Брушневська Ірина Миколаївна Формування комуніка­тивного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення

Короткий опис

Брушневська Ірина Миколаївна, старший викладач кафедри педагогіки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: «Формування комуніка­тивного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення» (13.00.03 - корекційна педагогіка). Спецрада Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
БРУШНЕВСЬКА ІРИНА МИКОЛАЇВНА
УДК 376-056.264-053.4”465*05”:[376.016:8ПЛ61.2'342](043.5) ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОГО КОМПОНЕНТА МОВЛЕННЄВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ
ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
13.00.03 - корекційна педагогіка
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук.
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
І.М. Брушневська.
Науковий керівник: Рібцун Юлія Валентинівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник.
Київ - 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
1.1 Розвиток мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку 15
1.2 Специфіка мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку
із загальним недорозвитком мовлення 31
1.3 Особливості формування компонентів мовленнєвої діяльності
дітей із загальним недорозвитком мовлення 47
Висновки до першого розділу 65
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ СФОРМОВАНОСТІ КОМУНІКАТИВНОГО КОМПОНЕНТА МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
2.1 Обґрунтування діагностичного комплексу вивчення комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого
року життя із загальним недорозвитком мовлення 67
2.2 Аналіз результатів констатувального етапу дослідження 77
2.3 Стан сформованості комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком
мовлення 127
Висновки до другого розділу 136
РОЗДІЛ 3 МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОГО КОМПОНЕНТА МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ П’ЯТОГО РОКУ ЖИТТЯ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИТКОМ МОВЛЕННЯ
3.1 Обґрунтування методики формування комунікативного
компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення 138
3.2 Методика формування комунікативного компонента мовленнєвої
діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення 156
3.3 Аналіз результатів формувального експерименту 163
Висновки до третього розділу 187
ВИСНОВКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193
ДОДАТКИ 215
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВГ - варіативна група.
В.р. - високий рівень.
ДНЗ - дошкільний навчальний заклад.
Д.р. - достатній рівень.
ЕГ - експериментальна група.
ЗНМ - загальний недорозвиток мовлення.
ЗМР - звичайний мовленнєвий розвиток.
ЙП - ймовірне прогнозування КГ - контрольна група.
ККМД - комунікативний компонент мовленнєвої діяльності КРС -комунікативно-розвивальне середовище.
Н.р. - низький рівень.
НРЦ - навчально-реабілітаційний центр
ВСТУП
Актуальність теми. Мовленнєва компетентність, відповідно до Базового компонента дошкільної освіти України, виступає в якості інтегрованої характеристики розвитку дошкільника й передбачає сформованість мовної та мовленнєвої складових, що забезпечує наявність якісного інструментарію та умінь використовувати його з метою комунікації.
Потреби у пізнанні, комунікації та самореалізації дошкільника спонукають його до активного засвоєння мовлення. Саме мовленнєва діяльність у дошкільному віці є підґрунтям формування інтелектуального потенціалу, підвищення пізнавальної активності, якісного розширення світогляду, стимулювання та збагачення комунікативних навичок. Важливість комунікативних навичок полягає в налагодженні продуктивної діалогової взаємодії з метою адаптації до повноцінного соціокультурного життя.
Проблема формування та розвитку мовленнєвої діяльності дітей є достатньо дослідженою у різних галузях наукового пізнання. Зокрема, своєрідність перебігу мовленнєвої діяльності дітей з особливими освітніми потребами досліджувала ціла плеяда вчених (Т. Візель, Г. Волкова, В. Воробйова, Ж. Глозман, Б. Гріншпун,
І. Гудим, Г. Жаренкова, Н. Жукова, Е. Данілавічютє, В. Засенко, В. Ковшиков,
A. Колупаєва, С. Конопляста, Р. Лалаєва, Р. Левіна, З. Ленів, А. Маркова, Н. Мікляєва, І. Омельченко, Н. Пахомова, О. Проскурняк, Ю. Рібцун,
B. Селіверстов, Є. Соботович, І. Омельченко, І. Сухіна, В. Тарасун, В. Тищенко, Л. Трофименко, Н. Уфімцева, Т. Ушакова, Г. Чиркіна, О. Шахнарович, В. Шевченко, М. Шеремет та ін.).
