РЕКОНСТРУКТИВНО–ВІДНОВНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ ВИДАЛЕННІ ФУНКЦІОНАЛЬНО–АКТИВНИХ ВІДДІЛІВ ТОВСТОЇ КИШКИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

Мельник Володимир Михайлович

УДК 616.345-089.844

РЕКОНСТРУКТИВНОВІДНОВНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ ВИДАЛЕННІ
ФУНКЦІОНАЛЬНОАКТИВНИХ ВІДДІЛІВ ТОВСТОЇ КИШКИ

14.01.03 хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Пойда Олександр Іванович,
доктор медичних наук професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

6

ВСТУП

7

РОЗДІЛ 1

СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ РВО В
ХІРУРГІЇ ТОВСТОЇ КИШКИ (Огляд літератури)

16

1.1.РВО основний фактор реабілітації хворих, оперованих на товстій кишці

16

1.2.Формування тонкокишкових АФК при видаленні ФАВТК

20

1.2.1.«Моделювання» ілеоцекального відділу після правобічної геміколектомії

21

1.2.2. Профілактика постколектомічного синдрому

24

1.2.3. Хірургічна реабілітація хворих після колектомії та екстирпації прямої кишки

25

1.3. Сфінктерзберігальні операції

27

1.4. Формування товстокишкових АФРК при видаленні ФАВТК

29

1.4.1. Профілактика синдрому низької передньої резекції

29

1.4.2. Відновлення функції континенції після екстирпації прямої кишки

31

1.5. Методи відновлення безперервності товстої киши

35

1.5.1. Застосування ручного шва в хірургії товстої кишки

38

1.5.2. Застосування апаратного шва в хірургії товстої кишки

44

1.6. Діагностика, лікування, профілактика ускладнень загоєння міжкишкових анастомозів

47

1.7. Резюме

60

РОЗДІЛ 2

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

63

2.1. Методологічний підхід

63

2.2. Клінічна характеристика оперованих хворих

64

2.3. Аналіз радикальних операцій на товстій кишці

68

2.4. Аналіз РВО при видаленні ФАВТК

73

2.5. Методи дослідження хворих

83

2.6. Методи експериментальних досліджень

87

РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА НОВИХ РВО В ЕКСПЕРИМЕНТІ ТА ЇХ РЕЗУЛЬТАТИ

89

3.1. Етапи експериментальних досліджень

89

3.2. Визначення поняття та характерні особливості
ФАВТК

89

3.3. Розробка експериментальних моделей нових АФРК

91

3.3.1. Особливості АФК «ілеоцекального відділу»

91

3.3.2. Розробка нових тонкокишкових АФРК

94

3.3.3. Розробка нових товстокишкових АФРК

100

3.4. Дослідження на секційному матеріалі

108

3.5. Дослідження на біологічному матеріалі

114

3.5.1.Методи формування та результати дослідження
АФРК

116

3.5.2. Методи формування та дослідження міжкишкових анастомозів

117

3.5.3.Розробка методу патогенетично обгрунтованого лікування гнійного поширеного перитоніту

119

3.5.4.Результати експериментальних досліджень на біологічному матеріалі тонкокишкових, товстокишкових АФРК, ОЕКШ, патогенетично обгрунтованого лікування гнійного поширеного перитоніту.

121

1.6. Резюме

147

РОЗДІЛ 4

НОВА ТАКТИКА ВИКОНАННЯ РВО ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЇЇ ВПРОВАДЖЕННЯ В ХІРУРГІЮ ТОВСТОЇ КИШКИ

149

4.1. Принципи виконання РВО на товстій кишці

149

4.2. Результати впровадження АФК ілеоцекального
відділу

152

4.3. Результати впровадження нових тонкокишкових
АФРК

156

4.4. Результати застосування способу формування «АПК»

179

4.5.Результати застосування способу тазово-промежинної колопластики

185

4.6. Розробка та результати впровадження ЧАР

194

4.7. Розробка та результати впровадження проктектомії

200

4.8. Результати застосування нових способів з'єднання відрізків кишечнику

205

4.8.1. Результати застосування ОЕКШ

206

4.8.2.Розробка, результати формування колоендоанального та ілеоендоанального анастомозу

208

4.9. Розробка, результати впровадження нових способів профілактики та лікування ускладнень загоєння міжкишкових анастомозів та АФРК

218

4.10. Резюме

226

РОЗДІЛ 5

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ НОВОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ВИКОНАННЯ РВО ПРИ ВИДАЛЕННІ ФАВТК

234

5.1. Аналіз результатів правобічної геміколектомії

234

5.2.Аналіз результатів колектомії, колектомії з передньою резекцією, колектомії з екстирпацією прямої кишки

244

5.3. Аналіз результатів онкопроктологічних операцій

258

5.3.1. Аналіз результатів ЧАР

266

5.3.2. Аналіз результатів проктектомії та міжсфінктерної
резекції

272

5.3.3. Аналіз результатів «моделювання АПК»

