КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ ТОНКОКИШКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ РАННЬОЇ ЕНТЕРАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ (клініко-експериментальне дослідження)

Короткий опис

МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГIЧНА АКАДЕМIЯ»

УДК 616.34-007.272-08

На правах рукопису

ЖДАНОВ Сергій Миколайович

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ ТОНКОКИШКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ РАННЬОЇ ЕНТЕРАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ
(клініко-експериментальне дослідження)

Спеціальність: 14.01.03 - хірургія
Д И С Е Р Т А Ц І Я
На здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

Науковий керівник: Лігоненко Олексій Вікторович
доктор медичних наук, професор

Полтава - 2007

З М І С Т

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ГОСТРУ ТОНКОКИШКОВУ НЕПРОХІДНІСТЬ
1.1. Сучасні уявлення про етіологію та патогенез гострої тонкокишкової непрохідності. Синдром ентеральної недостатності
1.2. Пато- і морфогенез порушень бар'єрної функції слизової оболонки тонкої кишки при гострій тонкокишковій непрохідності
1.3. Оперативні та консервативні методи лікування гострої тонкокишкової непрохідності
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
2.1. Матеріали та методи досліджень в експерименті
2.2. Моделювання гострої тонкокишкової непрохідності
2.3. Клінічні та лабораторні дослідження
2.4. Схема комплексного лікування хворих на гостру тонкокишкову непрохідність
2.5. Патоморфологічне дослідження тонкої кишки
2.6. Мікробіологічні дослідження вмісту кишечнику і ексудату черевної порожнини при гострій тонко кишковій непрохідності
РОЗДІЛ 3. ЛАБОРАТОРНІ, МОРФОЛОГІЧНІ І МІКРОБІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ У ТВАРИН З ГОСТРОЮ ТОНКОКИШКОВОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ
3.1. Лабораторні і морфологічні зміни у тварин з гострою тонкокишковою непрохідністю
3.2. Вивчення кількісного і якісного складу мікроорганізмів тонкої, товстої кишки і перитонеального випоту через 6, 9, 12, 18 і 24 години після моделювання гострої тонкокишкової непрохідності
3.3. Визначення термінів інфікування черевної порожнини шляхом транслокації мікрофлори з тонкої кишки при моделюванні гострої тонкокишкової непрохідності
3.4. Визначення термінів інфікування черевної порожнини шляхом транслокації мікрофлори з товстої кишки при відтворенні моделі гострої тонкокишкової непрохідності
3.5. Дослідження впливу пробіотиків на мікрофлору кишечнику при моделюванні гострої тонкокишкової непрохідності
РОЗДІЛ 4. КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА І КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ ТОНКОКИШКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ
4.1. Клінічна діагностика гострої тонкокишкової непрохідності
4.2. Зміни загально-лабораторних показників у хворих на гостру тонкокишкову непрохідність
4.3. Комплексне лікування гострої тонко кишкової непрохідності з використанням ранньої ентеральної терапії
4.4. Причини летальності при гострій тонкокишковій непрохідності
ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ВИСНОВКИ
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГТКН гостра тонкокишкова непрохідність
ГКН гостра кишкова непрохідність
ПОЛ - перекисне окислення ліпідів
ССЗВ синдром системної запальної відповіді
СЛЗВ синдром локальної запальної відповіді
А/Г індекс альбумін/глобуліновий індекс
АLТ аланінамінотрансфераза
АSТ аспартатамінотрансфераза
ПОН поліорганна недостатність

В С Т У П
Актуальність теми. Гостра тонкокишкова непрохідність це тяжка патологія черевної порожнини, яка відноситься до однієї з найважливіших проблем екстреної хірургії. В структурі захворювань ургентної хірургії ГТКН займає одне з провідних місць. Незважаючи на прогрес, який був досягнутий протягом останніх років, результати комплексного лікування цього важкого захворювання не можуть задовольнити клініцистів, оскільки післяопераційна летальність залишається високою і сягає 13-17% і не має тенденції до зменшення [1, 14, 16, 21, 58, 59, 145, 155, 167, 229, 314].
Багаточисельними дослідниками встановлено, що однією зі складових частин патогенезу ГТКН є порушення фізіологічних функцій тонкої кишки [10, 44, 156, 170, 219, 224, 238, 244, 266]. Загальновизнаним є те, що в результаті гіповолемії, порушень центральної і регіонарної гемодинаміки, мікроциркуляції і реологічних властивостей крові в умовах парезу тонкої кишки розвивається гіпоксія тканин і розлади клітинного метаболізму, які приводять до виникнення некробіотичних процесів в стінці кишки [5, 13, 23, 47, 72, 98, 112, 224, 229, 235, 314, 322]. Висловлюються також думки, що в результаті порушень порожнистого і пристінкового травлення, посиленого розмноження мікрофлори, активації гнилісних і бродильних процесів кишковий вміст набуває токсичних властивостей і є причиною ураження стінки тонкої кишки [6, 36, 43, 63, 104, 137, 138, 207, 220, 252].
Слід відмітити, що проведені в останні роки дослідження доводять можливість надходження токсичних продуктів, мікробів і їх токсинів в кровеносне і лімфатичне русла і черевну порожнину. Високий вміст бактерій в просвіті кишківника на фоні ішемії, гіпоксії і атрофії його слизової все це служить основою гіпотези про наявність бактерійної транслокації при критичних станах. Транслокація ендотоксинів може грубо порушувати фізіологічні процеси з розвитком системної запальної реакції та виникненню ПОН [22, 81, 113, 146, 193, 199, 218, 300]. Однак, в доступній нам літературі ми не знайшли робіт, присвячених динаміці морфологічних, мікробіологічних та біохімічних змін в слизовій оболонці тонкої та товстої кишки, особливо її проксимальних відділів на різних етапах перебігу ГТКН, що не дає повного уявлення про можливі шляхи проникнення бактерій та їх токсинів у черевну порожнину.
За останні роки також доведено, що в проксимальних відділах тонкої кишки зосереджені значні популяції біфідо-і лактобактерій, які мають виражену антагоністичну активність по відношенню до патогенних бактерій, регулюють якісний та кількісний склад мікрофлори кишечника в нормі, сповільнюють ріст та розмноження в ньому патогенних та умовнопатогенних мікроорганізмів, підтримують структурну та функціональну цілісність слизової оболонки тонкої кишки [125, 255, 129, 246, 274, 311, 312]. Тим не менше, відсутні дані про динаміку змін кількісного та якісного складу мікрофлори і, особливо популяцій біфідо-і лактобактерій в процесі перебігу ГТКН. Все це вимагає, на наш погляд, визначення напрямків та розробки найбільш ефективних методів профілактики та ентерального лікування, направлених на збереження морфологічної та функціональної цілісності слизової оболонки тонкої кишки та запобігання феномену бактерійної транслокації”. Цьому і присвячене наше дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Вищого державного наукового закладу України Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава) Хірургічні захворювання в сучасних умовах: особливості етіології, патогенезу, клінічного перебігу; удосконалення діагностичної та лікувальної тактики. Прогнозування ускладнень та оцінка ефективності лікування.” (№ державної реєстрації 0105U007024).
Мета дослідження. Покращити результати комплексного лікування хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю шляхом розробки та впровадження ранньої ентеральної терапії і стандартизацією до-, інтра- та післяопераційного їх ведення.

