Земляна, Олена Вікторівна. Художньо-естетичне виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва у позашкільних навчальних закладах

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
„КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

На правах рукопису

ЗЕМЛЯНА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

УДК 37.015.31:7:37.091.398

ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.07 теорія і методика виховання

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
ГОРБУНОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

Ялта, 2012

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ...........................................................................................................10
1.1. Художньо-естетичне виховання як психолого-педагогічна проблема.....10
1.2. Зміст роботи позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного напряму...46
1.3. Образотворче мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання молодших школярів..............................................................................................60
1.4. Обґрунтування педагогічних умов художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва................................79
Висновки з першого розділу................................................................................92
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ..........................................................................................................95
2.1. Програма, зміст, аналіз результатів констатувального експерименту....95
2.2. Поетапна реалізація технології та педагогічних умов художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва у позашкільних навчальних закладах.............................................118
2.3. Порівняльний аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи.156
Висновки з другого розділу................................................................................167
ВИСНОВКИ.........................................................................................................170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................174
ДОДАТКИ....198

ВСТУП

Актуальність теми. Глобалізація як провідна ознака сучасності й соціокультурні процеси в Україні чітко окреслюють нове соціальне замовлення на формування творчої, соціально адаптованої особистості. Суспільство гостро потребує ініціативних людей, здатних творчо виконувати будь-який вид діяльності. Водночас ми спостерігаємо факти зниження загальнокультурного рівня населення країни, що переконливо свідчить про необхідність реформування загальної та мистецької освіти України на засадах гуманізації та культуровідповідності. На жаль художньо-естетичне відношення особистості до світу, до різних видів мистецтва формується переважно під впливом стихійних чинників соціального оточення й засобів масової інформації. У зв’язку з цим актуалізується проблема естетизації сучасного суспільства, формування особистості за законами краси, виховання почуття прекрасного, вміння бачити його в усіх сферах життєдіяльності людини. Отже, виникла необхідність переосмислення концептуальних засад і ключових підходів, оновлення змісту, форм, методів художньо-естетичного виховання підростаючого покоління.
Художньо-естетичне виховання учнів характеризується спрямованістю на сприйняття художнього матеріалу, прекрасного в навколишньому світі та мистецтві; засвоєння художньої культури і морально-естетичних цінностей, загальних способів дій; сформованістю художньо-естетичної свідомості (результат художньо-естетичні знання, світоглядні уявлення та ціннісні орієнтації, розвиток художньо-естетичної культури, духовних якостей); забезпечення творчої активності в художньо-естетичній діяльності (результат художні вміння, навички, що дозволяють висловлювати свої почуття в творах образотворчого мистецтва, вдосконалювати власні художні здібності, досвід художньої й художньо-творчої діяльності, духовно-творча самореалізація).
Актуальність проблеми підтверджується державними документами про освіту (Державний стандарт загальноосвітньої середньої школи, Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, Комплексна програма художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах). Методологічні аспекти дослідження грунтуються на ключових положеннях художньо-естетичного виховання й художньої освіти учнів і молоді (Ю. Алієв, О.Буров, Л. Волович, С.Герасимов, Д. Джола, Б. Лихачов, Л.Масол, Н.Миропольська, Г.Мухаметзянова, Г.Петрова, О. Прокопова, В.Скатерщиков, Т. Танько, Г.Шевченко, А. Щербо).
