ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ ПІСЛЯ МІНІІНВАЗИВНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ НА ОРГАНАХ ПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ: ФАКТОРИ РИЗИКУ, ПРОГНОЗУВАННЯ, РАННЯ ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ

Короткий опис

Академія медичних наук України
Національний інститут хірургії та трансплантології
імені О.О. Шалімова

На правах рукопису

Підмурняк Олександр Олексійович

УДК:616.33/.342022.7053.2085

ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ ПІСЛЯ МІНІІНВАЗИВНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ НА ОРГАНАХ ПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ: ФАКТОРИ РИЗИКУ, ПРОГНОЗУВАННЯ, РАННЯ ДІАГНОСТИКА, ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ

14.01.03 хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
М. Ю. Ничитайло
доктор медичних наук
професор

Київ 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень .....................................................

4

ВСТУП........................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1

СУЧАСНЕ УЯВЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГОСТРОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПАНКРЕАТИТУ ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ НА ОРГАНАХ ПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ (огляд літератури) .......

14

1.1.

ГПП в структурі ускладнень оперативних втручань

15

1.2.

Етіологія та патогенез ГПП.........................................

19

1.3.

Сучасні методи діагностики ГПП.............................

29

1.4.

Прогнозування, лікування та профілактика ГПП....

33

1.5.

Гострий деструктивний панкреатит: особливості перебігу, лікування та профілактики.......................

44

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

51

2.1.

Загальна характеристика обстежених хворих..........

51

2.2.

Методи дослідження...................................................

62

2.3.

Експериментальне дослідження................................

72

2.4.

Методи статистичної обробки матеріалу.................

72

РОЗДІЛ 3

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ГОСТРОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПАНКРЕАТИТУ ПІСЛЯ МІНІІНВАЗИВНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ

75

3.1.

Техніка виконання експерименту створення каналікулярногіпертензійної моделі ГПП..............

75

3.2.

Результати гістологічного дослідження препаратів ПЗ дослідних тварин в експериментальній моделі ГПП за власним способом.........................................

97

РОЗДІЛ 4

МІНІІНВАЗИВНІ ОПЕРАТИВНІ ВТРУЧАННЯ ЯК ПРИЧИНА РОЗВИТКУ ГОСТРОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПАНКРЕАТИТУ

112

4.1.

Двохетапна мініінвазивна методика хірургічного лікування ЖКХ, ускладнена непухлинною патологією дистального відділу СЖП та ВС ДПК

115

4.2.

Одноетапна лапароскопічна методика оперативного лікування ЖКХ, ускладненої непухлинною патологією дистального відділу СЖП та ВС ДПК ...

127

4.3.

Одноетапна ендоскопічна ретроградна транспапілярна методика оперативного лікування ЖКХ, ускладненої непухлинною патологією дистального відділу СЖП та ВС ДПК.......................

137

4.4.

Традиційний лапаротомний метод оперативного втручання у хірургічному лікуванні ЖКХ, ускладненої непухлинною патологією дистального відділу СЖП та ВС ДПК...............................................

145

4.5.

Традиційний лапаротомний метод оперативного втручання в хірургічному лікуванні виразкової хвороби шлунка та ДПК..............................................

153

РОЗДІЛ 5

КЛІНІЧНІ, ПАРАКЛІНІЧНІ ПОКАЗНИКИ ТА ЗМІНИ ІМУННОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПАНКРЕАТИТ ПІСЛЯ МІНІІНВАЗИВНИХ ВТРУЧАНЬ НА ОРГАНАХ ПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ

164

5.1.

Клінічні та параклінічні прояви ГПП після мініінвазивних оперативних втручань........................

167

5.2.

Гістологічне дослідження препаратів ПЗ при ГПП...

178

5.3.

Імунологічні зміни у хворих на ГПП після мініінвазивних оперативних втручань .......................

182

РОЗДІЛ 6

МАТЕМАТИЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ТА ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПАНКРЕАТИТУ......................................................................

191

6.1.

Особливості розвитку ГПП при різних нозологічних формах ураження гепатодуоденальної зони................................................................................

191

6.2.

Прогностичні алгоритми виникнення ГПП................

229

РОЗДІЛ 7

ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРОГО ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПАНКРЕАТИТУ ПІСЛЯ МІНІІНВАЗИВНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ

232

7.1.

Лікування ГПП після мініінвазивних оперативних втручань........................................................................

233

7.2.

Профілактика ГПП.......................................................

255

РОЗДІЛ 8

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ......................................................................

263

ВИСНОВКИ .................................................................................................

304

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................