279

5.3.4. Аналіз результатів екстирпації прямої кишки

284

5.4. Аналіз результатів впровадження способів з’єднання відрізків кишечнику

290

5.4.1. Аналіз результатів використання ручного кишкового шва

291

5.4.2. Аналіз результатів формування колоанального
анастомозу

293

5.4.3. Аналіз результатів формування ілеоанального
анастомозу

299

5.5. Аналіз результатів профілактики та лікування ускладнень загоєння анастомозів та АФК

305

5.6. Резюме

312

РОЗДІЛ 6

АНАЛІЗ ЯЖ ТА СТР ОПЕРОВАНИХ ХВОРИХ

315

6.1. Особливості дослідження ЯЖ після РВО

316

6.1.1. Аналіз ЯЖ здорових осіб та хворих до виконання радикальних і РВО

316

6.1.2. Аналіз ЯЖ хворих контрольної та дослідної груп

320

6.2. Аналіз результатів СТР

323

6.3. Результати впровадження нової тактики виконання
РВО при видаленні ФАВТК

328

6.4. Резюме

334

РОЗДІЛ 7

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ

335

ВИСНОВКИ

367

ДОДАТКИ

370

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

374

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АПК

ампула прямої кишки

АФК

анатомо-функціональні конструкції

АФРК

анатомо-функціональні резервуарні конструкції

ВК

виразковий коліт

ДХТК

дивертикулярна хвороба товстої кишки

НЗЗТК

неспецифічні запальні захворювання товстої кишки

ОЕКШ

однорядний евертований кишковий шов

ПВО

первинно-відновні операції

ПРПК

передня резекція прямої кишки

РПТК

родинний поліпоз товстої кишки

РВО

реконструктивно-відновні операції

РПК

рак прямої кишки

РТК

рак товстої кишки

САПК

сфінктерний апарат прямої кишки

СЗО

сфінктерзберігальні операції

СТР

соціально-трудова реабілітація

ФАВПК

функціонально-активні відділи прямої кишки

ФАВТК

функціонально-активні відділи товстої кишки

ФР

функціональні результати

ХКТК

хвороба Крона товстої кишки

ЧАР

черевно-анальна резекція

ЯЖ

якість життя

ВСТУП

Актуальність теми. За останні роки в більшості цивілізованих країн світу і, особливо, в Україні відзначено зростання рівня захворюваності на рак, родинний поліпоз, НЗЗТК [3, 5, 13, 55-57, 59, 102, 112, 120, 125, 131, 141, 208, 220, 237, 239, 240, 317, 346, 429, 434]. Основним методом лікування за наявності вказаних патологічних станів і, особливо, ускладненому їх перебігу в більшості випадків є оперативне втручання [5, 59, 61, 111, 125, 141, 159, 199, 208, 228, 237, 291, 315, 317, 373, 429, 454]. Це обумовлено агресивним перебігом захворювань, частим виникненням їх ускладнень, недостатньою ефективністю консервативного лікування [5, 59, 102, 112, 125, 199, 203, 237, 239, 242, 315]. Проте, видалення ФАВТК, зокрема, ілео-цекального відділу, ободової кишки, АПК, АПК та її сфінктерного апарату, завершення оперативного втручання у 13,5-92,6% хворих формуванням ілео-, колостоми за тяжкого перебігу ВК, ХКТК, наявних ускладнень РТК призводить до фізичної і психічної травми, виникнення рефлюкс-ілеїту, постколектомічного синдрому, синдрому низької передньої резекції, вторинної анальної інконтиненції, значного погіршання ЯЖ та інвалідизації оперованих хворих [53, 63, 65-67, 77, 111, 228, 263, 358, 363, 373, 376, 416, 426, 428, 429, 436, 441, 452, 458, 477]. Після оперативних втручань на товстій кишці, крім зазначених патологічних станів, залишається високим, в межах 9,4-31,3%, рівень післяопераційних ускладнень - анастомозиту, фізичної неспроможності швів, ішемії та некрозу зведеного кишкового трансплантату, стриктури анастомозу [60, 180, 223, 268, 341, 471]. Летальність за окремих ускладнень, зокрема, фізичній неспроможності швів анастомозу, некрозі зведеного на промежину кишкового трансплантата залишається високою в межах 3-11,9% [20, 180, 223, 268].
Проблема РВО на товстій кишці звертає увагу більшості провідних колопроктологів України, країн близького і далекого зарубіжжя. Розроблені ними сучасні передові технології, зокрема, циркулярні сшиваючі апарати для відновлення безперервності кишкового каналу, АФРК при видаленні ФАВТК, СЗО за дистальної локалізації пухлин прямої кишки, сприяли певному покращанню результатів хірургічного лікування і ЯЖ оперованих хворих.
Проте, після зазначених операцій ФР досить часто залишаються незадовільними внаслідок надмірної активації моторно-евакуаторної функції, зменшення інтенсивності функції всмоктування в збережених після радикального етапу оперативного втручання відділах кишкового каналу, втрати резервуарної функції ободової і прямої кишок, САПК, недосконалості відомих тонкокишкових і товстокишкових резервуарних конструкцій, найбільш технічно складних ілеоанального та колоанального анастомозів.
Не забезпечують належний рівень ФР і реабілітації хворих реконтинентні операції після екстирпації прямої кишки, внаслідок їх травматичності, технічної складності, недостатнього відтворення функції анального та кишкового тримання.
Назріла необхідність розширення показань до виконання та розробки досконаліших способів функціонально обгрунтованих СЗО за низької локалізації РПК, залежно від стадії пухлини рівня її локалізації та ступеня злоякісності внаслідок значного покращання якості діагностики пухлин нижньоампулярного відділу прямої кишки за допомогою ендоректального УЗД.