Основою художньо-естетичного виховання є певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності, що виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб та ідеалів), так і в розвитку вмінь і навичок активної перетворювальної діяльності в мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах. Формування в молодших школярів певної системи художніх уявлень, поглядів, естетичних цінностей, готовність і вміння вносити елементи прекрасного у власне життя, починається зі сприймання навколишнього.
Кінцевим результатом художньо-естетичного виховання має стати система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетенцій як важливий компонент загальної життєвої соціокультурної компетентності, що полягає в здатності керуватися набутими художніми знаннями і вміннями, використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-естетичній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими художньо-естетичними цінностями та гуманістичними світоглядними позиціями.
Відповідно до Державного стандарту загальноосвітньої середньої школи саме образотворче мистецтво виступає одним із провідних освітніх компонентів і засобів художньо-естетичного виховання учнів. Образотворче мистецтво загальновизнано складовою духовної та естетичної культури особистості, що сприяє художньо-естетичному вихованню молодших школярів, реалізації їхнього творчого потенціалу, й водночас специфічним видом практично-духовного опанування світу (О.Біла, О. Дронова, О.Дивненко, О.Карєліна, С. Коновець, Б.Неменський, О.Сорока, О.Удіна, Н.Чернуха, В.Чернякова).
Найбільш ефективні умови для розвитку творчої особистості учнів, прояву їхніх художньо-творчих здібностей, формування художньо-естетичної культури, художньо-естетичного виховання створено в позашкільній освіті, оскільки гуртки і студії позашкільних навчальних закладів молодші школярі відвідують за власним бажанням і відповідно до своїх інтересів, потреб, можливостей. Водночас результати наукових досліджень і здобутки педагогічної практики свідчать про позитивний вплив позашкільної освіти на творчий розвиток особистості. У процесі свого історичного розвитку позашкільна освіта й виховання набули певного досвіду, престижу і сформувалися як невід’ємна частина цілісної системи освіти України. Саме позашкільні навчальні заклади дозволяють реалізувати необхідний комплекс культуротворчих функцій, притаманних мистецтву, надають найкращі можливості для художньо-творчих проявів особистості.
Дослідження теорії і практики художньо-естетичного виховання в позашкільних навчальних закладах дозволило виявити низку суперечностей між:
необхідністю подальшого вдосконалення засобів художньо-естетичного виховання особистості молодшого школяра і недостатньою розробленістю педагогічних основ і методичних рекомендацій щодо їх ефективної реалізації;
потужним творчим потенціалом образотворчого мистецтва і його фактичним використанням у виховній роботі з учнями в початковій школі та в позашкільних навчальних закладах;
унікальною своєрідністю молодшого шкільного віку щодо сприймання прекрасного, здатністю виражати емоційне відношення до творів образотворчого мистецтва і недостатнім використанням можливостей образотворчого мистецтва в процесі художньо-естетичного виховання учнів;
значним потенціалом позашкільних навчальних закладів у художньо-естетичному вихованні молодших школярів і відсутністю відповідного методичного забезпечення цієї діяльності.
Недостатня теоретична розробленість питань художньо-естетичного виховання, підвищений інтерес до предметів художньо-естетичного циклу, зокрема образотворчого мистецтва, їхнього потенціалу у вихованні молодших школярів, необхідність розв’язання окреслених суперечностей є підставою для вибору теми дисертаційного дослідження „Художньо-естетичне виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва у позашкільних навчальних закладах”.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось у межах наукової теми кафедри педагогіки та управління навчальними закладами „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (номер державної реєстрації №0103U004595), що входить до плану наукової роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м.Ялта). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м.Ялта) (протокол №4 від 26 листопада 2008 року) й узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №10 від 23 грудня 2008 року).
Мета дослідження полягає в теоретичному обгрунтуванні й експериментальній перевірці технології та педагогічних умов художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва в позашкільних навчальних закладах.
Завдання дослідження:
на основі аналізу філософської, психолого-педагогічної, культурологічної, методичної літератури визначити стан розробленості проблеми в теоретичній науці й уточнити сутність поняття „художньо-естетичне виховання молодших школярів”;
