Сурженко Ольга Петрівна. Виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї

Короткий опис

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

СУРЖЕНКО Ольга Петрівна
УДК 37.018.1

ВИХОВАННЯ ЩАСЛИВОЇ ДИТИНИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ СІМ’Ї

13.00.07-теорія та методика виховання

Дисертація
на здобуття наукового
ступеня кандидата педагогічних наук

науковий керівник:
Антоненко Тетяна Леонардівна
кандидат педагогічних наук, доцент

Луганськ 2010
ЗМІСТ

ВСТУП.......3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ ЩАСЛИВОЇ ДИТИНИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ СІМ’Ї
1.1. Проблема щасливої дитини в історії зарубіжної педагогічної науки...10
1.2 . Вплив соціально - економічних змін на структуру , форми та функції сучасної німецької сім’ї.32
1.3 провідні тенденції виховання щасливої дитини у сучасний німецькій сім’ї......55

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ....76

РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ВИХОВАННЯ ЩАСЛИВОЇ ДИТИНИ В НІМЕЦЬКІЙ СІМ’Ї
2.1. Виховання з любов’ю та послідовністю.....79
2.2. Шляхи подолання конфліктів у сім’ї і відображення картини дитинства батьків на виховання їх дітей......116
2.3. Якість спілкування з дітьми.......140

ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ.......172
ВИСНОВКИ.........173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.176

