОФОРЕЗУ ТА ЇХ ПОЄДНАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА СИСТЕМУ РЕГУЛЯЦІЇ АГРЕГАТНОГО СТАНУ КРОВІ І ТКАНИННИЙ ФІБРИНОЛІЗ У ЩУРІВ І МОРСКИХ СВИНОК З УРАЖЕННЯМ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

78

4.1. Порівняльний аналіз змін коагуляційного і тромбоцитарно-судинного гемостазу, плазмового і тканинного фібринолізу та протизгортаючого потенціалу у щурів з кріодеструкцією ПЗ

79

4.2. Параметри тканинного фібринолізу і протеолізу в тканинах підшлункової залози, фундального відділу шлунка і селезінки у дослідженнях на морських свинках з некротичним ураженням підшлункової залози

97

4.3. Узагальнення отриманих даних

102

Розділ 5. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПОЄДНАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ВНУТРІШНЬОТКАНИННОГО ЕЛЕКТРОФОРЕЗУ І ЕКСТРАКТУ ТКАНИН ПУПОВИНИ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ КІСТ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

107

Розділ 6. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

134

ВИСНОВКИ

150

ПРАКТИЧНI РЕКОМЕНДАЦIЇ

152

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

154

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВТЕФ внутрішньотканинний електрофорез
ВЧП вільна черевна порожнина
ГП гострий панкреатит
ДПК дванадцятипала кишка
ЕПК екстапанкреатичні кісти
ЕТП екстракт тканини пуповини
ІПК інтрапанктеатичні кісти
КТ комп’ютерна томографія
КПЗ кіста підшлункової залози
МЖ механічна жовтяниця
МРТ магнітно - резонансна томографія
ПЗ підшлункова залоза
ПК псевдо кіста
ППЗ проток підшлункової залози
ПС панкреатичний сік
РПХГ ретроградна панкреатохолангіографія
УЗД ультразвукова діагностика
ФГДС фіброгастродуоденоскопія
ХП хронічний панкреатит
ЧШД через шкірне дренування
ЧШП черезшкірна пункція
ЧП черевна порожнина
ШКК шлунково-кишкова кровотеча
ШКТ шлунково-кишковий тракт