Задачі дослідження:
1. Провести ретроспективний аналіз результатів лікування хворих на ГТКН у лікувальних закладах м. Полтави і вивчити причини незадовільних результатів.
2. Розробити експериментальну модель ГТКН, яка б була максимально близькою за клінічними, лабораторними і морфологічними проявами і перебігом цього захворювання до клініки.
3. Вивчити динаміку змін лабораторних, патоморфологічних і мікробіологічних показників у тонкій, товстій кишці та перитонеальному випоті тварин з моделлю ГТКН та у хворих для розробки ранньої ентеральної біологічної терапії.
4. Розробити способи інтраопераційної діагностики порушень бар’єрної функції кишечнику при ГТКН.
5. Розробити спосіб інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів при виконанні резекції кишки у хворих з гострою тонко кишковою непрохідністю.
6. Розробити спосіб профілактики мікробної транслокації з товстої кишки при гострій тонкокишковій непрохідності.
7. Розробити методику комплексного лікування хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю як стандарт ведення хворих на до-, інтра- та післяопераційному етапах.
Наукова новизна одержаних результатів.
Запропонований новий Спосіб моделювання гострої тонкокишкової непрохідності”, який максимально близький за клінічними, лабораторними, морфологічними проявами і станом біоценозу кишківника (Патент України № 21676) до перебігу цього захворювання у клініці відкриває перспективу подальшого поглибленого вивчення патогенезу цього захворювання і розробки нових методів лікування.
Вперше, на підставі співставлення результатів клінічних, лабораторних, патоморфологічних і мікробіологічних експериментальних досліджень, запропоновано об’єктивний Спосіб інтраопераційної діагностики порушень бар’єрної функції кишечнику при гострій тонкокишковій непрохідності (Патент України № 21677); Спосіб інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів (Патент України № 21675), Спосіб профілактики мікробної транслокації з товстої кишки при гострій тонко кишковій непрохідності ” (Патент України № 23899).
Вперше експериментально розроблено і впроваджено в клініку Спосіб ранньої біологічної ентеральної терапії при гострій тонкокишковій непрохідності” (Патент України № 26831).
Вперше вивчена динаміка лабораторних, патоморфологічних і мікробіологічних змін у хворих з ГТКН з використанням запропонованих способів діагностики і лікування.
Практичне значення одержаних результатів.
Застосування способу профілактики мікробної транслокації з товстої кишки у черевну порожнину при гострій тонкокишковій непрохідності забезпечує швидке очищення і знищення патогенної і умовно-патогенної мікрофлори кишки. Це суттєво зменшує інфікування черевної порожнини.
Спосіб діагностики порушення бар’єрної функції кишки у хворих гострою кишковою непрохідністю забезпечує швидку візуальну діагностику порушення бар’єрної функції кишки і локалізацію найбільш уражених ділянок черевної порожнини шляхом виявлення місць інтенсивного бактеріального забруднення вогнищ найбільшого інфікування черевної порожнини для адекватного її дренування та запобігання розвитку розлитого перитоніту.
Застосування інтраопераційного способу визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів дозволяє хірургу у короткий термін визначати і усувати ділянки негерметичності анастомозу, це сприяло запобіганню неспроможності швів анастомозу.
Впровадження результатів дослідження в практику.
Впровадження в клініку способу ранньої біологічної ентеральної терапії при гострій тонкокишковій непрохідності дозволило у більш ранні терміни почати ентеральне годування хворого, суттєво знизити рівень інтоксикації, досягти більш швидкого відновлення моторної функції кишечнику та зменшити процеси злукоутворення. Використання вищеназваних способів в комплексному лікуванні хворих дозволило суттєво знизити післяопераційну летальність.
Результати досліджень впроваджені в учбовий процес кафедр загальної та факультетської хірургії ВДНЗУ «УМСА» (м. Полтава)., кафедри загальної хірургії Одеського державного медичного університету, кафедри медичної діагностики та невідкладних станів ФПО Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевcького. А також в практику лікувальної роботи хірургічних відділень міської клінічної лікарні №2 та центральної районної клінічної лікарні м. Полтави, відділкової залізничної лікарні ст. Полтава-Південна, міської клінічної лікарні м. Одеса, обласної клінічної лікарні м. Рівне.
Особистий внесок здобувача. Отримані в роботі дані є результатом самостійного виконання клінічних та експериментальних досліджень, а також оцінки та трактовки результатів біохімічних, морфологічних та мікробіологічних аналізів. Дисертантом зібраний і оброблений фактичний матеріал, проведені клініко-біохімічні дослідження у хворих. Матеріал для патоморфологічних досліджень зібраний автором особисто. Самостійно проведені експериментальні дослідження. Модель ГТКН, яку використовували для проведення експерименту запропонована автором. Автор вивчив динаміку змін показників лабораторних, патоморфологічних і мікробіологічних досліджень у тварин з ГТКН, що дало можливість запропонувати і впровадити для клінічного застосування Спосіб інтраопераційної діагностики порушень бар’єрної функції кишечника при гострій тонкокишковій непрохідності (Патент України № 21677); Спосіб інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів (Патент України № 21675), Спосіб профілактики мікробної транслокації з товстої кишки при гострій тонкокишковій непрохідності ” (Патент України № 23899).
В клініці самостійно проводив лікування хворих на ГТКН, безпосередньо приймав участь при виконанні оперативних втручань.
Апробація результатів дисертації.
Матеріали дослідження доповідалися на науково-практичній конференції з міжнародною участю Рани, ранова інфекція, ранні післяопераційні ускладнення в абдомінальній та судинній хірургії” (Київ, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній та навчально-методичній конференції Фундаментальні науки хірургії” (ІІІ Скліфосовські читання) (Полтава, 2007 р); Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених «Медична наука 2007» (Полтава, 2007 р.).
Публікації. По темі дисертації опубліковано 3 статті у фахових журналах зареєстрованих ВАК України, отримано 5 деклараційних патентів України. Зі списку опублікованих по темі дисертації 1 робота написані особисто, 2 у співавторстві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 174 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, огляду літератури, характеристики об’єктів та методів дослідження, двох розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, додатків. Робота ілюстрована 9 таблицями, 6 малюнками. Список літератури містить 217 робіт вітчизняних авторів і 130 іноземних.