ВСТУП
Актуальність теми. Глобалізаційні процеси, що відбуваються в усьому світі, значно відбилися на всіх сферах людського життя. Модернізація суспільних відносин останніх років має великий вплив на функціонування сімей, їх склад, структуру і демографічну картину в цілому. Змінене життя, що продовжує стрімко змінюватись, обумовлює нову картину світу, і, як наслідок, нові форми сімейного спільного життя людей.
Значні зміни відбулися в поглядах людей на шлюб, відносинах усередині сім'ї, ролі чоловіків і жінок в суспільній та особистій сферах. Спостерігається скорочення числа укладання шлюбів, зростає кількість позашлюбних дітей, збільшується число розлучень, неповних сімей і дітей, які в них виховуються. В останні роки спостерігається зростаюче розшарування і плюралізація домашніх і сімейних форм життя. Цей процес є результатом процесу індивідуалізації, що має в основі економічний стан, який підтримується соціально-державною системою страхування, підвищенням рівня життя, загальною зміною цінностей. Сьогоднішні діти дорослішають в інших моральних, побутових, економічних умовах. Тому важливо знати вплив цих умов на розвиток дитини і відносини в сім'ї, щоб мати можливість створити нові умови для гармонійного особистісного розвитку дитини, знайти шляхи подолання конфліктів в сім'ї, пом'якшення конфронтації між її членами. Ця проблема є достатньо гострою як в нашій країні, так і у країнах дальнього зарубіжжя. Серйозний інтерес представляє проблема виховання щасливої дитини в німецькій сім’ї.
Значний внесок у дослідження теорії і практики сімейного виховання в Німеччині зробили як вітчизняні, так і зарубіжні вчені: Я.А. Коменський, Д. Локк, Ж. Руссо, А. Дістервег, І. Гербарт, У. Бек, М. Вебер, Е. Гидденс, Е. Дюркгейм, Р. Еттлаге, Т. Мерфі-Вітт, В. Хаас, Х. Хетцер, К. Хурельман, Е. Шортер.
Німецька сім'я як суспільний інститут переживає складний процес функціональних і структурних змін, але цінність і важливість сім'ї для людини сьогодні набуває більш великої моральної та емоційної наповненості. Не дивлячись на те, що останнім часом в Германії зросло число батьків-одинаків, а також позашлюбних сімей з дітьми, число повних сімей складає 85%. Згідно досліджень Німецького інституту молоді, діти до 14 років живуть зі своїми батьками в 90% випадках в старих республіках (колишня ФРН) і в 82% в нових республіках (колишня НДР). Слід підкреслити, що на основі наявних емпіричних результатів досліджень не тільки на статистичному, але і на нормативному рівні, повна сім'я є зразком для німців. Також, через збільшення числа розлучень не можна робити висновок про втрату значення інституту сім'ї. Результати емпіричного досвіду про причини розлучення показують зворотне: збільшення числа розлучень не є результатом втрати сенсу шлюбу, а відбувається внаслідок їх високого особистого психологічного значення для тих, хто одружився і важливості шлюбу для кожного з них. Сім'я є духовно-культурною життєвою основою суспільства, як природне співтовариство людей вона є джерелом цінностей для сумісного життя в світі, в свободі і справедливості.
В епоху переосмислення загальнолюдських, моральних, сімейних цінностей особливо важливо приділяти увагу проблемі виховання щасливої дитини в сімейних умовах. Щастя і благополуччя дитини залежить від ступеня батьківської любові і визнання. Батьки повинні давати дитині любов, будувати свої відносини з нею так, щоб вона відчувала себе улюбленою і визнаною. Психологічні механізми виховання щасливої особистості в сімейних умовах відображені в дослідженнях таких сучасних німецьких педагогів і психологів як У. Бек, Б. Буєб, В. Бергман, Д. Бом, С. Гашек, Е. Гейслер, Д. Ельшенброаш, В. Кемплер, Ф. Кох, Д. Ленцен, А. Нейл, А. Пфайфер, Г. Райман, Д. Рисман, У. Рогге, А. Филлипс, Х. Хенсен, М. Хоркс, Б. Гофман, В. Хаас, Г. Шварц, Д. Штерн, Е. Шейн.
Питання про суть щастя хвилювало людину ще з давніх часів. Такі філософи як Аристотель, Платон, Сократ, Ф. Гегель, І. Кант, Ф. Ніцше, Ф. Шиллер, Б. Рассел, В. Соловйов, А. Гусейнов, І. Ільїн, В. Татаркевич присвятили свої роботи дослідженню суті поняття людського щастя, шляхів його досягнення.