Збільшення кількості оперативних втручань з приводу захворювань товстої кишки, підвищення вимог до техніки їх виконання і, особливо, до покращання ФР, створюють необхідність розробки нових, більш ефективних методів профілактики та лікування післяопераційних ускладнень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом наступних планових наукових досліджень кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, присв’ячених розробці нових методів РВО на товстій кишці:
1.«Експериментальне обгрунтування нових методів відновних оперативних втручань на органах травного каналу», № державної реєстрації 0101U003186 (2001-2003 рр.). Автором виконано експериментальну частину досліджень розробки нових РВО на товстій кишці, здійснено їх впровадження у клінічну практику.
2.«Удосконалення нових технологій РВО на шлунково-кишковому тракті, обгрунтування необхідності їх впровадження», № державної реєстрації 01.02.120419 (2002-2004 рр.). При виконанні зазначеного наукового дослідження автором особисто розроблено нові РВО після колектомії, колектомії з резекцією та екстирпацією прямої кишки, способи з’єднання відрізків кишечнику, профілактики та лікування післяопераційних ускладнень.
3.«Експериментальне обгрунтування нових органозберігальних оперативних втручань на органах травного каналу», № державної реєстрації 0104U007818 (2003-2006 рр.). Участь автора в цьому дослідженні полягала в обгрунтуванні доцільності, можливості виконання, розробці нових СЗО за низької локалізації РПК.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження передбачає покращання результатів РВО на товстій кишці при видаленні функціонально-активних її відділів, шляхом розробки ефективніших АФК, СЗО, методів з’єднання відрізків кишечнику, профілактики та лікування післяопераційних ускладнень.
Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:
1.Визначити основні причини незадовільних результатів РВО, обумовлених видаленням ФАВТК.
2.Розробити досконалішу хірургічну тактику РВО при видаленні ФАВТК.
3.Зменшити частоту виникнення та ступінь вираженості рефлюкс-ілеїту, постколектомічного синдрому, синдрому низької передньої резекції, вторинної анальної інконтиненції.
4.Зменшити кількість стомованих хворих.
5.Зменшити частоту ускладнень, обумовлених виконанням РВО та післяопераційної летальності.
6.Впровадити в клінічну практику розроблену хірургічну тактику виконання РВО при видаленні ФАВТК.
7.Провести оцінку ефективності і довести переваги розробленої хірургічної тактики над існуючими РВО.
Об’єкт дослідження хірургічне лікування хворих із захворюваннями товстої кишки.
Предмет дослідження РВО при видаленні ФАВТК.
Методи дослідження. Результати експериментальних досліджень особливостей загоєння міжкишкових анастомозів оцінювали на підставі морфологічних методів, механічну міцність анастомозів визначали за допомогою методу пневмопресії. Особливість просування рідини в створюваних тонкокишкових і товстокишкових АФРК, а також резервуарні властивості цих конструкцій визначали за допомогою гідродинамічних та пневмометричних методів. Ефективність лікування експериментального перитоніту досліджували за допомогою гістологічних методів, методу електронної мікроскопії, лабораторних клінічних, біохімічних, бактеріологічних методів.
Оцінку ефективності розроблених реконструктивно-відновних, СЗО, способів профілактики післяопераційних ускладнень встановлювали за допомогою клінічних, лабораторних (клінічних та біохімічних), ренгенологічних, ендоскопічних методів, УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору, ендоректального УЗД, комп’ютерної пневмокінезометрії, сфінктерометрії.
Результати СТР та ЯЖ оперованих хворих досліджували методом анкетування. Оцінку ЯЖ проводили за допомогою опитувальника SF-36 (J.E.Ware, 1992).
Достовірність отриманих результатів визначали за допомогою параметричних методів статистики, з використанням стандартних пакетів статистичних програм (Excel, Statistica).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше науково обгрунтовані і введені поняття ФАВТК та АФК, визначені їх фізіологічне та функціональне призначення, доведена необхідність відтворення ФАВТК після його видалення, шляхом формування нової АФК.
Вперше доведено, що фізіологічна затримка просування вмісту по кишечнику після видалення ФАВТК сприяє покращанню процесів всмоктування, формування, накопичування та евакуації кишкового вмісту.
Вперше встановлена доцільність послідовного використання та особливість взаєморозташування анатомічних структур, які здійснюють фізіологічну затримку просування кишкового вмісту, під час створення тонкокишкових і товстокишкових АФРК внаслідок видалення ФАВТК.
Вперше доведено, що більш сприятливі результати РВО при видаленні ФАВТК можливо досягти шляхом формування органозберігаючих тонкокишкових і товстокишкових АФРК без порушення анатомічної цілісності стінки кишки.
Вперше доведена необхідність вибору способу формува