Список літератури

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі представлені результати вирішення наукової задачі, яка полягала в підвищенні ефективності лікування та зниженні летальності хворих на гостру тонкокишкову непрохідність, які ґрунтуються на експериментальних дослідженнях по моделюванню гострої тонкокишкової непрохідності, оригінальної передопераційної підготовки, інтраопераційної діагностики порушення бар’єрної функції кишечника та післяопераційного використання ранньої ентеральної терапії.
1. Розроблено модель гострої тонкокишкової непрохідності, яка максимально близька за клінічними, лабораторними і морфологічними проявами і перебігом до клініки, що підтверджено динамікою лабораторних, патоморфологічних і мікробіологічних змін у тонкій, товстій кишці та перитонеальному випоті тварин з цією патологією.
2. Отримані в експерименті результати доводять, що первинною ланкою інфікування черевної порожнини при розвитку гострої тонкокишкової непрохідності є транслокація мікроорганізмів з товстої кишки у черевну порожнину, яка відбувається на шосту годину від початку моделювання захворювання. Процес колонізації тонкої кишки патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами до моменту транслокації їх у черевну порожнину відбувається протягом більш тривалого терміну 9 годин з моменту відтворення моделі гострої тонкокишкої непрохідності.
3. Запропонований спосіб передопераційної підготовки хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю з використанням води з рН-5,5 і пробіотика лінекса забезпечив зниження бактеріальної забрудненості умовно-патогенними мікроорганізмами Clostridіum spp. з 105 до 103, Escherichia з 108 до 103, Klebsiella spp. з 105 до 102, Enterococcus spp. з 106 до 103, і підвищення кількості Bifidobacterium spp. з 103 до 109, Lactobacillium spp. з 103 до 107. Це суттєво зменшило ризик інфікування черевної порожнини шляхом транслокації мікроорганізмів з товстої кишки.
4. Розроблений, апробований в експерименті та впроваджений в клініку спосіб інтраопераційної діагностики порушень бар’єрної функції кишечнику дозволив виявляти місця найбільш інтенсивного бактеріального забруднення черевної порожнини для адекватного її дренування, а спосіб інтраопераційного визначення герметичності швів міжкишкових анастомозів дозволив запобігти розвитку перитоніту.
5. Спосіб ранньої біологічної ентеральної терапії в клініці при гострій тонкокишковій непрохідності дозволяє знизити бактеріальну забрудненість тонкої кишки на 12-ту годину після оперативного втручання Clostridsum spp. з 103 до 102, Escherichia spp. з 104 до 102, Klebsiella spp. з 104 до 102, Staphylococcus spp. з 105 до 102, Enterococcus spp. з 103 до 102, і підвищити кількість Bifidobacterium spp. з 102 до 103, Lactobacillium spp. з 102 до 103.