309

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АКТ

Ангіокомп’ютерна томографія

ПЖШ

Позапечінкові жовчні шляхи

ВС ДПК

Великий сосочок дванадцятипалої кишки

ГДА

Гепатикодигестивні анастомози

ГП

Гострий панкреатит

ГПП

Гострий післяопераційний панкреатит

ДПК

Дванадцятипала кишка

ЕПСТ

Ендоскопічна папілосфінктеротомія

ЕПТ

Ендоскопічна папілотомія

ЕРПХГ

Ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія

ЖКХ

Жовчнокам’яна хвороба

ЖМ

Жовчний міхур

ЗД СЖП

Зовнішній дренаж спільної жовчної протоки

ЗДХ

Зовнішній дренаж холедоха

ЛХЕ

Лапароскопічна холецистектомія

ЛХЛТ

Лапароскопічна холедохолітотомія

ПДР

Панкреатодуоденальна резекція

ПЗ

Підшлункова залоза

ПСП

Папілосфінктеропластика

ПХЕС

Постхолецистектомічний синдром

СДХТ

Супрадуоденальна холедохолітотомія

СЖП

Спільна жовчна протока

ТД ПСТ

Трансдуоденальна папілосфінктеротомія

УЗД

Ультразвукове дослідження

ХДА

Холедоходуоденоанастомоз

ХЕ

Холецистектомія

ХЕА

Холедохоентероанастомоз

ХЛТ

Холедохолітотомія

ХП

Хронічний панкреатит

ХСТ

Холецистостомія

ВСТУП

Проведені дослідження впродовж останнього десятиріччя констатують актуальність проблеми гострого післяопераційного панкреатиту (ГПП) (О.О. Шалімов, 2006; М.Ю. Ничитайло, 20052007; M. Zheng та співавт., 2007; W. Testi та співавт., 2007; H. Cerwenka та співавт., 2007). Частота його виникнення залишається високою 2,550% після операцій на органах черевної порожнини, 3035% на органах панкреатобіліарної зони. На думку більшості дослідників це пов’язане із підвищенням хірургічної активності та збільшенням кількості релапаротомій (А.С. Єрмолов та співавт., 2007; W. Testi та співавт., 2007). При цьому відмічається розширення об’єму хірургічних втручань та наростання їх технічної складності (М.Ю. Ничитайло, 2006; А.С. Єрмолов та співавт., 2007; J. Werner, 2006). В той же час, на сьогоднішній день, немає чітко визначеної та підтвердженої експериментальними даними концепції розвитку ГПП, оцінки факторів ризику його розвитку із позицій математичного моделювання та чітко визначених прогностичних критеріїв.
Актуальність обраної теми. Великий відсоток ГПП, зумовлений зростанням кількості хворих із захворюваннями панкреатобіліарної зони, збільшенням числа радикальних і розширених операцій на органах черевної порожнини, підвищенням хірургічної активності на підшлунковій залозі (ПЗ) (М.І. Тутченко та співавт., 2005; О.Е. Бобров, 2007). З прямою травмою ПЗ пов’язане лише біля 28% випадків ГПП, тоді як більшість з них виникає внаслідок інших причин (А.Е. Борисов та співавт., 2000).
Одна із найскладніших проблем ГПП це проблема його діагностики (В.В. Пасічник, 2005; K.T. Alscher та співавт., 2001; M.H. Seelig та співавт., 2007). Діагностика ГПП особливо важлива в ранньому післяопераційному періоді, на початковій стадії. Це пов’язане з тим, що ускладнення розвивається на тлі клінічних симптомів післяопераційного періоду і тому його прояви маскуються призначеною терапією, яка включає і знеболюючі засоби (И.Д. Дименштейн, 1973; В. П. Андрющенко та співавт., 2005; С.В. Кемеров, И.Ю. Носков, 2005; Б.С. Запорожченко та співавт., 2007; D. Dindo та співавт., 2004). У 25% хворих тяжкість перебігу розцінюється як ускладнення основної операції (перитоніт, внутрішня кровотеча, парез кишечника тощо) (Б.С. Запорожченко та співавт., 2007; C.P. Fischer, J.C. Hong, 2006; G. Liberale та співавт., 2007).
Високий рівень летальності при ГПП, який при деструктивних формах досягає 5088% за даними різних авторів є наслідком пізньої діагностики ГПП, несвоєчасно розпочатого лікування, відсутності ефективної системи профілактики цього захворювання (А. Л. Костюченко, В. И. Филин, 2000; И.С. Малков та співавт., 2005; М.П. Павловський та співавт., 2007; S. Bank та співавт., 2002; M.G. Besselink та співавт., 2007; D. Fukumori та співавт., 2007).
Останнім часом у зв’язку із запровадженням лапароскопічних і транспапілярних ендоскопічних оперативних втручань на жовчних та панкреатичних протоках, визначається виникнення деструктивного ГПП у 2,1312,5% випадків (А.С. Балалыкин, 1999; В.В. Бойко та співавт., 2005; Б.М. Іванов та співавт., 2005; Д.Г. Доценко, 2006; Ю.Г. Шапкин та співавт., 2007; M.H. Seelig та співавт., 2007). В цьому особливе значення мають топографоанатомічні особливості та патологічні зміни в області дистального відділу холедоха і великого сосочка (ВС) дванадцятипалої кишки (ДПК). Гострий післяопераційний панкреатит після ендоскопічних транспапілярних оперативних втручань виникає у зв’язку з прямою або опосередкованою дією механічних (фізичних) або хімічних травмуючих факторів на тканину ПЗ (П.Г. Кондратенко, 2004; М.Е. Ничитайло, 2005). Найбільш актуальними в цьому плані являються рентгенендоскопічні транспапілярні втручання (ЕРПХГ та ЕПСТ), отже визначення етіології та розробка заходів профілактики ГПП після ЕРПХГ і ЕПСТ являються важливими задачами ендоскопічної хірургії.
Висока частота виникнення та летальність при ГПП пояснюються недостатнім вивченням різних факторів етіології та патогенезу цього ускладнення, а також проблемою його ранньої діагностики та ефективного лікування. Відсутні чіткі критерії визначення факторів ризику розвитку й прогнозування ГПП, недостатньо розроблена система профілактики ГПП, не вирішено питання про вплив ГПП на розвиток таких вторинних післяопераційних ускладнень, як неспроможність біліодигестивних і панкреатодигестивних анастомозів та гнійнозапальних процесів органів черевної порожнини.
Високий відсоток розвитку ГПП після оперативних втручань в панкреатобіліарній області, висока летальність при деструктивних формах, відсутність єдинного чітко визначеного комплексу до, інтра та післяопераційних профілактичних заходів, малоефективна система прогнозування розвитку гпп, великий відсоток тимчасової непрацездатності серед молодих людей, потребують подальшого дослідження даної проблеми. Це обґрунтовує актуальність даної дисертаційної роботи та необхідність оцінки факторів ризику та створення прогностичної системи оцінки виникнення ГПП. Представляється перспективним створення адекватної експериментальної моделі ГПП після мініінвазивних оперативних втручань, оцінку змін імунної системи при ГПП, використання різноманітних параклінічних методів дослідження у діагностиці та прогнозуванні перебігу післяопераційного панкреатиту, розробки ефективних методів його профілактики та лікування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науководослідних робіт Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова АМН України і є фрагментом науководослідної роботи відділу лапароскопічної хірургії та холелітіазу «Розробити та вдосконалити відеоендоскопічні технології в діагностиці та лікуванні гострого панкреатиту та його ускладнень», номер державної реєстрації 0105U000529. Автор є співвиконавцем комплексної теми та виконував фрагмент «Гострий післяопераційний панкреатит після мініінвазивних втручань на органах панкреатобіліарної зони».