Кризові явища та труднощі, які переживає сьогодні українське суспільство, надає досвіду німецьких педагогів та соціологів певного значення. Враховуючи ці чинники особливо гострою сьогодні є тема виховання дітей щасливими повноцінними особистостями. Актуальність проблеми виховання щасливої дитини в українській сім’ї зумовлює потребу у вивчені зарубіжного досвіду і використання його на теренах України.
Не дивлячись на наявні наукові роботи за темою сімейного виховання, проблема виховання щасливої дитини в сім'ї ґрунтовно не досліджувалась, особливо на сучасному етапі. Виникає суперечність між не достатньо дослідженою проблемою виховання щасливої дитини в сім'ї і потребою в її осмисленні і виділенні корисного досвіду, який може бути використаний для подальшого розвитку ідей виховання щасливої дитини в українській сім'ї.
Актуальність вказаної проблеми визначає вибір теми дисертаційної роботи «Виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім’ї».
Зв'язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось в межах комплексної науково-дослідної теми «Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика» (номер держреєстрації 0105U000264), що виконується на кафедрі педагогіки та в Науково-дослідному інституті духовного розвитку людини Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Об’єкт дослідження процес виховання дитини в сучасній німецькій сім’ї.
Предмет дослідження зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім’ї.
Мета і завдання дослідження. Мета теоретично обґрунтувати сутність виховання щасливої дитини в німецькій сім’ї та виявити низку чинників, які забезпечують ефективність сімейного виховання щасливої дитини.
Визначена мета зумовлює вирішення таких завдань:
- дати історико-генетичний аналіз проблеми виховання щасливої дитини в німецькій сім’ї;
- здійснити науково-педагогічний аналіз теорії і практики сімейного виховання в німецькій сім’ї;
- визначити сутність впливу соціально-економічних змін у суспільстві на процес виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім’ї;
- визначити пріоритетні тенденції виховання щасливої дитини в сімейних умовах;
- проаналізувати зміст, форми, методи та педагогічні умови виховання щасливої дитини в німецькій сім’ї;
- виявити перспективні педагогічні підходи до виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім’ї, що сприятимуть подальшому розвитку вітчизняної сімейної педагогіки.
У дослідженні використано комплекс методів:
- теоретичні (класифікаційний аналіз літературних джерел, індукція і дедукція, порівняння, зіставлення, систематизація), завдяки яким стало можливим уточнити сутність поняття «щаслива дитина», «сімейне виховання», «конфлікт» та виявити напрямки розвитку основних ідей теми дослідження, глибоко зрозуміти виховні засади, які спрямовані на формування щасливої дитини;
- соціологічні (систематизація вихідних даних літературних джерел, аналіз фактів журнальних публікацій), за допомогою яких було досліджено і узагальнено досвід виховання щасливої особистості.
Теоретико-методологічну основу дослідження є загальні положення філософської науки про сутність поняття щастя (Аристотель, Платон, Сократ, Ф. Гегель, І. Кант, Ф. Ніцше, Ф. Шиллер, Б. Рассел, В. Соловйов, А. Гусейнов, І. Ільїн, В. Татаркевич), психологічні положення німецьких вчених про відчуття щастя людиною та шляхи його досягнення (В. Бергман, С. Гашек, Е. Гейслер, Д. Ельшенброаш, В. Кемплер, Ф. Кох, А. Нейл, А. Пфайфер, У. Рогг, М. Хоркс, Б. Гофман), педагогічні наслідки зарубіжних та вітчизняних педагогів, присвячених дослідженню ролі, структури, законів функціонування сім’ї та її значення для розвитку особистості дитини (Я.А. Коменський, Ж. Руссо, Д.Локк, А. Дістервег, І. Гербарт, К.Ушинский, В.Сухомлинский, А.Макаренко, Т.Алексєєнко), ідеї всебічного та гармонійного сімейного виховання.