6. Летальність після операцій з приводу гострої тонкокишкової непрохідності за загальноприйнятою схемою лікування при роз’єднанні злук + інтубація кишечнику становила 4%, при роз’єднанні злук + інтубація кишечнику + виконання резекції кишки 23,5%. Використання в комплексному лікування запропонованих способів передопераційної підготовки, інтраопераційної діагностики порушень бар’єрної функції кишечнику та ранньої біологічної ентеральної терапії як стандарт ведення хворих на до-, інтра- та післяопераційному етапах дозволило уникнути післяопераційної летальності при веденні хворих без виконання резекції кишки, і знизити летальність при виконання резекції кишки в 4,4 рази до 5,5%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдулжалимов М.К. Пути повышения эффективности назоинтестинального дренирования у больных с кишечной непроходимостью и перитонитом// Хірургія. 2003. - № 4. С. 39-41.
2. Алиев М.Л., Шальков Ю.П. Хирургия острой кишечной непроходимости. -Алма-Ата, 1996.-256 с.
3. Алиев С.А. Особенности диагностики и хирургическая тактика при спаечной кишечной непроходимости // Хирургия. 1994. - № 2. С. 13-14.
4. Андрющенко В.П., Федоренко С.Т. Застосування череззондової лікувальної програми у хворих з гострою непрохідністю кишечнику та перитонітом // Клініч. хірургія. 1997. - № 9. С. 19-20.
5. Андрющенко В.П., Федоренко С.Т., Макар В.З. Патоморфологічні зміни тонкої кишки при її декомпресії шляхом інтубації // Клініч. хірургія. 1995. - № 2. С. 14-15.
6. Бабаджанов Б.Д. Кишечно-печеночная недостаточность при остром разлитом перитоните и пути ее коррекции: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14. 00. 27 / Ташкент. гос. мед. ин т. М., 1990.-24с.
7. Бабкова И.В., Мишукова Л.Б., Ларичев С.Е. Ультразвуковая диагностика нарушения внутристеночного ковотока при острой тонкокишечной непроходимости с помощью допплерографии // Мед. визуализация. 2000. -№3. С.5-9.
8. Белик Б.М. Хирургическая тактика и выбор метода детоксикации у больных с острой кишечной непроходимостью (клинич. исслед.): Автореф. дис докт.мед. наук: 14.00.27 / Кубан. гос. мед. акад. - Краснодар, 2000. - 42с.
9. Беломар И.Д., Отурин Е.П. Гнойно-воспалительные осложнения при ранней спаечной послеоперационной непроходимости кишок // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии: Тез. докл. науч. практ. конф. хирургов Украины, 12-14 апр.1995 г.-Х.,1995.- С. 181-182.
10. Бенедикт В.В. Гостра непрохідність тонкої кишки, можливі шляхи покращення результатів лікування// Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 10 14.
11. Бенедикт В.В. Особливості лікувальної тактики в післяопераційному періоді у хворих на гостру непрохідність кишки в залежності від клінічного перебігу захворювання// Хірургія України. 2005. - № 1 (13). С. 147-151.
12. Бєляєва О.О. Комплексне лікування перитоніту та профілактика його ускладнення (експериментально-клінічне дослідження) Автореф. дис... докт. мед. наук:14.01.03 / Київ. мед.ін-т. післядипл. освіти ім.П.Л. Шупика. Київ, 1999.-36с.
13. Биккинеев Ф.Г. Нарушение трансорганного кровотока при острой кишечной непроходимости и методы их коррекции (экспериментальное исследование): Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.00.27 / Твер. гос. мед. ин-т. Тверь, 1998. - 20с.
14. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н. Нерешенные вопросы диагностики и лечения острой послеоперационной кишечной непроходимости // Проблемы медицины. 2000. - № 5. С.12-19.
15. Богун Е.А. Гистоструктурная характеристика стенки тонкой кишки при обтурационной кишечной непроходимости// Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 20-22.
16. Бойко В.В., Криворучко И.А., Брусницына М.П., Тарабан И.А., Яновская Л.Г. Особенности современной хирургической доктрины при лечении больных с острой непроходимостью кишечника //Харківська хірургічна школа. 2004. - № 1-2. C. 6-8.
17. Бондаренко И.Н. Острая ранняя послеоперационная непроходимость кишечника у больных гастродуоденальной язвой // Клинич. хирургия. 1997. № 3-4. С. 76-78.
18. Бондаренко И.Н. Применение релапаротомии в хирургическом лечении послеопериционной непроходимости кишечника // Клинич. хирургия. 1997.- № 7-8. С. 19-21.
19. Булова Г.А. Оценка эффективности иммуномодуляторов при лечении больных с гнойно- септическими послеоперационными осложнениями // Хирургия. 1996. - № 2. С.104-107.
20. Буренко Г.В., Меллін В.М., Пуськов М.І., Антонів В.Р., Кобзар А.Я., Мельник Р.О. Шляхи підвищення ефективності лікування кишкової непрохідності // Матеріали науково-практичної конференції Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Харківська хірургічна школа. 2007. - №4. С.23-25.
21. Важенин А.В., Маханьков Д.О., Сидельников С.Ю. Результаты лечения больных с опухолевой толстокишечной непроходимостью // Хирургия.— 2007.— N4.— С.49-53.