Мета дослідження: покращання результатів мініінвазивних оперативних втручань на позапечінкових жовчних протоках шляхом розробки нових методів прогнозування, діагностики, профілактики та лікування ГПП.
Завдання дослідження:
1. Розробити оптимальну експериментальну модель ГП з метою вивчення окремих ланок патогенезу ГПП, зокрема, встановити вірогідність його розвитку при внутрішньопротоковій гіпертензії, та оцінити її клінічне значення.
2. Провести порівняльний аналіз частоти та тяжкості перебігу ГП після лапаротомних та мініінвазивних втручань в панкреатобіліарній зоні.
3. Дослідити кореляційні взаємозв’язки між характером оперативного втручання, результатами досліджень, клінічними проявами та ступенем тяжкості ГП після мініінвазивних втручань.
4. Визначити фактори ризику і створити систему прогнозування виникнення ГП після мініінвазивних оперативних втручань та розробити на її основі алгоритм діагностики та профілактики ГПП.
5. Дослідити та проаналізувати зміни імунної системи при розвиткові ГП в ранньому післяопераційному періоді.
6. Розробити методи профілактики та ефективного лікування ГП після мініінвазивних оперативних втручань.
Об’єкт дослідження: клінічні критерії та перебіг ГПП, комплекс параклінічних показників, стан імунної системи, результати морфологічних досліджень.
Предмет дослідження: 2423 історій хвороб хворих, що перенесли мініінвазівні лапароскопічні та ендоскопічні транспапіллярні втручання з приводу непухлинної патології жовчовивідної системи, 3348 історій хвороб хворих, які перенесли відкриті лапаротомні операції: з приводу патології позапечінкових жовчних шляхів та ВС ДПК (1507 хворих), та з приводу виразкової хвороби ДПК та шлунка (1841 хворий); 165 хворих на ГПП після мініінвазивних оперативних втручань, 154 хворих на ГПП після лапаротомних операцій з приводу патології позапечінкових жовчних шляхів та ВС ДПК, 147 хворих на ГПП після лапаротомних операцій з приводу виразкової хвороби ДПК та шлунка; протоколи патологоанатомічних розтинів та результатів гістологічного дослідження 22 померлих із ГПП, 6 безпородних собак, 20 щурів лінії Вістар.
Методи дослідження. В роботі використано клінічне обстеження хворих, параклінічні (лабораторні та інструментальні методи дослідження), біохімічні методи дослідження, імунологічні методи дослідження, морфологічні та статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблена експериментальна модель ГПП на малих лабораторних тваринах, яка дозволила змоделювати ГПП після мініінвазивних оперативних втручань та довести, що гіпертензійноканалікулярна форма ГП розвивається не тільки внаслідок внутрішньопротокової гіпертензії, а й в результаті порушення цілісності протокової системи (розриву стінок вивідних протоків ПЗ) із подальшою аутоутилізацією її паренхіми. В хронічному експерименті на собаках підтверджено зниження моторноевакуаторної та секреторної активності в гастродуоденальному та панкреатобіліарному комплексах після операцій на органах черевної порожнини.
Вперше доведено на підставі оцінки експериментального матеріалу (зміни лімфатичних вузлів щурів при ГПП), результатів аутопсій (гістологічне дослідження лімфатичних вузлів померлих) та клінічних даних (оцінка клітинного, гуморального та неспецифічного імунітету) наявність змін імунної системи в ранньому післяопераційному періоді при виникненні ГПП.
На відміну від відомих робіт, шляхом ретроспективного аналізу великої групи пацієнтів, вперше статистично обґрунтовано вагомість основних перед, інтра та післяопераційних клінічних та параклінічних показників при розвиткові ГПП та визначено фактори ризику. На основі застосування сучасного пакету математичних комп’ютерних програм створена прогностична система виникнення ГПП після мініінвазивних оперативних втручань на різних етапах діагностики та лікування хворих. Удосконалена класифікація за ступенем тяжкості ГПП та на її підставі розроблені методи профілактики та лікування ГПП у хворих після мініінвазивних оперативних втручань.
Вперше розроблений диференційований алгоритм прогнозування перебігу ГПП після мініінвазивних оперативних втручань та на його основі обґрунтоване застосування диференційованої системи профілактики (у тому числі специфічної хірургічної) та лікування ГПП.
На підставі отриманих даних визначено та запропоновано комплекс практичних рекомендацій для профілактики післяопераційних ускладнень у хворих прооперованих мініінвазивними технологіями з приводу хірургічної патології панкреатобіліарної зони.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можуть бути використані лікарямихірургами, онкологами, ендоскопістами, що дозволить значно зменшити післяопераційні ускладнення та летальність.
В результаті створеної прогностичної моделі розвитку ГПП, удосконаленої класифікації та відбору факторів ризику.
Визначено вагомість застосування основних лабораторних та інструментальних методів дослідження в діагностиці ГПП після мініінвазивних оперативних втручань та оцінена чутливість та специфічність діагностичних методів.
На підставі створеною прогностичної системи запропоновані методи профілактики та лікування ГПП диференційованого в залежності від ступеня тяжкості.
Для профілактики гнійносептичних ускладнень панкреонекрозу застосований власний спосіб оперативного лікування інфікованого панкреонекроза, як ускладнення деструктивного післяопераційного панкреатиту за допомогою програмованої лапаростоми (патент України на корисну модель № 1956).
З метою профілактики ГПП в ранньому післяопераційному періоді розроблений метод декомпресії ДПК за допомогою спеціально створеного зонда (патент України на корисну модель № 1957).
На підставі проведення імунологічних тестів в комплекс лікування введені імуномодулюючі препарати.
В результаті застосування лікувальнопрофілактичних заходів знижена частота виникнення ГПП після мініінвазивних операцій на жовчовивідних шляхах з 6,8 до 3,2%, а загальна летальність з 0,7 до 0,36%.
Сформована в роботі концепція може розцінюватись як додаткова теоретична основа для побудови диференційованих програм профілактики та лікування ГП після оперативних втручань на органах панкреатодуоденальної зони.
Основні наукові положення, висновки і практичні рекомендації, розроблені в процесі дослідження, впроваджені в роботу лікувальнопрофілактичних установ: Хмельницька обласна лікарня, Тернопільська комунальна міська лікарня №2, Чернівецька обласна клінічна лікарня, Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова АМН України, що підтверджено актами впровадження (4). Підготовлено 3 інформаційні листи (№№ 0807, 0907, 1007).