ВСТУП

Актуальність теми. Одним з найбільш частих й тяжких ускладнень деструктивних форм гострого та хронічного панкреатиту є кіста підшлункової залози. До недавнього часу її відносили до рідкісних захворювань органів черевної порожнини. В останній час відмічається збільшення частоти виявлення КПЗ що пов’язано з ростом захворювання деструктивними формами ГП та завдяки використанню сучасних методів діагностики: УЗД, КТ, селективної целіакомезентерікографії, РХПГ та ін. За даними різних авторів ГП ускладнюється КПЗ у 3,5-11% хворих, ХП від 22% до 70% (А.А. Шалимов 2001; В.К. Гостищев; П.Г. 2006; Кондратенко 2008; М.Ю. Нечитайло 2009; R. Heider 2001;) Частота вроджених кіст складає 1-3% від усіх кіст підшлункової залози.
Кіста підшлункової залози - одна з недостатньо вивчених проблем панкреатології. Питання етіопатогенезу, морфології, клінічних проявів та оптимальних методів і способів лікування даної патології багато в чому залишаються невирішеними. КПЗ удає з себе осумковане сполучнотканинною оболонкою скупчення рідини у сальниковій сумці, яке виникло в наслідок деструкції тканини ПЗ запального або травматичного походження. По даним літератури, на долю кіст підшлункової залози запальної природи приходиться 85-90% (Шалимов А.А. Шалимов С.А. Нечитайло М.Е. Радзиховский А.П., 1997) кісти травматичного походження складають 24-30% (Баєв С, Димитрова К., Демийсъкий Т., 1983; Howard J.M., 1982), невідомі причини виникнення КПЗ у 1-3% випадків.
У деяких випадках кісти невеликого розміру можуть знаходитись в межах паренхіми ПЗ. Вираженні ознаки хвороби спостерігаються частіше в працездатному віці людини (20-50 років). Враховуючи прогресуючий перебіг, а також супутні хронічні захворювання КПЗ можуть призводити до функціональної недостатності ПЗ та викликати ускладнення які загрожують життю людини. ( G. Garcea; M. Krebs; Lloyd et al., 2004).
Незважаючи на сучасні досягнення в хірургії, ускладнення при відкритому оперативному лікуванні КПЗ складає від 20-32,4% (Вилявин Г.Д., 1981; Adams D.В., Anderson M.С., 1992) до 45-70% (Лотов А.Я, Андрианов В.К, Кулезнева Ю.В., Кузин Н.М., 1994).
Летальність залежить від тяжкості захворювання та його ускладнень. Так при кровотечі з КПЗ летальність коливається від 40 - 90% - за відсутності вчасного лікування та 30 % - за умови негайного розпізнавання та лікування (S. Balachandra, A.K. Siriwardena., 2005). Виділяють три типи ускладнень.
Перший тип - патологічний процес виникає безпосередньо в кисті та в її стінці : нагноєння її вмісту, перфорація кісти в черевну або грудну порожнину, кровотеча в порожнину кісти або в просвіт шлунково-кишкового тракту, злоякісне переродження її стінки, виникнення внутрішньої та зовнішньої нориці.
Другий тип - ускладнення, які виникли в сусідніх органах внаслідок збільшення розмірів кісти і тиску в її порожнині: непрохідність на різних рівнях кишечнику, обтураційна жовтяниця, портальна гіпертензія.
Третій тип - ускладнення обумовлені хірургічною корекцією кісти: панкреатична нориця, післяопераційна кровотеча із кісти або анастомозу, попадання вмісту кишечнику в порожнину кісти з нагноєнням останньої, виникнення перитоніту при попаданні в черевну порожнину вмісту кісти.
Аналізуючи дані літератури ми дійшли висновку, що проблема хірургічного лікування кіст підшлункової залози якими ускладнились гострий та хронічний панкреатити, та хірургічне лікування вроджених КПЗ недостатньо вивчена. Необхідність використання того чи іншого метода хірургіч­ного втручання залишається предметом дискусії і в теперішній час. Одні хірурги вважають перевагами операції зовнішнього дренування кісти підшлункової залози її технічну простоту та низькі показники післяопераційної летальності, інші віддають перевагу внутрішньому дренуванні кісти підшлункової залози з використанням різних органів - шлунку, ДПК, ізольованої петлі тонкої кишки. Не обґрунтовані показання до резекції підшлункової залози та тактика хірурга при наявності кісти підшлункової залози у поєднанні з хронічним панкреатитом, з'явившимся внаслідок порушення прохідності протоку підшлункової залози, і в залежності від ступеня інфікованості вмісту кісти. Невиправданий радикалізм при хірургічному лікуванні псевдокіст на фоні хронічного панкреатиту спричиняє інвалідність хворих, внаслідок ускладнень, зумовлених нагноєними процесами в ділянці кукси залози, а також зниженням екзо- та ендокринної функції підшлункової залози. Не уніфіковані показання до ендоскопічного та черезшкірного дренування кісти підшлункової залози.
Існуючі методи хірургічного втручання інколи використовують без врахування патоморфології та патогенезу кісти підшлункової залози, що обумовлює незадовільні результати лікування.
Вище перераховані проблеми обумовлюють актуальність теми, необхідність розробки та впровадження нових методів, а також узагальнивши досвід відкритих хірургічних втручань при кістах підшлункової залози та малоінвазивні методи їх хірургічного лікування розробити організаційно-методичні підходи до вибору так тики лікування при різних видах кістозного враження органа, та зменшення кількості ускладнень і рецидивів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота є самостійною науково-дослідною роботою (№державної реєстрації 0104U006104), яка виконана на кафедрі хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України.