22. Васильев И.Т. Лечение перитонита (клинико-экпериментальное исследование): Автореф. дис... докт. мед. наук:14.00.27. М. - РМАПО, 1995. - 48с.
23. Васильев И.Т. Механизм развития эндотоксикоза при острых гнойных заболеваниях органов брюшной полости // Хирургия. 1995. - № 2. С. 54-58.
24. Васильев И.Т., Мумладзе Р.Б., Сельцовский А.Б. Патогенетическое лечение функциональной кишечной непроходимости // Анналы хирургия. -2000.- № 2. С.59-65.
25. Васильченко Н. И. Арефлюксные гастростома и еюностома: Автореф. дис... канд. мед. наук:14.00.27/ Сибир. мед. ун-т. Томск, 1996. 19с.
26. Василюк С.М., Галюк В.М. Хірургічна тактика у хворих з гострою спайковою непрохідністю і післяопераційною вентральною грижею //Матеріали науково-практичної конференції Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Харківська хірургічна школа. 2007. - №4. С.25-27.
27. Ватазин А. В. Обменный плазмофарез при хирургических заболеваниях органов брюшной полости // Анестезиология и реанимация. 1997. - № 3. С. 83-87.
28. Волегжанин И.В. Влияние интраоперационной сонации брюшной полости на морфологическое состояние брюшины при разлитом перитоните: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.27 / Краснояр. мед. ин-т., - Красноярск, 1993.- 19с.
29. Волобуев Н.Н., Свергуненко Ю.П., Сидоренко В.Д. Лапаростомия в комплексном лечении послеоперационного перитонита // Гнойно-септические осложнения неотложной хирургии: Тезисы доклада научно-практической конференции хирургов Украины 12-14 апреля 1995г.. - Харьков, 1995. С.94-95.
30. Гаин Ю.М., Леонович С.И., Харитончик А.В. Ранняя спаечная кишечная непроходимость как результат течения послеоперационного перитонита // Тез. докл. ХІХ Пленума правл.об-ва хирургов Республики Беларусь. Бобруйск, 1993. - С.7-8.
31. Гайбатов С.П., Гайбатов Р.С., Шугаибова К.З. Комплексное лечение перитониального шока // Матиреалы 3-го конгресса Ассоциации хирургов им. Н.И. Пирогова. Москва, 2001. - с.33.
32. Гальперин Ю.М. Парезы, параличи и функциональная непроходимость кишечника. - М.: Медицина, 1975. 219с.
33. Гамзаев С.М. Гипотермическая энтеральная санация при кишечной непроходимости // Хирургия.— 2007.— N4.— С.45-48.
34. Ганжий В.В., Тищенко В.В. Интубация тонкого кишечника при острых хирургических заболеваниях органов брюшной полости// Клінічна хірургія. 2006. - № 9. С. 16-19.
35. Гвоздик Ю.А. Применение этеросорбента «Атоксил» в лечении больных острой кишечной непроходимостью// Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 32 -34.
36. Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А., Бурневич С.З. Абдоминальный сепсис: современный взгляд на нестареющую проблему. Стратегия и тактика лечения. Часть ІІ // Вестник интенсивной терапии. 1997. - № 1-2. С. 73-79.
37. Годлевський А.И., Палій Г.К., Шапринський В.О. Аналіз ускладнень і детальності при лікуванні післяопераційного перитоніту // Клініч. хірургія. 1996. - № 8 .-С. 10-12.
38. Гончаренко О. В. Причини виникнення, патогенез і комплексна профілактика неспроможності швів кишечника // Клініч. хірургія. 1997. - №9 10. С.2425.
39. Гордійчук П. І., Морфологічні зміни стінки кишки при декомпенсованій кишковій непрохідності пухлинного походження // Шпитальна хірургія. 2001. - № 1.- С.44-48.
40. Горский А.В., Кригер А.Г., Мельник И.П. Технические аспекты назогастроинтестинальной интубации // Вестн. Хирургии. 1993. - № 1-2. - С.111-112.
41. Гостищев В.К., Сажин П.В., Авдовенко А.Л. Перитонит.- М.: Медицина 1996. 222с.
42. Григорян Н.А., Горецкий В.А., Нанян С.Н. Оценка тяжести эндогенной интоксикации при распространенном перитоните // Экспер. и клинич. мед. 1991. Т.31, №.2. С. 135-139.
43. Гринев М.В., Курыгин А.А., Ханевич М.Д. Острая кишечная непроходимость как проблема неотложной хирургии // Вестн. хирургии. 1992. Т.148, № 5.-С.130-138.
44. Давыдов Ю.А., Козлов А.Г., Волков А.В. Перитониально энтеральный лаваж при общем гнойном перитоните в стадии полиорганной недостаточности // Хирургия, 1991, № 5, С. 13-18.
45. Дадвани С.А., Сорокина М.К., Эфимова Н.В. Этапные промывания брюшной полости в лечении распространенного гнойного перитонита // Хирургия. 1998. - № 2. С. 101-104.
46. Даценко Б.В., Махмудов А.Х., Ляпунов Н.А. Профилактика перитонита после операций на желудке и тонкой кишке // Клинич. хирургия. 1994. - № 4 С. 22-25.
47. Дедерер Ю.М. Патогенез и лечение острой непроходимости кишечника. М. : Медицина, 1971. 272с.
48. Дзюбановський І.Я., Мігенько Б.О. Роль синдрому ентеральної недостатності у розвитку абдомінального сепсису у хворих на гострий поширений перитоніт //Шпитальна хірургія. 2005. - № 4. С. 71-73.
49. Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Ткачук М.Й. Синдром генералізованої (системної) запальної реакції та можливості прогностичної оцінки поширених перитонітів // Acta medisa Leopolensia. 2001.- Vol. 7, № 3 . С. 45-46.
50. Дибиров М. Д. Особенности течения, диагностики и лечения желчнокаменной кишечной непроходимости // Хирургия. — 2007. — N 5. — С. 17-21.