Наукові розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Буковинського медичного університету, Інституті фізіології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченко, що підтверджено актами впровадження (2).
Отримано патенти: деклараційний патент на винахід 38326 «Спосіб обробки кукси міхурової протоки при дренуванні загальної жовчної протоки по Холстеду Піковському»; деклараційний патент на винахід 51082 «Спосіб накладання міжкишкових анастомозів в умовах перитоніту»; патент на корисну модель 21460 «Спосіб накладання керованої панкреатостоми»; патент на корисну модель 23448 « Спосіб декомпресії шлунка та дванадцятипалої кишки»; патент на корисну модель 24584 «Спосіб моделювання гострого панкреатиту».
Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів. Внесок автора в отриманні наукових результатів є основним і полягає у виборі напрямку, об’єму і методів дослідження, в постановці мети та формулюванні завдань. Дисертантом самостійно проаналізована наукова та патентноінформаційна література з проблем виникнення ГПП, розроблені карти клінічного та параклінічного обстежень. Самостійно визначено додатковий обсяг обстежень та проведено оперативні втручання, відстежена і оцінена їх ефективність. Самостійно проведено формування груп обстежуваних, первинна обробка та статистичний аналіз одержаних результатів клінічних та параклінічних методів дослідження, аналіз та узагальнення даних. Оперативні втручання проводились безпосередньо автором або за його участі як асистента. Більша частина додаткових досліджень виконана за участю автора. Дисертантом написані всі розділи дисертації, сформульовано висновки, забезпечені їх впровадження в медичну практику та відображення в опублікованих працях за темою роботи, які автор самостійно та в співавторстві підготував до друку.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: ХХ з’їзді хірургів України (Тернопіль, 2001); науковопрактичній конференції співробітників КМАПО імені П.Л. Шупика Захворювання гепатопанкреатобіліарної зони” (Київ, 2001); науковопрактичній конференції Хірургічне лікування захворювань підшлункової залози”, присвяченої 85річчю академіка НАН і АМН України О.О. Шалімову (Київ, 2003); ХХІ з’їзді хірургів України (Запоріжжя, 2005); ІІ міжнародній конференції Нейрогуморальні і клітинні механізми регуляції функції травного тракту” (Київ, 2005); науковопрактичній конференції Малоінвазивні технології в хірургії” (Тернопіль, 2006); Всеукраїнській науковопрактичній та навчальнометодичній конференції Фундаментальні науки хірургія” (ІІІ Скліфосовські читання) (Полтава, 2007).
Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертації викладені в 26 наукових публікаціях, серед яких 22 статті у фахових журналах України, рекомендованих ВАК України, 10 тез у збірниках наукових конференцій, отримано 5 патентів на винахід та корисну модель.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та практичне вирішення актуальної науковопрактичної проблеми: розробка системи прогнозування, профілактики та диференційованого лікування гострого післяопераційного панкреатиту після мініінвазивних втручань на органах панкреатобіліарної зони на основі експериментальної моделі та оцінки клінікопараклінічних показників.
1. Гострий панкреатит в ранньому післяопераційному періоді зустрічається в 6,8% після ендоскопічних транспапілярних хірургічних втручань та в 3,6% після лапароскопічних операцій.
2. Розпрацьована каналікулярногіпертензійна модель гострого експериментального панкреатиту відповідно до Міжнародних угод щодо лабораторних тварин та біоетики дозволяє в повному обсязі визначити причини виникнення та механізми патогенезу гострого післяопераційного панкреатиту після мініінвазивних хірургічних втручань.
3. Основною причиною розвитку гострого панкреатиту після транспапілярних хірургічних втручань, є порушення цілісності протокової системи підшлункової залози з розривом стінок її протоків.
4. Провідним ятрогенним фактором виникнення ГПП в мініінвазивній хірургії жовчовивідної системи є проведення ендоскопічної ретроградної панкреатохолангіографії (коефіцієнт кореляції r = 0,82, Р < 0,01) та застосування механічної літоекстракції через великий сосочок дванадцятипалої кишки (r = 0,56, p < 0,01 із механічною літоекстракцією, r = 0,54, Р < 0,01 із механічною літотріпсією) під час ендоскопічних транспапілярних операцій.
5. При гострому післяопераційному панкреатиті після мініінвазивних транспапілярних втручань спостерігається зниження показників клітинного імунітету на 3050% порівняно із групою контролю та виражена лімфоцитарна інфільтрація паренхіми підшлункової залози, що підтверджує розвиток вторинної аутоімунної агресії і потребує застосування імуномодуляторів.
6. Розроблені алгоритм прогнозування, система лікування та профілактика розвитку гострого післяопераційного панкреатиту дозволили знизити число випадків гострого післяопераційного панкреатиту після мініінвазивних втручань з 6,8 до 3,2%, є доступними та об’єктивними та можуть бути використані в практиці лікаряхірурга.
7. У зв’язку з тим, що ГПП є поліетіологічним станом з різними патогенетичними механізмами свого формування. При прогнозуванні виникнення та перебігу гострого післяопераційного панкреатиту, перш за все, слід враховувати етіологію основного захворювання, а також результати лабораторних та інструментальних даних.
8. Основними методами діагностики гострого панкреатиту в ранньому післяопераційному періоді є визначення активності панкреатичних ферментів в біологічних середовищах організму хворого (чутливість для амілази крові 83%, амілази сечі 43%) та застосування ультрасонографії (чутливість 97%) в динаміці та ангіокомп’ютерної томографії (чутливість 84%).
9. Лікувальна тактика при гострому післяопераційному панкреатиті базується на заходах ранньої периопераційної профілактики, що дозволить значно знизити питому вагу виникнення гострого післяопераційного панкреатиту та деструктивних його форм.
10. Мініінвазивні лапароскопічні та ендоскопічні транспапілярні втручання на позапечінкових жовчних протоках доцільно виконувати в умовах спеціалізованих відділень досвідченими спеціалістами, що володіють методиками селективної канюляції й контрастування протокових систем панкреатобіліарної зони, технікою транспапілярних та лапароскопічних втручань на жовчних протоках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні питання абдомінальної хірургії: Курс лекцій / М.І. Тутченко, В.М. Денисенко, Е.В. Світличний, Ф.І. Панов // Укр. військ.мед. акад. К., 2005. 241 с.
2. Алгоритм організації діагностичних та лікувальних дій при гострому панкреатиті / Я.С. Березницький, О.М. Клігуненко, Н.А. Яльченко, М.О. Кутовий // Харків. хірург. школа. 2005. № 1. С. 195198.