Мета роботи. Покращити результати комплексного лікування хворих з кістами підшлункової залози шляхом розробки тактики лікування при різних видах кістозного ураження органу та зменшення кількості ускладнень і рецидивів через вдосконалення діагностично-лікувальних заходів, узагальнення і порівняння досвіду при відкритих хірургічних втручаннях та малоінвазивних методів хірургічного лікування кіст підшлункової залози.
Для досягнення мети дослідження вирішувались наступні задачі:
1. Вивчити особливості сучасного клінічного перебігу кіст підшлункової залози на підставі результатів ретроспективного аналізу глибиною у 10 років.
2. На експериментальних моделях дослідити патогенетичні аспекти розвитку кіст підшлункової залози і визначити ефективність внутрішньотканинного електрофорезу і екстракту тканин пуповини в корекції порушень гемостазу, протеолізу, фібринолізу, пероксидного окислення ліпідів і білків, ферментів антиоксидантного захисту, неспецифічної реактивності та імунної відповіді організму.
3. У клініці визначити особливості змін у системі регуляції агрегатного стану крові, вмісту в крові прозапальних (IL-1b, TNFa) цитокінів, пероксидного окислення ліпідів і білків, неспецифічної реактивності та імунної відповіді організму у хворих на кісти підшлункової залози.
4. У клініці визначити ефективність внутрішньотканинного електрофорезу і екстракту тканин пуповини в корекції порушень параметрів імунологічного статусу, ступеня ендотоксикозу і регуляції агрегатного стану крові, які виявились найбільш інформативними с точки зору характеристики патогенетичних особливостей і клінічного перебігу при гострих/підгострих кістах підшлункової залози.
5. Розробити методику малоінвазивного лікування кіст підшлункової залози із застосуванням внутрішньотканинного електрофорезу і екстракту тканин пуповини.
Об’єкт дослідження: гостріпідгострі післянекротичні кісти підшлункової залози.
Предмет дослідження: ефективність поєднаного застосування внутрішньотканинного електрофорезу і екстракту тканин пуповини в малоінвазивному лікуванні гострихпідгострих післянекротичних кіст підшлункової залози.
Методи дослідження: клінічний, інструментальний, лабораторний, біохімічний, коагулометричний, імуноферментний, патофізіологічний, статистично-аналітичний.
Наукова новизна дослідження. На основі комплексного клініко-експериментального дослідження вперше запропоновано диференційований підхід до вибору тактики лікування хворих на кісти підшлункової залози. Набув подальшого розвитку алгоритм лікувально-діагностичної тактики при кістах підшлункової залози. Удосконалено систему об’єктивної оцінки зв’язку кісти підшлункової залози з панкреатичними протоками.
Вивчені зміни у системі гемостазу, фібринолізу, протеолізу, неспецифічної реактивності та імунної відповіді при кістах підшлункової залози. Досліджено пероксидне окислення ліпідів і білків, активність ферментів антиоксидантного захисту. Патогенетично обґрунтовано застосування внутрішньотканинного електрофорезу і екстракту тканин пуповини в лікуванні кіст підшлункової залози.
Практичне значення отриманих результатів. Застосування малоінвазивної хірургічної тактики у хворих на кісти підшлункової залози сприяло покращенню результатів лікування, зменшенню частоти ускладнень та рівня летальності.
Розроблений спосіб малоінвазивного хірургічного лікування кіст підшлункової залози з використанням внутрішньотканинного електрофорезу і екстракту тканин пуповини.
Розроблені показання до виконання малоінвазивних операцій, які істотно доповнюють можливості діагностичної та лікувальної тактики при гострих/підгострих кістах підшлункової залози.
Експериментальні результати дисертаційного дослідження дозволили науково обґрунтувати причинно-наслідковий зв’язок між процесами, які призводять до хронізації патологічного процесу у хворих з після некротичними кістами підшлункової залози та слугували основою для розробки і клінічної апробації нових методів малоінвазивного хірургічного лікування.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи, проведено аналіз літературних джерел, патофізіологічні дослідження. Здобувач самостійно виконав набір і обробку фактичного матеріалу, написав усі розділи дисертації, сформулював висновки і практичні рекомендації. У наукових працях, опублікованих зі співавторами, автором самостійно зібрано матеріал, здійснено огляд літератури за темою, зроблено узагальнення та сформульовані висновки. При підготовці праць, які опубліковані у співавторстві, використано експериментальний і клінічний матеріал, огляд літератури та статистичні дані автора.