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі викладено теоретичне та експериментальне обгрунтування нової тактики виконання реконструктивно-відновних операцій при видаленні функціонально-активних відділів товстої кишки, використання якої в клінічній практиці обумовило зменшення частоти виникнення ускладнень загоєння міжкишкових анастомозів та анатомо-функціональних конструкцій, післяопераційної летальності, кількості стомованих хворих, патологічних синдромів, зокрема, рефлюкс-ілеїту, постколектомічного синдрому, синдрому низької передньої резекції, вторинної анальної інконтиненції, покращання функціональних результатів реконструктивно-відновних операцій, соціально-трудової реабілітації, якості життя оперованих хворих.
1.Видалення функціонально-активних відділів товстої кишки під час виконання радикальних оперативних втручань спричиняє тяжкі порушення функцій всмоктування, калоутворення, випорожнення, виникнення тяжких патологічних станів, зокрема, рефлюкс-ілеїту, постколектомічного синдрому, синдрому низької передньої резекції, вторинної анальної інконтиненції, супроводжується частим формуванням довічної ілео-, колостоми, зумовлює погіршання якості життя та інвалідизацію оперованих хворих.
2.Нова хірургічна тактика виконання реконструктивно-відновних операцій при видаленні функціонально-активних відділів товстої кишки передбачає використання розроблених, більш досконалих тонкокишкових і товстокишкових анатомо-функціональних конструкцій, сфінктерзберігальних операцій, оптимальних способів формування міжкишкових анастомозів, прогнозування, профілактику, лікування післяопераційних ускладнень, визначення найближчих та віддалених функціональних результатів, результатів соціально-трудової реабілітації, якості життя оперованих хворих.
3.«Моделювання ілеоцекального відділу» після правобічної геміколектомії шляхом створення анатомічних структур, подібних до його складових, а також відтворення анатомічних взаємовідносин між термінальним відділом тонкої і куксою ободової кишки, забезпечує ефективну профілактику товсто-тонкокишкового рефлюксу, зменшує частоту виникнення рефлюкс-ілеїту з 6(21,4%) до 0 (Р<0,05).
4.Впроваждення розроблених способів формування тонкокишкових резервуарів нового типу (патенти України 48729 А, 8717, 8719) та диференційований підхід до їх вибору залежно від анатомічних взаємовідносин між відрізками тонкої і прямої кишки після колектомії, колектомії з низькою передньою резекцією, колектомії з наднизькою передньою резекцією, мукозектомією, використання нового способу формування довічної резервуарної ілеостоми після колектомії та екстирпації прямої кишки (патент України 58393 А) сприяли покращанню резервуарної функції тонкої кишки, функцій всмоктування та калоутворення, внаслідок чого збільшилась кількість хворих з I ступенем постколектомічного синдрому - з 11(32,3%) до 26(86,7%)(Р <0,05), відповідно зменшилась їх кількість з II ступенем з 16(47,1%) до 4(13,3%) (Р<0,05) та III ступенем - з 7(20,6%) до 0 (Р <0,05).
5.Впровадження нового способу формування «ампули прямої кишки» (патент України 54247 А) після низької, наднизької, черевно-анальної, транссфінктерної резекції прямої кишки залежно від типу моторики товстої кишки та особливостей виконання зазначених сфінктерзберігальних операцій сприяло зменшенню кількості хворих з виявленим синдромом низької передньої резекції - з 42(70%) до 29(51,6%) (Р>0,05).
6.Впровадження розроблених нових методів черевно-анальної резекції прямої кишки (патент України 52346 А), проктектомії (патент України 62754 А) дозволило розширити вибір і показання до виконання сфінктерзберігальних операцій за низької локалізації раку прямої кишки, збільшити кількість хворих із збереженим сфінктерним апаратом прямої кишки та функцією анального тримання на 18,9%.
7.Застосування розробленого способу тазово-промежинної колопластики після екстирпації прямої кишки (патент України 54247 А), способів оперативних втручань спрямованих на завершення відновного етапу шляхом формування промежинної колостоми (патент України 41229 А), відтинання надлишку зведеної кишки (патент України 49438 А) дозволило збільшити кількість хворих з відсутньою довічною колостомою на передній черевній стінці, керованим процесом випорожнення та його перебігом в умовах, наближених до фізіологічних, на 14,3%.
8.Використання нових способів формування ілеоендоанального анастомозу (патент України 18993), колоендоанального анастомозу (патент України 18994), способу демукозації каналу відхідника (патент України 62755 А), способу гемостазу із стінок демукозованого каналу відхідника (патент України 62753 А), способу профілактики анальної інконтиненції при формуванні вставного колоанального та ілеоанального анастомозів (патент України 58394 А) сприяло збільшенню кількості хворих з достатньою механічною міцністю анастомозів, сприятливими умовами їх загоєння, покращеною функцією анального тримання на 25,1%.
9.Використання комплексного багатофакторного підходу до профілактики та лікування патологічних станів, що виникли після виконання реконструктивно-відновних операцій при видаленні функціонально-активних відділів товстої кишки, зокрема способу однорядного евертованого кишкового шва (патент України 35325 А), профілактики та лікування постколектомічного синдрому (патент України 6869), анальної інконтиненції (патент України 58394 А), анастомозиту (патент України 37902 А), фізичної неспроможності швів анастомозу (патент України 37758 А), ішемії та некрозу зведеного на промежину кишкового трансплантата (патент України 41227 А, патент України 6876), стриктури співустя (патент України 57520 А), детоксикації при перитоніті та непрохідності кишечника (патент України 38262 А) сприяло зменшенню частоти ускладнень, обумовлених загоєнням міжкишкових анастомозів, анатомо-функціональних конструкцій з 32,6% до 6,1% (Р<0,05), післяопераційної летальності з 3,7% до 0 (Р<0,05).