3. Андрющенко В.П., Магльований В.А., Андрющенко Д.В. Клінічне значення інфекційного чинника в прогнозуванні тяжкості перебігу гострого некротичного панкреатиту // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 8788.
4. Андрющенко В.П., Когут Л.М., Гірняк О.Т. Лікувальнодіагностична відеолапароскопія та інтервенційна сонографія в лікуванні хворих з гострим панкреатитом перший досвід // Шпитал. хірургія. 2005. № 1. С. 130132.
5. Андрющенко В.П., Куновский В.В., Маглеванный В.А. Особенности применения пробиотика Энтерол250 в раннем послеоперационном периоде у больных с острым некротическим панкреатитом // Здоров'я України ХХІ сторіччя. 2005. № 18. С. 46.
6. Андрющенко Д.В. Особливості хірургічної тактики у лікуванні хворих на гострий холецистит із наявними поодинокими, множинними та поєднаними ускладненнями захворювання: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.03 / Львів. нац. мед. унт ім. Д.Галицького. Л., 2005. 19 с.
7. Бідюк Д.М., Лисюк Ю.С. Клінікоепідеміологічні характеристики гострого панкреатиту (за даними роботи спеціалізованого центру) // Львів. мед. часопис. 2005. № 4. C. 5760.
8. Бідюк Д.М., Бісярін Ю.В. Морфологічні зміни в підшлунковій залозі та заочеревинному просторі при некротичному панкреатиті: до питання про об'єктивність клінікоморфологічних паралелей // Експерим. та клін. фізіологія і біохімія. 2006. № 2. С. 8791.
9. Багненко С.Ф., Краснорогов В.Б., Гольцов В.Р. Возможности использования плазмафереза при остром деструктивном панкреатите // Анналы хирург. гепатологии. 2007. Т. 12, № 1. C. 1522.
10. Багненко С.Ф., Гольцов В.Р. Современные представления о тактике лечения острого панкреатита // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Укр. мед. стомат. академії. 2006. Т. 6, Вып. 12. C. 1617.
11. Балалыкин А.С. ЭРПХГ, ЭПТ и чреспапилярные операции успехи и проблемы / Мат. 3го междунар. конгресса по эндоскопической хирургии. М. 1999. C. 2224.
12. Бебуришвили А. Г., Бургуладзе Н. Ш., Мандриков В. В., Елистратова Б. Е. Профилактика и лечение острого панкреатита после РПХГ и ЭПСТ// Эндоскоп. хирургия. 1999. № 2. С. 8.
13. Березнева Е.А., Вианова П.А., Павликова Е.Ю. и др. Фистулография при деструктивном панкреатите в послеоперационном периоде // Хирургия. 2006. № 7. С. 1420.
14. Бичков С.О. Технологічні удосконалення малоінвазивних оперативних втручань у лікуванні ускладнених форм жовчнокам'яної хвороби (експериментальноклінічне дослідження): Автореф. дис. ... дра мед. наук: 14.01.03 / Харк. держ. мед. унт. Х., 2005. 36 с.
15. Бобовник С.В., Недашковский Э.В. Перитонеальный диализ компонент интенсивной терапии острого некроза поджелудочной железы в фазе острой ферментативной токсемии // Вестн. интенсив. терапии. 2005. № 2. С. 1720.
16. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н. Защита внутренних органов при использовании открытых способов оперативного лечения острого некротического панкреатита // Клін. хірургія. 2006. № 1112. С. 56.
17. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н. Мифы панкреатологии (голод или энтеральное чреззондовое питание при лечении больных острым панкреатитом?) // Хірургія України. 2006. № 3. C. 712.
18. Бобров О.Е., Мендель Н.А. Мифы панкреатологии: соматостатин и октреотид при остром панкреатите // Хірургія України. 2007. № 1. С. 8592.
19. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н. Острый панкреатит. Оперировать или нет? (К вопросу о показаниях и выбору способа операции у больных острым панкреатитом) // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісн. Укр. мед. стомат. академії. 2006. Т. 6, Вып. 12. C. 2332.
20. Бобров О.Е. Острый послеоперационный панкреатит. К.: Феникс, 2000. 172 с.
21. Бойко В.В., Криворучко И.А., Вовк В.А. Клиническая ценность определения активности эластазы в крови как маркера послеоперационного панкреатита // Клін. хірургія. 2001. № 3. С. 1012.
22. Борисов А. Е., Федоров А. В., Земляной В. П. и др. Ошибки, осложнения и летальность у больных с острыми хирургическими заболеваниями органов брюшной полости. СПб.: Предприятие ЭФА, 2000. 162 с.
23. Бородин Ю.И., Васильева М.В., Ларионов П.М. и др. Гемолимфомикроциркуляторное ложе в поджелудочной железе при остром экспериментальном панкреатите // Бюл. эксперим. биологии и медицины. 2006. Т. 141, № 4. С. 491492.
24. Бочаров В.А., Рычкова С.В., Ельшанский И.В. Тактика послеоперационного обезболивания у больных с деструктивными формами панкреатита // Росс. мед. журн. 2006. № 1. С. 1520.
25. Брискин Б. С., Иванов А. Э., Эктов П. В. и др. Холедохолитиаз: проблемы и перспективы // Анналы хирург. гепатологии. 1998. Т. 3, № 2. С. 7178.
26. Вашетко Р. В., Толстой А. Д., Курыгин А.А. и др. Острый панкреатит и травмы поджелудочной железы: руководство для врачей. СПб.: Издво «Питер», 2000. 320 с.
27. Галимзянов Ф.В. Диагностика инфицированного панкреонекроза и лечение с применением операций из минидоступа // Анналы хирургии. 2006. № 3. С. 3942.
28. Гланц С. Медикобиологическая статистика: Пер. с англ. М.: Практика, 1998. 459 с.
29. Галимзянов Ф.В. Первичная диагностика инфицированного панкреонекроза // Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова. 2006. № 6. С. 810.
30. Гарбузов А.О., Магльований В.А., Данилейченко В.В. Аспорогенні анаероби в етіології гострого панкреатиту // Клин. антибиотикотерапия. 2005. № 1. С. 31.
31. Гостищев В.К., Афанасьев А.Н., Устименко А.В. Диагностика и лечение осложненных постнекротических кист поджелудочной железы // Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова. 2006. № 6. C. 47.
32. Діагностика та лікування гострого панкреатиту / І.О. Гіленко, Д.Г. Дем'янюк, В.І. Ляховський, О.А. Крижановський // Клін. хірургія. 2007. № 23. С. 90.
33. Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Поляцко К.Г. Гострий рецидивний некротичний панкреатит: діагностика і хирургічне лікування // Львів. мед. часопис. 2005. Т.11, № 4. C. 6163.
34. Дименштейн И.Д. Моделирование острого и хронического панкреатитов. Патологическая физиология и экспериментальная терапия // Вестн. хирургии. 1973. № 6. С. 7478.
35. Доценко Д.Г. Хірургічне лікування гострого деструктивного панкреатиту із застосуванням імунотропних препаратів: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.03 / Харк. держ. мед. унт. Х., 2006. 17 с.
36. Дронов О.І., Ковальська І.О., Бурміч К.С. Імунотерапія при гострому некротичному панкреатиті // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 92.
37. Дронов О.І., Крючина Є.А. Визначення факторів ризику виникнення постпанкреаторезекційного синдрому // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 129130.
38. Дронов О.І., Ковальська І.О., Денека Є.Р. Морфологічні особливості гострого панкреатиту // Клін. хірургія. 2006. № 9. С. 2629.
39. Дронов О.І., Коваленко А.П. Сучасні можливості застосування мініінвазивних технологій в хірургічному лікуванні гострого панкреатиту // Шпитал. хірургія. 2006. № 3. С. 8994.