Автор особисто виконав експериментальну частину роботи, провів обстеження та виконав більше 50% оперативних втручань на кістах підшлункової залози, проаналізував і систематизував отримані результати, розробив і впровадив способи для діагностики та малоінвазивного хірургічного лікування хворих на кісти підшлункової залози з використанням внутрішньотканинного електрофорезу і екстракту тканин пуповини.
Планування, організація досліджень по дисертаційній роботі та впровадження в практику отриманих результатів, здійснювалися за участі наукового керівника завідувача кафедрою хірургії і проктології Національної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, доктора медичних наук, професора В.І. Мамчича. Автор висловлює щиру подяку за консультативну і методичну допомогу директору Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин, головному позаштатному спеціалісту МОЗ України за спеціальністю транспланталогія”, доктору медичних наук, професору О.Л. Кухарчуку.
Апробація матеріалів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднені на Вченій раді Національної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика та обговорені на науково-практичних конференціях:
1. Матеріали дослідження були повідомлені на ХХІ з’їзді хірургів України ( Запоріжжя, 2005 )
2. На міжнародній науково-практичній конференції 2006 р. м. Судак, АР Крим. «Ультразвукова діагностика в гастроентерології»
3. На науково-практичній конференції з міжнародною участю «Новітні технології у спеціалізованій медичній допомозі» листопад 2007 м. Київ.
4. На науково практичній конференції за участю міжнародних спеціалістів « Трансплантація органів, тканин та клітин» листопад 2008 м. Київ.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, з них - 5 у фахових виданнях рекомендованих ВАК України, 2 в матеріалах наукових конференцій, тезах доповідей, подано 1 заявку на патент на корисну модель України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі стосовно визначення ролі фібринолізу, протеолізу, чинників неспецифічної резистентності, пероксидної модифікації білків, ліпопероксидації і гемостазу в механізмах розвитку кіст підшлункової залози і на основі отриманих результатів розроблено новий малоінвазивний метод їх лікування.
1. В експерименті доведено, що патогенетичні аспекти розвитку кіст підшлункової залози включають зростання фібринолітичної активності плазми крові за рахунок інтенсифікації як ферментативного, так й неферментативного фібринолізу на тлі активації Хагеманзалежного лізису фібрину і відповідного підвищення в крові рівня антиплазмінів. Поєднане застосування екстракту пуповинної тканини та внутрішньотканинного електрофорезу призводить до п’ятиразового зменшення інтенсивності плазмового ферментативного і неферментативного фібринолізу у щурів з кріодеструкцією підшлункової залози, нормалізує потенційну активність плазміногену та інтенсивність Хагеманзалежного фібринолізу і знижує активність антиплазмінів. У морських свинок з панкреонекрозом у тканинах підшлункової залози, різко зростає інтенсивність протеолізу низько- та високомолекулярних білків і колагену. Внутрішньочеревне введення екстракту пуповини призводить до глибокого пригнічення процесів протеолітичної деструкції азоальбуміну, азоказеїну і азоколу. Пригнічення під впливом екстракту пуповини тканинного лізису азоальбуміну, азоказеїну, азоколу і азофібрину відкриває перспективи щодо розробки методів біотехнологічного склерозування післяопераційних кіст підшлункової залози.
2. У хворих на кісти підшлункової залози спостерігається зниження інтенсивності цитокінової регуляції імунокомпетентних клітин. Після пункційного дренування кіст підшлункової залози з поєднаним застосуванням внутрішньотканинного електрофорезу та екстракту тканини пуповини на 10 добу вміст інтерлейкіну-1β в плазмі крові хворих основної групи був в 4,3 рази вищим, ніж у хворих що отримували загальноприйняте комплексне лікування.
3. Поєднане застосування внутрішньотканинного електрофорезу та екстракту тканин пуповини сприяє зменшенню ступеня інтоксикації організму хворих з гострими/підгострими кістами підшлункової залози, збільшенню кількості в крові лімфоцитів у 1,4 разу і моноцитів у 1,5 разу. Застосування в післяопераційному періоді внутрішньотканинного електрофорезу і екстракту тканин пуповини сприяє збільшенню кількості мононуклеарних клітин крові й значно підвищує їх функціональну активність, про що свідчить збільшення в 1,17 рази фагоцитарного індексу та збільшення в 1,96 рази фагоцитарного числа нейтрофілів. Збільшення функціональної активності клітин крові і активація системи комплементу сприяє ефективній елімінації циркулюючих імунних комплексів.
4. При несформованій післянекротичній кісті підшлункової залози показано застосування пункційно-дренуючого методу лікування під контролем УЗД на тлі інтенсивної консервативної терапії з використанням внутрішньотканинного електрофорезу після введення в порожнину кісти екстракту пуповинної тканини (в об’ємі 1/5 від об’єму аспірованого вмісту кісти але не більше 500мл), оскільки останній володіє явною антипротеолітичною активністю і в післяопераційному періоді суттєво покращує неспецифічну реактивність у хворих на гострі/підгострі кісти підшлункової залози.