Мовленнєва діяльність досліджується різноаспектно: Т. Ахутіна, М. Жинкін, О. Леонтьєв, О. Лурія, Т. Ушакова, Л. Цвєткова та ін. - як складнофункціональний двобічний процес; Дж. Брунер, Л. Виготський, Л. Венгер, Д. Г одовікова, М. Лісіна, В. Мухіна, С. Рубінштейн, К. Щербакова та ін. - у паралелі з іншими видами пізнавальної діяльності людини; А. Богуш, Н. Гавриш, О. Гвоздєв, І. Зимня, Т. Коршун, В. Тихоша, І. Синиця, Ф. Сохін, Л. Щерба - з погляду лінгвістичного функціонування; Л. Андрусишина, Е. Данілавічютє, С. Конопляста, Н. Пахомова,
Ю. Рібцун, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Тищенко, Л. Трофименко - з позицій поліструктурності (поєднання лінгвістичного, психологічного та психолінгвістичного аспектів).
Більшість наукових розвідок з проблеми розвитку мовленнєвої діяльності дошкільників за умов звичайного онтогенезу (А. Богуш, Н. Гавриш, Л. Гурович, Р. Жуковська, Н. Карпинська, О. Кононко, К. Крутій, О. Лещенко, Т. Піроженко, О. Савченко, Є. Флорина, О. Шахнарович та ін.) та дизонтогенезу (Л. Андрусишина, Л. Бартєнєва, Л. Баряєва, Р. Бєлова-Давід, Т. Волковська, Т. Волосовець, А. Воронова, О. Гаврилушкіна, Ю. Гаркуша, Г. Голубєва, Ю. Кислякова, О. Корнєв, З. Ленів, Л. Лопатіна, О. Мастюкова, Л. Мороз, Н. Нищева, Н. Пахомова, Ю. Рібцун, Є. Соботович, В. Тарасун, В. Тищенко, Л. Трофименко, Т. Туманова, Т. Філічева, Т. Фотєкова, Г. Чіркіна, М. Шеремет, C. Forlin, T. Loreman, U. Sharma, J. Walsh, L. Wilson та ін.) зосереджена на розвитку саме її лінгвістичного компонента і стосується переважно дітей шостого року життя. При цьому, на відміну від лінгвістичного, комунікативний компонент мовленнєвої діяльності, що є основою вербальної взаємодії, досліджений науковцями лише побіжно.
Водночас саме у дітей п’ятого року життя фіксується потенційна сформованість основних лінгвістичних і комунікативних парадигм, максимально зростає потреба у комунікативній взаємодії, що зумовлює інтенсивність формування складових комунікативного компонента мовленнєвої діяльності. Однак, у дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку мовленнєва діяльність у цей віковий період зазнає деформуючого впливу несприятливих факторів, зумовлюючи вторинні відхилення у комунікативній діяльності.
Зазначена контрадикторність щодо необхідності та водночас відсутності методик формування комунікативного компонента у дошкільників саме п’ятого року життя, особливо з порушеннями мовленнєвого розвитку, визначає актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зазначені положення зумовлюють актуальність обраної нами теми дисертаційного дослідження «Формування комунікативного компонента
мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з планом досліджень Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки за комплексною темою: «Когнітивно-поведінкові і психолінгвістичні стратегії подолання психічної травматизації особистості» (Державний реєстраційний номер 0115U002345).
Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 6 від 24.12.2015 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації досліджень у галузі освіти, педагогіки і психології НАПН України (протокол № 6 від 27.09.2016 р.)
Мета дослідження - розроблення теоретично обґрунтованої та експериментально апробованої методики формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення.
Відповідно до мети, визначено такі завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз науково-теоретичної та методичної літератури з обраної тематики та з’ясувати стан вивчення питань діагностики та компенсації загального недорозвитку мовлення, формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дошкільників.
2. Визначити особливості, окреслити рівні сформованості основних складових комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення.
3. Розробити методику формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення.
4. Розробити та апробувати програмно-методичний комплект з формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності у дошкільників із загальним недорозвитком мовлення.
Об’єкт дослідження - мовленнєва діяльність дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення.
Предмет дослідження - комунікативний компонент мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення.