виявити специфіку художньо-естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку в позашкільних навчальних закладах;
визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні художньо-естетичної вихованості молодших школярів;
виявити та наукового обгрунтувати педагогічні умови художньо-естетичного виховання молодших школярів;
розробити, експериментально перевірити технологію художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва в позашкільних навчальних закладах і проаналізувати результати її впровадження.
Об’єкт дослідження художньо-естетичне виховання молодших школярів.
Предмет дослідження технологія та педагогічні умови художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва в позашкільних навчальних закладах.
Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні аналіз основних понять дослідження шляхом вивчення філософської, культурологічної, психолого-педагогічної літератури; узагальнення й інтерпретація наукових даних; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і методичних засад для обґрунтування специфіки художньо-естетичного виховання молодших школярів у позашкільних навчальних закладах; структурно-функціональний аналіз соціальних і педагогічних проблем художньо-естетичного виховання молодших школярів із метою теоретичного обгрунтування означеної проблеми; емпіричні: спостереження за роботою педагога й діяльністю школярів у студії образотворчого мистецтва, аналіз програм і планів роботи керівників студій образотворчого мистецтва, анкетування, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) із метою виявлення рівня художньо-естетичної вихованості молодших школярів; статистичні: методи вибірки, обробки й аналізу результатів дослідження для відстеження динаміки рівнів художньо-естетичної вихованості молодших школярів і доведення надійності отриманих результатів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше науково обгрунтовано педагогічні умови художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва, розроблено технологію художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва в позашкільних навчальних закладах; удосконалено сутність поняття „художньо-естетичне виховання молодших школярів”, критерії (мотиваційний, емоційний, когнітивний, діяльнісний) і показники оцінювання рівня художньо-естетичної вихованості молодших школярів; подальшого розвитку набула теорія та методика організації роботи позашкільних навчальних закладів, зокрема такого напряму як художньо-естетичне виховання молодших школярів.
Практичне значення дослідження полягає у впровадженні технології художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва в позашкільних навчальних закладах; експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов художньо-естетичного виховання молодших школярів. У практику роботи позашкільних навчальних закладів упроваджено діагностичний інструментарій для виявлення рівня художньо-естетичної вихованості молодших школярів. Експериментальний матеріал може використовуватись у практиці роботи позашкільних навчальних закладів, зокрема гуртків і студій образотворчого мистецтва, в навчально-виховному процесі початкової школи, у процесі підготовки вчителів початкових класів і керівників гуртків образотворчого мистецтва у ВНЗ IIV рівнів акредитації, в системі післядипломної освіти.
Результати дослідження впроваджено в практику роботи позашкільного навчального закладу „Ялтинський центр дитячої та юнацької творчості” (акт про впровадження №27 від 20.01.2011р.), комунального позашкільного навчального закладу „Ворошиловський будинок дітей та юнацтва” Донецької міської ради (акт про впровадження №3 від 26.01.2011р.), позашкільного навчального закладу „Міський Палац дитячої та юнацької творчості” управління освіти Макіївської міської ради (акт про впровадження №4 від 10.12.2010 р.), комунального комплексного позашкільного навчального закладу „Центр дитячої та юнацьої творчості Куйбишевського району м. Донецька” (акт про впровадження №27 від 15.12.2010р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м.Ялта) (акт про впровадження №285 від 07.02.2011 р.).