5. На підставі даних результатів клінічного перебігу післянекротичних кіст підшлункової залози, стадій формування стінки кісти, що залежить індивідуально від інтенсивності і глибини деструктивних і репаративних процесів переваги надаються малоінвазивним втручанням під контролем УЗД, що значно зменшують травматизм і ризик відкритого оперативного лікування. Летальність серед хворих групи порівняння становить 5,6% тоді як серед хворих основної групи летальних випадків не було. Частота ускладнень у хворих основної групи на 28,33 % менша ніж у хворих яким проводилось пункційне дренування. Середній ліжко-день у хворих основної групи на 26% менший ніж у хворих які лікувались за стандартними методиками та на 9,96% менше чим у хворих яким проводилось пункційно-дренуючі втручання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеенко А.В. Внутритканевой электрофорез. - Черновцы, 1991.- 86 с.
2. Алексеенко А.В. Хирургическое лечение больных с распространенными формами хронических воспалительно-нагноительных заболеваний легких: Авторсф. дис. ... д-ра мед. наук. - Ялта, 1979. - 38 с.
3. Алексеенко А.В., Гусак В.В., Столяр В.Ф. и др. Использование магнитотерапии в сочетании с гальванизацией и внутритканевым электрофорезом в лечении трофических язв // Клин. хирургия. - 1993. - №7-8. - С.31-33.
4. Алексеенко А.В., Ифтодий А.Г., Столяр В.Ф. Гальванический ток в комплексном лечении острого панкреатита // Хирургия. - 1990. - № 10. - С.109-111.
5. Алексеенко А.В., Ифтодий А.Г., Столяр В.Ф. Гальванический ток в комплексном лечении острого панкреатита // Хирургия. - 1990. - № 10. - С.109-111.
6. Алексеенко А.В., Ифтодий А.Г., Тарабанчук В.В. й др. Организация и эффективность физиотерапевтического лечения в хирургическом стационаре // Клин. хирургия. - 1990. - № 1. - С. 54-55.
7. Алексеенко А.В., Патратий В.К., Ифтодий А.Г. и др. Внутритканевой электрофорез. - Черновцы, 1991. - 86 с.
8. Алексеенко А.В., Патратий В.К., Ифтодий А.Г. и др. Использование зонального электрофореза антибиотиков при остром деструктивном холецистите, осложненном гнойным холангитом // Клин. хирургия. - 1992. - № 9-10. - С 16-17.
9. Алексеєнко А.В., Столяр В.Ф., Сенютович Р.В. и др. Лечение аппендикулярного инфильтрата // Вестник хирургии им. И.И.Грекова. -1988. - № 6. - С.132-133.
10. Алексеєнко А.В., Тарабанчук В.В., Ифтодий А.Г., Билык А.В. Обоснование антибактериальной терапии при гнойно-некротических процессах в зависимости от микробиологической структуры в очаге пораження // Труды научн. конф. Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии” - Харьков, 1995. - С. 355-357.
11. Алексеєнко О.В., Білик О.В., Іфтодій А.Г. Теоретичні основи застосування постійного електричного струму для ліквідації стійких післяопераційних парезів кишечника // Вісник Наукових Досліджень. - 1998. - № 1-2. - С.78-79.
12. Алексеєнко О.В., Іфтодій А.Г., Федоряк С.С. Основні принципи лікування ускладнень гнійно-септичного генезу в хірургії // Праці науков. конф. Вчені Буковини - народній охороні здоров'я”. - Чернівці, 1994. - С.56-57.
13. Артемьева Н.Н., Погченков В.С., Савинов И.П., Шохалевич Л.В. Киста головки поджелудочной железы, осложненная перфорацией и кровотечением в двенадцатиперстную кишку // Вестн. хир. 1979. - № 10. С. 145.
14. Бабов К.Д., Павлова Е.С., Горчакова Г.А. Модулирующий эффект физических факторов при действии на иммунокомпетентные органы // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. - 1999. - №1. - С.41-44.
15. Багненко С.Ф., Куригин А.А., Рухляда Н.В., Смирнов А.Д. Хронический панкреатит. - СПб.: Питер, 2000. 264-266 c. 274,416 с.
16. Базаев А.А. Хирургическое лечение хронического панкреатита. В кн.: Хирургия эндокринных органов. Горький, 1989. С. 36-45.
17. Батвинков Н.И., Жандаров К.Н., Горе лик П.В. Хірургія осложненных кист поджелудочной железы. Гродно, 1987. 9 с.
18. Билык А.В., Ифтодий А.Г., Алексеенко А.А. Профилактика и лечение моторно-эвакуаторной функции кишечника в раннем послеоперационном периоде с помощью постоянного тока // Праці міжнар. наук. конф. Актуальні питання сучасної хірургії”. - Ужгород, 1997. - С. 37-38.
19. Блинов Н.И. Спаечная болезнь - её профилактика и лечение. -Л., Наука, 1968.-168с.
20. Боднар Б.М., Тіктінський В.С., Горячев В.В. та ін. Електростимуляція кишечника при перитоніті у ді­тей // Праці наук. - прак. конф. дит. хірургів України Атрезія стравоходу. Актуальні питання дитячої хірургії”. - Миколаїв, 1996. - С.30.
21. Боднар Б.М., Тіктінський В.С., Тлока В.А. та ін. Електрофізичні методи лікування перитоніту у дітей // Метод. реком. - Чернівці,1996.-16 с.
22. Боднар Б.М., Тіктінський В.С., Тлока В.А., Унгурян М.Г. Гальванізація живота при перитоніті у дітей // Праці рег. наук. - прак. конф. Сучасні пробл. і досягнення в хірургії і суміжних галузях медицини”. - Чернівці, 1994. - С.23.
23. Вилявин Г.Д. Диагностика и лечение кист поджелудочной железы // Хирургия. 1981. - № 2. С. 76-79.
24. Виноградов В.В., Арипов У.А., Данилов М.В. Кисты поджелудочной железы. Ташкент: Медицина, 1975. 132 с.