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше визначено специфіку педагогічного досвіду виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім'ї, поєднано історичний та сучасний досвід розвитку щасливої особистості; розкрито поняття «щаслива дитина» та визначені пріоритетні напрямки її виховання; розширено завдання та зміст сімейного виховання; уточнено методи та прийоми виховання щасливої дитини в сімейних умовах; дістали подальшого розвитку нові підходи до виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім’ї.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Результати та висновки, отримані в процесі дослідження можна буде використовувати для подальшого розвитку ідей виховання щасливої дитини, вивчення досвіду німецької сімейної педагогіки та впровадження у вітчизняну сімейну педагогіку.
Матеріали можуть бути використані при читанні лекцій з теорії виховання, методики виховної роботи, темою яких є питання визначення поняття «щаслива людина», становлення щасливої особистості, виховання дітей у сім’ї, функціонування внутрішньо-сімейних відносин, розв’язання конфліктів у сім’ї.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка № 108-115-2328/43 від 22.10.09), Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (довідка № 2309/01 від 28.10.2009), Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет» (довідка № 05-01 від 18.11.2009).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідались на Міжнародних та Всеукраїнських науково-практичних конференціях.
Міжнародні: міжнародна науково-практична конференція «Духовно-культурні цінності освіти та виховання» Восточноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (г. Луганськ); Міжнародна науково-практична конференція «Професіоналізм педагога» (м. Ялта); Міжнародна конференція у Берліні (Німеччина) за темою «Орієнтований на участь розвиток школи на базі прав людини, прав дитини»; Міжнародний семінар «Орієнтований на участь розвиток школи на базі прав людини, прав дитини» (м. Київ); міжнародний семінар за темою «Systemisch - hypnotherapeutische Konzepte für Supervision, Teamentwicklung und Organisationsberatung» (Системно-терапевтичні концепти супервізіон, роботи у групі та організаційного консультування) (Потсдамі Німеччина).
Всеукраїнські: конференція «Університет та регіон» Восточноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (г. Луганськ); конференція «Наука 2007» Восточноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (г. Луганськ); науково-практична конференція «Социальная адаптация детей-сирот и детей, оставшихся без попечения родителей в системе подготовки социальных педагогов» (2009 Армавір, Росія); науково-практична конференція «Homo legens в прошлом и настоящем», (Ніжній Тагіл, Росія); конференція «Мова в контексті міжкультурної комунікації» Восточноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (г. Луганськ); науково-практична конференція «Психологическое здоровье подрастающего поколения: проблемы и пути решения», (Астрахань, Росія).
Публікації. Зміст і результати дослідження відображено у 9 публікаціях: стаття «Альтернативная форма домашнего воспитания детей на примере немецких семей» у збірнику ВАК «Духовність особистості: методологія, теорія і практика»; стаття «Западная модель семьи: семья как практикующая демократия» у збірнику ВАК «Гуманізація навчально-виховного процесу»; стаття «Виховання в сім’ї передумова розвитку духовно і фізично здорової особи» у збірнику ВАК «Духовність особистості: методологія, теорія і практика»; стаття «Нерозв’язані в дитинстві внутрішні дісонанси батьків як причина виникнення конфліктів сім’ї» у збірнику ВАК «Нова педагогічна думка» (м. Рівно); стаття «Механизм постижения детьми языка как средства общения»; стаття «Правовые и социальные условия адаптации приемных детей в Германии» (Армавір, Росія); стаття «Роль семьи в приобщении ребенка к чтению» (Ніжній Тагіл, Росія); стаття «Проблемы психологического развития ребенка в семье» (Астрахань, Росія); тези «Социальная работа в школах Германии» (м. Ялта).