40. Дроняк М.М. Диференційована хірургічна тактика у хворих з гострим біліарним панкреатитом та синдромом жовтяниці // Клін. хірургія. 2005. № 1. С. 3234.
41. Дроняк М.М. Мініінвазивні хірургічні технології в лікуванні хворих на гострий панкреатит, ускладнений синдромом жовтяниці // Буков. мед. вісн. 2006. Т. 10, № 1. С. 142145.
42. Ермолов А.С., Гулаев А.А., Ярцев П.А. и др. Лапароскопия в ургентной абдоминальной хирургии // Хирургия. 2007. № 7. С. 5759.
43. Ермолов А.С., Иванов П.А., Гришин А.В. и др. Патогенетические пути диагностики и лечения острого панкреатита // Хирургия. 2007. № 5. С. 48.
44. Журавльова Ю.І. Гострий холецистопанкреатит. Питання оптимізації хірургічної тактики з використанням відеоендоскопічної техніки: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.03; Нац. мед. унт ім. О.О. Богомольця. К., 2005. 18с.
45. Запорожченко Б.С., Шишлов В.И., Бородаев И.Е. Диагностика и лечение осложненных форм острого деструктивного панкреатита // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 9293.
46. Запорожченко Б.С., Шишлов В.И. Функциональное состояние печени у больных с острым деструктивным панкреатитом в раннем послеоперационном периоде // Клін. хірургія. 2005. № 1. С. 2931.
47. Зубрицкий В.Ф., Забелин М.В. Динамика внутрибрюшного давления при остром деструктивном панкреатите // Воен.мед. журнал: Мво обороны Российской Федерации: Красная звезда. 2006. №2. C. 5454.
48. Іванків Т.М., Гранат О.Б., Переяслов А.А. Пролонгована внутрішньоартерійна терапія у комплексному лікуванні хворих на гострий панкреатит // Львів. мед. часопис. 2005. № 2. C. 5052.
49. Іванов Б.М., Лінник А.О. Диференційована тактика лікування дигестивних нориць при деструктивних формах гострого панкреатиту // Клін. хірургія. 2007. № 23. С. 94.
50. Іванов Б.М., Лінник А.О., Бойко М.О. Післяопераційна зовнішня арозивна кровотеча у хворих з деструктивним панкреатитом // Клін. хірургія. 2005. № 1112. C. 7475.
51. Ігнатов І.М. Комплексне лікування гострого некротичного панкреатиту з використанням ентеральної терапії: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.03 / Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. К., 2006. 19 с.
52. Иванов Ю.В., Алехнович А.В., Пастухов А.И. Новые подходы к комплексному лечению билиарного панкреатита // Анналы хирургии. 2005. № 4. С. 4346.
53. Иммунологическая оценка тяжести и прогноза острого панкреатита / А.С. Ермолов, Н.В. Боровкова, П.А. Иванов и др // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 2005. № 6. С. 2228.
54. Иммунотропные препараты в комплексном лечении острого деструктивного панкреатита / В.В. Бойко, Е.М. Климова, Д.Г. Доценко, Козаченко А.В. // Харків. хірург. школа. 2005. № 2. С. 3134.
55. Инструментальные методы в диагностике осложнений панкреатита / Д.Ю. Рязанов, С.А. Поталов, Е.М. Шаповалов, И.И. Потапова // Запорож. мед. журн. 2007. № 1. С. 8487.
56. Использование фистулографии при деструктивном панкреатите в послеоперационном периоде / Э.А. Береснева, П.А. Иванов, Е.Ю. Павликова, Гришин А.В. // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. 2006. № 7. С. 1420.
57. К вопросу о классификации острого панкреатита / А. И. Дронов, И. А. Ковальская, Е. Р. Денека, В. Я. Шпак // Матеріали XXI з'їзду хірургів України: Україна, Запоріжжя, 5 7 жовт. 2005 р. Запоріжжя, 2005. Т.1. С. 162164.
58. Клиническая иммунология: Учебник для студентов медицинских вузов / Под ред. А.В.Караулова. М.:Мед. информ. агентство, 1999. 604 с.
59. Кемеров С.В., Носков И.Ю. Некоторые аспекты профилактики и коррекции нарушений гомеостаза у больных с острым панкреонекрозом // Вестн. интенсив. терапии. 2005. № 1. С. 6970.
60. Кижаева Е.С. Системные шкалы в оценке полиорганной недостаточности при остром панкреатите // Рос. мед. журнал. 2006. № 4. С. 4952.
61. Ким В.Л., Хакимов М.Ш., Каримов Ф.Ш. Ретроградные эндобилиарные вмешательства при остром билиарном панкреатите // Анналы хирургии. 2005. № 4. С. 3942.
62. Клінічно обгрунтована доцільність внутрішньоартеріального введення препаратів у хворих на гострий панкреатит / В.М. Демидов, А.М. Торбинський, С.М. Демидов, Гнатенко В.М. // Практична медицина. 2006. Т. ХІІ, № 1. C. 7578.
63. Клесова М.А. Хирургическая тактика у больных острым панкреонекрозом с использованием миниинвазивных технологий // Харків. хірург. школа. 2005. № 2. С. 5154.
64. Клиническое течение острого панкреатита у больных с вирусным гепатитом / В.П. Земляной, Ю.В. Летина, С.Л. Непомнящая, Лабазанов В.М. // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 2006. № 6. С. 7273.
65. Кобылецкий С.Н. Результаты лечения деструктивных форм острого панкреатита // Харків. хірург. школа. 2005. № 2. С. 5253.
66. Козак І.О. Запобігання гострому післяопераційному панкреатиту при імплантації спільної жовчної і панкреатичної проток в експерименті // Буковин. мед. вісник. 2005. Т. 9, № 1. C. 7779.
67. Козак І.О., Суходоля А.І., Власов В.В. та ін. Післяопераційний панкреатит в хірургії ускладненої зацибулинної дуоденальної виразки // Матеріали ХХІ з їзду хірургів України, Запоріжжя, 2005. Т. 1. С. 180181.
68. Комплексне лікування хворих на гострий панкреатит із застосуванням мініінвазивних технологій / В.М. Демидов, А.М. Торбинський, С.М. Демидов, В.М. Гнатенко // Матеріали XXI з'їзду хірургів України: Україна, Запоріжжя, 5 7 жовт. 2005 р. Запоріжжя, 2005. Т.1. С.156157.
69. Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Элин А.Ф. и др. Осложнения и летальность после лапароскопической холецистэктомии у больных с острым холециститом: анализ 500 операций // Эндоскоп. хирургия. 1999. № 2. С. 28.
70. Кондратенко П.Г., Васильєв О.О. Лікувальна тактика у хворих на гострий панкреатит // Львів. мед. часопис. 2006. № 1. С. 4144.
71. Кондратенко П.Г., Конькова М.В., Смирнов Н.Л. Миниинвазивные вмешательства в хирургическом лечении осложненных форм панкреонекроза // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 5455
72. Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Конькова М.В. Новые подходы в хирургическом лечении панкреонекроза // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 95.
73. Кондратенко П.Г., Васильев А.А., Конькова М.В. Острый панкреатит: современный взгляд на проблему // Мистецтво лікування. 2006. № 6. C. 7682.
74. Кондратенко П.Г., Васильєв А.А. Роль і місце мініінвазивних хірургічних втручань у лікуванні гострого панкреатиту // Шпитал. хірургія. 2006. № 4. C. 4749.
75. Кондратюк В.А., Хомяк И.В., Тодуров И.М. Эндоваскулярное лечение вирсунгогеморрагии // Клін. хірургія. 2005. № 1112. C. 78.
76. Кондратюк О.П., Булик І.І. Аспекти лапароскопічного лікування хворих з гострим панкреатитом та його ускладненнями // Клін. хірургія. 2006. № 45. С. 3536.