25. Веремеенко К.Н., Голобородько О.П., Кизим А.А. Протеолиз в норме и при патологии. К.: Здоров’я, 1993. 277 с.
26. Волобуєв Н.Н. Казуистические желудочно-кишечные кровотечения // Вестн. хир. 1985. - № 1. С. 183.
27. Габриэлян Н.И., Дмитриев А.А., Кулаков Г.П. и др. Диагностическая ценность определения средних молекул в плазме крови при нефрологических заболеваниях // Клиническая медицина. - 1981. - Т.5, № 10. - С.38-42.
28. Гисак С.Н., Сидельникова В.И., Лифшиц В.М. и др. Модификация метода определения среднемолекулярных пептидов и его использование в детской хирургии // Хирургия. - 1998. - № 12. - С.53-54.
29. Гостищев В.К. Диагностика и лечение осложненных постнекротических кист поджелудочной железы / В. К. Гостищев, А.В. Афанесьев, А.В. Устименко // Хирургия. 2006. - №6. С. 4-7.
30. Гребенникова А.Т., Симонова Е.А. Прорыв гигантской кисты поджелудочной железы в полость желудка // Вестн. хир. 1979. - № 10. С. 146.
31. Гребенюк В.І., Іфтодій А.Г., Мацібора В.В. Комплексне хірургічне лікування хворих з гнійними холангітами та печінковою недостатністю за допомогою зонального внутрішньотканинного електрофорезу // Вісник наукових досліджень. - 1998. - № 5-6. - С. 14-15.
32. Греждев А.Ф., Конопля П.И., Крюков Э.П. Клиника, диагностика и лечение кист поджелудочной железы // Клин. хир. 1983. - № 11. С. 47-48.
33. Данилов М.В., Буриев М.М., Котовский А.Е. Оценка методов хирургического лечения кистозных поражений поджелудочной железы // Клин. хир. 1983. - № 11. С. 19-23.
34. Данилов М.В., Вихарев А.В., Буриев И.М. и др. Кистозные опухоли поджелудочной железы // Хирургия. 1994. - № 1. С. 10-14.
35. Данилов М.В., Тодуа Ф.И., Котовский А.Е. и др. Хирургия поджелудочной железы при хроническом панкреатите // Хирургия. 1986. - № 11. С. 95-99.
36. Дронов А.И., Калита Н.Я., Усенко А.Ю. Хирургическое лечение псевдокист поджелудочной железы // Хирургия. 1988. № 2. С. 40-45.
37. Дубинина Е.Е. Антиоксидантная система плазмы крови // Украинский биохимический журнал. - 1992. - Т.38, № 3. - С.3-15.
38. Ерамиршанцев А. К., Шерцингер А.Г., Киценко А.Е. и др. Клиника и диагностика внепечоночной портальной гипертензии // Хирургия. 1988. №11. С. 40-45.
39. Жандаров К.Н., Дружинина-Рыбкина М.С. Морфофункциональная оценка внутреннего дренирования кист поджелудочной железы в эксперименте // Клин. хир. 1983. - № 11. С. 23-26.
40. Зайцев В.М., Воробьев Ф.П., Доценко Г.Д. и др. Хирургическое лечение кист и свищей поджелудочной железы // Клин. хир. 1976. - № 9. С. 1-5.
41. Зайцев В.М., Воробьев Ф.П., Доценко Г.Д. Хирургическое лечение кист и свищей поджелудочной железы в свете отдаленных результатов // Вестн. хир. - 1982. - № 2. - С.29-33.
42. Кадощук Т.А. Лечение наружных панкреатических свищей // Хирургия. 1982. - № 1. С. 44-47.
43. Каншин Н.Н. Закрытый аспирационно-промывной метод лечения в гнойной хирургии // Сов. мед. 1981. - № 12. С. 13-18.
44. Каншин Н.Н., Абакумов М.М. Лечение гнойников методом проточно-фракционного промывания с длительной аспирацией // Вестн. хир. 1974. - № 11. С. 25-31.
45. Каншин Н.Н., Максимов Ю.М., Быстрицкий А.Л. Закрытое аспирационно-промывное лечение абсцессов брюшной полости // Хирургия. 1985. - № 10. С. 84-86.
46. Карагюлян Р. Г. Интраоперационная диагностика и хирургическая тактика при кистозных образованиях поджелудочной железы // Хирургия. 1987. - № 2. С. 70-73.
47. Карагюлян Р. Г. Хирургическая тактика при постнекротических псевдокистах поджелудочной железы // Хирургия. 1972. - № 7. С. 6-10.
48. Караулов А.В. Клиническая иммунология. - М.: Медицинское информационное агенство, 1999. - 604 с.
49. Карякин А.М., Быков В.С. Массивное кровотечение в просвет желудочно-кишечного тракта и свободную брюшную полость из ложной кисты поджелудочной железы // Клин. хир. 1974. - № 8. С. 83.
50. Кокощук Г.И., Дейбук Г.Д., Фундюр В.Д. Применение внутриабдоминального электрофореза при ограниченном гнойном перитоните аппендикулярной этиологии // Труды научн. конф. Гнойно-септические ос­ложнения в неотложной хирургии”. - Чер­новцы. - 1992. - С.69-70.
51. Колб В.Г., Камышников В.С. Справочник по клинической химии. - Минск: Белкнига, 1982. - 290 с.
52. Кузин М.И., Благовидов, Тодуа Ф.И. и др. Чрескожная пункция поджелудочной железы под контролем компьютерной томографии // Вестн. хир. 1985. - № 8. С. 39-44.
53. Кузин М.И., Данилов М.В., Благовидов Д.Ф. Хронический панкреатит. М.: Медицина, 1985. 368 с.
54. Кузнецов В.А., Маврин М.И., Маврин В.М. и др. Диагностика и лечение кист поджелудочной железы // Хирургия. 1982. - №6. С. 28-30.
55. Курыгин А. А., Смирнов А. Д., Гулуа Ф. И., Сахаров А. В. Влияние стволовой поддиафрагмальной ваготомии на Полевой синдром у больных хроническим рецидивирующим панкреатитом // Вестн. Хир. 1990. - №5. С. 34 38.
56. Лашевкер В. М. Кровотечения в панкреатические кисты // Клин. Хир. 1981. - №11. С. 60 63.
57. Лашевкер В.М. Перфорация панкреатических кист в брюшную полость // Клин. хир. 1982. - № 11. С. 52-56.
58. Лыс П.В., Параций З.З. Кисты поджелудочной железы // Клин. хир. 1978. - № 11. С. 19-22.