Іеоретико-методологічну основу дослідження склали наукові положення про: мову як знакову систему (Ф. Березін, В. Головін, А. Грищенко, О. Леонтьєв, Л. Мацько, В. Німчук, О. Шахнарович та ін.); практичний взаємозв’язок мовлення та мислення (Д. Браун, Дж. Брунер, Л. Виготський, Дж. Грін, М. Жинкін, О. Леонтьєв, Ж. Піаже, Д. Слобін, О. Шахнарович та ін.); різні види мовленнєвої діяльності, їхню психофізіологічну структуру, загальнофункціональні та специфічні мовленнєві механізми (Т. Ахутіна, Дж. Брунер, М. Вятютнєв, Дж. Грін, М. Жинкін, І. Зимня, О. Леонтьєв, О. Лурія, Є.-П. Пуошлєнє, Д. Слобін, Є. Соботович, Л. Чистович, G. Miller, J. Rondal та ін.); методи комплексної діагностики і компенсації порушень мовленнєвого розвитку у дітей (Е. Данілавічютє, Л. Волкова, К. Карлепп, С. Конопляста, Р. Лалаєва, З. Ленів, В. Лубовський, О. Лурія, О. Мастюкова, О. Орфінська, Н. Пахомова, Ю. Рібцун, Є. Соботович, В. Тищенко, Н. Трауготт, Л. Трофименко та ін.). Дослідження базувалося на психолінгвістичному підході до аналізу та компенсації порушень мовленнєвого розвитку дошкільників (Л. Андрусишина, О. Аркадьєва, Л. Бартєнєва, Е. Данілавічютє, В. Ільяна, О. Леонтьєв, Т. Мельниченко, З. Пригода, Ю. Рібцун, Д. Слобін, Є. Соботович, В. Тищенко, Л. Трофименко, О. Шахнарович, М. Швачкін та ін.), діяльнісному підході у системних наукових дослідженнях (В. Давидов, В. Зінченко, О. Конопкін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, В. Шадріков, Г. Щедровицький та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів:
теоретичні: первинні методи (визначення теоретичних позицій дослідження та його ключових понять шляхом вивчення психолого-педагогічної літератури) для наукового аналізу, синтезу, порівняння, інтерпретації, систематизації даних наукових джерел із досліджуваної тематики, окреслення концептуальних засад побудови методик діагностичної та компенсаційної роботи; логіко-аналітичні (дедуктивні та індуктивні) - з метою верифікації наукових припущень і прогнозованих висновків; теоретичне моделювання - для створення педагогічної моделі формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення;
емпіричні: вторинні інтерпретаційні методи (бібліографічні методи у вигляді збору анамнестичних даних та аналізу даних медико-психолого-педагогічної документації, якісно-кількісний аналіз обробки даних, їхнє обговорення) для виявлення рівня сформованості комунікативного компонента мовленнєвої діяльності; формувальний експеримент для визначення шляхів формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення;
математично-статистичні: статистичний ^-критерій Колмогорова-
Смирнова для кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.
Вірогідність здобутих результатів забезпечується: теоретико-
методологічним обґрунтуванням вихідних засад і позицій, на основі яких аналізується та узагальнюється здобутий матеріал; широким використанням першоджерел; системним аналізом експериментальних матеріалів; репрезентативністю вибірки; використанням взаємопов’язаних теоретичних, емпіричних і статистичних методів, адекватних меті, предметові та завданням роботи; ефективністю експериментальної роботи в групах компенсуючого типу дошкільних навчальних закладів.
Експериментальна база дослідження: КЗ «Денишівський навчально- реабілітаційний центр» Житомирської обласної ради; КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 28 компенсуючого типу (спеціальний) для дітей з вадами розвитку «Вулик» Луцької міської ради; КЗ Дошкільний навчальний заклад № 5 «Пізнайко» Луцької міської ради; КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 39 «Казка» Луцької міської ради; КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 9 комбінованого типу «Чарівник» Луцької міської ради; КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 611 м. Києва; КЗ НВК «Гармонія» Кам’янської міської ради.
Дослідженням було охоплено 317 дітей п’ятого року життя, у тому числі: 210 - із загальним недорозвитком мовлення; 107 - зі звичайним мовленнєвим розвитком.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що:
вперше:
- на засадах психолінгвістичного аналізу визначено психологічні механізми, які лежать в основі порушення формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення;
- розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічну модель формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення;
- обґрунтовано поняття «комунікативно-розвивальне середовище» та виокремлено його складові;
- визначено організаційно-педагогічні та корекційно-дидактичні умови формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення;
уточнено та доповнено:
- уявлення про структуру, патогенез та прояви загального недорозвитку мовлення у дітей п’ятого року життя з позицій психолінгвістичного підходу;
- відомості про методи і прийоми роботи з подолання загального недорозвитку мовлення у дошкільників.
подальшого розвитку набули:
- наукові уявлення про мовленнєву діяльність дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення;
- технології комплексної логопедичної діагностики та компенсації загального недорозвитку мовлення з позицій психолінгвістичного підходу.