10.Впровадження в клінічну практику розробленої тактики виконання реконструктивно-відновних операцій при видаленні функціонально-активних відділів товстої кишки дозволило збільшити кількість хворих, у яких досягнуті сприятливі функціональні результати оперативних втручань та задовільний рівень якості життя з 74(56,9%) до 121(91,6%) (Р<0,05), пацієнтів, які відновили трудову діяльність - з 40(30,7%) до 56(42,4%) (Р>0,05).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абелевич А.И., Овчинников В.А., Серопян Г.А. Выбор способа операции при раке прямой кишки. //Хирургия. 2004. - № 4. С. 30 - 33.
2. Алексеев А.В. Профилактика возникновения несостоятельности швов межкишечных анастомозов в неотложной хирургии. //II Конгр. хирургов Украины: Сб. научн. работ. - Киев-Донецк: - 1998. - С. 501.
3. Алиев С.А. Тактика хирургического лечения послеоперационных осложнений у больных с обтурационной непроходимостью ободочной кишки опухолевой этиологии. //Вестн. хирургии им. И.И. Грекова.- 1999. Т. 158, № 3. - С. 66 - 70.
4. Амелина О.П., Яновой В.В., Крывша В.И. Возможный вариант хирургического лечения при некрозе низведенной сигмовидной кишки. //Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 1982. Т. 133, № 6. С. 73 - 74.
5. Ананьев В. С., Царюк В. Ф., Кныш В. И., Залит Н. Ю. Хирургическое и комбинированное лечение рака ободочной кишки в свете непосредственных и отдаленных результатов. //Акт. пробл. колопроктологии. Материалы конф. Нижн. Новгород, 3-4 октября 1995 г., Нижн. Новгород, 1995. С. 72 - 74.
6. Антонов А.Н., Абакумов О.Ю., Гальперин Э.И. Роль полипептидов панкреатического сока в заживлении кишечных анастомозов. //Хирургия. - 1994. - № 11. - С. 16 - 18.
7. Аристов Г.В., Иванов С.И. Комбинированное лазерооблучение в комплексной терапии осложнённых форм анастомозитов в раннем послеоперационном периоде. //Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. 1993 Т. 147, № 1 - 2. - С. 18 - 20.
8. Ахмеду У.А. Инвагинационные анастомозы в хирургии толстой кишки: Автореф. дис. канд. мед. наук. / Киевский мед. инст. - К., 1981. 14 С.
9. Балттайтис Ю.В. Неспецифический язвенный колит. К.: - Здоров’я, 1986. - 189с. - Библиогр.: с. 185 - 187.
10. Балтайтис Ю.В. Обширные резекции толстой кишки. К.: - Здоров’я, 1990. - 175 с. - Билиогр.: с. 172 - 174.
11. Балтайтис Ю.В., Кучер Н.Д., Жельман В.А., Пойда А.И.. Компрессионные толстокишечные анастомозы в осложненных условиях. //Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1993. Т. 147, № 5 - 6. С. 6 - 9.
12. Балтайтис Ю.В., Яремчук А.Я., Мальцев В.Н., Пойда А.И. Подготовка больных и выбор типа оперативных вмешательств при восстановительных операциях на толстой кишке. //Метод. рекомендации. К.: - 1992. - 21 С.
13. Бараков В.Н., Дударев В.С. Особенности строения венозной системы толстой кишки человека в зависимости от выраженности ее сфинктеров. //Вопр. эксперитент. и клин. мед. Материалы научно-практ. конф. Красноярск, 1975. С. 99 - 101.
14. Башеєв В.Х. Оптимізація тактики лікування раку нижньоампулярного відділу прямої кишки: Автореф. дис. ... докт. мед. наук. / Донецький держ. мед. університет. Донецьк, 2003. - 32 С.
15. Башеев В.Х., Осауленко Е.И., Совпель О.В., Лыков В.А. Брюшно-анальная резекция при раке анального канала прямой кишки. //Тезисы II съезда онкологов стран СНГ. К., 23 - 26 мая, 2000 г. - С. 706.
16. Баширов С.Р. Последствия тотального удаления ободочной кишки: патогенетические нарушения и перспективы коррекции. //Бюл. сибирской медицины. 2003. - № 4. С. 34 - 41.
17. Бондарь Г.В., Башеев В.Х., Золотухин С.Е., Бухтеев С.В., Борота А.В., Ефимочкин О.Е., Псарас Г.Г. Восстановление непрерывности толстой кишки после операции Гартмана. //Клин. хирургия. 2000. - № 5. - С. 39 - 41.
18. Бондарь Г.В., Башеев В.Х., Золотухин С.Е., Борота А.В., Псарас Г.Г. Брюшно-анальная резекция прямой кишки низведением в заднепроходный канал лишенной брыжейки ободочной кишки. //Клін. хірургія.- 1997.- № 1.- С. 31 - 33.