51. Дикий О.Г. Оперативне лікування гострої спайкової непрохідності кишечника// Харківська хірургічна школа. 2005. - № 1. С. 305-306.
52. Дубова Е. А., Щеголев А. И. Ангиодисплазия тонкой кишки // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2007. — N 2. — С. 84-88.
53. Ерюхин И.А., Шашков Б.В. Эндотоксикоз в хирургической клинике. СПб : Логос, 1995. 304 с.
54. Ерюхин И.А., Шляпников С.А., Лебедев В.Ф. Псевдомембранозный колит и «кишечный сепсис» вследствии дисбактериоза, вызванного антибиотиками // Вестник хирургии. 1997. - Т.156, № 2. - С.108-111.
55. Жебровский В.В. Ранние и поздние послеоперационные осложнения в хирургии органов брюшной полости. Симферополь : Издательский центр КГМУ, 2000. 688с.
56. Жученко П.С. Морфофункціональний стан тонкої кишки після субтотальної резекції (анатомо-експериментальне дослідження) : Автореф. дис... канд.мед.наук : 14.01.03 / Харк. держ. мед. ун-т. Х., 1999. 19с.
57. Загниборода П.К., Запорожец А.А., Луцюк Н.Б. Эффективность интраоперационной энтеросорбции полисорбом в снижении послеоперационной интоксикации и инфицирования брюшины // Здравоохранение Беларуси. 1993. - № 7. С. 51-54.
58. Зайцев В.Т., Брусницына М.П., Криворучко И.А. Современные аспекты диагностики и лечения больных острой кишечной непроходимостью // Гостра непрохідність кишечнику: Матеріали 19 з’їзду хірургів України. Х., 2000. С. 136-138.
59. Зайцев В.Т., Брусницына М.П., Криворучко И.А. Тактика и техника коррекции энтеральной недостаточности при перитоните и острой непроходимости кишечника // Клініч. хірургія. 1999. - №.11. С.36-38.
60. Зайцев В.Т., Шальков Ю.Л., Бойко В.В. Острая кишечная непроходимость Харьков. -1993.- 196 с.
61. Зарубина Т.В., Орлов С.Н., Алешкин А.В. Диагностика стадий респираторного дистресс синдрома взрослых у больных перитонитом // Анестезиол. и реаниматол. 1997.- № 3. с. 26-29.
62. Захараш М.П., Заверний Л.Г., Пехенько С.І. Вибір методу інтубації та декомпресії кишечника при гострій кишковій непрохідності // Науковий вісник Ужгородського університету. 2001. Вип.14. С. 10-11.
63. Игнатьев А.Г. Энтеральная детоксикация в комплексном лечении острой кишечной непроходимости (экспериментально-клиническое исследование): Автореф. дис канд. мед.наук: 14.00.27 / Моск. мед. стомат. ин-т. им. Н.А. Семашко. Москва, 1994. - 27 с.
64. Исаев Г.Б. Временная илеостома в лечении послеоперационного разлитого гнойного перитонита // Хирургия. 2000. - № 1. С.25-27.
65. Кадук В.К., Самарец Є.Ф., Труш В.В., Погребной Г.С., Евграфов А.Н., Литвиненко А.Я. Диагностика и лечение больных с острой непроходимостью кишечника в условиях центральной районной больницы //Матеріали науково-практичної конференції Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Харківська хірургічна школа. 2007. - №4. С.99-101.
66. Капорский И.Д., Василькова З.Ф., Суховеров А.С. Ранняя релапаротомия в хирургии органов брюшной полости // Хирургия. 1994. -№ 6. С. 23.
67. Каримов С. Х. Методы диагностики пареза кишечника при острых хирургических заболеваниях органов брюшной полости // Вестник хирургии имени И. И. Грекова. — 2007. — N 3. — С. 87-92.
68. Качоровский Б.В., Ивашкевич Г.А., Вок Г.П. Энтерально-зондовое питание больных после операции на желудочно-кишечном тракте // Вестник хирургии им. И.А. Грекова. 1988. - № 3. С. 27-31.
69. Колбасин П. Н. Некоторые вопросы морфогенеза постишемических репаративных процессов в тонкой кишке после ликвидации непроходимости: Сб. тр. Крымского мед. ин-та. Симферополь, 1983. Т.101. С.130132.
70. Колбасин П.Н., Харченко В.З., Петров В.М. Цитохимическая оценка жизнеспособности тонкой кишки при ее завороте в эксперименте // Клинич. хирургия. 1986. - №2. С.32-33.
71. Кондратенко П.Г., Конькова М.В., Мумров М.Е., Мумров Е.А. Стандартизированный поход к диагностике и лечению острой кишечной непроходимости// Експериментальна і клінічна медицина. 2004. - № 3. С. 239-242.
72. Кондратенко С.И., Прокопюк Ю.П. Морфофункциональные изменения слизистой оболочки тонкой кишки при острой кишечной непроходимости и после ее устранения // Сб.науч.тр.: Памяти акад. Д.А.Жданова посвящается (90 лет со дня рождения). М, 1998. С.53-54.
73. Конькова М.В. Роль ультразвукового исследования в диагностике острой кишечной непроходимости// Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 67 70.
74. Конюхова Л., Галанкин В.Н., Харченко Особенности реакции нейтрофильных лейкоцитов на этапах развития разлитого гнойного перитонита // Арх.патологии . 1991. - № 10 . с. 18-24
75. Кравчук А.А. Гемодинамика и жизнеспособность тонкой кишки при кишечной непроходимости. - Горький, 1985. 180с.
76. Красильников Д.М., Скобелкин О.К., Салихов И.А. Анализ причин релапаратомий в хирургическй клинике // Хирургия. 1998. № 3. С.94.