Практичне значення здобутих результатів полягає в:
- розробленні діагностичного комплексу вивчення комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення, який може використовуватися як складова комплексного обстеження психофізичного розвитку дошкільників;
- розробленні методики формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності у зазначеної категорії дітей з урахуванням виявлених психологічних механізмів, які лежать в основі порушень;
- створенні програмно-методичного комплекту з організації та проведення логопедичної роботи з формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності у дошкільників із загальним недорозвитком мовлення, що сприятиме оптимізації їхнього подальшого навчання;
- можливості використання матеріалів дисертаційного дослідження під час проведення курсів перепідготовки, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; у підготовці та читанні фахових курсів у вищих навчальних закладах за спеціальністю «Корекційна освіта. Логопедія»; укладанні навчально -методичних розробок з логопедії тощо.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в освітній процес навчальних закладів, що підтверджено відповідними документами: Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти (довідка № 757/02/13 від 22.11.2017 р.); КЗ «Денишівський навчально-реабілітаційний центр» Житомирської обласної ради (довідка № 311 від 08.12.2017 р.); КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 28 компенсуючого типу (спеціальний) для дітей з вадами розвитку «Вулик» Луцької міської ради (довідка № 232 від 05.12.2017 р.); КЗ «Дошкільний навчальний заклад № 5 «Пізнайко» Луцької міської ради (довідка № 121 від 15.11.2017 р.); КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 39 «Казка» Луцької міської ради (довідка № 55 від 21.11.2017 р.); КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 9 комбінованого типу «Чарівник» Луцької міської ради (довідка № 97 від 23.11.2017 р.); КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 611 м. Києва (довідка № 132 від 01.12.2017 р.); КЗ «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (довідка № 03.1-821 від 04.12.2017 р.); КЗ НВК «Гармонія» Кам’янської міської ради (довідка № 214 від 05.12.2017 р.); Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (довідка № 03-28/02/4647 від 22.11.2017 р.).
Особистий внесок здобувача. У статті, написаній у співавторстві, здобувачеві належать: обґрунтування актуальності ґрунтовного дослідження проблеми формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення, розкриття сутності механізмів лінгвістичного та комунікативного компонентів мовленнєвої діяльності.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлювалися на міжнародних науково-практичних конференціях - «Психологія і педагогіка на сучасному етапі розвитку наук: актуальні питання теорії і практики» (м. Одеса, 2015), «Педагогіка та психологія: виклики і сьогодення» (м. Київ, 2016), «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (м. Луцьк, 2016), «Психологія. Цінності. Особистість» (м. Луцьк, 2016), «Психологія та педагогіка: сучасні методики та інновації, досвід практичного застосування» (м. Львів, 2016), «Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір» (м. Луцьк, 2016), «Психологія і педагогіка: сучасні методики та інновації, досвід практичного застосування» (м. Львів, 2016), «Pedagogika Froebla: wyzwaniem dla nauczycieli, szansa dla dzieci» (м. Люблін, Польща, 2016), «Особистість, сім’я, суспільство: питання педагогіки та психології» (м. Львів, 2016), «Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір» (м. Луцьк, 2017), «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (м. Луцьк, 2017), «Пріоритетні напрями розвитку сучасних педагогічних та психологічних наук» (м. Одеса, 2017), «Психологія. Цінності. Духовність» (м. Луцьк, 2017), «Modern methods, innovations and operational experience in the field of psychology and pedagogics : Conference proceedings» (м. Люблін, Польща, 2017), «Сучасні проблеми та перспективи розвитку психології і педагогіки» (м. Київ, 2017), «Психологія та педагогіка: методика та проблеми практичного застосування» (м. Львів, 2017), «Психологія і педагогіка на сучасному етапі розвитку наук: актуальні питання теорії і практики» (м. Одеса, 2017) «Актуальні питання сучасних педагогічних та психологічних наук» (м. Одеса, 2018); міжнародному конгресі зі спеціальної педагогіки, психології та реабілітології «Інклюзія в новій українській школі: виклики сьогодення» (м. Київ, 2017); всеукраїнських науково-практичних конференціях - «Інклюзивна освіта України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 2016), «Підготовка конкурентоздатного фахівця початкової освіти в контексті реалізації концепції «Нова українська школа» (м. Луцьк, 2017); всеукраїнському науково-методичному семінарі «Освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина» (м. Луцьк, 2016); науково-практичному семінарі «Особливості мовленнєвих вад дітей старшого дошкільного, молодшого шкільного віку та їх усунення» (м. Луцьк, 2016); під час викладання курсів «Основи дефектології та логопедії», «Методика навчання дітей дошкільного віку з вадами мовлення», «Діагностика та відбір дітей-логопатів до спеціалізованих ДНЗ», «Теорія та історія логопедії», «Практикум з логопедії» студентам Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки; проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів-логопедів загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, спецшкіл та дошкільних навчальних закладів на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти та Житомирського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Результати дослідження отримали схвалення на засіданнях кафедри педагогіки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки та засіданнях лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України (2015-2017 рр.).