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1.У дисертації проведено історико-генетичний аналіз проблеми виховання щасливої дитини в німецькій сім’ї. Спіраючись на наукові роботи видатних зарубіжних та вітчизняних філософів, визначено, що прагнення людини до щастя було завжди притаманне його природі. Проблема виховання у німецькій сім’ї в процесі розвитку суспільства набула значних перетворень. Сьогодні життєвою опорою для дорослої людини є його дитинство, сотканое з щасливих моментів. Оповиті з дитинства батьківською любов'ю і турботою діти, отримують надійну опору моральних цінностей на все життя і, ставши дорослими, уміють насолоджуватися життям і дарити відчуття щастя своїм рідним і близьким. Тільки щасливі батьки можуть виховати щасливу дитину. Щастя это праця, тільки працюючи над собою можна пізнати щастя не швидкоплинне, а навчитися перебувати в постійному щасливому стані.
2.Уточнене та розширено на основі вивчення наукової літератури поняття «щасливої дитини». Основною цінністю сучасної сім'ї є дитина, він одухотворяє внутрішній світ батьків, вносить сенс до їх життя, спонукає до творчості і наповнює їх серце і розум щастям. Щоб дитина виросла щасливою, необхідно прищеплювати дитині такі моральні цінності як доброта, великодушність, взаємодопомога, співчуття; розвивати в неї здатність бути вдячним і позитивно мислити; розвивати відчуття оптимізму; уникати соціального порівняння і заздрості; налагоджувати хороші соціальні контакти, реалізовуючи людську потребу в міцних і позитивних міжособових відносинах; учити дитину прощати; жити сьогоднішнім днем і насолоджуватися радощами життя; реалізовувати життєві мрії.
3.Визначено, що соціально-економічні зміни в суспільстві значною мірою впливають на процес виховання щасливої дитини в сучасній німецькій сім’ї. Сім’я як суспільний інститут переживає складний процес функціональних і структурних змін. Але незважаючи на ці процеси, цінність і важливість сім'ї для людини сьогодні набуває всього велику моральну і емоційну наповненість. Саме у кризові періоди життя суспільства різко зростає потреба людини в сім'ї як духовно-культурної життєвої основи суспільства. Будучи природним співтовариством людей, сім'я є джерелом цінностей для сумісного життя в світі, свободі і справедливості.
4.Здійснено науково-педагогічний аналіз теорії і практики сімейного виховання у Німеччині, що надало можливість визначити теоретико-методологічні засади виховання щасливої дитини в сімейних умовах. Система сімейного виховання включає ясну структуру повсякденності, що виражається в подіях, що регулярно повторюються, ритуалах; зацікавленість батьків в спілкуванні з дитиною, розуміння його бажань, прагнень і мотивів поведінки; послідовність педагогічних методів батьків, що дають дітям відчуття упевненості і захищеності. Сімейні ритуали допомагають дитині навчитися самоорганізації і самостійності. Шанобливе відношення батьків до дитини дає йому відчуття упевненості в тому, що його приймають таким, яким він є. Послідовність педагогічних прийомів батьків дає дітям тверду життєву основу на швидко змінному світі.
5. Аналіз змісту, форм, методів та педагогічних розумів виховання в німецькій сім’ї давши змогу виявити основні риси сучасної німецької сім’ї; встановити специфіку засобів виховного впливу на дитину під час формування щасливої особистості; показати взаємозв’язок між невирішеними у дитинстві дисонансами батьків та системою міжособистністних відносин в сім’ї.
6.Розкрито роль сім’ї у вихованні щасливої дитини. У дисертації доведено, що сім'я це найцінніша і необхідніша передумова виховання дитини щасливою. Тільки у сім’ї можливе створення необхідних розумів для виховання щасливої особистості. Природне завдання сім'ї полягає в турботі про її членів, в передачі духовних, моральних і культурних цінностей в процесі виховання дітей. Життєвий принцип здорової сім'ї любов і надійність, співпраця і благополуччя всіх членів сім'ї. Встановлено, що сім’я надає дитині кращі умови для розвитку таких моральних цінностей дитину як пошану достоїнства що оточують, взаємодопомога, відчуття справедливості, відповідальності, правдолюбивого, порядності і радості життя. Насамперед виховна, рєкрєаційна ємоційна функції сім’ї сприяють фізичному і духовному розвитку дитини в щасливу людину. Сім'я є духовно-культурною життєвою основою суспільства; як природне співтовариство вона є найважливішим джерелом цінностей для сумісного життя в світі, свободі і справедливості, тому на сім'ю покладається відповідальність виховання дитини у дусі демократичних моральних цінностей: пошана гідності ближнього, право мати і вільно висловлювати власну думку, уміння слухати і поважати чужу думку, відмова від насильства в спілкуванні, готовність до компромісу.
7.Визначено, що однією з пріоритетних тенденцій виховання щасливої дитини в сімейних умовах є демократична. Підставою для розвитку цієї тенденції є головний правовий документ Конвенції про права дитини, прийнятою 20 листопада 1989 року. Серед основних прав дітей - право «знати своїх батьків» які в рівній мірі несуть відповідальність за виховання дитини, «право вільне виражати свої погляди», право на «особисте життя, сімейне життя». Документ гарантує «поважати право дитини на свободу думки, совість і релігії», першочергову увагу приділяти інтересам дитини, діяти в захист його інтересів і захищати дитину від всіх форм фізичного і психологічного насильства. В рамках демократичного виховання на основі пошани гідності дитини важливим є виховання без застосування фізичного і психологічного насильства над ним. Виникає необхідність батькам вчитися педагогічним ненасильницьким методам виховання дитини. Покарання визначає рамки того, що не дозволено робити, воно завжди пов'язане з невдачею, забороною, обмеженням. При закріпленні моделей поведінки для дитини важливе переживання успіху, тому йому потрібно надати альтернативу. Опорою при цьому служать послідовність і уміння встановлювати межі. До основних виховних компонентів відносяться пошана дитини, розуміння, правдивість у відносинах між дорослими і дитиною, постійність в поведінці і вимогах дорослих, грамотно управляти дитиною, завданням якої є уміння батьків вибирати такі ситуації, опинившись в яких дитина явнее всього відчуває наслідки своїх дій і вчинків.
8. Обґрунтовано можливості застосування матеріалів дисертації у практиці сімейного виховання в Україні. Враховуючи розвиток і поглиблення в Україні демократичних цінностей, можуть знайти практичне застосування перспективні підходи і моральні здобутки демократичного суспільства Німеччині до виховання щасливої дитини, до яких належить: право кожної дитини мати сім'ю, повага до ближнього, прагнення до свободи, рівні освітні можливості, расова терпимість. Рівноправ'я і пошана потреб особи є основоположними принципами життя в демократичному суспільстві.
Висвітлені результати не охоплюють усієї багатоскладової системи виховання щасливої особистості, а зроблені висновки не вичерпують усіх аспектів цієї проблеми. Потребує подальшого вивчення та розробки питання впровадження компонентів німецького досвіду системи сімейного виховання в вітчизняну педагогику.