77. Кригер А.Г., Андрейцев И.Л., Горский В.А Диагностика и лечение острой спаечной тонкокишечной непроходимости // Хирургия. 2001. - № 7. С. 25-29.
78. Кузин М.И., Дадвани С.А., Сорокина М.И. Лечение перитонита с полиорганной недостаточностью // Хирургия. 1994. - № 5. С. 8-13.
79. Кузнецов А.Я., Соловйов І.Є., Ковальов О.П., Рудий М.О., Демченко І.І., Любка О.М., Ситнік Д.А., Ростовський Р.В. Клініко-патогенетичні особливості, діагностика та лікування гострої кишкової непрохідності не пухлинного походження та її ускладнень// Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 71-77
80. Кузнецов В.А., Чуприн В.Г., Анисимов А.Ю. Вариант перитонеостомии как средства интенсивной терапии и детоксикации при остром разлитом перитоните. // Вестн. хирургии. 1994. - № 5. С. 22-27.
81. Кузнецов В.А., Чуприн В.Г., Анисимов А.Ю. Молекулы средней массы до и после детоксикации у больных с перитонитом // Хирургия. 1993. - № 9. С. 12-16.
82. Кулибаба Д.М. Токсино-септический шок при перитоните. : Автореф. дис д-ра. мед.наук: 14.00.27 / Институт скорой помощи им. Джанелидзе. СПб., 1998. 38 с.
83. Куликов В.И., Музя Г.И. Биорегуляторная роль фактора активации тромбоцитов во внутриклеточных процессах и межклеточных взаимодействиях // Биохимия. 1998. Т.63, вып. 1. С. 57-66.
84. Курбонов К.М., Бабаджанов Д.С. Способ профилактики гнойно-септических осложнений у больных с острой кишечной непроходимостью // Материалы 3-го конгресса ассоциации хирургов им. Н.И.Пирогова. - М., 2001. С.44.
85. Курыгин А.А., Ханевич М.Д. Дренирование тонкой кишки и интестинальная терапия при перитоните и кишечной непроходимости.- СПб., 1992. 71с.
86. Куцик Ю.Б., Попик М.П., Ярема Я.І. Патогенез, діагностика та хірургічне лікування гострої кишкової непрохідності //Матеріали Всеукраїнської хірургічної науково-практичної та навчально-методичної конференції Другі Скліфосовські читання”, присвяченої 170-річчю з дня народження М.В. Скліфосовського, 23-24 березня 2006 року. Актуальні проблеми сучасної медицини. Полтава. 2006. - С. 74-77.
87. Лебедева Р.Н., Полуторнова Т.В. Некоторые аспекты патогенеза и лечения полиорганной недостаточности // Анестезиол. и реаниматол. 1995. - № 2. С. 83-88.
88. Лейдерман И.Н. Синдром полиорганной недостаточности (ПОН). Метаболические основы. Часть 2 // Вестник интенсивной терапии. 1999. - № 3. С. 40-48.
89. Лейдерман И.Н., Руднов В.А., Логвиненко-Коган Е.О. Некоторые особенности метаболизма аминокислот и больных тяжелым сепсисом и септическим шоком // Анестезиол. и реаниматол. 1997. - № 1. С. 45-48.
90. Летальність при гострій непрохідності кишечника та шляхи її зниження / Ю.В. Балтайтіс, Л.Г. Заверний, В.М.Мельник та ін. // Гостра непрохідність кишечнику: Матеріали 19 з’їзду хірургів України. Х., 2000. С. 116-117.
91. Литвиненко И.В., Алиев Ф.Ш., Крючков И.М. Анализ лечения больных с общим перитонитом за 20 лет // Материалы 3-го конгресса Ассоциации хирургов им. Н.И. Пирогова. Москва, 2001. - С. 46-47.
92. Лігоненко О.В., Іванов Р.П. Причини летальності при гострій тонкокишковій непрохідності // «Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії»: Зб. матеріалів. Львів, 2004. С. 100-101.
93. Лігоненко О.В., Іванов Р.П., Аеш Рабіа Ахмад. Спосіб інтраопераційної діагностики межі життєздатності кишки при кишковій непрохідності// Харківська хірургічна школа. 2004. - №1-2. С. 118.
94. Лігоненко О.В., Костенко В.О., Чорна І.О., Дмитрук О.М. Вплив хірургічних ниток, модифікованих мексидолом на морфометричні показники в паравульнарних тканинах оперованої тонкої кишки собак //Матеріали науково-практичної конференції Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Харківська хірургічна школа. 2007. - №4. С. 136-138.
95. Лігоненко О.В., Костенко В.О., Чорна І.О., Дмитрук О.М. Мексидол ефективний засіб антигіпоксичного захисту зони анастомозу при виникненні гострої непрохідності тонкого кишечнику // Актуальні проблеми клінічної хірургії. Науково-практична конференція з міжнародною участю, присвячена 35-річчю ІХТ ім. О.О. Шалімова (31 травня 1 червня 2007 р.) - Клінічна хірургія - № 5-6. С. 29-30.
96. Лігоненко О.В., Чорна І.О., Дмитрук О.М. Неспроможність швів кишкового анастомозу морфологічні аспекти) //Матеріали Всеукраїнської хірургічної науково-практичної та навчально-методичної конференції Фундаментальні науки хірургії” (ІІІ Скліфосовські читання), 5-6 квітня 2007 р. Актуальні проблеми сучасної медицини. Полтава. 2007. - С. 137-138.
97. Лігоненко О.В., Чорна І.О., Жданов С.М. Використання пробіотиків в ранній ентеральній терапії при гострій тонкокишковій непрохідності//Матеріали Всеукраїнської хірургічної науково-практичної та навчально-методичної конференції Фундаментальні науки хірургії” (ІІІ Скліфосовські читання), 5-6 квітня 2007 р. Актуальні проблеми сучасної медицини. Полтава. 2007. - С. 135-136.