19. Бондарь Г.В., Башеев В.Х., Золотухин С.Е., Борота А.В., Псарас Г.Г. Брюшно-анальная резекция с ремукозацией заднепроходного канала при лечении рака среднеампулярного отдела прямой кишки. //Клін. хірургія. - 1996. - № 4. - С. 8 - 10.
20. Бондар Г.В., Башеєв В.Х., Золотухін С.Е. та інш. Методи хірургічної корекції некрозів низведеної кишки після виконання сфінктерзберігальних операцій. //Шпит. хірургія. 2001. - № 1. С. 128 - 131.
21. Бондарь Г. В., Башеев В. Х., Псарас Г. Г. и др. Современные аспекты лечения рака толстой кишки, осложненного непроходимостью кишечника. Часть III. Лечение рака толстой кишки, осложненного непроходимостью кишечника. //Клін. хірургія. 2000. - № 10. С. 28 - 29.
22. Бондарь Г. В., Думанский Ю. В., Звездин В. П. и др. Возможности клапанных анастомозов в онкопроктологии. //Совр. методы применения клапанных анастомозов в гастроэнтерологии. Тезисы конф. Курган, 1986. С. 133 - 134.
23. Бондарь Г. В., Борота А. В., Золотухин С. Э. и др. Интенсивная терапия и тактика ведения больных раком прямой кишки после низведения ободочной кишки на промежность. //Клін. хірургія. 2000. - № 12. С. 26 - 28.
24. Бондарь Г.В., Звездин В.П., Ладур А.И., Куприенко Н.В. Результаты первично-восстановительных комбинированных операций при раке толстой кишки с резекцией других полых органов. //Вестн. хирургии им. И.И. Грекова.- 1991. Т. 145, № 7 - 8.- С. 49 - 52.
25. Бондарь Г.В., Кравцова В.Н., Звездин В.П., Кудряшов А.Г. Ближайшие результаты восстановления непрерывности толстой кишки дупликатурным анастомозом при опухолях. //Опухоли желудочно-кишечного тракта. Тезисы конф. М.: - 1986. С. 131 - 135.
26. Бондарь Г.В., Псарас Г.Г., Ярошенко М.В., Золотухин С.Э. Применение брюшно-наданальной резекции прямой кишки по поводу рака прямой кишки. //Клін. хірургія. 2000. - № 2. С. 41 - 43.
27. Бондар Г.В., Яковец Ю.И., Башеев В.Х. и др. Лечение рака прямой кишки: проблемы и перспективы. // I съезд онкологов стран СНГ. Материалы съезда. М.: 1996. С. 348.
28. Бондарук И.И., Котрубаш Т.В. Кишечный шов. //Клин. хирургия. 1988. - № 2. С. 71 - 72.
29. Боровой Е.М. Реконструктивні операції на травному каналі. //Матеріали ХІХ з’їзду хірургів України. Харків, 2000. - С. 68 - 69.
30. Борота А.В. Хирургическая профилактика и коррекция осложнений после сфинктерсохраняющих операций при раке прямой кишки. //Онкология. 1999. - №4. С. 251 - 254.
31. Брагин В.М., Плотников В.В. Клапанные тонкотолстокишечные анастомозы на различных уровнях толстой кишки. //Совр. методы применения клапанных анастомозов в гастроэнтерологии. Тезисы конф. Курган, 1986. С. 134 - 137.
32. Брискин Б.С., Смаков Г.М., Бородин А.С., Марченков А.Д. Обтурационная непроходимость при раке ободочной кишки. //Хирургия. 1999. - № 5. С.37 - 40.
33. Брюсов П.Г., Иноятов И.М., Переходов С.Н. Профилактика несостоятельности сигморектальных анастомозов после передней резекции прямой кишки при раке. //Хирургия. - 1994. - № 10. - С. 29 - 32.
34. Бурцев А.Н., Буценко В.Н., Джерелей Б.Н., Антонюк С.М. Экспериментально клиническая оценка заживления кишечных анастомозов, наложенных проникающими и непроникающими швами. //Акт. вопр. хирургической гастроэнтерологии. Тезисы конф. Курск, 1981. С. 198 - 200.
35. Буценко В.Н., Джерелей Б.Н., Ахрамеев В.Б. Профилактика несостоятельности швов анастомоза конец в конец. //Клин. хирургия. 1989. - № 2. С. 35 - 37.
36. Буянов В.М., Маскин С.С., Коровин А.Я. и др. Однорядные кишечные швы и современные шовные материалы в колоректальной хирургии. //Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. - 1999. Т 158, № 2. - С. 77 - 82.
37. Вальтер В.Г., Кутков В.Е., Зурнаджьянц В.А., Кутуков В.В. Некоторые особенности оперативного лечения обтурационной толстокишечной непроходимости. //Острые хирургические заболевания органов брюшной полости. Тезисы конф. - Ростов-на-Дону: - 1991.- С. 26 - 27.
38. Васильевич А.П. Сравнительная оценка способов кишечного шва при операциях на тонкой и толстой кишке: Автореф. дис. канд. мед. наук. /Минский мед. инст. Минск, 1990. 19 С.