77. Кондратюк О.П. Псевдокісти підшлункової залози як ускладення гострого панкреатиту: сучасні та стандартні методи хірургічного лікування // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 9596.
78. Коновалов Є.П., Йосипенко І.О., Роговський В.М. Сучасні аспекти профілактики та лікування панкреатичної інфекції // Клин. антибиотикотерапия. 2006. № 12. С. 1619.
79. Коновалов Е.П., Роговський В.М. Панкреатична інфекція: сучасні підходи до профілактики та лікування // Мистецтво лікування. 2006. № 4. C. 7677.
80. Коновалов Е.П. Современные принципы консервативного лечения некротического панкреатита // Клін. хірургія. 2000. № 8. С. 4447.
81. Консервативное лечение острого панкреатита (обзор литературы) / А.И. Шугаев, И.Н. Гера, С.С. Мосоян, Алиев А.Я. // Амбулаторная хирургия. 2007. № 1. С. 1820.
82. Конькова М.В. УЗД у діагностиці та лікуванні ускладнених форм гострого панкреатиту // Променева діагностика, променева терапія. 2006. № 3. С. 4345.
83. Коротков Н.И., Кукушкин А.В., Метелев А.С. Миниинвазивные технологии в диагностике и лечении местных гнойных осложнений деструктивного панкреатита // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. 2005. № 3. С. 4044.
84. Костырной А. В. Современные подходы к консервативному лечению гнойнонекротических осложнений острого панкреатита // Клін. хірургія. 2000. № 8. С. 810.
85. Костырной А.В., Старосек В.Н. Деструктивноперфоративные осложнения острого панкреатита // Клін. хірургія. 2001. № 9. С. 17 18.
86. Костюк О.Г. Морфофункціональні особливості підшлункової залози та нирок при набряковій формі гострого панкреатиту (експериментальне дослідження): Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.03.01; Вінниц. нац. мед. унт ім. М.І.Пирогова. Вінниця, 2005. 20с
87. Костюченко А. Л., Гуревич К. Я., Лыткин М. И. Интенсивная терапия послеоперационных осложнений: Руководство для врачей. СПб: СпецЛит, 2000. 575 с.
88. Костюченко А. Л., Филин В. И. Неотложная панкреатология. СПб: Деан, 2000. 480 с.
89. Коченков Д.П., Дубинин Е.Ю., Иванов Ю.В. Эндоскопические вмешательства в хирургии поджелудочной железы // Эндоскоп. хирургия. 2000. № 2. С. 35.
90. Кошель Ю.Н. Опыт оперативного лечения деструктивных панкреатитов / Ю.Н. Кошель, О.Б. Зубков // Харків. хірург. школа. 2005. № 2. С. 6162.
91. Кошельник О.Л. Експериментальна розробка методів ранньої діагностики і профілактики гострого панкреатиту: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.03.04; Одес. держ. мед. унт. Одеса, 2005. 19с.
92. Краснорогов В.Б., Мосягин В.Б., Смелянский А.И., Ростовский А.Б. Упреждающая тактика лечения тяжелых форм острого панкреатита: Метод. рекомендации. СПб, 1998. 27 с.
93. Криворучко И.А., Федорович А.А. Прогностическое значение состояния системы оксида азота при остром панкреатите // Харків. хірург. школа. 2005. № 1. С. 231233.
94. Криворучко И.А., Федорович А.А. Роль оксида азота и перекисного окисления липидов в патогенезе экспериментального острого панкреатита // Клін. хірургія. 2005. № 1. С. 5862.
95. Крилюк В.О. Прогностична цінність синдрому абдомінальної компресії при розвитку гострого посттравматичного панкреатиту на фоні поліорганної недостатності // Матеріали XXI з'їзду хірургів України: Україна, Запоріжжя, 5 7 жовт. 2005 р. Запоріжжя, 2005. Т.1. С. 5758.
96. Кузин В.С., Белова И.Б., Китаев В.М. Высокопольная магнитнорезонансная томография и спиральная компьютерная томография в диагностике острого панкреатита // Мед. визуализация. 2007. № 2. С. 2433.
97. Кунле Ефуннуга Ефунєлє. Профілактика гострого післяопераційного панкреатиту у хворих на рак шлунку: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.03 / Харьків. держ. мед. унт. Х., 2000. 17 с.
98. Курсов С.А., Хижняк А. А. Оценка эффективности профилактики послеоперационного панкреатита у больных раком желудка при применении изоптина и длительной перидуральной блокады лидокаином // Анестезиология и реаниматология. 1998. № 4. С. 5256.
99. Лікувальна тактика при гострому панкреатиті / О.Ч. Хаджієв, А.К. Бабаліч, Н.Е. Каракурсаков та ін. // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 104105.
100. Лікування гострого панкреатиту в умовах міського спеціалізованого центру / В. П. Андрющенко, Д. М. Бідюк, Ю. С. Лисюк, О. М. Дворчин // Матеріали XXI з'їзду хірургів України: Україна, Запоріжжя, 5 7 жовт. 2005 р. Запоріжжя, 2005. Т.1. С.119120.
101. Ларвин М. Неотложные состояния. Острый панкреатит // Лечащий врач. 1998. №1. С. 2427.
102. Ларионов К.С., Лаптин В.П. Физиотерапия послеоперационного острого панкреатита // Вестн. физиотерапии и курортологии. 1998. № 2. С. 1214.
103. Лебедев Н.В., Корольков А.Ю. Системы объективных оценок состояния больных панкреонекрозом // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. 2006. № 7. С. 6165.
104. Липидный профиль в динамике острого панкреатита / А.П. Власов, А.В. Герасименко, И.В. Мишарин и др. // Вестн. новых медицинских технологий. 2006. № 2. C. 145146.
105. Локтионов А.Л. Оценка тяжести состояния больных острым панкреатитом / А.Л. Локтионов, Д.П. Назаренко, П.М. Назаренко // Вестн. новых медицинских технологий. 2006. № 1. C. 7274.
106. Лупальцов В.І., Андросов Д.С. Експериментальне обгрунтування застосування краніоцеребральної гіпотермії в лікуванні хворих на гострий панкреатит // Львів. мед. часоп. 2005. 11, № 4. С. 6466.
107. Лупальцов В.И., Мирошниченко А.В. Изменение эндокринноадреналовой системы при остром экспериментальном панкреатите в условиях краниоцеребральной гипотермии // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 99.
108. Лупальцов В.И., Дехтярук И.А., Мирошниченко С.С. Нарушения липидного обмена при экспериментальном остром панкреатите // Харків. хірург. школа. 2005. № 2. С. 5455.
109. Лупальцов В.И., Вержанский А.П., Дехтярук И.А. и др. Современные патогенетически обоснованные аспекты корригирующей терапии острого панкреатита // Клін. хірургія. 2007. № 23. С. 98.
110. Лутфарахманов И.И., Миронов П.И., Тимербулатов В.М. Прогностическая значимость структуры синдрома мультиорганной дисфункции при тяжелом остром панкреатите // Анестезиология и реаниматология. 2007. № 2. С. 4447.
111. Лутфарахманов И.И., Миронов П.И., Руднов В.А. Сравнительная оценка современных подходов ранней идентификации тяжелого течения острого панкреатита // Анестезиология и реаниматология. 2007. № 3. С. 5154.
112. Мізюк В.М., Ковальчук Л.Є. Зміни функціонального стану генома гепатоцитів у хворих на гострий панкреатит, ускладнений печінковою недостатністю // Шпитал. хірургія. 2006. № 1. С. 1618.
113. Мізюк В.М. Хірургічна тактика у хворих на гострий панкреатит різного генезу, ускладнений печінковою дисфункцією // Галиц. лікар. вісник: Наук.практ. часопис. 2006. № 1. C. 4648.
114. Мікробіологічні аспекти в хірургічному лікуванні гострого некротичного панкреатиту / В.А. Магльований, В.П. Андрющенко, Ю.С. Лисюк, А.О. Гарбузов // Буковин. мед. вісник. 2006. Т. 10, № 1. C. 133136.