98. Лігоненко О.В., Чорна І.О., Іванов Р.П. Гостра кишкова непрохідність як ускладнення защемлених гриж //Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Хірургічне лікування гриж живота з використанням сучасних пластичних матеріалів». Алушта, 2004. С. 29-32.
99. Лызиков А.Н. Постишемическая защита тонкой кишки при острой хирургической паталогии органов брюшной полости (клинико-эксперим. исслед.): Автореф. дис. ... докт. мед. наук: 14.00.27 / Витебский гос.мед. ин-т.-Москва, 1993.-32с.
100. Лоба М. М., Орел Ю. Г., Байко О. П. Сучасний стан діагностики та лікування гострої мезентеріальної ішемії // Клініч. хірургія. 1996. - №7. С.40-43.
101. Лозенко Л.В. Шляхи оптимізації лікування хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, ускладненої розлитим перитонітом : Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Дніпропетр. держ. мед. акад. - Дніпропетровськ, 1999. 20с.
102. Лузин В.В. Хирургические аспекты синдрома энтеральной недостаточности: Автореф. дис канд. мед. наук : 14.00.27 / Саратов.мед. ун-т. - Москва, 1997. 25с.
103. Лукомский Г.И., Алексеева М.Е. Волемические нарушения при хирургической паталогии. М.: Медицина, 1990. 234 с.
104. Луцевич Э.В, Горячкин А.А., Тугаринов А.И. Неклостридиальная анаэробная инфекция и перитонит при простых заболеваниях органов брюшной полости // Тез. докл. Пленума проблемной комиссии «Инфекция в хирургии» и республиканского семинара по внедрению достижений науки в практику здравоохранения. Витебск, 1992. - С.33-34.
105. Луцик Б.Д. Моноцитно-макрофагальна система при синдромі системної запальної відповіді // Acta medica leopoliensia. 2001. Т. 7, № 3. С. 71-72.
106. Люлько І.В., Кутовий А.Б., Молчанов Р.М. Клінічні аспекти зондової декомпресії шлунка і кишечника при розлитому перитоніті // Шпитальна хірургія. 2001. №4. С. 45-48.
107. Макарова Н.П., Коничева И.Н. Синдром эндогенной интоксикации при сепсисе // Анестезиол. и реаниматол. -1995. - №6. С. 4-9.
108. Матвеев А.Н. Роль синдромов в ранней диагностике послеоперационного перитонита, обусловленного нарушением герметичности стенки желудочно-кишечного тракта и выбор оптимальной тактики его лечения : Автореф. дис. канд.мед. наук: 14.00.27 / Тюмен.мед. акад. Тюмень, 1996. - 19с.
109. Матвійчик Б.О., Стасишин А.Р., Орач Р.І. Функціональний стан нирок у хворих на гостру кишкову непрохідність// Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С.78-81.
110. Махнев А.В. Раннее восстановление естественной проходимости пищеварительного тракта в комплексном лечении разлитого гнойного пенритонита: Автореф. дис канд. мед. наук : 14.00.27 / Тюмен. мед. акад. Тюмень, 1997. 23с.
111. Медвинский И.Д. Синдром системного воспалительного ответа при гестозе // Вестник интенсивной терапии. 2000. - № 1.- С. 32-39.
112. Милица Н.Н., Торопов Ю.Д., Давидов В.И., Козлов В.Д. Діагностика и оперативное лечение больных с острой спаечной непроходимостью кишечника// Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 78 81.
113. Милюков В.Е. Динамика морфологических изменений стенки тонкой кишки после устранения острой тонкокишечной непроходимости в эксперименте // Вестн. новых мед. технологий. 2001. Т. 8, № 2. С. 48-51.
114. Милюков В.Е. Патогенез метаболических нарушений при динамической кишечной непроходимости // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии.— 2006.— N6.— С.70-72.
115. Милюков В.Е., Сапин М.Р. Патогенетические механизмы развития перитонита при острой тонкокишечной непроходимости // Хирургия. 2005. - № 7. С.40-45.
116. Миминошвили А.О., Миминошвили О.И., Ярощак С.В., Коцубанов К.В., Корчагин Е.П. Характер нарушений моторики кишечника в послеоперационном периоде (экспериментальное исследование)//Матеріали Всеукраїнської хірургічної науково-практичної та навчально-методичної конференції Фундаментальні науки хірургії” (ІІІ Скліфосовські читання), 5-6 квітня 2007 р. Актуальні проблеми сучасної медицини. Полтава. 2007. - С. 139-142.
117. Мироненко О.І. Оптимізація хірургічної тактики лікування гострої непрохідності тонкої кишки: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Київ. мед. акад. післядипл. освіти ім. П.Л. Шупика. К., 2001. 20с.
118. Михальский В.В. Вопросы ведения раннего послеоперационного периода у больных, оперированных с синдромом острой кишечной непроходимости: Автореферат дис канд. мед. наук: 14.00.27 / РГМУ Москва, 1998. 21с.
119. Мітюк І.І., Шапринський Є.В., Півтора В.І., Шапринський В.В. Аналіз оперативного лікування гострої непрохідності кишки// Університетська клініка. 2007. -Т. 3. № 1. С. 82 84.
120. Моисеев А.Ю., Данилов А.И., Долгов Д.Л. Шинирование тонкой кишки при спаечной непроходимости // Хирургия. 1994. - № 6. С. 30-31.
121. Морфологические аспекты взаимодействия анаэробной аутофлоры с клетками слизистой оболочки тонкой кишки при острой кишечной непроходимости / Г.В. Терентьев, Г.К. Палий, В.Г. Середин и др. // Матеріали ІІІ Респ. учбово-метод. та наук. конф. зав. каф. загальної хірургії медвузів