39. Ватаман В.Н. Развитие и становление топографии илео-цекального отдела кишечника человека в перинатальном периоде онтогенеза: Автореф. дис. канд. мед. наук. / Киевский мед. инст. К., 1985. 17 С.
40. Вахтангишвилли Р.Ш., Беляев М.В. Способ наложения швов при операциях на органах желудочно-кишечного тракта. //Хирургия. 1987. - № 4. С. 121 - 123.
41. Великолуг А.Н., Дрегало А.А., Золотков А.Г., и др. Реабилитация онкологических больных при функционально-щадящем лечении. //Паллиат. мед. и реабилитация. 1998. - № 1. С. 16 - 18.
42. Веремеенко К.Н. Системная энзимотерапия. Теоретические основы, опыт клинического применения. / Веремеенко К.Н., Коваленко В.Н. К.: «Морион», 2000. 320 С. Библиогр.: с. 291 - 307.
43. Ветшев П.С., Крылов Н.Н., Шпаченко Ф.А. Изучение качества жизни пациентов после хирургического лечения. //Хирургия. 2000. - № 1. С. 64 - 67.
44. Витебский Я.Д. Клапанные анастомозы в хирургии пищеварительного тракта. М.: - «Медицина», 1988. - 112 с. Библиогр.: с. 110 - 111.
45. Витебский Я.Д. Клапанная гастроэнтерология. //Врач. - 1991. - № 4. - С. 15 - 19.
46. Витебский Я.Д., Плотников В.В., Мысливцев С.В. Некоторые особенности оперативного лечения рака правых отделов толстой кишки. //Акт. вопр. проктологии. Тезисы конф. Уфа. - 1987. С. 21 - 22.
47. Винник А.Е., Котенко А.Е., Романюк Н.Г. и др. Функциональный результат лечения рака прямой кишки после выполнения ее чрезбрюшинной резекции с наложением наводящего эндопротеза. //Клін. хірургія. 2001. - № 11. С. 10 - 11.
48. Власов А.П. О патогенезе несостоятельности кишечных анастомозов. //Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. 1991. Т. 145, № 8. - С. 105 - 106.
49. Власов А.П. Кишечный шов в условиях нарушенного кровообращения: Автореф. дис. д-ра мед. наук. / Самарский мед. инст. С., 1991. 31 С.
50. Власов А.П., Маркосян С.А., Окунев Н.А. Экспериментальная оценка регенерации толстокишечного соустья. //Хирургия. - 1999. - № 3. - С. 43 - 47.
51. Волков В.И. Особенности хирургической реабилитации пациентов с тяжелыми воспалительными заболеваниями толстой кишки. //Клін. хірургія. 1999. - №7. С.17 - 18.
52. Волков А.В., Каковкина Е.Ф. Медицинские и социальные проблемы в отдаленные сроки после хирургического лечения рака прямой кишки. //Акт. пробл. колопктологии. Материалы конф. Нижн. Новгород, 3-4 октября 1995 г., Нижн. Новгород, 1995. С.88 - 89.
53. Воробей А. В. Реабилитация больных с энтеростомами. //Росс. журн. гастролэнтерологии гепатологии колопроктологии. 1998. - № 3. С. 68 - 75.
54. Воробьев Г.И., Гаджиев Г.И., Мушникова В.Н. Клиника и диагностика параколостомической грыжи. //Хирургия. 1985. - № 3. С. 80 - 84.
55. Воробьев Г.И., Зайцев В.Г. Заболеваемость населения болезнями толстой кишки, анального канала и промежности. //Акт. вопр. колопроктологии. Материалы II съезда колопроктологов России с международным участием. Уфа. 2007. с. 553 - 554.
56. Воробьев Г.И., Лихтер М.С., Шелыгин Ю.А. и др. Лечение и реабилитация больных с поражением органов мочевой системы при местнораспространенном колоректальном раке. //Акт. вопр. колопроктологии. Материалы II съезда колопроктологов России с международным участием. Уфа. 2007. с. 240 - 241.
57. Воробьёв Г.И., Минц Я.В., Веселов В.В., Мушникова В.Н., Горбешко Т.П. Комплексная оценка заживления кишечных анастомозов в раннем послеоперационном периоде. //Хирургия. 1989. - № 2. - С. 47 - 51.
58. Воробьёв Г.И., Минц Я.В., Мушникова В.Н., Веселов В.В., Горбешко Т.П. Заживление анастомозов в восстановительно-реконструктивной хирургии толстой кишки. //Вестн. хирургии им. И.И. Грекова.- 1989.- Т. 142, № 1. - С. 77 - 81.
59. Воробьев Г.И., Михайлова Т.Л., Костенко Н.В. Хирургическое лечение гормонорезистентной формы неспецифического язвенного колита. //Хирургия. 2004. № 5. С. 39 - 45.
60. Воробьев Г.И., Михайлова Т.Л., Костенко Н.В., Бугон С.А. Опыт государственного научного центра колопроктологии в хирургическом лечении неспецифического язвенного колита. //Росс. журн. гастролэнтерологии гепатологии колопроктологии. 1999. - № 3. С. 47 - 51.
61. Воробьев Г.И., Михайлянц Г.С., Олейников П.Н. Классификация илеостом. //Хирургия. 1992. - № 2. С. 49 - 53.