115. Мітюк І.І., Покидько М.І., Балабуєва В.В. Абдомінальний сепсис при ускладнених формах деструктивного панкреатиту методика інтенсивної терапії і моніторинг лікування // Шпитал. хірургія. 2005. № 4. С. 5556.
116. Міщенко Д.Л. Оптимізація діагностики гнійносептичних ускладнень та використання антибіотиків в інтенсивній терапії гострого панкреатиту: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.30; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. К., 2005. 18 с.
117. Маев И.В., Кучерявый Ю.А. Острый и хронический панкреатит, рак поджелудочной железы цепь последовательных событий или самостоятельное заболевание? // Клин. медицина. 2005. № 2. С. 1216.
118. Майстренко Н. А., Нечай А. И. Гепатобилиарная хирургия (руководство для врачей). СПб: СпецЛит., 1999. 268 с.
119. Майстренко Н. А., Стукалов В. В. Холедохолитиаз (руководство для врачей). СПб: ЭЛБИСПб, 2000. 288 с.
120. Малоинвазивная хирургия острого билиарного панкреатита / В.П. Сажин, А.Л. Авдовенко, В.А. Юришев, Савельев В.М. // Эндоскоп. хирургия. 2007. № 1. С. 80.
121. Малоинвазивные вмешательства в лечении больных с локализованными инфицированными формами панкреонекроза / И.С. Малков, А.М. Зайнктдинов, А.П. Киршин и др // Анналы хирургии. 2005. № 4. С. 4750.
122. Микроскопическая техника: Руководство / Под ред. Д.С. Саркисова и Ю.Л. Петрова. М.: Медицина, 1996. 544 с.
123. Маль С.В. Клеточные и мультиклеточные биохимические и иммунологические процессы в развитии гнойнонекротических осложнений острого панкреатита // Вестн. новых мед. технологий. 2006. Т. XІIІ. № 1. C. 7778.
124. Мамошин А.В., Босуков А.В. Комплексное использование ультразвуковой томографии в диагностике острого деструктивного панкреатита // Эндоскоп. хирургия. 2006. № 3. С. 1320.
125. Миронов П.И., Лутфарахманов И.И. Методология искусственных нейронных систем позволяет стратифицировать пациентов с острым деструктивным панкреатитом по тяжести течения заболевания // Клин. анестезиология и реаниматология. 2007. № 1. С. 1423.
126. Можливості застосування апрокалу в комплексному лікуванні гострого панкреатиту / Б.С. Запорожченко, В.В. Міщенко, В.І. Шишлов, Бородаєва І.Є. // Одес. мед. журнал. 2005. № 1. C. 6163.
127. Морозов С. В. Прогнозирование и профилактика послеоперационного панкреатита: Автореф. дис... канд. мед. наук. Омск, 1999. 24 с.
128. Морозов С.В., Полуэктов В.Л., Долгих В.Т. Дренаж протока поджелудочной железы // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 2006. Т. 165, № 1. C. 7375.
129. Морозов С.В., Полуэктов В.Л., Долгих В.Т. Профилактика острого послеоперационного панкреатита // Анналы хирург. гепатологии. М., 2006. Т. 11, N 4. C. 9094.
130. Морозов С.В., Долгих В.Т., Полуэктов В.П. Фармакологическая профилактика острого послеоперационного панкреатита (обзор литературы) // Вестн. интенсив. терапии. 2005. № 3. С. 5253.
131. Морфологічні критерії тяжкості некротичного панкреатиту: поширення некрозу та респіраторні ускладення / Д. Бідюк, Ю. Бісярін, У. Кніпшільд та ін. // Клін. хірургія. 2007. № 23. C. 8889.
132. Мосоян С.С., Шугаев А.И., Чуянова Е.В. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты в ферментативной фазе острого деструктивного панкреатита // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 2006. № 6. С. 93.
133. Назаренко Г.И., Сидоренко В.И., Лебедев Д.С. Прогнозирование характера течения острого панкреатита методом нейронных сетей // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 2005. № 1. С. 5054.
134. Назаренко Д.П. Профилактика и лечение поздних осложнений панкреонекроза // Вестн. новых мед. технологий. 2006. № 1. C. 7476.
135. Назаренко Д.П. Пути улучшения результатов лечения больных острым панкреатитом // Вестн. новых мед. технологий. 2006. № 1. C. 7071.
136. Нестерова И.В., Роменська В.А., Рожкова С.Г., Петренко С.Г. Комбинированные нарушения имунной системы у больных с острым деструктивным панкреатитом в стадии гнойносептических осложнений // Аллергология и иммунология. 2006. № 4. С. 514516.
137. Низкий уровень прокальцитонина способен предсказать отсутствие сепсиса у больных тяжелым острым панкреатитом / И.И. Лутфарахманова, И.Х. Ишмухаметов, П.И. Миронов, В.М. Тимербулатов // Вестн. интенсивной терапии. 2005. № 4. C. 3841.
138. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Пидмурняк А.А., Дейниченко А.Г. Острый послеоперационный панкреатит как осложнение малоинвазивной хирургии // Клін. хірургія. 2006. № 1112. С. 3031.
139. Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Підмурняк О.О., Дейниченко А.Г. Ускладнення мініінвазивних транспапілярних втручань на жовчних протоках // Хірургія України. 2007. № 3 (23). С. 3235.
140. Ничитайло М.Е., Пидмурняк А.А., Козак И.А. Послеоперационный панкреатит // Клін. хірургія. 2005. № 6. С. 3841.
141. Ничитайло М.Е., Кондратюк А.П. Лапароскопия в лечении острого панкреатита и его осложнений // Эндоскоп. хирургия. 2007. № 1. С. 62.
142. Ничитайло М.Е. Синтетический аналог соматостатина октрестатин в лечении и профилактике острого панкреатита и его осложнений // Харків. хірург. школа. 2005. № 3. С. 1820.
143. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Беляев В.В. и др. Осложнения эндоскопических транспапилярных вмешательств // Клін. хірургія. 2006. № 8. С. 1921.
144. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Пидмурняк А.А. Острый панкреатит после малоинвазивных оперативных вмешательств в билиарной хирургии // Свет биологии и медицины. 2007.
145. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Пидмурняк А.А. Острый панкреатит как осложнение в миниинвазивной хирургии желчевыделительной системы // Харків. хірург. школа. 2007.
146. Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Скумс А.В. та ін. Ранні післяопераційні ускладнення хірургічного лікування патології дистальних відділів позапечінкових жовчних шляхів // Львів. мед. часопис. 2007. Т. 13, № 12. С. 7881.
147. Ничитайло М.Е., Пидмурняк А.А., Огородник П.В.Факторы риска и методы профилактики острого послеоперационного панкреатита в миниинвазивной билиарной хирургии // Буковин. мед. вісн. 2007. № 2. С. 2629.
148. Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Підмурняк О.О. Лікування холедохолітіазу сучасними хіругічними методиками // Шпитал. хірургія. 2007. № 2. С.133137.
149. Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Підмурняк О.О. Причини та частота гострого післяопераційного панкреатиту в мініінвазивній хірургії білиарної системи // Шпитал. хірургія. 2007. № 1. С. 133137.
150. Ничитайло М.Ю., Підмурняк О.О. Вірсунголітіаз чи калькульозний панкреатит // Шпитал. хірургія. 2005. № 2. С. 97101.
151. Ничитайло М.Ю., Підмурняк О.О. Виникнення гострого панкреатиту після операцій на органах гастродуоденальної та панкреатобіліарної зон // Клін. хірургія. 2004. № 1112. С.7677.