Достовірність одержаних результатів підтверджується експериментальним шляхом і забезпечується комплексом теоретичних і емпіричних методів дослідження, адекватних завданням; різноманітністю методик діагностики ситуації, що склалася в галузі художньо-естетичного виховання молодших школярів; несуперечністю емпіричних даних, порівняльним аналізом результатів дослідження; цілісним підходом до проблеми, що вивчається.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались, обговорювалися на науково-практичних і науково-методичних конференціях, семінарах різного рівня: на міжнародних („Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2009); „Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (Ялта, 2009); „Процес творчості у науково-педагогічному просторі” (Слов’янськ, 2009); „Професіоналізм педагога. Інноваційні підходи до процесу його формування” (Краматорськ, 2009); „Инновационные технологии в образовании” (Ялта, 2010); „Тенденції розвитку вищої освіти в Україні: європейський вектор” (Ялта, 2011)); всеукраїнських «Январские педагогические чтения» (Сімферополь, 2011) конференціях; науково-методичних семінарах і звітних наукових конференціях Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) впродовж 20082012 рр. Ключові положення дослідження доповідалися та набули позитивної оцінки на засіданнях кафедр педагогіки та управління навчальними закладами, педагогічної майстерності вчителів початкових класів та вихователів дошкільних закладів Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) впродовж 20082012рр.
Публікації. Теоретичні положення, висновки й рекомендації, викладені в дисертації, знайшли відображення в 11 опублікованих роботах, із них 5 статей у науково-фахових виданнях України, 6 статей у збірниках матеріалів конференцій.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (272 найменування), 5 додатків на 23 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 220 сторінок, із них 173 сторінки основного тексту. Робота містить 15 таблиць, що займають 7 самостійних сторінок основного тексту.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено проблемі художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва в позашкільних навчальних закладах.
1. На сучасному етапі розвитку освіти й суспільства нагальною стає потреба в формуванні культурної, творчо мислячої особистості, здатної бачити й оцінювати прекрасне в мистецтві, навколишньому, різних сферах життєдіяльності людини. Загострення проблеми художньо-естетичного виховання й розвитку особистості зумовлено зниженням загальнокультурного рівня населення, відсутністю бажання, можливостей, часу, коштів на спілкування з мистецтвом, відвідування картинних галерей, виставок, театрів. Низький загальнокультурний рівень людей, які з дитинства оточують дитину, негативно впливає на її художньо-естетичний розвиток і виховання, що актуалізує проблему дослідження.
2. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної, культурологічної, методичної літератури визначено стан розробленості проблеми в теоретичній науці й уточнено сутність ключового поняття дослідження „художньо-естетичне виховання молодших школярів”, яке ми розглядаємо як формування художньо-естетичної культури особистості засобами мистецтва, вираженої в естетико-гуманістичному й емоційно-моральному відношенні до дійсності й мистецтва, що проявляється в цілісному художньо-естетичному сприйманні, здібності до розуміння прекрасного в мистецтві й дійсності, до позитивного емоційного прояву естетичних почуттів і творчого самопрояву, розвитку художньо-творчих здібностей, і сприяє гармонізації духовного й практичного життя людини.
3. Виявлено специфіку художньо-естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку в позашкільних навчальних закладах, що полягає у збагаченні емоційно-естетичного досвіду, формуванні культури почуттів, розвитку загальних і художніх здібностей, художньо-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості; вихованні в учнів естетичного відношення до дійсності та мистецтва, світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій, розумінні учнями зв’язків мистецтва з природним і предметним середовищем; виховання здатності сприймати й інтерпретувати художні твори, висловлювати особистісне відношення до них, аргументуючи свої думки й оцінки; розширення і збагачення художньо-естетичного досвіду, опанування художніми вміннями та навичками в практичній діяльності, формування художньої компетентності здатності керуватися набутими художніми знаннями та вміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями та власними духовно-світоглядними позиціями; формування системи знань та уявлень про сутність, види й жанри мистецтва, особливості художньо-образної мови мистецтв; виховання художніх інтересів, смаків, морально-естетичних ідеалів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до індивідуальних можливостей і вікових етапів розвитку, формування навичок художньої самоосвіти та самовиховання.