62. Воробьев Г.И., Одарюк Т.С., Царьков П.В. Создание искуственного запирательного аппарата после экстирпации по поводу рака прямой кишки. //Росс. журн. гастролэнтерологии гепатологии, колопроктологии. 1998. - № 4. С.58 - 60.
63. Воробьев Г.И., Одарюк Т.С., Царьков П.В. и др. Ближайшие и отдаленные результаты сфинктеросохраняющих операций с формированием J-обазного резервуара. //Хирургия. 2000. - № 6.- С. 41 - 47.
64. Воробьев Г.И., Одарюк Т.С., Царьков П.В. и др. Дистальный край резекции в хирургии рака прямой кишки. //Анналы хирургии. 2001. - № 4.- С. 22 - 26.
65. Воробьев Г.И., Саламов К.Н., Капуллер Л.Л. и др. Функциональное состояние кишечника после правосторонней гемиколэктомии в зависимости от вида анастомоза. //Анналы хирургии. 1998.- № 3. - С. 33 - 36.
66. Воробьев Г.И., Сенашенко С.А., Романов Р.И. Илеоректальный анастомоз в реабилитации больных, оперированных по поводу язвенного колита. //Акт. вопр. колопроктологии. Материалы II съезда колопроктологов России с международным участием. Уфа. 2007. С. 433 - 435.
67. Воробьев Г.И., Царьков П.В., Одарюк Т.С. Служба ухода за стомами в России. История и современное состояние. //Анналы хирургии. 1998. - № 2. С. 66 - 68.
68. Ворошилов Ю.А., Золотков А.Г., Вальков В.К. и др. Реабилитация больных раком прямой кишки при сфинктерсохраняющем лечении. //Паллиат. мед. и реабилитация. 1997. - № 2. С. 19.
69. Гавриков О.Є. Субтотальна і тотальна колектомія при непрохідності лівої половини ободової кишки пухлинної етіології: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. / Харківський держ. мед. університет. Харків, 2004. - 19 С.
70. Газарян А.В. Применение лекарственной плёнки «Диплен» для герметизации шва кишечника в эксперименте. //Клин. хирургия. - 1991.- № 2. - С. 9.
71. Гаин Ю.М. Оценка анастомозов, сформированных после резекции кишки лазерным скальпелем. //Здравоохр. Белоруссии. 1993. - № 7. С. 37 - 41.
72. Гаин Ю.М. Герметичность кишечных анастомозов при использовании лазерной резекционной техники. //Хирургия. 1989. № 4. С. 84 - 88.
73. Гатаулин Н.Г., Найтарлаков М.А., Плечев В.В. Профилактика послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений в хирургии желудочно-кишечного тракта. //Хирургия. - 1990. - № 9. - с. 160 - 163.
74. Глазков И.С., Редько И.С., Панов В.В. и др. Наш опыт реабилитирующих операций при дистальных раках прямой кишки. //Хірургія України. 2003. - № 2.- С. 86 - 89.
75. Гришин И.Н., Аскальдович Г.П., Воробей А.В. Новый подход к завершению правосторонней гемиколэктомии. //Акт. вопр. проктологии. Тезисы конф. Красноярск, 1991. С. 73 - 74.
76. Гришин И.Н., Воробей А.В., Запорожец А.А., Аскольдович Г.И. Инвагинационные методы анастомозирования в хирургии толстой кишки. //Здравоохр. Белоруссии.- 1991.- № 1. - с. 37 - 41.
77. Гришин И.Н., Воробей А.В., Щепковски М. Состояние помощи стомированным больным. //Здравоохр. Беларуси. 1997. - № 2. С. 32 - 34.
78. Горбань В.А. Способ повышения надёжности толстокишечного анастомоза. //Акт. вопр. проктологии. Тезисы конф. Киев - Москва, 1989.- С. 187 - 189.
79. Горфинкель И.В., Чирков Ю.В. О технике анастомозов на желудочно-кишечном тракте. //Хирургия. - 1991. - № 3.- С. 72 - 75.
80. Гошинский В.Б. Порівняльна морфологічна оцінка загоєння тонкокишкових анастомозів сформованих різним шовним матеріалом. //Шпит. хірургія.- 1999. - № 1.- С. 116 - 117.
81. Губская В.З., Кикоть В.А., Гренюк С.В. и др. Активное динамическое наблюдение за больными, оперированными по поводу колоректального рака для выявления ранних рецидивов, метастазов и метахронного рака. // I съезд онкологов СНГ. Материалы съезда. М.: - 1996. С. 351 - 352.
82. Гудимов Б.С., Крыжова Е.В. Сравнительная оценка микробной проницаемости соустий тонкой кишки, сформированных ручным и механическим швами. //Здравоохр. Белоруссии. 1981. - № 12. С. 53 - 54.
83. Гурова О.В., Гаджиев Г.И., Разбирин В.Н. Трансанальное удаление опухолей прямой кишки с использованием отечественного сшивающего аппарата УДО и СЛГ. //Акт. вопр. колопроктологии. Материалы II