59. Лотов А.Н., Андрианов В.Н., Кулезнева Ю.В., Кузин Н.М. Чрескожное дренирование псевдокист поджелудочной железы под контролем УЗИ и рентгенотелевидения // Хирургия. - 1994.- № 5.- С.42-45.
60. Лукин В.В., Троицкий Т.В., Летенков В.Н. Перфорация кист поджелудочной железы в полый орган // Вестн. хир. 1988. - №3. С. 84-85.
61. Лыс П.В., Параций З.З. Кисты поджелудочной железы // Клин. хир. 1978. - № 11. С. 19-22.
62. Мещишен І.Ф. Метод визначення окислювальної модифікації білків плазми (сироватки) крові // Буковинський медичний вісник. - 1999. - Т.2, № 1. - С.156-158.
63. Мещишен І.Ф., Польовий В.П. Механізм окислювальної модифікації білків // Буковинський медичний вісник. - 1999. - Т.3, № 1. - С.196-205.
64. Мизаушев Б.А., Шалимов С. А. Клиника и диагностика кист поджелудочной железы // Клин. Хир. 1980. - №11. С. 14 16.
65. Мизаушев Б.А., Шалимов С. А., Земсков В.С. Диагностика и лечение осложненных кист поджелудочной железы // Хирургия. 1981. № 1. С. 93-96.
66. Милонов О.Б., Цацаниди К.Н., Смирнов В.А. и др. Оценка методов диагностики и лечения кист поджелудочной железы // Хирургия. 1985. - № 4. С. 87-95.
67. Миронов Л.И., Нигматуллин И.М., Гумеров А.А., Фархутдинов Р.Р. Хемилюминесценция крови и мочи при распространенном аппендикулярном перитоните у детей // Хирургия. - 1999. - № 2. - С.44-45.
68. Мищенко В.П., Крохмаль Н.В., Надутый К.А. Простой метод определения адгезивно-агрегационных свойств тромбоцитов // Физиол. журн. - 1980. - Т.26, №2. - С.282-283.
69. Мумладзе Р.Б., Билик А.В., Сельцовский А.П. Клинические аспекти применения гальванического тока как способа стимуляции функции кишечника в раннем послеоперационном периоде // Анналы хирургии. - 1999. - № 2. - С.72-76.
70. Насырь А.Л., Щедрин Д.Л. Самопроизвольно дренирующиеся кисты поджелудочной железы // Хирургия . 1986. - № 7. С. 90-93.
71. Перегудов С. И. Роль индогенной кишечной микрофлорі в патогенезе разлитого перитонита. Автореф. дис. канд.. мед. Наук. СПб, 1992. 20с.
72. Погосян Г.Г., Налбандян Р.М. Ингибирование липидной пероксидации супероксиддисмутазой и церулоплазмином // Биохимия. - 1983. - Т.31, № 2. - С.1129-1130.
73. Поляков Н.Г. Дренирование в хир. Киев: Здоров”я, 1980. 128 с.
74. Поташов Л.В., Васильєв В.В., Емельянова Н.П. и др. Диагностика и выбор метода хирургического лечения кист поджелудочной железы с использованием ультразвукового исследования // Вестн. хирургии. - 2004. - № 5. - С.35-38.
75. Путов Н.В., Савинов И.П., Мелехов Е.П. Поражение толстой кишки при деструктивном панкреатите // Вестн. хир. 1985. - № 7. С. 40-44.
76. Радзиховский А.П. Свищи поджелудочной железы. Киев: Наукова думка, 1987. 224 с.
77. Санина О.Л., Бердинских И.К. Биологическая роль церулоплазмина и возможности его клинического применения // Вопросы медицинской химии. - 1986. - Т.32, № 5. - С.7-14.
78. Свинцов Е.Л., Плешаков Э.Г. Эхинококкоз поджелудочной железы, вызвавший обтурационную желтуху // Вестн. хир. 1980.- № 3. С. 77-78.
79. Смирнов А. Д. Хирургическое лечение хронического рецидивирующего фиброзного панкреатита, кист поджелудочной железы и наружных панкреатических свищей. Афтореф. Дис. д-ра мед. наук. СПб, 1995. 45с.
80. Стандарты (протоколы) диагностики и лечения заболеваний поджелудочной железы. - Киев, 2000 /Под ред. проф. В.С. Земскова. - 32 с.11
81. Сырбу И.Ф., Соколов Ю.С. Кровотечение, обусловленное прорывом кисты поджелудочной железы в желудок // Вестн. хир. 1984. - № 1. С. 77-78.
82. Терещенко С.Н., Кремень А.В. Острая непроходимость желудка, вызванная кистой поджелудочной железы // Клин. хир. 1986. - № 11. С. 52.
83. Томашук И.П., Беломар И.Д., Отурин Е.П. Рання спаечная непроходимость кишечника.-Киев , Здоров’я, 1991.-135с.
84. Тоскин К.Д. Непаразитарные кисты поджелудочной железы // Клин. хир. 1967. - № 1. С. 13-16.
85. Филин В. И. Острые заболевания и повреждения поджелудочной железы. Л.: Медицина, 1982. 245с.
86. Филин В.И., Костюченко А.Л. Неотложная панкреатология. СПб.: Питер, 1994. 416 с.
87. Фундюр В.А. Деякі аспекти діагностики та лікування гострого апендициту з урахуванням форми запалення червоподібного відростка: Автореф. дис. ... канд. мед. наук / Харківський медичний інститут. - Харків, 1994. - 24 с.
88. Ханевич М.Д. Патогенетическое и клиническое значение молекул средней массы и перекисного окисления липидов в развитии синдрома эндогенной интоксикации при остром разлитом перитоните. Автореф. дис. канд. мед. наук. Л., 1987. 15 с.
89. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С. Иммунологические исследования в клинике. - К.: Здоров’я, 1978. - 159 с.
90. Шалимов А.А., Шалимов С.А., Земсков В. С., Быцай Н.Н. Хирургическое лечение кист поджелудочной железы // Вестн. хир. 1979. - № 4. С. 30-34.
91. Шалимов А.А., Шалимов С.А., Нечитайло М.Е., Радзиховский А.П. Хирургия поджелудочной железы. - Симферополь: Таврида, 1997. - 560 с.262-270.
92. Шалимов А. А., Мизаушев Б. А., Шалимов С. А., Земсков В. С. // Лечение кист поджелудочной железы // Клин. хир. 1981. - №1 С. 61 64.