Результати дослідження було представлено під час стажування у Вищій школі економіки та інновацій (м. Люблін, Польща, 2017).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 32 публікаціях, з них: 14 статей, у тому числі 12 статей (11 - одноосібні) у фахових виданнях України, зокрема, 3 статті - у виданнях, включених до міжнародних наукометричних баз; 2 статті - у періодичних виданнях інших держав, у тому числі 1 стаття - у виданні, включеному до міжнародної наукометричної бази; 15 публікацій апробаційного характеру; 2 методичних рекомендацій; 1 стаття - в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (252 найменування, у тому числі 20 - іноземною мовою) і додатків. Загальний обсяг роботи складає 256 сторінок, з них основний зміст викладено на 190 сторінках. Робота містить 9 таблиць та 18 рисунків на 10 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення проблеми формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення.
1. Міждисциплінарний теоретичний аналіз наукових джерел, узагальнення практичної імплементації змісту програмно- та навчально-методичного забезпечення дав змогу виявити контрадикторність сучасних класичних підходів до організації логопедичної роботи з дітьми із загальним недорозвитком мовлення і тим самим підтвердити актуальність вивчення стану сформованості комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення та необхідність розроблення методики компенсаційної роботи з деталізацією у спеціальній програмі та відповідних методичних рекомендаціях з метою комплексного подолання мовленнєвих порушень у дошкільників.
2. З огляду на значущість комунікативного компонента у цілісному формуванні мовленнєвої діяльності, з опорою на його психологічну структуру, зважаючи на наукові положення щодо складної багатоаспектної взаємодії пізнавальних та мовленнєвих функцій та операцій, на основі аналізу існуючих методик пізнавального та мовленнєвого розвитку дошкільників, з урахуванням структури мовленнєвого дефекту при ЗНМ, було теоретично обґрунтовано, розроблено та апробовано діагностичний комплекс вивчення комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення. Виділені комунікативно-когнітивний, емоційно- поведінковий критерії і критерій пізнавальної самостійності, показники і шкали оцінювання результатів виконання діагностичних завдань дали змогу виокремити рівні (високий, достатній, низький) сформованості основних складових комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із ЗНМ, визначити характер мовленнєвих порушень, а також виявити психологічні механізми, що лежать в їхній основі.
3. Кількісний та якісний аналіз результатів апробованого діагностичного комплексу дав змогу визначити особливості формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення та виявити своєрідність розвитку окремих пізнавальних процесів та їхніх структурних складових, недорозвиток основних систем мовленнєвої діяльності, що лежать в основі деформованих комунікативних інтеракцій дітей зазначеної категорії, закцентувати (з опорою на дані статистичної обробки) на яскраво вираженій недостатній сформованості різних видів вербального та невербального ймовірного прогнозування як важливої складової комунікативного компонента мовленнєвої діяльності.
4. Визначені психологічні механізми дали змогу виокремити групи дітей: 1) діти з порушеннями мовленнєвого розвитку та особливостями зорової модальності; 2) діти з порушеннями мовленнєвого розвитку та особливостями розвитку процесів уваги; 3) діти з порушеннями мовленнєвого розвитку та особливостями мнестичних процесів. З урахуванням зазначених груп було розроблено педагогічну модель, в якій передбачено дотримання організаційно - педагогічних і компенсаційно-дидактичних педагогічних умов, які сприятимуть ефективному процесу диференційованого формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення.
5. Відповідно до педагогічної моделі було теоретично обґрунтовано, розроблено та апробовано методику формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей п’ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення, яка була реалізована в диференційованій компенсаційно-комунікативній роботі в трьох групах, об’єднаних прогнозованим спільним результатом. Моніторинг результатів формувального етапу експериментального дослідження засвідчив достатньо високі показники ефективності застосування методики формування комунікативного компонента мовленнєвої діяльності у компенсаційній роботі з дітьми п’ятого року життя із ЗНМ. Розроблення та застосування експериментально апробованого спеціального програмно-методичного комплекту дозволило цілісно сформувати комунікативний компонент мовленнєвої діяльності в усіх підгрупах експериментальної групи.
Перспективними напрямами подальших наукових розвідок є розроблення спеціальних методик діагностики та формування інших складових комунікативного компонента мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, розроблення моделі професійної готовності майбутніх педагогів до здійснення прогностичної діяльності, її використання у роботі педагогів різних типів дошкільних навчальних закладів (загальноосвітніх, спеціальних, компенсуючого типу), ресурсно-інклюзивних центрів.