4. Визначено критерії (мотиваційний, емоційний, когнітивний, діяльнісний), показники (наявність інтересу учнів до образотворчої діяльності, потреба в самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагнення до гармонії у відтворенні образів довкілля; сформованість таких особистісних якостей як відчуття краси, переживання радості, захоплення, милування і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного в навколишньому світі; активність у пізнанні довкілля й образотворчого мистецтва, розуміння явищ навколишнього і способів їх відображення в образотворчому мистецтві, розвиненість асоціативно-образного мислення; обізнаність із засобами образотворчого мистецтва, розвиненість творчої уяви, фантазії; здатність у малюнку відображати основні конструктивні особливості форми об’єкта; вміння знаходити гармонійні співвідношення кольору й тону відтворюваного об’єкта; здатність оригінально компанувати; володіння техніками роботи з художніми матеріалами) та схарактеризовано рівні художньо-естетичної вихованості молодших школярів: репродуктивний, пошуково-продуктивний, творчий.
5. Виявлено й наукового обгрунтовано педагогічні умови художньо-естетичного виховання молодших школярів: стимулювання емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів із метою формування здатності емоційно відгукуватися на сприйняті твори образотворчого мистецтва та готовності до емоційного художньо-естетичного переживання; розвиток уяви і фантазії учнів початкових класів, спрямованих на активізацію художньо-творчих здібностей; забезпечення можливості вибору різноманітних способів реалізації художніх образів у образотворчій діяльності з метою самовираження; поетапна реалізація технології художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва у позашкільних навчальних закладах.
6. Розроблено й експериментально перевірено технологію художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва в позашкільних навчальних закладах, що обіймала три взаємопов’язаних етапи: творчо-ситуативний, творчо-пошуковий, самостійно-творчий. Реалізація на першому етапі роботи творчо-ситуативному такої педагогічної умови, як стимулювання емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів з метою формування здатності емоційно відгукуватися на сприйняті твори образотворчого мистецтва та готовності до емоційного художньо-естетичного переживання дозволила збагатити почуття, сенсорні здібності учнів, шляхом освоєння особливостей природних і художніх явищ, зокрема виставок репродукцій картин, знайомства з пейзажами. Задля реалізації на другому етапі роботи творчо-пошуковому такої педагогічної умови, як розвиток уяви і фантазії учнів початкових класів, спрямованих на активізацію художньо-творчих здібностей молодших школярів знайомили з виразністю різних видів мистецтва, можливістю передачі особливостей навколишнього за допомогою образних художніх засобів. Художньо-естетична діяльність молодших школярів на третьому етапі роботи самостійно-творчому передбачала зображення на плоскості й об’ємі (з натури, по пам’яті, з уяви); декоративну й конструктивну роботу; сприйняття явищ дійсності; перегляд та обговорення творчих робіт однолітків, результатів власної колективної творчості й індивідуальної роботи на заняттях, що дозволяло реалізувати такі педагогічні умови, як активізація використання міжпредметних зв’язків у художньо-естетичному вихованні молодших школярів у позашкільній діяльності; поетапна реалізація технології художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва у позашкільних навчальних закладах.
7. Проаналізовано результати впровадження технології художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва в позашкільних навчальнипх закладах. Зокрема в експериментальній групі виявлено суттєві позитивні зміни щодо рівня художньо-естетичної вихованості молодших школярів про що переконливо свідчать кількісні та якісні результати. На констатувальному етапі творчий рівень зафіксовано у 8,5% молодших школярів, тоді як на контрольному до означеного рівня піднялось 19% учнів початкових класів. Суттєво збільшилася кількість респондентів, які перебували на пошуково-продуктивному рівні (з 43% до 61,5%). Під час контрольного обстеження репродуктивний рівень художньо-естетичної вихованості виявлено у 19,5% молодших школярів (було 48,5%). Аналізуючи якісні результати, відзначили зростання у молодших школярів інтересу до спілкування з мистецтвом, формування власної позиції щодо творів різних видів мистецтва, прагнення розібратися у власних естетичних уподобаннях. У контрольній групі також відбулись незначні позитивні зміни.
Проведене дослідження, незважаючи на його тематичну цілісність і логіко-змістову завершеність, усе ж виявляє низку похідних проблем, що потребують окремого вивчення, зокрема нагальною є проблема підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів до організації художньо-естетичної діяльності молодших школярів.