93. Шамахов А.Х., Трунин М.А., Баллюзек Ф.В. и др. Хирургическое лечение ложных кист поджелудочной железы // Клин. хир. 1982. - № 11. С. 40-41.
94. Штрапов А.А. Эндогенная интоксикация и методы сорбционной детоксикации при разлитом перитоните. Автореф. дис. канд. мед. Наук. Л., 1986. 22 с.
95. Энциклопедия клинических лабораторных тестов / Пер. с англ. под ред. В.В.Меньшикова. - М.: Лабинформ. - 1997. - 960 с.
96. Юсупов Ю.Н., Епифанов М.В. Активное дренирование ран // Вестн. хир. 1987. - № 4. С. 42-46.
97. A comparison of anterior and posterior approaches for the surgical treatment of pancreatic pseudocyst using laparoscopic cystogastrostomy / B. Barragan, L. Love, M. Wachtel [et al.] // J. Laparoendosc. Adv. Surg. Tech. 2005. Vol. 15.№6. P. 596-600.
98. Adams D.B., Anderson M.C. Percutaneous catheter drainage compared with internal drainage in the management of pancreatic pseudocyst // Ann. Surg. - 1992. - Vol. 215, № 6.- Р.571-578.
99. Agha F. Spontaneous resolution of acute pancreatic pseudocysts // Surg. Gynecol. Obstet. 1984. Vol. 158, N 1. P. 22-26.
100. Aljarabah M. Laparoscopic and endoscopic approaches for drainage of pancreatic pseudocysts: a systematic review of published series / M. Aljarabah, B.J. Ammori // Surg. Endosc. 2007. Vol. 21, №11. P. 1936-1944.
101. Anderson M.C. Surgical approach to chronic pancreatitis // Curr. Surg. 1979. Vol. 136, N 6. P. 371-374.
102. Bail J. P., Andivot T., Leal T. et al. Thrombose isolee de la veine porte: complication rare de la pancreatite chronique // Ann. Chir. 1993. Vol. 47, N 1. P. 47-51.
103. Balthazar E.J. Hemorrhagic complications of pancreatitis: radiologic evaluation with emphasis on CT imaging / E. J. Balthazar, L.A. Fisher // Pabcreatology. 2001.- №1. P. 306-313.
104. Bardia A. Mediastinal pancreatic pseudocyst with acute airway obstruction / A. Bardia, N. Stoikes, N.W. Wilkinson // J. Gastrointest. Surg. 2006. Vol. 10, №1. P. 146-150.
105. Baron T.H. Endoscopic Drainage of pancreatic fluid collections and pancreatic necrosis / T.H. Baron // Gastrointest. Endosc. Clin. N. Am. 2003/ - Vol. 13, №- P. 743-764.
106. Baron, TH, Thaggard, WG, Morgan, DE, et al. Endoscopic therapy for organized pancreatic necrosis. Gastroenterology 1996; 111:755.
107. Balachandra S. systemic appraisal of the management of major vascular complications of the pancreatitis / S. Balachadra, A.K. Siriwardena // Am. J. Surg. 2005. Vol. 190. P. 489-495.
108. Barthet M., Bugallo M., Moreira L.S. et al. Management of cysts and pseudocysts complicating chronic pancreatitis. A retrospective study of 143 patients // Gastroenterol. Clin. Biol. 1993. Vol. 17, N 4. P. 270-276.
109. Bradley E.L., Clements J.L. Spontaneous resolutions of pancreatic pseudocysts // Amer. J. Surg. 1975. Vol. 129, N 1. P. 23-28.
110. Bradley, EL III, Clements, JL Jr, Gonzales, AC. The natural history of pancreatic pseudocysts: A unified concept of management. Am J Surg 1979; 137:135. N 1. - 135-141.
111. Bradley, EL Cystoduodenostomy. New perspectives // Ann. Surg. 1984. Vol. 200, N 6 P. 698-701.
112. Bradley E.L. Long-term results of pancreatico-jejunostomy in patients with chronic pancreatitis // Amer. J. Surg. 1987. Vol. 153, N 2. P. 207-213.
113. Bradley E.L. Pancreatic duct pressure in chronic pancreatitis // Amer. J. Surg. 1982. Vol. 144, N 3. P. 313-317.
114. Cameron, JL. Acute pancreatitis. In: Surgery of the Alimentary Tract 2nd edition, Shackelford, RT, Zuideme, GD (Eds), WB Saunders, Philadelphia 1983. p.31.
115. Chak, A. Endosonographic-guided therapy of pancreatic pseudocysts. Gastrointest Endosc 2000; 52:S23.
116. Christensen L. Spontaneous rupture of a pancreatic pseudocyst info the descending colon / L. Christensen // Ugeskr. Laeger. 2006. Vol. 168, N22. P. 2173-2174.
117. Colhoun E., Murphy J.J., MacErleon D.P. Percutaneous drainage of pancreatic pseudocysts // Brit. J. Surg. 1984. Vol. 71, N 71. P. 131-132.
118. Cooperman M., Ellison E.C., Carey L.C. pancreatic pseudocysts. Pancreatic disease diagnosis and therapy. N. Y. : London, 1980. P. 274-255.
119. Cox M.R., Davies R.P., Bowyer R.C., Toouli J. Percutaneous cystogastrostomy for treatment of pancreatic pseudocysts // Aust. N.J. Surg. 1993. Vol. 63, N 9. P. 693-698.
120. Czaja A.J., Fischer M., Marin G.A. Spontaneous resolution of pancreatic masses (pseudocysts?) appearing after acute alcoholic pancreatitis // Arch. Intern. Med. 1975. Vol. 135, N 5. P. 558-562.
121. D'Edogo, A, Schein, M. Pancreatic pseudocysts: A proposed classification and its management implications. Br J Surg 1991; 78:981.
122. Dennis J.W., Aranha G.V., Greenlee H.S. et al. Carcinoma masquerading as a pancreatic on ultrasound // Amer. J. Surg. 1981. Vol. 50, N 6. P. 334-339.
123. Diagnosis and treatment of hemosuccus pancreaticus during a nonbleeding episode: a case report of patient with obscure intermittent gastrointestinal bleeding and silent chronic pancreatitis / L. Strommer, N. Albiin, B. Calissendorff [et al.] // Pancreatology. 2004. Vol. 4, N 1. P. 7-11.
124. Dual-port distal pancreatectomy using a prototype endoscope and endoscopic s